Постанова № 6864009, 12.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 37750/09/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2009 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бартош Н.С.,

при секретарі Зблоцькій Г.П.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_2, відповідача - Пазюри О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд визнати нечинними винесені відповідачем податкові повідомлення - рішення №0005561710/0 від 26.11.2008 р., №0005561710/1 від 15.12.08р., №0005561710/2 від 25.12.08р., № 0005561710/3 від 26.03.2009р.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що податкові накладні СПДФЛ ОСОБА_1 оформлені належним чином, внаслідок чого позивач мав право на включення до податкового кредиту суми 18215,00 грн. Позивач також зазначив, що в процесі перевірки у співробітників Ізюмської ОДПІ не виникало сумнівів щодо достовірності податкових накладних.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити з вищенаведених підстав.

Представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі та в обгрунтування заперечень зазначив, що Ізюмською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку результатів автоматизованого співставлення податкової звітності СПДФЛ ОСОБА_1 з ПДВ в розрізі контрагентів. Перевіркою встановлено невідповідність між задекларованими позивачем сумами податкового кредиту та сумами податкових зобов'язань контрагентів. Прервіркою встановлено, що до податкового кредиту внесені суми ПДВ по контрагентам, свідоцтво платника ПДВ яких анульовано, внаслідок чого позивачем завищено розмір податкового кредиту у сумі 18215,00 грн. Враховуючи викладене, Ізюмською ОДПІ винесені вищезазначені податкові повідомлення рішенння про сплату податку на додану вартість та нарахованих штрафних санкцій у сумі 9107,50 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, представлені по справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена невиїзна документальна перевірка результатів автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ в розрізі контрагентів за період з квітня по серпень 2008 р. суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 За результатами даної перевірки складено акт № 2078/171/2705209510 від 14.11.2008 р.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ "Секвенція" (код ЄДРПОУ 34353930) укладено договір купівлі - продажу від 03.04.2008 р. за № 24. На виконання даного договору товариством з обмеженою відповідальністю "Секвенція" видано податкову накладну від 09.04.2008 р. за № 89 на загальну суму 34416,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 5736,00 грн. Позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2008 р. суму податку на додану вартість 5736,00 грн., згідно вказаної податкової накладної.

Судом встановлено, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецагро - ХХІ" (код ЄДРПОУ 34693570) укладено договір купівлі - продажу від 02.06.2008 р. за № 14. На виконання вказаного договору ТОВ "Спецагро - ХХІ" видало позивачу наступні податкові накладні:

- від 09.06.2008 р. № 78 на загальну суму 16878,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2813,00 грн.;

- від 02.07.2008 р. № 84 на загальну суму 55794,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9299,00 грн.;

Позивачем включено до складу податкового кредиту за червень та липень 2008 р. суму податку на додану вартість 2813,00 грн. та 9299,00 грн. відповідно.

Судом встановлено, що комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ в Солом'янському районі м. Києва, товариству з обмеженою відповідальністю "Секвенція" анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, що підтверджується копією відповідного акту від 29.11.2007 р., доданого до матеріалів справи.

Також судом встановлено, що комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ в Печерському районі м. Києва, товариству з обмеженою відповідальністю "Спецагро-ХХІ" анульовано реєстрацією платника податку на додану вартість відповідно до судового рішення про ліквідацію вказаного товариства, що підтверджується копією відповідного акту від 10.07.2008 р. та копією листа від 12.11.2008 р., виданого ДПІ в Печерському районі м. Києва. Копії вказаних документів оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем включено до складу податкового кредиту документи від суб'єктів господарювання, які не являються платниками податку на додану вартість, а контрагента ТОВ "Спецагро-ХХІ" фактично не існує, внаслідок чого податкові накладні, видані не зареєстрованою у податковому органі особою не є податковими накладними та не надають покупцеві права віднести відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та у розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що право на нарахування податку та складання податкової накладної надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку.

У відповідності до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. за № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована, як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними делараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивач порушував п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відносив до податкового кредиту суми податку не підтверджені відповідними документами - податковими накладними, такі порушення призвели до заниження ПДВ, що підлягає сплаті, шляхом його зменшення за рахунок витрат, які фактично відсутні, а надані позивачем до перевірки документи не можуть підтверджувати правомірність віднесення відповідних сум до податкового кредиту.

Судом встановлено, що, згідно розрахунку №1/494 від 11.08.2008 р. коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 494 від 30.07.2008 р. ТОВ "Торгівельний дім "СМЗ", податкове зобов'язання за липень 2008 р. завищено на 380,00 грн., а за серпень 2008 р. зменшено на 380,00 грн. Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за заниження податкового зобов'язання передбачене застосування штрафних санкцій.

Згідно ст. 11 Закону України від 25.06.1991 р. "Про систему оподаткування", відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів і додержання законів про оподаткування несуть платники податків та зборів відповідно до законів України.

Відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставими, викладеними в підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 цього закону (в тому числі заниження чи завищення розміру податкового зобов'язання), то такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п. 4.11 Порядку Податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що винесені Ізюмською ОДПІ податкові повідомлення рішення №0005561710/0 від 26.11.2008 р., №0005561710/1 від 15.12.08р., №0005561710/2 від 25.12.08р., № 0005561710/3 від 26.03.2009р. про сплату податку на додану вартість у розмірі 18215,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9107,50 грн. є законними та обгрунтованими, висновки акту № 2078/171/2705209510 від 14.11.2008 р. про заниження позивачем податку на додану вартість відповідають дійсним обставинам справи, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову субєкта підприємницької діяльності фізичної особа ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005561710/0 від 26.11.2008р., № 0005561710/1 від 15.12.08р., № 0005561710/2 від 25.12.08 р., № 0005561710/3 від 26.03.2009р. відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16.10.2009 року.

Суддя Бартош Н.С.