Постанова № 6858308, 09.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2009 р. справа № 2а-16456/09/0570

час прийняття постанови: 15-05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шальєвої В.А.

при секретарі

при секретарі Карлюк М.О.

за участю представника позивача РезніченкоТ.О.

представника відповідача Наумової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що за результатами виїзної планової перевірки позивача Добропільською ОДПІ був складений акт № 344/23-2/00176549 від 16.06.2009 р., в якому містяться висновки про порушення позивачем податкового законодавства. На підставі зазначеного акту податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000422340/0 від 26.06.2009 р., № 0000432340/0 від 26.06.2009 р. За наслідками апеляційного узгодження податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000422340/1 від 21.07.2009 р., 0000432340/1 від 21.07.2009 р., 0000422340/2 від 25.09.2009 р., 0000432340/2 від 25.09.2009 р.

Позивач вважає зазначені рішення податкового органу протиправними з наступних підстав.

Податковим органом в акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині необґрунтованого віднесення позивачем до складу валових витрат у 2008 р. витрат з оплати операторських та юридичних послуг в загальній сумі 1250000 грн., в тому числі у 1 кварталі 2008 р. 312500 грн., у 2 кварталі 2008 р. 312500 грн., у з кварталі 2008 р. 312500 грн., у 4 кварталі 2008 р. 312500 грн.

14.12.2007 р. між позивачем та ТОВ „ДПЕК” був укладений договір про надання операторських послуг № ОУ/опер-11, відповідно до п. 1.1 якого виконавець ТОВ „ДПЕК” зобовязується надавити замовнику комплексні абонентські операторські послуги з управління ключовими бізнес-процесами з метою отримання найкращих результатів господарської діяльності та досягнення статутних цілей, підвищення ефективності діяльності та забезпечення його конкурентноздатності. Договір містить обсяг інформації стосовно його предмету, є достатнім для визначення його як такого, що є повязаним з господарською діяльністю позивача.

Сутність наданих операторських послуг, які щомісячно споживались позивачем, полягала у оптимізації його операційної діяльності за різними напрямками фінансово-господарської та соціально-економічної діяльності підприємства, була спрямована на вибір найбільш доцільної економічної політики, основним результатом якої було отримання прибутку. Це свідчить про те, що надані за цім договором послуги, у тому числі послуги з трансформації бухгалтерської звітності в управлінську, із складання бюджету руху грошових коштів, є невідємно повязаними із господарською діяльністю позивача, а тому витрати з таких послуг мають бути віднесені до складу валових витрат.

01.10.2007 р. між позивачем та ТОВ „Перший радник” був укладений договір про юридичне обслуговування № 007, відповідно до п. 1.1 якого виконавець ТОВ „Перший радник” зобовязується надавити замовнику правові послуги, зокрема, з питань, повязаних з провадженням судових справ за позовами про стягнення збитків, дебіторської або кредиторської заборгованості, спонукання до виконання зобовязань, визнання договорів недійсними тощо, питань супроводження процесу виконання державної виконавчої служби судових рішень, надання консультацій, розроблення та обґрунтування правових позицій з питань, що виникають у діяльності замовника, підготовки та погодження угод тощо. Договір містить обсяг інформації стосовно його предмету, є достатнім для визначення його як такого, що є повязаним з господарською діяльністю позивача.

Крім того, відповідач в акті перевірки зазначає, що операторські та юридичні послуги не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Разом з тим, в акті перевірки відповідачем не спростований факт наявності документів про здійснення позивачем витрат з оплати послуг відповідними розрахунковими документами. Первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, в даному випадку є договори про надання операторських та юридичних послуг, акти приймання наданих послуг, податкові декларації.

