Постанова № 6858139, 04.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-13609/09/0570

час прийняття постанови: 09год.30 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                   Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання такими, що є протиправними, дії Відповідача № 1 - Східної митниці - у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, № 700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, №700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, №700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/010419 від 09.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/011371 від 23.09.2008 р.; зобов’язання Відповідача № 2 - Головне управління Державного казначейства в Донецькій області, повернути Закритому акціонерному товариству «Виробниче об»єднання «Конті» (стягнути) з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 129082,63 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч вісімдесят дві грн. 63 коп.), шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» (код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243) №26008002037000 в ЗАТ «Донгорбанк» МФО 334970.

за участю представників сторін:

від позивача: Кисельов В.С. – за дов. від 4 вересня 2009 року

від відповідача 1: Бєломєстнова Л.В. – за дов. від 12 травня 2009 року

від відповідача 2: не з»явився

ВСТАНОВИВ:

          Закритим акціонерним товариством «Виробниче об»єднання «Конті» заявлено позов до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання такими, що є протиправними, дії Відповідача № 1 - Східної митниці - у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, № 700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, №700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, №700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/010419 від 09.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/011371 від 23.09.2008 р.; зобов’язання Відповідача № 2 - Головне управління Державного казначейства в Донецькій області, повернути Закритому акціонерному товариству «Виробниче об»єднання «Конті» (стягнути) з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 129082,63 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч вісімдесят дві грн. 63 коп.), шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» (код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243) №26008002037000 в ЗАТ «Донгорбанк» МФО 334970.

Позивачем під час судового розгляду справи надана заява про зміну позовних вимог, а саме позивач просив визнати такими, що є протиправними, дії Відповідача № 1 - Східної митниці - у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, № 700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року;

- визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, №700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, №700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року;

- визнати недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/010419 від 09.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/011371 від 23.09.2008 р.;

- стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 129082,63 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч вісімдесят дві грн. 63 коп.) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» (код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243) №26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817.

Правовою підставою звернення до суду позивач визначає, що ним, відповідно до частини 1 статті 264 Митного кодексу України, була заявлена митна вартість товарів і були подані відомості про її визначення, які базувались на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Та вважає, що надані Відповідачу № 1 документи були достатніми для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості та здійснення Відповідачем митного контролю. Проте, Відповідач № 1 безпідставно пред’явив вимогу про надання Позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості. Твердження про безпідставність вимог Відповідача № 1 базується на тому, що Відповідач № 1 керувався ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, де зазначається середня ціна на імпорт аналогічного товару.

Представник відповідача 1 – Східної митниці, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та пояснив суду, що згідно із статтею 11 Митного кодексу України до основних завдань, покладених на митні органи України, відноситься захист економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу, зокрема, шляхом: перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Після розгляду пакету документів, поданих до митного оформлення, та наявної інформації у відділі контролю митної вартості про ціни на подібний товар декларанту було запропоновано подати додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до статті 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень пункту 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, серед яких «копія вантажної митної декларації країни відправлення...; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару..».

Позивач своєму позові наполягає, що надані ним документи були достатніми для підтвердження митної вартості. Втім, як випливає з приписів вищевказаних норм, митний орган має право вимагати, а декларант зобов'язаний надати необхідні документи.

Якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до статті 265 Митного кодексу України, пунктом 14 Порядку визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Але декларант, відмовився від подання додаткових документів.

У зв'язку з цим, відділом контролю митної вартості було здійснено коригування митної вартості товару какао тертого відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно із пунктом 4 ПКМУ № 574 від 09.06.97 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» у разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно з порядком, установленим Держмитслужбою. Аналогічна норма міститься в Митному Кодексі України та наказах Держмитслужби України.

За наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті вантажної митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням картки відмови, зазначивши в ній вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення.

Більш того, позивач, погодився з вимогами, викладеними в Картці відмови, а саме - відкоригувати митну вартість товару згідно митної оцінки, подавши до митниці нову вантажну митну декларацію зі скоригованою митною вартістю та добровільно сплативши всі нараховані митні платежі.

Представник відповідача 2 – Головного управління Державного казначейства України, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову, а також пояснив суду, що згідно п. 3.5. Наказу Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 року № 25/44 «Про затвердження Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків, на рахунки з обліку доходів, відкриті в ГУ ДКУ. Однак, це нормативний акт регулює лише порядок повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів з депозитних рахунків митних органів, і не встановлює порядку повернення цих коштів з рахунків обліку доходів державного бюджету. Тому, вважає позовні вимоги до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області необґрунтованими та безпідставними.

          Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Конті» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25112243 (арк. справи 55,56 том 2), є платником єдиного митного тарифу та податку на додану вартість.

Східна митниця є юридичною особою, включена до ЕДРПОУ за номером 35793589 (арк. справи 86,87, том 2), є суб’єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Для митного оформлення на територію України ввезено какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ за декларацію митної вартості № 700000005/8/010419 (арк. справи 88, том 1)

09.09.2008 р. Позивач через Декларанта подав Відповідачу № 1 декларацію митної вартості № 700000005/8/010419 (арк. справи 88, том 1), якою задекларував імпорт какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар (далі, - товар) з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» у кількості 40 000 кг за ціною 3210,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 128 400 доларів США або 622881,24 гривень.

При цьому, вищевказаний товар, який був задекларований Позивачем 09.09.2008 року шляхом подачі Відповідачу № 1 декларації митної вартості № 700000005/8/010419, 01.09.2008р. та 05.09.2008 р. був ввезений Позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74», у кількості 40 000 кг за ціною 3116,60 доларів США за 1000 кг на загальну суму 124664,00 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через Консигнатора (Позивач) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р. (арк. справи 52, том 1)(далі – Договір консигнації), укладеного Позивачем з Фірмою «GRACOMAR S.L.» (далі, - Консигнант), додатку № 793 від 19.08.2008 року (арк. справи 64) до Договору консигнації та Специфікації (завдання Консигнанту) № 793 від 19.08.2008 року(арк. справи 65, том 1), додатку № 798 від 27.08.2008 року та Специфікації (завдання Консигнанту) № 798 від 27.08.2008 року. У Додатках № 793 від 19.08.2008 року та № 798 від 27.08.2008 р. до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ „УКРСЕРВІС”, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, постачальником товару компанією Cargill B.V.

Пунктом 2.7 Договору консигнації передбачено, що для перетинання митного кордону України Консигнант заявляє ціну товару для митного оформлення. Така ціна відображується в Додатку до даного Договору, який підписується Сторонами. Ціна товару 3116,60 доларів США за 1000 кг., за якою він був задекларований, визначена у підписаних Додатках № 793 від 19.08.2008 року та № 798 від 27.08.2008 р. до Договору консигнації.

Для Декларації митної вартості ціна була заявлена в перерахунку на гривню України за курсом НБУ: станом на 01.09.2008 р. - 4,8462:1, що для 20 000 кг склало 302073,34 гривень; станом на 05.09.2008 р. – 4,8503:1, що для 20000 кг склало 302328,90 гривень.

