Постанова № 6864379, 06.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" листопада 2009 р.                                                                       № 2а- 37340/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання Венглюк Т.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Якуша Н.В.

представника відповідача - Заярний О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Точмедприлад»» про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Харківський завод «Точмедприлад»», на користь позивача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 176 932,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було проведено перевірку повноти та своєчасності сплати ВАТ «Харківський завод «Точмедприлад»» страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Перевіркою було встановлено, що ВАТ «Харківський завод «Точмедприлад»» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України і відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов’язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього базового звітного місяця незалежно від виплати заробітної плати. За грудень 2008 року та січень 2009 року підприємство мало сплатити внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 176932, 75 грн. згідно поданого розрахунку сум страхових внесків. Згідно ч. 3 ст. 106 Закону страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки, що позивачем і було зроблено 04.02.09р. та 03.03.09р. Підприємство вимоги отримало, про що свідчать підписи на вимогах. У зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив заявлену до суду суму боргу, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова просить суд стягнути суму боргу у розмірі 104 780,54 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що згідно отриманих відповідачем вимог про сплату недоїмки від 04.02.2009 року № Ю-336 та від 03.03.2009 року № Ю-336 позивач включив суми новоствореного боргу у сумі 93997, 92 грн. та 82934, 83 грн. Згідно даних по рахунку 661 "Розрахунки по заробітній платі" Головної книги за 2008 рік станом на 1.12.2008 року відповідач мав заборгованість по заробітній платі у розмірі 352031, 05 грн., а станом на 1.01.2009 року - 275681, 48 грн. Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено пріоритет щодо першочерговості виплати заробітної плати перед сплатою внесків до Пенсійного фонду. У зв'язку з невиплатою заробітної плати відповідач здійснював нарахування страхових внесків та страхові внески сплачував до Пенсійного фонду України відповідно до вимог абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону. Відповідач вважає, що правомірно здійснював страхові платежі до Пенсійного фонду одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу). Також у розрахунку суми позову позивачем зазначено відсутність здійснення відповідачем страхових внесків до пенсійного фонду за грудень 2008 року та січень 2009 року, що не відповідає даним про оплату, які підтверджуються платіжними дорученнями та копіями банківських виписок. Позивач не прийняв до уваги, що сплата внесків до Пенсійного фонду України відповідачем здійснювалась та здійснюється відповідно до абз. 6 ст. 20 Закону. Вимоги про сплату боргу позивача є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, правові підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

ВАТ «Харківський завод «Точмедприлад»» зареєстровано як юридична особа, взято на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV ВАТ від 09.07.2003 року «Харківський завод «Точмедприлад»» є страхувальником.

Згідно з ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року, одним з основних завдань управління є збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Згідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV ВАТ від 09.07.2003 року, обчислення страхових внесків застрахованих ociб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Управління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у яких зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Відповідно до п. п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати i сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці. У відповідності з п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір страхових внесків встановлено 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці та 0,5 – 2% сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих платнику відповідно до умов трудового договору або цивільно–правового договору (0,5 % якщо доход не перевищує 525 грн.; 2 % – якщо доход перевищує 525 грн.).

Базовим звітним періодом для ВАТ «Харківський завод «Точмедприлад»», відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є календарний місяць.

Згідно наданих підприємством Пенсійному фонду розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2008 року та січень 2009 року сума до сплати становила 176 932,75 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На час розгляду справи ВАТ «Харківський завод «Точмедприлад»» частково сплачено заявлену суму боргу у розмірі 72 152, 21 грн. на користь Пенсійного фонду України, про що в матеріалах справи свідчать копії платіжних доручень, а частка у розмірі 104 780, 54 грн., відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимоги про її сплату.

В зв’язку з несплатою суми страхових внесків, позивачем були сформовані та направлені до відповідача вимоги про сплату боргу № Ю-336у від 04.02.2009 року та № Ю-336у від 03.03.2009 року, які відповідачем отримані 09.02.2009 року та 06.03.2009 року відповідно. Вказані вимоги відповідачем не оскаржені, проте сума боргу у встановлений законом 10-ти денний термін добровільно сплачена не була.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо неотримання ним коштів по нарахуванню заробітної плати, на підставі того, що стаття 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абз. 1 ч. 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із частиною 2 статті 106 Закону № 1058-ІУ суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону" в тому числі обчислені територіальними органами пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним. Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплати) заробітної плати не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення частки невиплаченої заборгованості у розмірі 104 780,54 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 17, 18, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, п. п. 11 Інструкції про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, ст. ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Точмедприлад»» про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод «Точмедприлад»» (61013, м. Харків, вул. Шевченко, б. № 20, р/р 26009301542 ХФ АКБ «Базис», МФО 351589, код 00481324) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Демченка, 6/8, р/р 256053122089 у ХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, код 22682017) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 104 780.54 грн. (сто чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень п’ятдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі –відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2009 року.

Суддя О.В. Панченко