Крім того, в акті перевірки зазначається, що позивач отримував за договорами послуги при наявності у штаті підприємства відділів та фахівців, які повинні були виконувати зазначену роботу. Ці твердження відповідача, на думку позивача, суперечать ст. 67 Господарського кодексу України, оскільки податковий орган не має права обмежувати господарську діяльність субєктів господарювання та визначати, які договори такий субєкт має укладати. Чинне законодавство не містить обмежень щодо витрат платника податків на такого роду послуги та їх включення до складу валових витрат. У відповідності до п. 18 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, у тому числі, витрати, здійсненні у якості винагороди за різноманітні професійні послуги.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості наданих комплексних абонентських операторських та юридичних послуг, які в подальшому позивачем не використовувались у межах господарської діяльності, в розмірі 250000 грн., внаслідок чого завищений податковий кредит на суму 250000 грн., в тому числі, за січень 2008 р. 20833 грн., за лютий 2008 р. 20833 грн., березень 2008 р. 20833 грн., квітень 2008 р. 20833 грн., травень 2008 р. 20833 грн., червень 2008 р. 20833 грн., липень 2008 р. 20833 грн., серпень 2008 р. 20833 грн., вересень 2008 р. 20833 грн., жовтень 2008 р. 20833 грн., листопад 2008 р. 20833 грн., грудень 2008 р. 20833 грн.

Як зазначалось позивачем, отримані позивачем операторські та юридичні послуги повязані із господарською діяльністю позивача, а тому позивач правомірно відніс зазначені суми до складу податкового кредиту. З урахуванням того, послуги придбавались позивачем з метою належної організації та здійснення господарської діяльності, позивач має податкові накладні, висновки податкового органу про наявність зазначених порушень є неправомірними.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000422340/0 від 26.06.2009 р., № 0000432340/0 від 26.06.2009 р., № 0000422340/1 від 21.07.2009 р., № 0000432340/1 від 21.07.2009 р., № 0000422340/2 від 25.09.2009 р., № 0000432340/2 від 25.09.2009 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що в ході перевірки позивача встановлені порушення діючого податкового законодавства, що підтверджено актом перевірки. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрьска” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 30.10.1996 р. Добропільською районною державною адміністрацією (а.с. 12 т.1), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00176549 (а.с. 13 т.1). ВАТ „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”.

Відповідач Добропільська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Добропільською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої був складений акт № 344/23-2/00176549 від 16.06.2009 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.3, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.4.1 п. 8.4ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого позивачем завищено валові витрати на вартість операторських послуг, отриманих від ТОВ „Донбаська паливно-енергетична компанія”, на загальну суму 1200000 грн. та на вартість юридичних послуг, отриманих від ТОВ „Перший радник”, на загальну суму 50000 грн., в тому числі по періодам: 1 квартал 2008 р. 312500 грн., 2 квартал 2008 р. 312500 грн., 3 квартал 2008 р. 312500 грн., 4 квартал 2008 р. 312500 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 312500 грн., в тому числі, за 1 квартал 2008 р. на 78125 грн., 2 квартал 2008 р. на 78125 грн., 3 квартал 2008 р. на 78125 грн., 4 квартал 2008 р. на 78125 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на суму 250000 грн. в результаті віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості наданих комплексних абонентських операторських та юридичних послуг, які в подальшому позивачем не використовувались у межах господарської діяльності, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 250000 грн., в тому числі, за січень 2008 р. на 20833 грн., за лютий 2008 р. на 20833 грн., березень 2008 р. на 20833 грн., квітень 2008 р. на 20833 грн., травень 2008 р. на 20833 грн., червень 2008 р. на 20833 грн., липень 2008 р. на 20833 грн., серпень 2008 р. на 20833 грн., вересень 2008 р. на 20833 грн., жовтень 2008 р. на 20833 грн., листопад 2008 р. на 20833 грн., грудень 2008 р. на 20837 грн. (а.с. 14-52 т.1).

На підставі даного акту Добропільської ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000422340/0 від 26.06.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 421876 грн., в тому числі, за основним платежем 312500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109376 грн., № 0000432340/0 від 26.06.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 375000 грн., в тому числі за основним платежем 250000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 125000 грн. (а.с. 80-81 т.1).

За наслідками апеляційного узгодження зазначених рішень відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000422340/1 від 21.07.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 421876 грн., в тому числі, за основним платежем 312500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109376 грн., № 0000432340/1 від 21.07.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 375000 грн., в тому числі за основним платежем 250000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 125000 грн.; № 0000422340/2 від 25.09.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 421876 грн., в тому числі, за основним платежем 312500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109376 грн., № 0000432340/2 від 25.09.2009 р. про визначення ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 375000 грн., в тому числі за основним платежем 250000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 125000 грн. (а.с. 82-85 т.1).

Суд вважає зазначені рішення субєкта владних повноважень протиправними з наступних підстав.

Податковим органом в акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині необґрунтованого віднесення позивачем до складу валових витрат у 2008 р. витрат з оплати операторських послуг в загальній сумі 1200000 грн. та з оплати юридичних послуг в загальній сумі 50000 грн., в тому числі у 1 кварталі 2008 р. 312500 грн., у 2 кварталі 2008 р. 312500 грн., у 3 кварталі 2008 р. 312500 грн., у 4 кварталі 2008 р. 312500 грн.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судом встановлено, що 14.12.2007 р. між ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” та ТОВ „Донбаська паливно-енергетична компанія” був укладений договір про надання операторських послуг № ОУ/опер-11, відповідно до п. 1.1 якого виконавець ТОВ „ДПЕК” зобовязується надавити замовнику комплексні абонентські операторські послуги з управління ключовими бізнес-процесами з метою отримання найкращих результатів господарської діяльності та досягнення статутних цілей, підвищення ефективності діяльності та забезпечення його конкурентноздатності (а.с. 156-168 т.1). Договір містить обсяг інформації стосовно його предмету, є достатнім для визначення його як такого, що є повязаним з господарською діяльністю позивача.

Сутність наданих операторських послуг, які щомісячно споживались позивачем, полягала у оптимізації його операційної діяльності за різними напрямками фінансово-господарської та соціально-економічної діяльності підприємства, була спрямована на вибір найбільш доцільної економічної політики, основним результатом якої було отримання прибутку.

01.10.2007 р. між позивачем та ТОВ „Перший радник” був укладений договір про юридичне обслуговування № 007, відповідно до п. 1.1 якого виконавець ТОВ „Перший радник” зобовязується надавити замовнику правові послуги, зокрема, з питань, повязаних з провадженням судових справ за позовами про стягнення збитків, дебіторської або кредиторської заборгованості, спонукання до виконання зобовязань, визнання договорів недійсними тощо, питань супроводження процесу виконання державної виконавчої служби судових рішень, надання консультацій, розроблення та обґрунтування правових позицій з питань, що виникають у діяльності замовника, підготовки та погодження угод тощо (а.с. 169-175 т.1). Договір містить обсяг інформації стосовно його предмету, є достатнім для визначення його як такого, що є повязаним з господарською діяльністю позивача.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається зі звіту про фінансові результаті за 2008 р. доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2008 р. у позивача склав 71806,1 тис. грн., тоді як за попередній період (2007 рік) складав 24685.8 тис. грн., чистий доход склав у 2008 р. 59838,4 тис. грн., у попередньому періоді (2007 рік) - 20571,5 тис. грн.

Зазначені обставини свідчать про те, що надані за цими договорами послуги з організації та ведення виробництва та юридичні послуги повязані з господарською діяльністю позивача, оскільки їх використання позивачем призвело до збільшення чистого доходу позивача у 2008 р. по відношенню до попереднього періоду (2007 р.), а тому витрати з таких послуг мають бути віднесені до складу валових витрат.

Крім того, відповідач в акті перевірки зазначає, що в порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” операторські та юридичні послуги не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а саме, відсутні первинні документи, які б свідчили про надання консультаційних послуг по складанню податкової звітності, консультацій по виконанню заходів по підвищенню рівня безпеки праці та функціонуванню процедур системи управління охороною праці тощо, а також відсутні письмові завдання позивача для виконавця юридичних послуг, в яких замовник повинен визначити перелік послуг для правового захисту своїх інтересів, не вказані в актах надання послуг про юридичне обслуговування дати складання, відсутні первинні документи, які б свідчили про надання консультацій, відсутні зміст та обсяг господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій в актах надання послуг про юридичне обслуговування за травень-грудень 2008 р.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні дослідженні платіжні доручення, які підтверджують факт оплати отриманих позивачем операторських та юридичних послуг. Крім того, факт здійснення названих господарських операцій в даному випадку підтверджується договорами про надання операторських послуг та про юридичне обслуговування, додатками та додатковими угодами до них, актами приймання наданих послуг.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається, що позивач отримував за договорам про надання операторських послуг № ОУ/опер-11 та про юридичне обслуговування № 007 послуги при наявності у штаті підприємства відділів та фахівців, які повинні були виконувати зазначену роботу.

Суд вважає необґрунтованими такі висновки податкового органу, з огляду на наступне.

Стаття 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, податковий орган не має права обмежувати господарську діяльність субєктів господарювання та визначати, які договори такий субєкт має укладати.