Оформлення товару у режимі „Імпорт-74” підтверджується Вантажними митними деклараціями № 700000005/8/009965 від 01.09.2008 р. та № 700000005/8/010280 від 05.09.2008 р. Відповідно до графи 8 наказу Державної митної служби від 07.11.2007 р. № 933 „Про внесення змін до наказу Держкомслужби від 09.07.1997 р. № 307” (цитата) : „...При розміщенні товарів у митні режими...митного складу зазначаються відомості про ...власника митного ліцензійного складу...”.

Власником Митно-ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, є ЗАТ „УКРСЕРВІС” (договір оренди не житлових приміщень № 209-08 від 01.03.2007 р. та Ліцензія № 70000/062СВ-01231 від 29.03.2007 р.). Тому, в графі ВМД „Одержувач” вказаний ЗАТ „УКРСЕРВІС” як власник митного складу.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 від 17.04.2007 р. до договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р. та п.2.1. Договору консигнації Позивач зобов’язаний забезпечити доставку товару на умовах поставки Інкотермс-2000 на Митний ліцензійний склад, розташований за адресою: Україна, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22. Зберігання товару, поставленого відповідно до Договору консигнації, здійснює ЗАТ „УКРСЕРВІС” на підставі договору зберігання товарів на митному ліцензійному складі № 185 від 01.02.2006 р., укладеного з Позивачем (арк. справи 58, том 1).

Відповідно до умов Договору консигнації, а саме п.2.3., Позивач зобов’язаний був укласти від свого імені та за рахунок Консигнанта договори продажу даного товару. При цьому, відповідно до п.1.2 Договору консигнації, суттєві умови договорів продажу, як-то найменування, асортимент, номенклатура, об’єм партії продажу, ціна реалізації, загальна сума реалізації, строки виконання консигнаційного доручення, обумовлюються сторонами в Специфікаціях (завданнях Консигнанта). Тобто, Позивач прийняв на себе зобов’язання у визначений в Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк або укласти договори на продаж товару за визначеною у Специфікаціях (завданнях Консигната) ціною, або, згідно до п.2.3, абзацу 11 п.3.1 Договору консигнації, викупити товар за власний рахунок на умовах, вказаних у Специфікаціях (завданнях Консигнанта), за ціною, узгодженою в окремому господарському договорі, але не нижче чим ціна, що вказана у відповідної Специфікації. Пунктом 2.4 Договору консигнації передбачено, що договори продажу укладаються за цінами не нижче, ніж встановлені в Специфікаціях (завданнях Консигнанта). Такі ціни є мінімальною ціною товару. При цьому, звертаємо увагу, що умовами Договору консигнації передбачено, що Позивач зобов’язується виконати його доручення на умовах, найбільш вигідних для Консигнанта (пункт 2.2 Договору консигнації).

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 793 від 19.08.2008 року (арк. справи 65, том 1) до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3116,60 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 20 000 кг встановлений як 15 (п'ятнадцять) календарних днів від дати підписання Специфікації. Цей строк сплинув 03.09.2008 р.

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 798 від 27.08.2008 року до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3116,60 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 20 000 кг встановлений як 9 (дев'ять) календарних днів від дати підписання Специфікації. Цей строк сплинув 05.09.2008 р.

Тобто, Позивач мав у вказаний строк забезпечити укладання договорів продажу із третіми особами у відповідності до п.2.3. Договору консигнації. На виконання своїх обов’язків Консигнатора, Позивач проводив переговори із суб’єктами господарювання та направив декілька листів із комерційною пропозицією щодо продажу товару за ціною 3116,60 долларов США за 1000 кг. (вих. № 1/280808 від 28.08.2008 р., вих. № 2/280808 від 28.08.2008 р.). Проте, отримав листи-відмови (вих. б/н від 29.08.2009 р. від компанії ЗАТ „ФРУТИКА” та вих. № б/н від 28.08.2009 р. від компанії ЗАТ „КОНТИ-РУС”).

У разі невиконання доручення в чітко встановлений в Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк, Позивач зобов’язаний здійснити викуп товару, який знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за власний рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – за його розсудом.

На виконання положень пункту 2.3 Договору консигнації та Додаткової угоди № 5 від 03.01.2008 р. Позивач направив Консигнанту лист про те, що не може у встановлений строк укласти договору продажу та запропонував визначити ціну товару. Відповідно до листування між сторонами (вих. № 1/080908 від 08.09.2008 р., вих. б/н від 08.09.2008 р., вих. № 1/090908 від 09.09.2008 р.), ціна Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар була визначена за ціною 3210,00 доларів США за 1000кг, про що Фірма «GRACOMAR S.L.» та Позивач уклали контракт № ТР-11 від 09.09.2008 р. на викуп 40 000 кг. даного товару (арк. справи 81, том 1).

У зв’язку з тим, що Позивач не виконав завдання Консигнанта та зобов’язаний був викупити товар для власних потреб на власний розсуд, та приймаючи до уваги господарську діяльність Позивача з виробництва кондитерських виробів у Позивача відпала необхідність в укладанні додаткових зовнішньо - економічних угод щодо постачання сировини, необхідної для забезпечення процесу виробництва. Тобто, склалася ситуація, коли набуття товару, про який йдеться в позові, через невиконання зобов’язань цілком відповідало інтересам Позивача щодо підтримання залишків сировини.

09.09.2008 р. Позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок_1766) надав Відповідачу № 1 Декларацію митної вартості № 700000005/8/010419, якою була задекларована митна вартість товару - Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар за ціною 3210,00 доларів США за 1000кг , тобто 40 000 кг були задекларовані на загальну вартість 622881,24 гривень або 128400,00 доларів США.

На виконання п. 7 Порядку_1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС”) подав Відповідачу № 1 наступні документи:

1) Контракт № ТР-11 від 09.09.2008 р. укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем;

2) Комерційний інвойс: 20080909/ТР/11 від 09.09.2008р.

Звертаємо увагу суду, що раніше для декларування цього товару у режимі „Імпорт-74” , Відповідачеві № 1 були надані такі документи:

1) Договір консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р.;

2) Додатки № 793 від 19.08.2008 р. та № 798 від 27.08.2008 р.;

3) Проформа інвойс від 19.08.2008 р. та 27.08.2008 р.

Але, митний орган відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/8/010419, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року (арк. справи 92, том 1). В обґрунтування відмови Відповідач № 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі, - Постанова _1766).

10.09.2008 р. Позивачем було отримане рішення митного органу (Відповідача № 1) про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010419 від 09.09.2008 р. (арк. справи 93, том 1) (далі, - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 776176,00 грн. або 160000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1000 кг.

Щодо ввезеного какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ за декларацію митної вартості № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 року (арк. справи 116, том 1).

11.09.2008 р. Позивач через Декларанта подав Відповідачу № 1 декларацію митної вартості № 700000005/8/010623, якою задекларував імпорт какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар (далі, - товар) з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» у кількості 26 250 кг за ціною 3 595,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 94368,75 доларів США або 457848,86 гривень.

