Постанова № 6870836, 24.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2009                                                                                           № 35/376

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Оленяк В.С. (дов. № 78 від 01.04.2009р.),

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Продторг-Тернопіль"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2009

у справі № 35/376 (суддя

за позовом                               Приватне підприємство "Продторг-Тернопіль"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан Трейд"

про                                                   стягнення 8711,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Продторг-Тернопіль” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз–Віктан Трейд” про стягнення (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) збитків, що пов’язані з незаконним користуванням коштами позивача у виді індексу інфляції в сумі 169,32 грн., 3% річних в розмірі 52,54 грн., штраф в сумі 183513,60 грн., борг згідно позовної заяви 8640,00 грн., разом 192375,46 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.10.2009 р. по справі № 35/376 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2009р. у справі № 35/376, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити з підстав порушення норм матеріального та процесуального права

Ухвалою від 10.11.2009р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

В день слухання справи представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення поштового відправлення), колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2008 року між Приватним підприємством “Продторг-Тернопіль” (Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд” (Суборендар) було укладено Договір суборенди №1293/532.

За умовами Договору №1293/532 від 01.02.2008р. суборендодавець зобов’язується надати суборендарю в суборенду офісне приміщення площею 30 кв.м за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, а суборендар приймає і сплачує суборендодавцеві за користування ним орендну плату, обумовлену цим Договором.

Зазначене офісне приміщення було передано відповідачу за Актом приймання-передачі офісних приміщень від 01.02.2008р.

01.02.2009р. між позивачем (суборендодавець) та відповідачем (суборендар) був укладений Договір №29/532 суборенди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого суборендодавець передає суборендарю в тимчасове платне володіння і користування нежитлове приміщення, що розташоване на першому поверсі будинку за адресою: 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, офісне (адміністративне приміщення) площею 30 кв.м.

Відповідно до п.1.10 Договору №29/532 від 01.02.2009р. термін оренди (термін дії договору) складає один рік і встановлюється з 02 лютого 2009 по 02 лютого 2010 року.

Згідно п. 1.12 Договору №29/532 від 01.02.2009р. в разі надходження листа однієї із сторін про бажання продовжувати відносини за цим Договором, суборендар на день закінчення терміну оренди повинен звільнити орендоване майно та повернути його суборендодавцю шляхом підписання відповідного Акта передачі-приймання.

Факт передачі та користування об’єктом оренди на підставі Договору №29/532 від 01.02.2009р. відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 3.1 Договору №29/532 від 01.02.2009р. суборендар сплачує суборендодавцю оренду плату за користування об’єктом оренди 4320,00 грн. за місяць користування. Усі ціни вказані з врахуванням ПДВ.

Згідно п. 3.3 – 3.5 Договору №29/532 від 01.02.2009р. орендна плата вноситься шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок суборендодавця суми коштів у гривнях. Орендна плата за кожний повний або неповний місяць оренди сплачується суборендарем не пізніше десятого числа поточного місяця. Суборендар починає нараховувати і вносити орендну плату з дня підписання цього Договору оренди. Орендна плата нараховується до дня припинення відносин за цим Договором.

Листом від 20.04.2009р. № 202 позивач повідомив відповідача про заборгованість за оренду в розмірі 8640,00 грн. Разом з листом був направлений Акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.05.2009р.

Відповідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати майно у користування за оплату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно позовної заяви, заборгованість відповідача виникла в результаті невиконання останнім зобов’язань зі сплати орендної плати за квітень та травень 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 27.03.2009р. сплачено орендну плату за березень 2009р. в розмірі 4320 грн., що підтверджується банківською випискою з розрахункового рахунку ПП “Продторг-Тернопіль”.

04.06.2009р. позивачем та відповідачем укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог.

За умовами зазначеного договору позивач є кредитором відповідача за Договором № 29/532 суборенди не житлового приміщення від 01.02.2009р. на суму 8640 грн. у зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати за квітень і травень 2009 року. Відповідач є кредитором позивача за договором поставки № 250/532 від 25.09.2006р. на суму 7566,12 грн. У зв’язку з несплатою позивачем за придбану продукцію, строк оплати за яку наступив. Сторони погодили зарахувати однорідні взаємні зобов’язання, строк виконання яких наступив, у частині взаємних вимог сторін в розмірі 7566,12 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Таким чином, зобов’язання відповідача зі сплати орендної плати за квітень 2009 року припинилось повністю, а за травень 2009р. в частині, що дорівнює 3246,12 грн.