Діюче законодавство не забороняє субєктам господарювання отримувати від інших субєктів господарювання послуги, які мають виконуватися штатними працівниками такого підприємства. Також чинне законодавство не містить обмежень щодо витрат платника податків на такого роду послуги та їх включення до складу валових витрат.

У відповідності до п. 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 (Витрати), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.

Вичерпний перелік витрат платника податків, які не включаються до складу валових витрат для цілей оподаткування, визначені в п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Дана правова норма не містить обмежень щодо включення до складу валових витрат вказаних вище витрат.

Крім того, пункт 5.11 ст. 5 зазначеного Закону встановлює, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, висновки відповідача щодо відсутності у позивача права на включення до складу валових витрат тих витрат, які були понесені позивачем за договором про надання операторських послуг та договором про юридичне обслуговування, є безпідставними, оскільки такі витрати безпосередньо повязані з власною господарською діяльністю ВАТ „ЦЗФ „Октябрська”.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що в порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості наданих комплексних абонентських операторських та юридичних послуг, які в подальшому позивачем не використовувались у межах господарської діяльності, в розмірі 250000 грн., внаслідок чого занижений податок на додану вартість на суму 250000 грн., в тому числі, за січень 2008 р. 20833 грн., за лютий 2008 р. 20833 грн., березень 2008 р. 20833 грн., квітень 2008 р. 20833 грн., травень 2008 р. 20833 грн., червень 2008 р. 20833 грн., липень 2008 р. 20833 грн., серпень 2008 р. 20833 грн., вересень 2008 р. 20833 грн., жовтень 2008 р. 20833 грн., листопад 2008 р. 20833 грн., грудень 2008 р. 20837 грн.

Судом вище встановлено, що отримані позивачем операторські та юридичні послуги повязані із господарською діяльністю ВАТ „ЦЗФ „Октябрська”, а тому позивач правомірно відніс зазначені суми до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Безпідставність висновків відповідача про неправомірність віднесення позивачем суми в розмірі 1250000 грн. до складу валових витрат вже встановлена судом.

Вище зазначалось, що зазначені суми повязані з власною господарською діяльністю позивача, а тому безпідставним є й визначення податкових зобовязань позивачу з податку на додану вартість в сумі 250000 грн.

При цьому суд зазначає, що оплата придбаних послуг підтверджена належно оформленими податковими накладними, виданими постачальниками послуг ТОВ „ДПЕК” та ТОВ „Перший радник” (а.с. 86-109 т.1).

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку суми сплаченого податку у звязку з придбанням послуг підтверджені податковими накладними, а тому вони підлягають включенню до складу податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобовязань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток та податок на додану вартість на нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Позивачем заявлені вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обираючи спосіб захист порушеного права позивача, суд виходить з того, що правовим наслідком скасування рішення є втрата ним чинності з часу набрання чинності судовим рішень про задоволення позовних вимог. Оскільки висновки акту перевірки, на підставі яких податковим органом прийняті відповідні рішення, є неправомірними, податкові повідомлення-рішення, які прийняті за наслідками такого акту, є протиправними (неправомірними) з часу їх прийняття, а тому такі рішення повинні бути визнані протиправними. В такому разі додаткове скасування податкових повідомлень-рішень є недоцільним.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000422340/0, прийняте Добропільською обєднаної державною податковою інспекцією 26.06.2009 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 421876 грн., в тому числі, за основним платежем 312500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109376 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000422340/1, прийняте Добропільською обєднаної державною податковою інспекцією 21.07.2009 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 421876 грн., в тому числі, за основним платежем 312500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109376 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000422340/2, прийняте Добропільською обєднаної державною податковою інспекцією 25.09.2009 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 421876 грн., в тому числі, за основним платежем 312500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109376 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000432340/0, прийняте Добропільською обєднаної державною податковою інспекцією 26.06.2009 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 375000 грн., в тому числі, за основним платежем 250000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 125000 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000432340/1, прийняте Добропільською обєднаної державною податковою інспекцією 21.07.2009 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 375000 грн., в тому числі, за основним платежем 250000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 125000 грн.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000432340/2, прийняте Добропільською обєднаної державною податковою інспекцією 25.09.2009 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 375000 грн., в тому числі, за основним платежем 250000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 125000 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2009 р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шальєва В.А.