При цьому, вищевказаний товар, який був задекларований Позивачем 11.09.2008 року шляхом подачі Відповідачу № 1 декларації митної вартості № 700000005/8/010623, 05.09.2008 р. був ввезений Позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74», у кількості 26 250 кг за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг на загальну суму 91577,33 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через Консигнатора (Позивач) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р. (далі – Договір консигнації), укладеного Позивачем з Фірмою «GRACOMAR S.L.» (далі, - Консигнант), Додатку № 800 від 02.09.2008 року та Специфікації (завдання Консигнанту) до Договору консигнації № 800 від 02.09.2008 року (арк. справи 98, том 1). У Додатку № 800 від 02.09.2008 року (арк. справи 97, том 1) до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ „УКРСЕРВІС”, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, постачальником товару компанією Cargill B.V.

Ціна товару 3488,66 доларів США за 1000 кг., за якою він був задекларований, визначена у підписаному Додатку № 800 від 02.09.2008 року (арк. справи 97, том 1) до Договору консигнації.

Для Декларації митної вартості ціна була заявлена в перерахунку на гривню України за курсом НБУ станом на 05.09.2008 р. – 4,8503:1, що для 26 250 кг склало 444177,52 гривень.

Оформлення товару у режимі „Імпорт-74” підтверджується Вантажною митною декларацією № 700000005/8/010255 від 05.09.2008 р.(арк. справи 100, том 1) Відповідно до графи 8 наказу Державної митної служби від 07.11.2007 р. № 933 „Про внесення змін до наказу Держкомслужби від 09.07.1997 р. № 307” (цитата) : „...При розміщенні товарів у митні режими...митного складу зазначаються відомості про ...власника митного ліцензійного складу...”, а саме ЗАТ «Укрсервіс», який є власником Митно-ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, на підставі вищезазначених договору оренди, договору зберігання та відповідної Ліцензії.

Як зазначалося вище, відповідно до умов Договору консигнації, а саме п.2.3., Позивач зобов’язаний був укласти від свого імені та за рахунок Консигнанта договори продажу даного товару за визначеною у Специфікаціях (завданнях Консигната) ціною, або, згідно до п.2.3, п. 2.4, абзацу 11 п.3.1 Договору консигнації, викупити товар за власний рахунок на умовах, вказаних у Специфікаціях (завданнях Консигнанта), за ціною, узгодженою в окремому господарському договорі, але не нижче чим ціна, що вказана у відповідної Специфікації.

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 800 від 02.09.2008 року до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3488,66 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 26 250 кг встановлений як 4 (чотири) календарних днів від дати підписання Специфікації. Цей строк сплинув 06.09.2008 р.

Тобто, Позивач мав у вказаний строк забезпечити укладання договорів продажу із третіми особами у відповідності до п.2.3. Договору консигнації. На виконання своїх обов’язків Консигнатора, Позивач проводив переговори із суб’єктами господарювання та направив декілька листів із комерційною пропозицією щодо продажу товару за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг. (вих. № 1/040908 від 04.09.2008 р., вих. № 2/040908 від 04.09.08 р.). Проте, отримав листи-відмови (вих. б/н від 05.09.2009 р. від компанії ЗАТ „ФРУТИКА” та вих. № б/н від 04.09.2009 р. від компанії ЗАТ „КОНТИ-РУС”).

У разі невиконання доручення в чітко встановлений в Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк, Позивач зобов’язаний здійснити викуп товару, який знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за власний рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – за його розсудом.

На виконання положень пункту 2.3 Договору консигнації та Додаткової угоди № 5 від 03.01.2008 р. Позивач направив Консигнанту лист про те, що не може у встановлений строк укласти договору продажу та запропонував визначити ціну товару. Відповідно до листування між сторонами (вих. № 2/080908 від 08.09.2008 р., вих. б/н від 09.09.2008 р., вих. № 2/090908 від 09.09.2008 р.), ціна Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар була визначена за ціною 3 595,00 доларів США за 1000кг, про що Фірма «GRACOMAR S.L.» та Позивач уклали контракт № ТР-12 від 10.09.2008 р. на викуп 26 250 кг даного товару (арк. справи 109, том 1).

У зв’язку з тим, що Позивач не виконав завдання Консигнанта та зобов’язаний був викупити товар для власних потреб на власний розсуд, та приймаючи до уваги господарську діяльність Позивача з виробництва кондитерських виробів у Позивача відпала необхідність в укладанні додаткових зовнішньо - економічних угод щодо постачання сировини, необхідної для забезпечення процесу виробництва. Тобто, склалася ситуація, коли набуття товару, про який йдеться в позові, через невиконання зобов’язань цілком відповідало інтересам Позивача щодо підтримання залишків сировини.

10.09.2008 р. Позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок_1766) надав Відповідачу № 1 Декларацію митної вартості № 700000005/8/010623, якою була задекларована митна вартість товару - Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар за ціною 3595,00 доларів США за 1000кг , тобто 26 250 кг були задекларовані на загальну вартість 457848,86 гривень або 94368,75 доларів США.

На виконання п. 7 Порядку_1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС”) подав Відповідачу № 1 наступні документи:

1) Контракт № ТР-12 від 10.09.2008 р. укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем;

2) Комерційний інвойс: 20080910/ТР/12 від 10.09.2008р.

Звертаємо увагу суду, що раніше для декларування цього товару у режимі „Імпорт-74” , Відповідачеві № 1 були надані такі документи:

1) Договір консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р.;

2) Додаток № 800 від 02.09.2008 р.;

3) Проформа інвойс від 02.09.2008 р.

Але, Відповідач № 1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/8/010623 (арк. справи 116, том 1), в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року (арк. справи 120, том 1). В обґрунтування відмови Відповідач № 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі, - Постанова _1766).

12.09.2008 р. Позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р.(арк. справи 121, том 1) (далі, - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 509428,50 грн. або 105 000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1000 кг.

Щодо какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ за декларацію митної вартості № 700000005/8/010892від 16.09.2008р. (арк. справи 144, том 1).

16.09.2008 р. Позивач через Декларанта подав Відповідачу № 1 декларацію митної вартості № 700000005/8/010892, якою задекларував імпорт какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар (далі, - товар) з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» у кількості 20 000 кг за ціною 3 210,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 64200,00 доларів США або 311479,00 гривень.

При цьому, вищевказаний товар, який був задекларований Позивачем 16.09.2008 року шляхом подачі Відповідачу № 1 декларації митної вартості № 700000005/8/010892, 11.09.2008 р.(арк. справи 144, том 2) був ввезений Позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74», у кількості 20 000 кг за ціною 3116,60 доларів США за 1000 кг на загальну суму 62332,00 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через Консигнатора (Позивач) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р. (далі – Договір консигнації), укладеного Позивачем з Фірмою «GRACOMAR S.L.» (далі, - Консигнант), Додатку та Специфікації (завдання Консигнанту) до Договору консигнації № 799 від 01.09.2008 року. У Додатку № 799 від 01.09.2008 року до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ „УКРСЕРВІС”, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, постачальником товару компанією Cargill B.V.

Ціна товару 3116,60 доларів США за 1000 кг., за якою він був задекларований, визначена у підписаному Додатку № 799 від 01.09.2008 року (арк. справи 125, том 1) до Договору консигнації.