Заборгованість зі сплати орендної плати за травень 2005р. в повному обсязі відповідачем погашено 13.07.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № ПП-0018192 від 13.07.2009р. на суму 1073,88 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутня заборгованість за користування суборендованим приміщенням у квітні, травні 2009 року, а отже в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не досліджені обставини щодо строку виконання зобов’язання зі сплати орендної плати відповідачем встановлені п. 3.4 Договору №29/532 від 01.02.2009р., згідно якого орендна плата за кожний повний або неповний місяць оренди сплачується суборендарем не пізніше десятого числа поточного місяця, в наслідок чого безпідставно відмовлено позивачу у задоволенні вимог про стягнення договірної неустойки, інфляційних та трьох відсотків річних.

Так, позивач просить стягнути з відповідача штраф згідно п. 4.4 Договору №29/532 від 01.02.2009р., три відсотки річних та інфляційні збитки згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення строку внесення орендної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов’язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.4 Договору №29/532 від 01.02.2009р. у випадку прострочення сплати орендних платежів суборендар сплачує суборендодавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, відповідачем сплачено орендну плату за березень 2009р. в розмірі 4320 грн. 27.03.2009р., тобто з простроченням 17 днів.

Таким чином, за розрахунком апеляційного господарського суду пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає 48,29 грн. за порушення строку сплати орендної плати за березень 2009 року.

Зобов’язання з оплати орендної плати за квітень 2009 року припинилось 04.06.2009р. згідно Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог. Таким чином, прострочення відповідача складає 53 дні, а сума пені відповідно – 150,55 грн.

Зобов’язання з оплати орендної плати за травень 2009 року припинилось 04.06.2009р. в сумі 3246,12 грн. згідно Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог та 13.07.2009р. в сумі 1073,88 грн. згідно фактичного виконання (сплата грошових коштів платіжним дорученням № ПП-0018192 від 13.07.2009р.).

Таким чином, прострочення відповідача на суму 3246,12 грн. складає 25 днів, сума пені відповідно – 71,02 грн., на суму 1073,88 грн. – 40 днів, пені відповідно – 26,54 грн.

Доказів прострочення відповідача з оплати орендної плати за лютий 2009 року позивачем не надано, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню 296,40 грн. пені за порушення строків виконання зобов’язання з оплати орендної плати за Договором № 29/532 від 01.02.2009р.

Щодо розміру трьох відсотків річних та інфляційних збитків, апеляційна колегія виходить з наступного розрахунку.

За квітень 2009 року: сума заборгованості з 11.04.2009р. по 04.06.2009р. складає 4320 грн. 3 % річних – 18,82 грн., інфляційні за квітень-травень 2009 року – 60,48 грн.

За травень 2009 року: сума заборгованості з 11.05.2009р. по 04.06.2009р. складає 4320 грн. + сума заборгованості 1073,88 грн. з 11.05.2009р. по 13.07.2009р. = 3 % річних – 8,88 грн. + 5,65 грн. = 14,53 грн., інфляційні за травень 2009 року: 21,60 грн. + інфляційні за травень-червень 2009р.: 17,18 грн., всього – 38,78 грн.

Таким чином, загальна сума 3 % річних становить 33,35 грн., а інфляційні втрати – 99,26 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, у зв’язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, що обраховані апеляційним господарським судом.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, а саме прийняття рішення без участі представників сторін, не повідомлених належним чином про час та місце засідання суду.

Оскаржуване рішення прийнято 07.10.2009р. за умов неявки представників в судове засідання, докази на підтвердження повідомлення сторін про час та місце засідання суду в матеріалах справи відсутні.

21.09.2009р. в судовому засіданні оголошено перерву до 07.10.2009р. для дослідження матеріалів справи, прийняття рішення та виготовлення його повного тексту. Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2009р. був відсутній.

Повідомлення про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.10.2009р. на адресу позивача направлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме ст. 22 ГПК України в частині неповідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання, що є беззаперечною підставою для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2009р. у даній справі підлягає скасуванню, позов задоволенню в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань на суму основного боргу та трьох відсотків річних, а всього в розмірі 429,01 грн., в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню, то підлягає зміні і розподіл судових витрат, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6,44 грн. витрат по оплаті державного мита та 0,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 – 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2009р. у справі № 35/376 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-Віктан Трейд” (04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код 33643230, р/р 2600114865 у ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) на користь Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль” (46000, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, код 34473634, р/р 26005000424 в ТФ “Західінкомбанк” м. Тернопіль, МФО 398206) 296,40 (двісті дев’яносто шість) грн. 40 коп. пені, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 33 (тридцять три) грн. 35 коп. три відсотки річних, 6 (шість) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита, 0 (нуль) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 35/376 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді