Постанова № 6858130, 11.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-16029/09/0570

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум», м. Слов’янськ

до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року

за участю представників:

від позивача: Задорожного М.С. - за дов. від 14жовтя 2009 року, Войтової І.С. за дов. від 10 листопада 2009 року

від першого відповідача: Винника О.Ю. – за дов. від 22 червня 2009 року

від другого відповідача: Вертела М.В. – за дов. від 29 грудня 2008 року                                                            

В С Т А Н О В И В:                                        

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» звернулося до суду із адміністративним позовом до Слов’янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання надати висновок про відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року в розмірі 165 181 грн. 00 коп. та стягнення заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2008 року.

Під час судового засідання позивач змінив предмет позову, про що надав клопотання та просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 165 181грн. 00 коп. бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок № 26000301662272 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Слов’янську», МФО 334561.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 22 грудня 2008 року ними було подано податкову декларацію за листопад 2008 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року в розмірі 165 316 грн. 00 коп. на рахунок позивача у банку.

24 грудня 2008 року, що підтверджується відповідним відбитком штампу, позивачем подано до Управління Державного казначейства України у м. Слов’янську Донецькій області копію декларації з відміткою Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У відповідності до абз. 1 пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступним за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у них даних. Таким чином, відповідач 1 був зобов’заний провести перевірку заявлених даних до 21 січня 2009 року. Натомість, відповідачем така перевірка проводилась з 12 січня 2009 року по 23 січня 2009 року. За наслідками перевірки був складений акт № 629/23-4-31586254 від 29 січня 2009 року, яким було підтверджено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за листопад 2008 року у розмірі 162 388 грн.00 коп.

При проведенні перевірки встановлено, що частину заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року в розмірі 2793 грн. 00 коп. неможливо підтвердити через неотримання матеріалів по направлених запитах, а саме, результатів проведених перевірок відомостей суб’єктів господарювання (контрагентів), з якими позивач мав правові відносини у вересня 2008 року. Крім того, в порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 135 грн. 00 коп.

З огляду на зазначене, за результатами перевірки підтверджено частину заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум» у декларації за листопад 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 165181 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач має право на одержання бюджетного відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області заперечував проти позовної заяви посилаючись на те, що вони виконали всі необхідні дії, передбачені законодавством щодо позитивного вирішення питання про відшкодування позивачу суми ПДВ, заявленої до відшкодування у декларації за листопада 2008 року. Крім того, просять виключити їх зі складу відповідачів по даній справі.

У судове засідання представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області з’явився, надав заперечення, посилаючись на наступне.

Згідно з пунктом 5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого сумісним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України та Державним казначейством України від 3 серпня 2004року №451/501/132 Державна податкова адміністрація України повинна надати Державному казначейству України реєстри суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Відповідно до пункту 7 цього ж Порядку Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів. На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» не надходив, у зв’язку з чим, не можливо було відшкодувати заборгованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Слов,янської міської ради 17 грудня 2001 року, ідентифікаційний код 31586254, є платником податку на додану вартість з 24 грудня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом № 06583552.

За даними податкової декларації позивача за листопад 2008 року, яка була надана до податкового органу 22 грудня 2008 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку визначена позивачем у розмірі 165 316 грн.00 коп.

Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Донецької області була проведена документальна виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Гранум» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008року, за результатами якої складений акт № 9211/23-4-31586254 від 12 грудня 2008 року, яким було підтверджено частину заявленої до відшкодування суму податку на додану вартість за листопад 2008 року у розмірі 165181 грн..

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Суд зазначає, що від’ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов’язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з пояснень представників сторін та підтверджено матеріалами справи, Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Донецької області надавався висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 4 лютого 2009 року № 85 до органу Державного казначейства щодо відшкодування податку на додану вартість на суму 165 181 грн. 00 коп. (арк. справи 32).

Таким чином, Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Донецької області виконаний обов’язок встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” щодо надання висновку до Державного казначейства.

При цьому суд наголошує, що нормами зазначеного Закону право платника податку на відшкодування не поставлене в залежність від надання реєстру Державною податковою адміністрацією України.

За приписами частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 165181 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп. та 1651 грн. 81 коп. , що підтверджується квитанціями.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. та 1 651 грн. 81 коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254, пунктом 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» 165181 грн. 00 коп., бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок № 26000301662272 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Слов’янську», МФО 334561 - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» 165181 грн. 00 коп., бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок № 26000301662272 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Слов’янську», МФО 33456.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп. та 1651 грн. 81 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 16 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.