Для Декларації митної вартості ціна була заявлена в перерахунку на гривню України за курсом НБУ станом на 11.09.2008 р. – 4,8517:1, що для 20000 кг склало 302416,16 гривень.

Оформлення товару у режимі „Імпорт-74” підтверджується Вантажною митною декларацією № 700000005/8/010625 від 11.09.2008 р.(арк. справи 128, том 1) Відповідно до графи 8 наказу Державної митної служби від 07.11.2007 р. № 933 „Про внесення змін до наказу Держкомслужби від 09.07.1997 р. № 307” (цитата) : „...При розміщенні товарів у митні режими...митного складу зазначаються відомості про ...власника митного ліцензійного складу...”, а саме ЗАТ «Укрсервіс», який є власником Митно-ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, на підставі вищезазначених договору оренди, договору зберігання та відповідної Ліцензії.

Як зазначалося вище, відповідно до умов Договору консигнації, а саме п.2.3., Позивач зобов’язаний був укласти від свого імені та за рахунок Консигнанта договори продажу даного товару за визначеною у Специфікаціях (завданнях Консигната) ціною, або, згідно до п.2.3, п. 2.4, абзацу 11 п.3.1 Договору консигнації, викупити товар за власний рахунок на умовах, вказаних у Специфікаціях (завданнях Консигнанта), за ціною, узгодженою в окремому господарському договорі, але не нижче чим ціна, що вказана у відповідної Специфікації.

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 799 від 01.09.2008 року до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3116,60 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 20 000 кг встановлений як 10 (десять) календарних днів від дати підписання Специфікації. Цей строк сплинув 11.09.2008 р.

Тобто, Позивач мав у вказаний строк забезпечити укладання договорів продажу із третіми особами у відповідності до п.2.3. Договору консигнації. На виконання своїх обов’язків Консигнатора, Позивач проводив переговори із суб’єктами господарювання та направив декілька листів із комерційною пропозицією щодо продажу товару за ціною 3116,60 доларів США за 1000 кг. (вих. № 1/030908 від 03.09.2008 р., вих. № 2/030908 від 03.09.2008 р.). Проте, отримав листи-відмови (вих. б/н від 08.09.2009 р. від компанії ЗАТ „ФРУТИКА” та вих. № б/н від 04.09.2009 р. від компанії ЗАТ „КОНТИ-РУС”.

У разі невиконання доручення в чітко встановлений в Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк, Позивач зобов’язаний здійснити викуп товару, який знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за власний рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – за його розсудом.

На виконання положень пункту 2.3 Договору консигнації та Додаткової угоди № 5 від 03.01.2008 р. Позивач направив Консигнанту лист про те, що не може у встановлений строк укласти договору продажу та запропонував визначити ціну товару. Відповідно до листування між сторонами (вих. № 1/110908 від 11.09.2008 р., вих. б/н від 11.09.2008 р., вих. № 1/120908 від 12.09.2008 р.), ціна Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар була визначена за ціною 3 210,00 доларів США за 1000кг, про що Фірма «GRACOMAR S.L.» та Позивач уклали контракт № ТР-1/3/1 від 12.09.2008 р. на викуп 20 000 кг даного товару (арк. справи 137, том 1).

У зв’язку з тим, що Позивач не виконав завдання Консигнанта та зобов’язаний був викупити товар для власних потреб на власний розсуд, та приймаючи до уваги господарську діяльність Позивача з виробництва кондитерських виробів у Позивача відпала необхідність в укладанні додаткових зовнішньо - економічних угод щодо постачання сировини, необхідної для забезпечення процесу виробництва. Тобто, склалася ситуація, коли набуття товару, про який йдеться в позові, через невиконання зобов’язань цілком відповідало інтересам Позивача щодо підтримання залишків сировини.

16.09.2008 р. Позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок_1766) надав Відповідачу № 1 Декларацію митної вартості № 700000005/8/010892, якою була задекларована митна вартість товару - Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар за ціною 3210,00 доларів США за 1000кг , тобто 20 000 кг були задекларовані на загальну вартість 311479,00 гривень або 64200,00 доларів США.

На виконання п. 7 Порядку_1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС”) подав Відповідачу № 1 наступні документи:

1) Контракт № ТР-1/3/1 від 12.09.2008 р. укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем;

2) Комерційний інвойс: 20080912/ТР/1/3/1 від 12.09.2008р.

Звертаємо увагу суду, що раніше для декларування цього товару у режимі „Імпорт-74” , Відповідачеві № 1 були надані такі документи:

1) Договір консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р.;

2) Додаток № 799 від 01.09.2008 р.;

3) Проформа інвойс від 01.09.2008 р.

Але, Відповідач № 1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/8/010892 (арк. справи 144, том 1), в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року (арк. справи 148, том1). В обґрунтування відмови Відповідач № 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі, - Постанова _1766).

17.09.2008 р. Позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р.(арк. справи 149, том 1) (далі, - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 388136,00 грн. або 80 000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1000 кг.

Щодо какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ за декларацію митної вартості № 700000005/8/010893 від 16.09.2008р.(арк. справи 182, том 1).

16.09.2008 р. Позивач через Декларанта подав Відповідачу № 1 декларацію митної вартості № 700000005/8/010893, якою задекларував імпорт какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар (далі, - товар) з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» у кількості 72 500 кг за ціною 3 595,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 260637,50 доларів США або 1264534,96 гривень.

При цьому, вищевказаний товар, який був задекларований Позивачем 16.09.2008 року шляхом подачі Відповідачу № 1 декларації митної вартості № 700000005/8/010893, 10.09.2008 р. та 11.09.2008 р. був ввезений Позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74», у кількості 72 500 кг за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг на загальну суму 252927,86 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через Консигнатора (Позивач) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р. (далі – Договір консигнації), укладеного Позивачем з Фірмою «GRACOMAR S.L.» (далі, - Консигнант), додатках та Специфікаціях (завданнях Консигнанту) до Договору консигнації № 801 від 03.09.2008 року, № 802 від 05.09.2008 року, № 803 від 05.09.2008 року (арк. справи 153,154, 156,157, том 1). У Додатках № 801 від 03.09.2008 року, № 802 від 05.09.2008 року та № 803 від 05.09.2008 року до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ „УКРСЕРВІС”, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, постачальником товару компанією Cargill B.V.

Ціна товару 3488,66 доларів США за 1000 кг., за якою він був задекларований, визначена у підписаних Додатках № 801 від 03.09.2008 року, № 802 від 05.09.2008 року та № 803 від 05.09.2008 року до Договору консигнації.

Для Декларації митної вартості ціна була заявлена в перерахунку на гривню України за курсом НБУ: станом на 10.09.2008 р. - 4,8514:1, що для 20 000 кг склало 338497,70 гривень; станом на 11.09.2008 р. – 4,8517:1, що для 52 500 кг склало 888611,46 гривень.

