Ухвала суду № 68626546, 23.08.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 436/4776/12

Провадження № 6/206/70/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря Говтви Л.Ю.

представників стягувача ОСОБА_1, ОСОБА_2

державного виконавця Тищенка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро заяву стягувача ОСОБА_3 про зміну порядку і способу виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2012 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, треті особи: ОСОБА_5, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія, Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради про усунення порушень права власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2017 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська від стягувача ОСОБА_3 надійшла заява про зміну порядку і способу виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2012 по цивільній справі № 436/4776/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, треті особи: ОСОБА_5, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія, Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради про усунення порушень права власності на землю.

В обґрунтування заяви про зміну порядку і способу виконання рішення ОСОБА_3 зазначено, що заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 20.09.2012, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів про усунення порушень права власності на землю задоволено. За змістом резолютивної частини даного рішення, суд вирішив: усунути перешкоди права власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку по вул. Прибережній, 52, кадастровий номер 1210100000:09:032:0044, зобовязавши відповідача ОСОБА_4 знести будівлі та споруди розташовані на даній земельній ділянці, самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання та передати земельну ділянку в розпорядження ОСОБА_3. На виконання даного рішення Самарським районним судом м. Дніпропетровська 29.04.2013 видано виконавчий лист за номером справи 436/4776/12 та номером провадження 2/436/1007/12. Постановою Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 16.05.2013 відкрито виконавче провадження № ВП 37979967 з примусового виконання рішення суду. До 04.07.2016 виконавчий лист перебував на виконанні виконавчої служби, проте боржником, тобто відповідачем за справою, рішення суду виконано не було. 17.09.2013 виходом державного виконавця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Прибережна, 52, встановлено, що боржник рішення суду не виконав. 05.09.2013 державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу із зобовязанням останнього виконати рішення суду. 29.01.2015 державним виконавцем в друге направлено на адресу боржника вимогу із зобовязанням боржника виконати рішення суду. 09.04.2015 державним виконавцем до Самарського РВ ДМУ УМВС України було скеровано подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 382 КК України. Однак, 04.07.2016 на підставі ч. 1 ст. 48 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на день винесення постанови, державним виконавцем була прийнята постанова про повернення виконавчого документа. Постановою Самарського ВДВС міста Дніпропетровськ від 16.09.2016 повторно відкрите виконавче провадження № ВП 52265474 з примусового виконання виконавчого листа. В той же час, з тексту рішення суду, вбачається, що «за результатами розгляду справи судом 24.05.2011 було постановлено окрему ухвалу, в мотивувальній частині якої зазначено, що кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_3 - 1210100000:09:032:044; кадастровий номер земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_4 - 1210100000:09:032:0038. Згідно графічних даних державного земельного кадастру, остання земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_4 знаходиться не під будинком № 54 по вул. Прибережній в м. Дніпропетровську, який належить ОСОБА_4, а під сусіднім будинком № 56по вул. Прибережній у м. Дніпропетровську». В рамках відкритого виконавчого провадження № ВП 52265474 головним державним виконавцем Тищенко О.О. було здійснено два виходи за адресою вказаною у рішенні суду з метою проведення перевірки виконання рішення суду, та зафіксовано фактичне невиконання рішення суду. Декілька разів виконавець викликав боржника для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду, проте станом на день звернення із цією заявою боржник всіляко ухиляється від виконання такого рішення.

Також, стягувачем зазначено, що наразі, має місце факт невиконання рішення суду відносно захисту права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:09:032:044, шляхом усунення перешкод у користуванні останньою. Боржник жодних заходів спрямованих на виконання рішення не вжив, що свідчить про ускладнення виконання рішення, оскільки в порядку визначеному виконавчим документом рішення без дій боржника не може бути виконано. Чинним цивільним процесуальним законодавством чітко визначено, що встановлення способу виконання рішення суду може мати місце лише у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. У даному випадку, виконання рішення суду у вигляді зобовязального характеру не можливе без участі боржника, який тривалий час без поважних причин не виконує рішення суду, боржником до теперішнього часу не спрямовано жодного заходу на виконання рішення суду, що фактично унеможливлює його виконання, а зволікання боржника з виконанням рішення суду є необґрунтованим та таким, що призводить до порушення прав стягувача на своєчасне та справедливе виконання рішення суду. В звязку із викладеним стягувач просив змінити спосіб виконання рішення суду, а саме знесення будівель та споруд, як це передбачено рішенням суду, але без участі боржника ОСОБА_4, що призведе до реального забезпечення виконання рішення суду (а.с. 1-4).

В судовому засіданні представники стягувача заяву підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Боржник в судове засідання не зявився, про час дату і місце розгляду заяви повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду заяви до суду не подавав.

Державним виконавцем у судовому засіданні зазначено, що у його виконанні знаходиться виконавчий лист 436/4776/12 з виконання відповідного рішення суду, також підтвердив обставини викладені в заяві стягувача, зазначив, що з його боку здійснено всі необхідні та всі передбачені чинним законодавством дії з метою виконання рішення суду, яке на дату даного судового засідання боржником не виконано. Підтримав заяву стягувача та просив задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення представників стягувача, думку державного виконавця, вивчивши та дослідивши матеріали справи, а також матеріали виконавчих проваджень № 37979967, № 52265474 в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_3 про зміну порядку і способу виконання рішення суду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом при розгляді заяви встановлено, що 20.09.2012 Самарським районним судом м. Дніпропетровська, по цивільній справі № 436/4776/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, треті особи: ОСОБА_5, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія, Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради про усунення порушень права власності на землю, прийнято заочне рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено, та усунуто перешкоди права власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку по вул. Прибережній, 52, кадастровий № 1210100000:09:032:0044, зобовязавши відповідача ОСОБА_4 знести будівлі та споруди розташовані на даній земельній ділянці, самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання та передати земельну ділянку в розпорядження ОСОБА_3 (далі рішення суду) (а.с. 5-8).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.04.2013 апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, вищезазначене рішення суду залишено без змін (а.с. 9-10).

29.04.2013 на виконання рішення суду Самарським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист про усунення перешкод права власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку по вул. Прибережній, 52, кадастровий № 1210100000:09:032:0044, зобовязавши відповідача ОСОБА_4 знести будівлі та споруди розташовані на даній земельній ділянці, самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання та передати земельну ділянку в розпорядження ОСОБА_3 (далі виконавчий лист/документ) (а.с. 45-46).

15.05.2013 на адресу Самарського ВДВС від ОСОБА_3 надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі рішення суду та виконавчого документа (а.с. 47).

16.05.2013 Самарський ВДВС було відкрито виконавче провадження № 37979967 з виконання вищезазначеного виконавчого листа, боржнику, тобто ОСОБА_4 надано строк до 23.05.2013 для самостійного виконання рішення суду про що винесено відповідну постанову та направлено її за адресами стягувача та боржника (а.с. 49, 50).

16.05.2013 за вих. № 4541 державним виконавцем здійснено виклик ОСОБА_4 та попереджено про відповідальність, передбачену за неявку на виклик (а.с. 48).

В той же час, 03.06.2013 на адресу ДВС від ОСОБА_4 надійшла заява про долучення ухвали ВССУ від 26.04.2013, якою відкрито касаційне провадження по справі № 436/4776/12, виконання рішення суду зупинено до закінчення касаційного провадження по справі (а.с. 52-55).

03.06.2013 виконавче провадження № 37979967 було зупинено, на підставі ухвали ВССУ від 26.04.2013, про що державним виконавче прийнято відповідну постанову (а.с. 57).

16.08.2013 вищезазначене виконавче провадження поновлено на підставі ухвали ВССУ від 26.06.2013, якою касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2012 та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.04.2013 залишено без змін, про що в матеріалах виконавчого провадження міститься відповідна постанова (а.с. 58).

05.09.2013 за вих. № 11962 державним виконавцем на адресу ОСОБА_4 направлено вимогу про виконання рішення суду, та зобовязано зявитись до державного виконавця 16.09.2013, попереджено про відповідальність, передбачену за неявку на виклик (а.с. 59), в матеріалах наявний опис вкладення вимоги з поштовою відміткою про відправлення документа на адресу ОСОБА_4 (а.с. 59).

18.09.2013 за вих. № 12306 державним виконавцем на адресу ОСОБА_4 направлено вимогу державного виконавця про виконання рішення суду та необхідності зявитись 30.09.2013 до державного виконавця, попереджено про відповідальність, передбачену за неявку на виклик, в той же час, дана вимога була повернена на адресу виконавчої служби з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 60).

