Постанова № 6869803, 19.11.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 р. № 6/842 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В.,

суддів:Глос О.І., Олійника В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "МТМ"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р.

у справі№6/842

господарського суду Хмельницької області

за позовомТОВ "МТМ"

доСПД ОСОБА_1.

провстановлення межі земельних ділянок під бетонною площадкою, що належить ТОВ "МТМ", та гаражами СПД ОСОБА_1.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.07.2009 р. у справі №6/842 (суддя Танасюк О.Є.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. (судді: ФіліповаТ.Л., ГоршковаН.Ф., Майор Г.І.), у позові ТОВ "МТМ" до ПП ОСОБА_1. про встановлення межі земельних ділянок під бетонною площадкою, що належить ТОВ "МТМ", та гаражами ПП ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "МТМ" просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 22.07.2009 р., постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. у справі №6/842 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 5 ст. 120, п.п. 5, 9 ст. 123, п.п. 1, 5 ст.158, п. 2 ст. 198 Земельного кодексу України.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 18.11.2009 р. №02.03-10/792 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючогосудді Бакуліної С.В., суддів: Глос О.І., Олійника В.Ф.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування гос подарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ" зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності-юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 01.11.2005 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3, та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджено довідкою Головного управління статистики у Хмельницькій області №648 від 30.05.2007р.

19.02.2004 р. між ВАТ "Хмельницький ПДБП-12" (продавець) та ТОВ "МТМ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2, відповідно до п.1.1 якого предметом продажу за ним була прибудова до гаражу та прилегла бетонна площадка площею 1050 м2, які розташовані по вул.Заводсь кій, 61/3.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8591091 від 10.10.2005 р. Хмельницького бюро технічної інвентаризації за Товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ" зареєстровано право власності згідно з договором купівлі-продажу від 19.02.2004 р. №2 на нежитлове приміщення площею 355,4 кв.м за адресою м.Хмельницький вул.Завод ська, 61/3, реєстраційний номер 1235942.

Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 20.04.2006 р. було видано свідоцтво ТОВ "МТМ", код 31359793, яким посвідчено право власності ТОВ "МТМ" на майно, яке складається з: бетонної площадки площею 608,00 кв.м відповідно до кадастрового плану земельної ділянки за №1, яка придбана ним за 6 950,00 грн.; бетонної площадки площею 272,00 кв.м відповідно до кадастрового плану земельної ділянки №2, яка придбана ним за 3110,00 грн. Бетонні площадки розташовано за адресою: м.Хмельницький, вул.Заводська, 61/3. Зазначене майно раніше належало ВАТ "Хмельницький ПДБП-12", що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Заводська, 61/3 на підставі наказу Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 15.12.1997 р. №936, що зареєстровано в Хмельницькому БТІ на праві приватної власності 27.11.2001 р. за р/н 937.

Відповідно до довідки Управління архітектури та містобудування від 21.09.2007р. №1/12-1848 адреса "вул.Заводська, 61/3" змінена на "вул.Прибузька, 56/2".

Рішенням чотирнадцятої сесії Хмельницької міської ради №34 від 07.11.2007 р. "Про припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок субєктам підприємницької діяльності, громадянам та внесення зміни та доповнення до рішень сесії міської ради" надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок субєктам підприємницької діяльності згідно з додатком №2, зокрема п. 6, Товариству з обмеженою відповідальністю" МТМ" за адресою земельної ділянки: вул.Прибузька, 56/2 під бетонну площадку для обслуговування козлового крану, під бетонну площадку для обслуговування приміщення котельні з пропарочними камерами та паропроводом, під нежитлове приміщення та прилеглу бетонну площадку.

Проект землеустрою щодо відведення ТОВ "МТМ" земельної ділянки вул Прибузька, 56/2 під бетонну площадку для обслуговування козлового крану, під бетонну площадку для обслуговування приміщення котельні з пропарочними камерами та паропроводом, під нежитлове приміщення та прилеглу бетонну площадку розроблено у 2007 р. Комунальним підприємством проект но-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню м.Хмельницький.

Відповідно до довідки від 04.06.2009 р. №302 Комунального підприємства проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню м.Хмельницький ним виконано роботи зі складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "МТМ" по вул.Прибузькій, 56/2 під бетонну площадку для обслуговування козлового крану, під бетонну площадку для обслуговування приміщення котельні з пропарочними камерами та паропроводом, під нежитлове приміщення та прилеглу бетонну площадку. Приватний підприємець ОСОБА_1 відмовився від погодження меж земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "МТМ" по вул.Прибузькій, 56/2 було затверджено 21 сесією Хмельницької міської ради від 22.10.2008 р. №34 без погодження з ПП ОСОБА_1