Оформлення товару у режимі „Імпорт-74” підтверджується Вантажними митними деклараціями № 700000005/8/010466 від 10.09.2008 р., № 700000005/8/010631 від 11.09.2008 р., № 700000005/8/010629 від 11.09.2008 р. Відповідно до графи 8 наказу Державної митної служби від 07.11.2007 р. № 933 „Про внесення змін до наказу Держкомслужби від 09.07.1997 р. № 307” (цитата) : „...При розміщенні товарів у митні режими...митного складу зазначаються відомості про ...власника митного ліцензійного складу...”, а саме ЗАТ «Укрсервіс», який є власником Митно-ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, на підставі вищезазначених договору оренди, договору зберігання та відповідної Ліцензії.

Як зазначалося вище, відповідно до умов Договору консигнації, а саме п.2.3., Позивач зобов’язаний був укласти від свого імені та за рахунок Консигнанта договори продажу даного товару за визначеною у Специфікаціях (завданнях Консигната) ціною, або, згідно до п.2.3, п. 2.4, абзацу 11 п.3.1 Договору консигнації, викупити товар за власний рахунок на умовах, вказаних у Специфікаціях (завданнях Консигнанта), за ціною, узгодженою в окремому господарському договорі, але не нижче чим ціна, що вказана у відповідної Специфікації.

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 801 від 03.09.2008 року до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3 488,66 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 20 000 кг встановлений як 7 (сім) календарних днів від дати підписання Специфікації. Цей строк сплинув 10.09.2008 р.

В Специфікаціях (завданнях Консигнанта) № 802 та № 803 від 05.09.2008 року до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3 488,66 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 26 250 кг по кожній Специфікації (завданні Консигнанта) встановлений як 4 (чотири) календарних днів від дати підписання вказаних Специфікацій. Цей строк сплинув 09.09.2008 р.

Тобто, Позивач мав у вказаний строк забезпечити укладання договорів продажу із третіми особами у відповідності до п.2.3. Договору консигнації. На виконання своїх обов’язків Консигнатора, Позивач проводив переговори із суб’єктами господарювання та направив декілька листів із комерційною пропозицією щодо продажу товару за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг. (вих. № 3/080908 від 08.09.2008 р., вих. № 4/080908 від 08.09.2008 р.). Проте, отримав листи-відмови (вих. б/н від 09.09.2009 р. від компанії ЗАТ „ФРУТИКА” та вих. № б/н від 08.09.2009 р. від компанії ЗАТ „КОНТИ-РУС”.

У разі невиконання доручення в чітко встановлений в Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк, Позивач зобов’язаний здійснити викуп товару, який знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за власний рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – за його розсудом.

На виконання положень пункту 2.3 Договору консигнації та Додаткової угоди № 5 від 03.01.2008 р. Позивач направив Консигнанту лист про те, що не може у встановлений строк укласти договору продажу та запропонував визначити ціну товару. Відповідно до листування між сторонами (вих. № 2/110908 від 11.09.2008 р., вих. б/н від 12.09.2008 р., вих. № 2/120908 від 12.09.2008 р.), ціна Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар була визначена за ціною 3 595,00 доларів США за 1000кг, про що Фірма «GRACOMAR S.L.» та Позивач уклали контракт № ТР-14 від 15.09.2008 р. на викуп 72 500 кг даного товару (арк. справи 175, том 1).

У зв’язку з тим, що Позивач не виконав завдання Консигнанта та зобов’язаний був викупити товар для власних потреб на власний розсуд, та приймаючи до уваги господарську діяльність Позивача з виробництва кондитерських виробів у Позивача відпала необхідність в укладанні додаткових зовнішньо - економічних угод щодо постачання сировини, необхідної для забезпечення процесу виробництва. Тобто, склалася ситуація, коли набуття товару, про який йдеться в позові, через невиконання зобов’язань цілком відповідало інтересам Позивача щодо підтримання залишків сировини.

16.09.2008 р. Позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок_1766) надав Відповідачу № 1 Декларацію митної вартості № 700000005/8/010893 (арк. справи 182,том 1), якою була задекларована митна вартість товару - Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар за ціною 3595,00 доларів США за 1000кг , тобто 72500 кг були задекларовані на загальну вартість 1264534,96 гривень або 260637,50 доларів США.

На виконання п. 7 Порядку_1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС”) подав Відповідачу № 1 наступні документи:

1) Контракт № ТР-14 від 15.09.2008 р. укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем;

2) Комерційний інвойс: 20080915/ТР/14 від 15.09.2008р.

Звертаємо увагу суду, що раніше для декларування цього товару у режимі „Імпорт-74” , Відповідачеві № 1 були надані такі документи:

1) Договір консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р.;

2) Додатки № 801 від 03.09.2008 року, № 802 від 05.09.2008 року та № 803 від 05.09.2008 року до Договору консигнації;

3) Проформа інвойс б/н від 03.09.2008 р., Проформа інвойс б/н від 05.09.2008 р., Проформа інвойс А від 05.09.2008 р.

Але, Відповідач № 1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/8/010893, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року (арк. справи 186, том 1). В обґрунтування відмови Відповідач № 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі, - Постанова _1766).

17.09.2008 р. Позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р. (арк. справи 187, том 1) (далі, - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 1406 993,00 грн. або 290 000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1000 кг.

Щодо какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ за декларацію митної вартості № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 року (арк. справи 212, том1).

22.09.2008 р. Позивач через Декларанта подав Відповідачу № 1 декларацію митної вартості № 700000005/8/011202, якою задекларував імпорт какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар (далі, - товар) з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» у кількості 40 000 кг за ціною 3 595,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 143800,00 доларів США або 697573,80 гривень.

При цьому, вищевказаний товар, який був задекларований Позивачем 22.09.2008 року шляхом подачі Відповідачу № 1 декларації митної вартості № 700000005/8/011202, 15.09.2008 р. був ввезений Позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74», у кількості 40 000 кг за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг на загальну суму 139546,40 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через Консигнатора (Позивач) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р. (далі – Договір консигнації), укладеного Позивачем з Фірмою «GRACOMAR S.L.» (далі, - Консигнант), додатків № 807 та № 808 від 08.09.2008 року до Договору консигнації, Специфікацій (завдань Консигнанту) № 807 та № 808 від 08.09.2008. У Додатках № 807 та № 808 від 08.09.2008 року (арк. справи 190-194, том 1)до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ „УКРСЕРВІС”, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, постачальником товару компанією Cargill B.V.

Ціна товару 3488,66 доларів США за 1000 кг., за якою він був задекларований, визначена у підписаних Додатках № 807 та № 808 від 08.09.2008 року до Договору консигнації.

Для Декларації митної вартості ціна була заявлена в перерахунку на гривню України за курсом НБУ: станом на 15.09.2008 р. - 4,852:1, що для 40 000 кг склало 677079,14 гривень.

Оформлення товару у режимі „Імпорт-74” підтверджується Вантажними митними деклараціями № 700000005/8/010816 від 15.09.2008 р.,(арк. справи 196, том 1) № 700000005/8/010010817 від 15.09.2008 р. (арк. справи 198, том 1) Відповідно до графи 8 наказу Державної митної служби від 07.11.2007 р. № 933 „Про внесення змін до наказу Держкомслужби від 09.07.1997 р. № 307” (цитата) : „...При розміщенні товарів у митні режими...митного складу зазначаються відомості про ...власника митного ліцензійного складу...”, а саме ЗАТ «Укрсервіс», який є власником Митно-ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, на підставі вищезазначених договору оренди, договору зберігання та відповідної Ліцензії.

