Постанова № 6858144, 09.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-12261/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Ушенка С. В.

при секретарі                                                  Кутафіній К.Ю.

за участю

прокурора Ноздрьова С.В.

представника позивача           Лісневського С.О.

представника відповідача Заплавського Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліос» про стягнення заборгованості перед бюджетом з орендної плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліос» про стягнення заборгованості перед бюджетом з орендної плати за землю.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ТОВ «Еліос» існує податковий борг по земельному податку на загальну суму 3217,76 грн.. Податкова заборгованість відповідача утворилась в період лютий – травень 2009р. внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань по земельному податку, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

В судовому засіданні прокурор Ленінського району м. Донецька підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник ДПІ у Ленінському районі м. Донецька в судовому засіданні підтримав заявлений в їх інтересах позов та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечуває проти їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні надані докази, суд встановив наступне.

ТОВ «Еліос, юридична адреса: 83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, 116/72, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 20.06.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та взяте на облік у ДПІ у Ленінському районі м.Донецька 07.06.2001 року за № 3817 як платник податків.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 06.01.2007р. ТОВ «Еліос» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410137700:00:001:0216), площею 0,0315 га. Земельна ділянка передана в оренду строком до 20.12.2011р. для розміщення павільйону «Квіти» по вул. І.Ткаченка в Ленінському районі м. Донецька.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 2 Земельного кодексу України суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Юридичні особи можуть бути суб’єктами права власності лише на землі приватної власності, в інших випадках вони можуть набувати земельні ділянки у постійне користування або на умовах оренди (ст. 80, 92, 93 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Під терміном «податок» в розумінні ст. 1 Закону розуміється обов’язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

За приписами ст. 5 Закону, об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в т.ч. орендатор.

Статтею 13 Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 14 Закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» за формою, встановленою центральним податковим органом (ДПА України) і власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Законом України «Про плату за землю»).

Статтею 27 Закону передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Еліос» у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. самостійно задекларувало річну суму податкових зобов’язань у розмірі 10441,16 грн., в якій визначено розмір орендної плати, а саме: січень – листопад по 870,10 грн. щомісячно, грудень – 870,06 грн..

Згідно ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік,сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 3217,76 грн. у відповідача виникла за період з лютого по травень 2009 р..

З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу надіслано першу податкову вимогу від 01.04.2009 р. № 1/194 на суму 607,46 грн..

Це податкове повідомлення було надіслано відповідачеві, однак не було ним отримано.

06.05.2009р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Донецька складено акт № 56 про неможливість вручення податкової вимоги. На підставі вищезазначеного та підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III, прийнято рішення про розміщення податкової вимоги від 01.04.2009 р. № 1/194 на дошці податкових оголошень (повідомлень), у зв”язку з чим податкова вимога вважається врученою.

Відповідач не погасив податковий борг і 05.06.2009 р. була направлена друга податкова вимога №2/331 на суму 2347,66 грн. податкового боргу. Податкове повідомлення було надіслано відповідачеві, однак не було ним отримано.

14.07.2009 р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Донецька складено акт № 79 про неможливість вручення податкової вимоги. На підставі вищезазначеного та підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III, прийнято рішення про розміщення податкової вимоги від 05.06.2009 р. № 2/331 на дошці податкових оголошень (повідомлень), у зв”язку з чим податкова вимога вважається врученою.

Відповідач - ТОВ «Еліос» не оспорювало податкові вимоги. Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед ДПІ у Ленінському районі м. Донецька в розмірі 3217,76 грн. підтверджується декларацією та даними облікової картки з орендної платі з юридичних осіб - ТОВ «Еліос».

Статтею 67 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» на платників податків покладено обов’язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів.

Відповідно до абзацу «а» пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами та доповненнями, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищезазначеного закону встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі несплати бюджетного боргу, він може бути примусово стягнений виключно за рішенням суду за рахунок активів платника податку.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладений обов’язок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до вимог ст.361 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.                     

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.                              

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 122, 128, 138, 143, 153, 158–163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліос» про стягнення заборгованості перед бюджетом з орендної плати за землю – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліос» (ідентифікаційний номер 31427297; 83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, 116/72) на користь місцевого бюджету (р/р 33214812700009 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, одержувач місцевий бюджет Ленінської районної у м. Донецьку ради, ЄДРПОУ 34687064) заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю в розмірі 3217 грн. (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 76 коп. за рахунок активів платника податку.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 12.11.2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ушенко С. В.