Ухвала суду № 68566489, 17.08.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/11872/17

(№760/15637/17)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17. 08. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю слідчого Шуліки А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання начальника другого відділу РКП СУФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві Шуліки А. О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Грунським О. В. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №42017101090000044 від 03.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника другого відділу РКП СУФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві Шуліки А. О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Грунським О. В. - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №42017101090000044 від 03.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що 03.05.2017 Київською місцевою прокуратурою №9 внесено до ЄДРД на підставі звернення гр. ОСОБА_3, інформацію про кримінальне правопорушення за фактом реалізації бензину на АЗС за адресою: АДРЕСА_1, який не відповідає вимогам ДСТУ, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Відповідно до показів ОСОБА_3 він, перебуваючи у м. Києві 13.03.17 заїхав на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1, де придбав бензин марки А-95 для власних потреб, який, на його прохання був залитий в каністру, об'ємом 20 літрів. Приїхавши додому та відкривши каністру він відчув різкий запах спирту та розчинника від придбаного бензину. Тому вирішив передати його зразок для проведення дослідження його відповідно діючим ДСТУ. 24.03.17 він направив зразок бензину до випробувального центру «№10 Хіммотологічний центр» за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, б. 9а.

Приблизно за тиждень він отримав паспорт якості №253 випробувального центру «№10 Хіммотологічний центр», у висновку якого вказано, що зразок бензину автомобільного А-95 за показником «Детонаційна стійкість: октанове число за моторним методом» не відповідає вимогам ДСТУ 7678:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови». Враховуючи викладене він направив заяву, разом із чеком та паспортом якості, для розгляду згідно з чинним законодавством.

Листом від 04.05.17 №1991-17 Київською місцевою прокуратурою №9 кримінальне правопорушення направлено для подальшого розслідування до СУФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві

В ході розслідування встановлено, що за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 100, знаходиться АЗС з назвою «Бел Нафта» на якій реалізовується бензин: А-95 преміум, А-95, А-92, ДП та Газ. На вказаній АЗС паливно-мастильні матеріали реалізовує ТОВ «Вітольд ЛТД» (код ЄДРПОУ 40829674).

15.08.17 за добровільною згодою ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження проведено огляд АЗС за адресою АДРЕСА_1.

Під час огляду в одному у приміщень АЗС було виявлено пластикову тару червоно-коричневого кольору об'ємом 20 літрів наповненою повністю прозорою рідиною з різким запахом ацетону, пластикову тару зеленого кольору об'ємом 20 літрів наповненою близько 5 літрів прозоро-жовтою рідиною з різким запахом бензину, пусту залізну ємність, об'ємом близько 30 літрів з залізною кришкою, резиновий шланг для переливання рідини, довжиною близько 150 см та лійку червоного кольору.

Слідчий зазначав, що існують підстави вважати, що вилучені 15.08.17 під час огляду автозаправної станції за адресою АДРЕСА_1 речі використовувались для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, а саме для незаконного збуту та зберігання з цією метою незаконно виготовлених підакцизних товарів та є знаряддями вчинення кримінального правопорушення.

15.08.17 вказані предмети постановою начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУФР ДПІ у Солом'янського районі ГУ ДФС у м. Києві Шуліки А.О. визнано речовими доказами.

Наведене вище майно є тимчасово вилученим на підставі ст. 167 КПК України у зв'язку з тим, що воно є пристосованим і використаним як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а решт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, в зв'язку з чим вважаю за можливе клопотання задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на наступні речові докази у кримінальному провадженні №42017101090000044, а саме:

- пластикову тару червоно-коричневого кольору об'ємом 20 літрів повністю наповненою прозорою рідиною з різким запахом ацетону;

- пластикову тару зеленого кольору об'ємом 20 літрів наповненою на 5 літрів прозоро-жовтою рідиною з різким запахом бензину;

- пусту залізну ємність, об'ємом близько 30 літрів з залізною кришкою;

- резиновий шланг для переливання рідини, довжиною близько 150 см.;

- лійку червоного кольору.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя О. В. Бобровник