Як зазначалося вище, відповідно до умов Договору консигнації, а саме п.2.3., Позивач зобов’язаний був укласти від свого імені та за рахунок Консигнанта договори продажу даного товару за визначеною у Специфікаціях (завданнях Консигната) ціною, або, згідно до п.2.3, п. 2.4, абзацу 11 п.3.1 Договору консигнації, викупити товар за власний рахунок на умовах, вказаних у Специфікаціях (завданнях Консигнанта), за ціною, узгодженою в окремому господарському договорі, але не нижче чим ціна, що вказана у відповідної Специфікації.

В Специфікаціях (завданнях Консигнанта) № 807 та № 808 від 08.09.2008 року до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3 488,66 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 20 000 кг по кожній Специфікації (завданні Консигнанта) встановлений як 7 (сім) календарних днів від дати підписання вказаних Специфікацій. Цей строк сплинув 15.09.2008 р.

Тобто, Позивач мав у вказаний строк забезпечити укладання договорів продажу із третіми особами у відповідності до п.2.3. Договору консигнації. На виконання своїх обов’язків Консигнатора, Позивач проводив переговори із суб’єктами господарювання та направив декілька листів із комерційною пропозицією щодо продажу товару за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг. (вих. № 1/100908 від 10.09.2008 р., вих. № 2/100908 від 10.09.2008 р.). Проте, отримав листи-відмови (вих. б/н від 11.09.2009 р. від компанії ЗАТ „ФРУТИКА” та вих. № б/н від 10.09.2009 р. від компанії ЗАТ „КОНТИ-РУС”.

У разі невиконання доручення в чітко встановлений в Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк, Позивач зобов’язаний здійснити викуп товару, який знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за власний рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – за його розсудом.

На виконання положень пункту 2.3 Договору консигнації та Додаткової угоди № 5 від 03.01.2008 р. Позивач направив Консигнанту лист про те, що не може у встановлений строк укласти договору продажу та запропонував визначити ціну товару. Відповідно до листування між сторонами (вих. № 1/160908 від 16.09.2008 р., вих. б/н від 16.09.2008 р., вих. № 2/160908 від 16.09.2008 р.) (арк. справи 200-206, том 1), ціна Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар була визначена за ціною 3 595,00 доларів США за 1000кг, про що Фірма «GRACOMAR S.L.» та Позивач уклали контракт № ТР-15 від 17.09.2008 р. на викуп 40 000 кг даного товару (арк. справи 207, том 1).

У зв’язку з тим, що Позивач не виконав завдання Консигнанта та зобов’язаний був викупити товар для власних потреб на власний розсуд, та приймаючи до уваги господарську діяльність Позивача з виробництва кондитерських виробів у Позивача відпала необхідність в укладанні додаткових зовнішньо - економічних угод щодо постачання сировини, необхідної для забезпечення процесу виробництва. Тобто, склалася ситуація, коли набуття товару, про який йдеться в позові, через невиконання зобов’язань цілком відповідало інтересам Позивача щодо підтримання залишків сировини.

22.09.2008 р. Позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок_1766) надав Відповідачу № 1 Декларацію митної вартості № 700000005/8/011202, якою була задекларована митна вартість товару - Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар за ціною 3595,00 доларів США за 1000кг , тобто 40 000 кг були задекларовані на загальну вартість 697573,80 гривень або 143800,00 доларів США.

На виконання п. 7 Порядку_1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС”) подав Відповідачу № 1 наступні документи:

1) Контракт № ТР-15 від 17.09.2008 р. укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем;

2) Комерційний інвойс: 20080917/ТР/15 від 17.09.2008р.

Звертаємо увагу суду, що раніше для декларування цього товару у режимі „Імпорт-74” , Відповідачеві № 1 були надані такі документи:

1) Договір консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р.;

2) Додатки № 807 та № 808 від 08.09.2008 року до Договору консигнації;

3) Проформа інвойс б/н від 08.09.2008 р. та Проформа інвойс А від 08.09.2008 р.

Але, Відповідач № 1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/8/011202, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року (арк. справи 218,том 1). В обґрунтування відмови Відповідач № 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі, - Постанова _1766).

25.09.2008 р. Позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р. (далі, - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 777616,00 грн. або 160000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1000 кг.

Щодо какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ за декларацію митної вартості № 700000005/8/011371від 23.09.2008 року (арк. справи 2, том 2).

23.09.2008 р. Позивач через Декларанта подав Відповідачу № 1 декларацію митної вартості № 700000005/8/011371, якою задекларував імпорт какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар (далі, - товар) з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» у кількості 72 500 кг за ціною 3 595,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 260637,50 доларів США або 1264222,19 гривень.

При цьому, вищевказаний товар, який був задекларований Позивачем 23.09.2008 року шляхом подачі Відповідачу № 1 декларації митної вартості № 700000005/8/011371, 18.09.2008 р. був ввезений Позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74», у кількості 72 500 кг за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг на загальну суму 252927,86 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через Консигнатора (Позивач) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р. (далі – Договір консигнації), укладеного Позивачем з Фірмою «GRACOMAR S.L.» (далі, - Консигнант), додатків та Специфікацій (завдань Консигнанту) № 803/1 від 05.09.2008 р., № 811 від 10.09.2008 року, № 814 від 12.09.2009 р. до Договору консигнації. У вищевказаних Додатках до Договору консигнації визначено, що постачання товару здійснюється на Митно-ліцензійний склад ЗАТ „УКРСЕРВІС”, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, постачальником товару компанією Cargill B.V.

Ціна товару 3488,66 доларів США за 1000 кг., за якою він був задекларований, визначена у підписаних Додатках ) № 803/1 від 05.09.2008 р., № 811 від 10.09.2008 року, № 814 від 12.09.2009 р. ( арк. справи 223-227, том 1)до Договору консигнації.

Для Декларації митної вартості ціна була заявлена в перерахунку на гривню України за курсом НБУ: станом на 18.09.2008 р. - 4,8511:1, що для 72 500 кг склало 1226978,35 гривень.

Оформлення товару у режимі „Імпорт-74” підтверджується Вантажними митними деклараціями № 700000005/8/011020, № 700000005/8/011021, № 700000005/8/011023 від 18.09.2008 р.(арк. справи 232-237, том 1). Відповідно до графи 8 наказу Державної митної служби від 07.11.2007 р. № 933 „Про внесення змін до наказу Держкомслужби від 09.07.1997 р. № 307” (цитата) : „...При розміщенні товарів у митні режими...митного складу зазначаються відомості про ...власника митного ліцензійного складу...”, а саме ЗАТ «Укрсервіс», який є власником Митно-ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, на підставі вищезазначених договору оренди, договору зберігання та відповідної Ліцензії.

Як зазначалося вище, відповідно до умов Договору консигнації, а саме п.2.3., Позивач зобов’язаний був укласти від свого імені та за рахунок Консигнанта договори продажу даного товару за визначеною у Специфікаціях (завданнях Консигната) ціною, або, згідно до п.2.3, п. 2.4, абзацу 11 п.3.1 Договору консигнації, викупити товар за власний рахунок на умовах, вказаних у Специфікаціях (завданнях Консигнанта), за ціною, узгодженою в окремому господарському договорі, але не нижче чим ціна, що вказана у відповідної Специфікації.