27.05.2009 р. двадцять шоста сесія Хмельницької міської ради прийняла рішення №34 "Про розгляд протесту прокуратури міста Хмельницького на рішення двадцять першої сесії міської ради №34 від 22.10.2008 р. в частині передачі в короткострокову оренду земельної ділянки площею 2622 кв.м по вул.Прибузькій, 56/2 ТОВ "МТМ", яким задовольнила протест прокуратури м.Хмельницького та скасувала рішення двадцять першої сесії міської ради №34 від 22.10.2008 р. в частині передачі в короткострокову оренду земельної ділянки площею 2622 кв.м по вул.Прибузькій, 56/2 ТОВ"МТМ" під бетонну площадку для обслуговування козлового крану, під бетонну площадку для обслуговування приміщення котельні з пропарочними камерами та паропроводом, під нежитлове приміщення та прилеглу бетонну площадку, оскільки перевіркою прокуратури міста встановлено, що суміжний землекористувач приватний підприємець ОСОБА_1. не погоджував межу земельної ділянки, яка відводилась ТОВ "МТМ" по вул.Прибузькій, 56/1 площею 2622 кв.м. На плані меж земельної ділянки та на акті встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі навпроти прізвища приватного підприємця ОСОБА_1. свій підпис поставив громадянин Мацишин В.М., який є головою спостережної ради ВАТ"ХПДБП-12", а відповідно до ч. 2 ст. 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками та землекористувачами, тому прийняття міською радою рішення про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "МТМ" без погодження суміжного землекористувача ОСОБА_1. порушує його права.

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльностіфізична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради номер запису 26730170000007377, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особипідприємця серії НОМЕР_1 від 11.11.2003 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до договору №19 купівлі-продажу нерухомого майна від 25.09.2003р. та договору про поділ в натурі нежитлового приміщення від 22.07.2008 р. на праві власності володіє нежитловими приміщеннями гаражними боксами по вул.Заводській, 61/3, м.Хмельницький, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №19990012 від 22.08.2008 р.

ОСОБА_1. відповідно до рішення 18-ї сесії Хмельницької міської ради від 07.09.2004 р. №17 "Про надання земельних ділянок в оренду суб'єктам підприємницької діяльності та внесення змін до п. 9 рішення шостої сесії міської ради №15 від 25.09.2002 р." та договору оренди земельної ділянки №040574200019 від 03.03.2005 р. отримав у строкове користування земельну ділянку по вул.Заводській, 61/3, яка є суміжною до земельної ділянки, яку позивач ТОВ "МТМ" хоче отримати у користування, а саме за адресою: вул.Прибузька, 56/2.

Оскільки ПП ОСОБА_1. як суміжний землекористувач відмовився погодити межі земельної ділянки у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ТОВ "МТМ" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до ПП ОСОБА_1. про встановлення межі земельних ділянок під бетонною площадкою, що належить ТОВ "МТМ", та гаражами ПП ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "МТМ" до ПП ОСОБА_1. про встановлення межі земельних ділянок під бетонною площадкою, що належить ТОВ "МТМ", та гаражами ПП ОСОБА_1., господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, в чинному законодавстві, що регулює земельні відносини, відсутній обов'язок землекористувача з надання згоди на встановлення меж суміжних земельних ділянок, зокрема обов'язок надання такої згоди в примусовому порядку; по-друге, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а звернення до суду з даним спором суперечить вимогам чинного законодавства, яким визначено компетенцію органів та порядок розгляду земельних спорів щодо встановлення меж земельних ділянок з сусідніми землекористувачами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили обставини справи і дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав або охоронюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлено у ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10)визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України способами захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, а саме: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Також ст. 158 Земельного кодексу України визначено органи, що вирішують земельні спори, а саме: 1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. 2.Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. 4. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. 5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів регламентовано ст.159 Земельного кодексу України.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з позовом про встановлення межі земельних ділянок під бетонною площадкою, що належить ТОВ "МТМ", та гаражами приватного підприємця ОСОБА_1., оскільки порушення своїх прав вбачає у відсутності позитивного погодження межі з боку відповідача, що вважає обовязковим відповідно до п. 5 ст. 198 Земельного кодексу України для проведення землевпорядних робіт, підготовки проекту землевпорядної документації.

Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

Статтею 198 Земельного кодексу України передбачено, що кадастрова зйомка включає в т.ч. погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Крім того, відповідне погодження здійснюється спеціально уповноваженими організаціями, які мають право складати технічну документацію із землеустрою.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідне погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем повинно бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документа, який посвідчує право на земельну ділянку позивача та при розгляді питання щодо надання спірної земельної ділянки в оренду останньому.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що предметом позову є встановлення межі земельних ділянок (що не відноситься до компетенції відповідача СПД ОСОБА_1.), висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову є законними та обгрунтованими.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. у справі №6/842 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "МТМ" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. у справі №6/842 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. у справі №6/842без змін.

ГоловуючийС.Бакуліна

Судді:О.Глос

В.Олійник