17.12.2013 ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у звязку із нововиявленими обставинами відмовлено (а.с. 15-16).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 апеляційну скаргу на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2013 відхилено, а ухвалу суду від 17.12.2013 залишено без змін (а.с.17).

29.01.2015 ОСОБА_4 отримав вимогу державного виконавця про виконання рішення суду в строк до 10.02.2015, про що в матеріалах справи наявний підпис боржника (а.с. 61).

09.04.2015 В.о. начальника відділу Самарського ВДВС на адресу Самарського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області скеровано подання про притягнення боржника, тобто ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України (а.с. 20).

Самарським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області заява за фактом бездіяльності ОСОБА_4 розглянута, факти викладені у заяві знайшли своє підтвердження (а.с. 68).

Як вбачається із витягу кримінального провадження № 12015040700000830 до ЄРДР 08.05.2015 внесено відомості, згідно подання В.о. начальника відділу Самарського ВДВС за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 382 КК України (а.с. 21).

23.06.2015 Самарським районним судом м. Дніпропетровська заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення (а.с. 13-14).

03.06.2016 за вих. 37.8/4568 Самарським відділенням поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області повідомлено на адресу Самарського ВДВС про початок досудового розслідування, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 382 КК України (а.с. 109).

15.04.2016 стягувачем на адресу боржника направлено пропозицію щодо здійснення оплати вартості робіт по знесенню будівель та споруд розташованих по вул. Прибережній, 52 стягувачем за власний рахунок, що підтверджується описом вкладення та чеком відправлення «УКРПОШТА» (а.с. 25).

20.04.2016 боржником ОСОБА_4 на адресу стягувача ОСОБА_3, у відповідь на пропозицію останнього, направлено лист, згідно якого ОСОБА_4 вважав рішення суду виконаним, оскільки рішенням суду його було зобовязано знести будівлі та споруди на земельній ділянці по вул. Прибережній, 52, а не на належній йому земельній ділянці № 54 та враховуючи, що за даними чергового кадастрового плану неможливо визначити фактичне місцеположення земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_3, фактично на місцевості земельна ділянка по вул. Прибережна, 52 є вільною від забудови (а.с. 62-63).

22.04.2016 за вих. № 4316 державним виконавцем на адресу ОСОБА_4 направлено вимогу про виконання рішення суду, в той же час, дана вимога була повернена на адресу виконавчої служби з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 67).

26.05.2016 на адресу Самарського ВДВС з ТОВ «ОСНОВА» направлено лист вих. 9/26052016, згідно якого представниками товариства у 2007 році за замовленням ОСОБА_3 було виготовлено документацію на земельну ділянку з переоформлення по існуючих координатах, площа земельної ділянки складає 0,455 га., розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Прибережна, 52, відповідно до технічного завдання № 2063-П, складено низку необхідних для отримання державного акту документів, в тому числі, акт відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який було складено 17.02.2007. Враховуючи цю обставину, з боку ТОВ «ОСНОВА» наявні можливості та необхідні ресурси для проведення топографо-геодезичних робіт на відплатній основі, для встановлення фактичного розташування спірних меж земельних ділянок на місцевості зазначених у судовому рішенні та, при необхідності, суміжних з ними ділянок та обєктів нерухомого майна, які знаходяться на цих земельних ділянках, та надати необхідні висновки погоджені та затвердженні уповноваженими органами з питань земельних відносин, необхідні для вчинення виконавчих дій (а.с. 69).

17.06.2016 державним виконавцем в мажах виконавчого провадження № 37979967 прийнято постанову, якою проведення виконавчих дій призначено на 04.07.2016 за адресою: м. Дніпропетровськ, 52, 54. З метою охорони громадського порядку та не перешкоджанню вчиненню виконавчих дій залучено представників поліції Самарського районного відділу поліції. При цьому, під час прийняття даної постанови державним виконавцем було встановлено, що до 25.04.2016 на адресу відділу виконавчої служби надійшов лист від представника боржника ОСОБА_4, ОСОБА_6, в якому останній посилаючись на отриману відповідь правління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області від 27.09.2013 за № 18/18-345, повідомив про неможливість виконання рішення суду за виконавчим документом, оскільки в отриманій відповіді на запит Держземагенство вказує про те, що на викопіюванні з чергового кадастрового плану неможливо визначити фактичне місце розташування житлового будинку № 52 по вул. Прибережній, відповідно не можливо визначити фактичне місцеположення земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_3 В звязку із чим, державний виконавець вважав, що в межах виконавчого провадження є необхідність у залученні спеціалістів для організації та проведенні топографо-геодезичних робіт, з метою встановлення фактичного місця розташування земельної ділянки стягувача та боржника та суміжних, в разі необхідності, з нею ділянках, а також нерухомого майна, розташованого на цих земельних ділянок. З отриманої відповіді ТОВ «ОСНОВА» надано згоду на залучення представників товариства до організації та проведення виконавчих дій шляхом проведення топографо-геодезичних робіт на місцевості (а.с. 70).

01.07.2016 на адресу Самарського ВДВС подано заяву про повернення виконавчого листа з підстави прийняття Апеляційним судом Дніпропетровської області ухвали від 25.06.2017 про призначення до розгляду в апеляційній інстанції апеляційної скарги Органу опіки та піклування виконкому Самарської районної у місті Дніпропетровську ради на рішення суду від 20.09.2012 (а.с.71-79).

В звязку із чим, 04.07.2016 державним виконавцем виконавчий документ було повернуто до Самарського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 19).

16.09.2016 Самарським ВДВС повторно було відкрито виконавче провадження за № 52265474 з виконання виконавчого листа, боржнику, тобто ОСОБА_4 надано строк до 23.09.2016 для самостійного виконання рішення суду про що винесено відповідну постанову та направлено її за адресами стягувача та боржника (а.с. 80).

16.09.2016 за вих. № 10988 державним виконавцем здійснено виклик ОСОБА_4 та попереджено про відповідальність, передбачену за неявку на виклик, в той же час, даний документ був повернений на адресу виконавчої служби з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 81).

В той же час, 21.09.2016 представником боржника ОСОБА_7 до Самарського ВДВС направлено повідомлення про те, що з 21.09.2016 ОСОБА_4 перебуває поза межами України, в країні Турція, у місті Анталія на тимчасовому відпочинку (а.с. 110-114).

Того ж дня, представником боржника ОСОБА_7 на адресу Самарського ВДВС на виконання постанови державного виконавця від 16.09.2016 повідомлено, що виконавчий лист на підставі якого було відкрито виконавче провадження є виконаним, оскільки рішенням суду його було зобовязано знести будівлі та споруди на земельній ділянці по вул. Прибережній, 52, а не на належній йому земельній ділянці № 54 та враховуючи, що за даними чергового кадастрового плану неможливо визначити фактичне місцеположення земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_3, а фактично на місцевості земельна ділянка по вул. Прибережна, 52 є вільною від забудови (а.с. 87).

26.09.2016 державним виконавцем складено 2 акти, згідно яких було встановлено, що під час виходу державного виконавця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Прибережна, 52 було встановлено, що боржника ОСОБА_4 вдома не було, про що свідчили закриті двері, та зі слів жінки, яка відмовилась представитись, яка знаходилась на території будинку. Та те, що під час виходу державного виконавця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Прибережна, 54 було встановлено, що рішення суду боржником ОСОБА_4 в строк до 23.09.2016 не виконано, будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці не знесені (а.с. 93, 94).

27.09.2016 державним виконавцем прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 06.10.2016 з підстав надходження на адресу Самарського ВДВС повідомлення від представника боржника у звязку з перебуванням поза межами України, на тимчасовому відпочинку (а.с. 97).

Того ж дня, за вих. № 11330 на адресу боржника державним виконавцем направлено вимогу про виконання рішення суду та прибуття до 05.10.2016 до Самарського ВДВС, в той же час, даний документ був повернений на адресу виконавчої служби з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 95).

06.10.2016 представник Боржника ОСОБА_6 за відповідною заявою була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження, про що в справі міститься розписка (а.с. 99).

07.10.2016 державним виконавцем складено акт про те, що під час виходу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Прибережна, 54 з метою перевірки виконання рішення суду, після відкладення виконавчих дій, встановлено, що рішення суду не виконано в добровільному порядку (а.с. 101).

20.01.2017 та 20.02.2017, 09.03.2017 державним виконавцем відносно боржника зроблено запити до Головного управління Державної Міграційної служби, ПАТ «УКРСОБАНК», ПАТ АК «Банк Новий» щодо надання інформації про дійсність іпотечного договору № 11 від 29.01.2008, кредитного договору № 07.1/14-8 від 29.01.2008 та реквізити закордонного паспорту (а.с. 102-105).