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 803/1 від 05.09.2008 року (арк. справи 224, том1) до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу 3 488,66 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 26 250 кг встановлений як 13 (тринадцять) календарних днів від дати підписання Специфікації.

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 811 від 10.09.2008 року (арк. справи 227, том1) до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу також 3 488,66 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 20 000 кг встановлений як 8 (вісім) календарних днів від дати підписання Специфікації.

В Специфікації (завданні Консигнанта) № 814 від 12.09.2008 року (арк. справи 229, том1) до Договору консигнації, визначена мінімальна ціна продажу також 3 488,66 доларів США за 1000 кг, строк виконання консигнаційного доручення на укладення договорів продажу какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ у кількості 26 250 кг встановлений як 6 (шість) календарних днів від дати підписання Специфікації. Строк виконання вищезазначених Специфікацій (завдань Консигнанта) сплинув 18.09.2008 р.

Тобто, Позивач мав у вказаний строк забезпечити укладання договорів продажу із третіми особами у відповідності до п.2.3. Договору консигнації. На виконання своїх обов’язків Консигнатора, Позивач проводив переговори із суб’єктами господарювання та направив декілька листів із комерційною пропозицією щодо продажу товару за ціною 3488,66 доларів США за 1000 кг. (вих. № 1/150908 від 15.09.2008 р., вих. № 2/150908 від 15.09.2008 р.). Проте, отримав листи-відмови (вих. б/н від 17.09.2009 р. від компанії ЗАТ „ФРУТИКА” та вих. № б/н від 15.09.2009 р. від компанії ЗАТ „КОНТИ-РУС”.

У разі невиконання доручення в чітко встановлений в Специфікаціях (завданнях Консигнанта) строк, Позивач зобов’язаний здійснити викуп товару, який знаходиться на митному ліцензійному складі в об’ємі по Специфікації, за власний рахунок для свого використання або з метою подальшої реалізації – за його розсудом.

На виконання положень пункту 2.3 Договору консигнації та Додаткової угоди № 5 від 03.01.2008 р. Позивач направив Консигнанту лист про те, що не може у встановлений строк укласти договору продажу та запропонував визначити ціну товару. Відповідно до листування між сторонами (вих. № 1/190908 від 19.09.2008 р., вих. б/н від 19.09.2008 р., вих. № 1/220908 від 22.09.2008 р.) (арк. справи 238-244, том 1), ціна Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар була визначена за ціною 3 595,00 доларів США за 1000кг, про що Фірма «GRACOMAR S.L.» та Позивач уклали контракт № ТР-16 від 22.09.2008 р. на викуп 72 500 кг даного товару (арк. справи 245-250, том 1).

У зв’язку з тим, що Позивач не виконав завдання Консигнанта та зобов’язаний був викупити товар для власних потреб на власний розсуд, та приймаючи до уваги господарську діяльність Позивача з виробництва кондитерських виробів у Позивача відпала необхідність в укладанні додаткових зовнішньо - економічних угод щодо постачання сировини, необхідної для забезпечення процесу виробництва. Тобто, склалася ситуація, коли набуття товару, про який йдеться в позові, через невиконання зобов’язань цілком відповідало інтересам Позивача щодо підтримання залишків сировини.

23.09.2008 р. Позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок_1766) надав Відповідачу № 1 Декларацію митної вартості № 700000005/8/011371, якою була задекларована митна вартість товару - Какао тертого (пасти) ‘Gerkens Ivory Coast Na55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар за ціною 3595,00 доларів США за 1000кг , тобто 72 500 кг були задекларовані на загальну вартість 1264222,19 гривень або 260637,50 доларів США.

На виконання п. 7 Порядку_1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару Позивач через свого Декларанта (ЗАТ „УКРСЕРВІС”) подав Відповідачу № 1 наступні документи:

1) Контракт № ТР-16 від 22.09.2008 р. укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем;

2) Комерційний інвойс: 20080922/ТР/16 від 22.09.2008р.

Звертаємо увагу суду, що раніше для декларування цього товару у режимі „Імпорт-74” , Відповідачеві № 1 були надані такі документи:

1) Договір консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 р.;

2) Додатки № 803/1 від 05.09.2008 р., № 811 від 10.09.2008 року, № 814 від 12.09.2009 р. до Договору консигнації;

3) Проформа інвойс б/н від 05.09.2008 р., б/н від 10.09.2008 р., б/н від 12.09.2008 р.

Але, Відповідач № 1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/8/011371, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року (арк. справи 6 том 2). В обґрунтування відмови Відповідач № 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі, - Постанова _1766).

25.09.2008 р. Позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011371 від 23.09.2008 р. (арк. справи 7, том 2) (далі, - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 1409 429,00 грн. або 290000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1000 кг.

Відповідно до умов Договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 року, а саме: п. 2.3, абзацу 11 п. 3.1, Позивач зобов'язаний був укласти від свого імені та за рахунок Консигнанта договори продажу даного товару. При цьому суттєві умови договорів продажу, як найменування, асортимент, номенклатура, об'єм партії продажу, ціна реалізації, загальна сума реалізації, строки виконання консигнаційного доручення, обумовлюються сторонами в Специфікаціях.

Тобто позивач прийняв на себе зобов'язання у визначений в Специфікаціях строк або укласти договори на продаж товару за визначеною у Специфікаціях ціною, або викупити товар за власний рахунок за ціною та на умовах, вказаних у Специфікаціях. Пунктом 2.4 Договору консигнації передбачено, що договори продажу укладаються за цінами не нижче, ніж встановлені в Специфікаціях. Такі ціни є мінімальними цінами товару. При цьому, умовами Договору консигнації передбачено, що позивач зобов'язується виконати його доручення на умовах, найбільш вигідних для Консигнанта (пункт 2.2 Договору консигнації).

Як було зазначено позивачем та не спростовано у ході розгляду справи, у зв'язку з тим, що позивач не виконав завдання Консигнанта та зобов'язаний був викупити товар для власних потреб на власний розсуд, та приймаючи до уваги господарську діяльність позивача з виробництва кондитерських виробів у позивача відпала необхідність в укладанні додаткових зовнішньо - економічних угод щодо постачання сировини, необхідної для забезпечення процесу виробництва. Тобто, склалася ситуація, коли набуття товару, про який йдеться в позові, через невиконання зобов'язань цілком задовольняло інтересам позивача щодо підтримання залишків сировини.

Позивачем відповідно до частини 1 ст. 264 Митного кодексу України була заявлена митна вартість товарів і були подані відомості про її визначення, які базувались на даних, що містилися у перелічених (наданих відповідачу 1) документах.

Проте, відповідач – Східна митниця, пред'явила вимоги про надання позивачем у кожному конкретному випадку додаткових документів для підтвердження митної вартості. При цьому відповідач керувався ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, де зазначається середня ціна на імпорт аналогічного товару.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачається, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У межах правовідносин, які є предметом судового розгляду, документами, що підтверджують митну вартість товару, є Контракт, укладений між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем та відповідними до нього Специфікаціями.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що явну невідповідність заявленої митної вартості товару дійсній вартості цього товару відповідач не встановив, оскільки ним було здійснено митне оформлення товару – какао тертого за договором консигнації, зазначеним вище, на підставі ВМД в митному режимі «Імпорт – 74», в яких була зазначена митна вартість партій вказаних товарів – 3116.60 доларів США за 1000 кг. Будь-яких зауважень з цього приводу з боку відповідача на адресу позивача зроблено не було. До того ж, як було зазначено представником позивача та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, аналогічні ціни на вказаний товар застосовувалися при попередніх митних оформленнях аналогічного товару, яке здійснював позивач протягом 2008 року.

Таким чином, саме ці вантажні митні декларації, оформлені в режимі «Імпорт – 74» і повинні бути підтвердженням обґрунтованої митної вартості товару, яку прийняв відповідач до оформлення.

До того ж, відповідач під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами підтвердження наявності обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості товару з боку позивача.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою, є частиною національного законодавства та застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства. У ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» також зазначається: у разі якщо міжнародним договором України, що набув чинності в установленому порядку, визначено інші правила ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічні правові норми містяться і у ст. 7 Митного кодексу України, а також у законах з питань оподаткування: положеннях ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 26 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Так, статтею VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947 року, що є міжнародною багатосторонньою угодою, яка діє на території України відповідно до Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів торгівлі (ГАТТ) 1994 року, зокрема п.2 (b) ст. VІІ Генеральної угоди, передбачено, що під дійсною вартістю повинна розумітися ціна, за якою в час та в місці, визначених законодавством держави імпортера, такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Втім, суд не приймає доводи відповідача щодо застосування до вказаних правовідносин ст. ст. 7 та 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення», оскільки цей Закон не застосовується при визначенні митної вартості товарів, а застосовуються норми Митного кодексу України.

Що стосується доводів відповідача щодо самостійного узгодження митної вартості, запропонованої Східною митницею позивачеві, та відображеної у ВМД, оформлених в режимі «Імпорт – 74», судом зазначається наступне.

У відповідності із ст. 1 Митного кодексу України митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

У відповідності із ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

З урахуванням зазначених вище дефініцій слід дійти висновку про те, що митна та податкова декларації не є тотожними документами. Так, вантажна митна декларація є підставою для початку митного оформлення товару, який переміщується через державний кордон, та здійснення комплексу заходів контролю з боку митних органів з метою перевірки відомостей, заявлених декларантом у вказаному документі. Отже, посилання відповідача на положення ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для визначення суті вантажної митної декларації є безпідставним, оскільки існує спеціальне законодавство, яке розкриває це поняття.

При цьому, у відповідності із ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Оподаткування в контексті Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснюється або шляхом подання платником податків відповідної податкової декларації податковому органу, який зобов’язаний її прийняти, або шляхом самостійного визначення податкового зобов’язання податковим органом, у випадках, вичерпний перелік яких приведений в Законі із подальшою добровільною сплатою задекларованих податків або їх стягненням у примусовому порядку.

До того ж слід зазначити, що у відповідності з п. 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року із змінами та доповненнями, декларантом заповнюються всі графи ВМД відповідно до конкретного митного режиму, за винятком граф A, C, D/J, E/J, G, H, I, F, що заповнюються посадовою особою митниці.

У випадках, визначених Держмитслужбою України, посадова особа митниці може заповнювати інші графи вантажної митної декларації.

Крім того, митними органами здійснюється перевірки відомостей, внесених декларантом до вантажної митної декларації, на підставі поданих останнім певних первинних документів. Так, у відповідності з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМУ від 28 серпня 2003 року № 1375, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, декларант подає:

угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї;

рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи;

рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу);

пакувальні листи;

ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню;

сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.

Тому, застосування положень Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до порядку оформлення вантажної митної декларації та її подання митним органам з метою перевірки наявних там відомостей є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

А відтак, не можна вважати внесення позивачем відомостей до вантажних митних декларацій про митну вартість товару фактом самостійно узгодженого податкового зобов’язання платником податків за результатами заповнення податкової декларації, яке не може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, сам факт оформлення вантажних митних декларацій та сплата нарахованих на їх підставі податків, мита та митних зборів є можливою підставою для повернення помилково або надмірно сплачених платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання недійсними рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/010419 від 09.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/011371 від 23.09.2008 р.

Крім того, у відповідності з п. 1 Розділу 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом митної Служби України 20.07.2007 року № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Тобто, цей порядок передбачає самостійне добровільне звернення суб’єкта господарювання за заявою для повернення зайвих або помилково перерахованих коштів. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, можливе ініціювання проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Судом також встановлено, що у відповідності із ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п. 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету. Податок на додану вартість у контексті вимог ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

Що стосується доводів відповідача – Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про відсутність повноважень повертати зазначені кошти з Державного бюджету, а також їх належність до митних органів, суд зазначає наступне.

У відповідності з п. 10 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Станом на момент розгляду справи зазначені кошти, сплачені позивачем, перераховані митним органом на відповідні рахунки органу Державного казначейства України.

Крім того, на теперішній час такого порядку, що врегулював повернення коштів за рішенням суду, не існує (Інструкцію про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затверджену спільним наказом Державної митної служби України та Міністерством фінансів України 30.06.2000 за № 368/149, виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 27.07.2007 року). Втім, суд приходить до висновку, що повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість повинно здійснюватися органами Державного казначейства України на підставі безпосередньо рішення суду без надання додаткових документів у вигляді висновків органів Державної митної служби України. Це випливає з системного аналізу норм Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006р. за № 25/44.

З урахуванням зазначеного вище суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог ЗАТ «ВО «Конті» про визнання такими, що є протиправними дії Відповідача 1 у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, № 700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, №700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, №700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/010419 від 09.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/011371 від 23.09.2008 р.; та про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 129082,63 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч вісімдесят дві грн. 63 коп.) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» (код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243) №26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання такими, що є протиправними, дії Відповідача № 1 - Східної митниці - у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, № 700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, №700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, №700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року; визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/010419 від 09.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/011371 від 23.09.2008 р.; та про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 129082,63 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч вісімдесят дві грн. 63 коп.) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» (код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243) №26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817 – задовольнити повністю.

Визнати такими, що є протиправними, дії Відповідача № 1 - Східної митниці - у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, № 700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року.

Визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020504 від 10.09.2008 року, № 700000024/2008/020510 від 12.09.2008 року, №700000024/2008/020526 від 17.09.2008 року, № 700000024/2008/020525 від 17.09.2008 року, №700000024/2008/020550 від 25.09.2008 року, № 700000024/2008/020551 від 25.09.2008 року.

Визнати недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/010419 від 09.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010623 від 11.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010892 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/010893 від 16.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011202 від 22.09.2008 р., рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД №700000005/8/011371 від 23.09.2008 р.

Стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 129082,63 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч вісімдесят дві грн. 63 коп.) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» (код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243) №26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817.

Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об»єднання «Конті» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. та 1287 грн 43 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 9 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.