03.04.2017 за вих. № 4751 на адресу боржника, державним виконавцем направлено виклик боржника на 11.04.2017 до Самарського ВДВС, та зобовязання виконати рішення суду, в той же час, даний документ був повернений на адресу виконавчої служби з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 106-107).

В той же час, 21.04.2017 стягувачем ОСОБА_3 порушено питання з перевірки зовнішніх меж по периметру земельної ділянки домоволодіння по вул. Прибережній, 54, в звязку із знаходженням на його ділянці будинку сторонньої людини (а.с. 38).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за обєктом земельної ділянки № 115-8к/82/АП/09/01-17 від 03.07.2017, проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області заступником начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Дніпровському, Синельниківському, Солонянському районах та м. Дніпра управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастра у Дніпропетровській області ОСОБА_8, у результаті перевірки було встановлено, що згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 0,0455 га, по вул. Прибережна, 52 у м. Дніпрі є ОСОБА_3 Під час виїзду на місце було здійснено огляд земельних ділянок в районі вулиці Прибережної, 52 у м. Дніпро, за результатами чого виявлено, що доступ до запитуваної земельної ділянки обмежено капітальним парканом, на воротах був зазначений номер будинку 54, доступ до водного обєкту річки Шиянки, також, обмежено парканом. Зазначеною земельною ділянкою користується ОСОБА_4, який відмовився прийняти участь в державному контролі. Даний акт, в тому числі, містить висновки, виходячи із наданих документів, про те, що ОСОБА_4 самовільно зайнято земельні ділянки загальною площею 0,1520 га в районі вул. Прибережної, 52 у м. Дніпро. Окрім того, в діях ОСОБА_4 встановлено ознаки порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1971 КК України (а.с. 41-42).

З аналізу вищезазначених документів судом та встановлених в суді фактичних обставин справи суд приходить до наступних висновків, що 20.09.2012 Самарським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено законне і обґрунтоване рішення, що було неодноразово підтверджено рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій. Даним рішенням вирішено питання про усунення порушень права власності на землю стягувача ОСОБА_3, в той же час, дане рішення з 2012 року по дату постановлення даної ухвали, тобто до 23.08.2017 не виконано.

Долучені до матеріалів заяви стягувача копії документів з виконавчих проваджень свідчать про проведення ДВС всіх необхідних та всіх можливих дій, передбачених чинним на той момент законодавством, з метою виконання даного рішення суду, в тому числі, і порушення відносно боржника ОСОБА_4 кримінального провадження за фактом умисного не виконання рішення суду.

В той же час, в матеріалах виконавчих проваджень, а також документах, що були долучені до заяви стягувача наявні докази не виконання рішення суду боржником ОСОБА_4, а саме: неодноразові ігнорування викликів та вимог державного виконавця, систематичне оскарження ОСОБА_4 рішення суду та подання заяв про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами, за результатами розгляду яких неодноразово було встановлено відсутність підстав для скасування рішення суду.

При цьому, заяви боржника та його представника, щодо повного виконаного рішення суду, а також неможливості встановлення фактичного розташування земельної ділянки стягувача, яка перебуває у власності ОСОБА_3 повістю спростовується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за обєктом земельної ділянки № 115-8к/82/АП/09/01-17 від 03.07.2017, складеним уповноваженим на то органом.

В той же час, ст. 1291Конституції України передбачено, що судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на момент виконання рішення суду, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій посадових осіб, фізичних і юридичних осіб. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

При розгляді даної заяви стягувача ОСОБА_3, суд, також, звертає увагу на те, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У постанові Пленуму ВСУ від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» розяснено, що у мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням від 27.11.2008 у справі «Крутько проти України» (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (no.1) (GC), no. 36813/97, п.197 ЄСПЛ 2006). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «ОСОБА_9 проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998*II, п. 35, та «Сіка проти Словакії» (Sica v. Slovakia), №2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).

Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» у справі «ОСОБА_10 проти України» (рішення від 15.10.2009, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «ОСОБА_11 проти Італії» ( Immobiliare Saffi v. Italy), (GC), №22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачене першим реченням першого пункту статті 1 Протоколу №1 (див. рішення у справі ОСОБА_12, п. 53).

Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обовязкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (див. рішення у справі «Бурдов проти Росії», № 59498/00, ECHR 2002-III). Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування (див. рішення у справі «Райлян проти Росії» (Raylyan v. Russia), № 22000/03, п. 31, від 15 лютого 2007 року).

Так, виконання судового рішення це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обовязковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Перевіривши та зясувавши всі обставини справи та оцінюючи усі наявні докази по справі, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви стягувача ОСОБА_3, оскільки його доводи знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд вважає, що дії боржника ОСОБА_4, свідчать не тільки про посягання на моральні засади суспільства, які передбачають добросовісне здійснення прав та виконання покладених на нього обов'язків за рішенням суду, а і про порушення прав стягувача ОСОБА_3, як власника свого майна, який не має можливості користуватись своєю власністю вже на протязі 10 років, в звязку із бездіяльністю боржника ОСОБА_12 та нехтуванням законними вимогами стягувача та державного виконавця.

Водночас, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Частинами 4, 5 ст. 373 ЦК визначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

В той же час, ч. 2 ст. 373 ЦПК України передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченомуЗаконом України«Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Суд також звертає увагу, що ст. 372 ЦПК України визначено можливість укладення мирової угоди в процесі виконання рішення, а саме, що мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угода подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання.

Однак, до теперішнього часу сторонами не досягнуто жодних домовленостей щодо урегулювання спору, рішення суду залишається не виконаним на протязі 4 років.

Крім того, при розгляді даної заяви ОСОБА_3, суд також звертає увагу на розяснення Верховного Суду України, викладені у листі від 27.10.2008 № 6-3/2008 «Щодо порушень десятиденного строку розгляду заяви про встановлення чи зміну способу виконання судового рішення, його розяснення, а також процесуального порядку їх розгляду», в якому ВС України звертаємо увагу на таке: «Неухильне дотримання всіма судами згаданого десятиденного строку, а також процесуального порядку розгляду заяв (подань) державних виконавців є невід'ємною складовою законності, як однієї з основних засад судочинства, та передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України обов'язку суду, як органу державної влади, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Є неприпустимою практика судів, які допускають порушення процесуальних строків та способів процесуального реагування, зокрема ухилення від постановлення відповідних ухвал та їх підміну непроцесуальними документами, у т. ч. листами».

Суд також, враховує правову позицію ВС України, викладену у постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15, згідно якої: «відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні судовим рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання судових рішень зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання. У ч. 1 ст. 36 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Таку ж норму містить і ст. 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб і порядок виконання судового рішення» має спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження, і означає визначену судовим рішенням послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого у ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти визначення судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначені обставини та норми матеріального та процесуального права, правові позиції ВС України та ЄСПЛ, враховуючи, що під час виконання рішення суду, яким усунуто перешкоди права власності стягувача ОСОБА_3 на земельну ділянку, шляхом зобовязання боржника ОСОБА_4 знести будівлі та споруди розташовані на даній земельній ділянці, самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання та передати земельну ділянку в розпорядження ОСОБА_13, судом встановлені істотні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме: відсутність активних дій боржника щодо виконання боржником, на якого такий обовязок було покладено рішення суду від 20.09.2012 по теперішній час, та приймаючи до уваги, що запропонований стягувачем спосіб та порядок зміни виконання рішення суду ніяким чином не змінює рішення суду, суд приходить до висновку про наявність усіх законних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви стягувача ОСОБА_3 та зміни способу і порядку виконання даного рішення суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 208-210, 212, 218, 373 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2012 по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, треті особи: ОСОБА_5, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» Дніпропетровська регіональна філія, Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради про усунення порушень права власності на землю, яким усунуто перешкоди права власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку по вул. Прибережній, 52, кадастровий № 1210100000:09:032:0044, зобовязавши відповідача ОСОБА_4 знести будівлі та споруди розташовані на даній земельній ділянці, самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання та передати земельну ділянку в розпорядження ОСОБА_3 на:

усунути перешкоди права власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку по вул. Прибережній, 52, кадастровий № 1210100000:09:032:0044, шляхом знесення, без участі відповідача ОСОБА_4, будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, привести ділянку до стану, придатного для використання, з покладенням витрат, повязаних із знесенням на відповідача ОСОБА_4.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя К.С. Маштак