Постанова № 6856001, 21.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 19/58

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21.09.2009 р.           19:06           № 2а-5564/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколяс О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віра-фарм"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

провизнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2009р. №0000622305

Представники:

від позивача : Готовська К.Д. (довіреність від 21.05.2008 р.)

від відповідача: Єгорова О.С. (довіреність від 26.09.2008р. №125),

Шевчук С.О. (довіреність від 21.09.2009 р. №120)

21.09.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Віра-Фарм»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій посадових осіб ДПІ щодо визнання проведення планової перевірки 21.01.2009р. незаконними та визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000622305 від 02.02.2009р.

Позивачем подано заяву (вх. №03-12/3295 від 22.07.2009р.) про уточнення позовних вимог та просить суд визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2009р. №0000622305 ДПІ у Солом’янському районі м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем п. 2.6, п.3.1, п.3.3, п. 4.2, п. 4.3, п. 4.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті»затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі –Положення №637), оскільки готівка товариства в повній сумі їх фактичних надходжень була оприбуткована в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальний звітних чеків РРО. Касова книга на підприємстві велася в електронній формі (основній). Крім того позивач вважає, що перевірка є незаконною та проведена з порушенням порядку встановленого Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ, ст.19 Конституції України, абз. 3 п. 2 Указу Президента «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998р. №817/98 та Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Державною податковою адміністрацією України від 27.05.2008р. №355.

Відповідач позов не визнав та в заперечення зазначив, що при проведенні ДПІ у Солом’янському районі м. Києва перевірки господарської одиниці ТОВ «Віра-Фарм»- аптеки за адресою м. Київ, вул. Серпова, 9 було встановлено неоприбуткування готівки. за період з 15.01.2009р. поп 20.01.2009р. в загальній сумі 43067,33 грн. За виявлені порушення, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 215 336,65 грн. На думку відповідача, фінансові санкції, застосовані за порушення, встановлені перевіркою є повністю обґрунтованими, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000622305 від 02.02.2009р. відповідає чинному законодавству України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва було проведено перевірку господарської одиниці –аптеки за адресою : м. Київ, вул. Серпова, 9, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Віра-Фарм», щодо перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено Акт від 21.01.2009 р. № 41/26/58/23/24592407.

За результатами перевірки було встановлено порушення п. 4.2, п. 4.3, п. 4.5, п. 3.1, п. 3.3, п.2.6 Положення №637, а саме: неоприбуткування готівкової виручки в касі підприємства на загальну суму 43 067,33 грн., отриманих за реалізовані товари (послуги) в період з 15.01.2009 р. по 20.01.2009р. на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій №266 на суму 7036,93 грн., №227 на суму 9339,66 грн., №228 на суму 6908,00 грн., №229 на суму 4319,17 грн., №230 на суму 7683,03 грн., №231 на суму 7780,54 грн. Касова книга з 15.01.2009р. по 20.01.2009р. не ведеться, записи відсутні

За зазначене вище порушення відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (43067,33 грн. х 5 = 215 336 грн.)

За висновками акту перевірки від 21.01.2009р. ДПІ у Солом’янському районі м. Києва 02.02.2009 р. винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000622305.

На думку позивача, товариство дотримувалося вимог п. 2.6 Положення №637 , на всі відповідні прибуткові та видаткові касові ордери були оформлені належним чином, квитанція ПКО підклеєна під відповідний їй Z-звіт в книзі обліку розрахункових операцій, видаткові касові ордери разом з квитанціями уповноваженого банку зберігалися в окремій папці.

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ у Солом’янському районі м. Києва рішенням про застосуванням штрафних (фінансових) санкцій № 0000622305 від 02.02.2009р., ТОВ «Віра-Фарм», оскаржило його в адміністративному порядку, шляхом подання первинної скарги від 12.02.2009р. до Державної податкової адміністрації м. Києва та повторної скарги від 29.04.2009р. до Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Віра-Фарм», рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2009р. №0000622305 ДПІ у Солом’янському районі м. Києва залишено без змін, скарги - без задоволення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Указом Президента України, який видано у відповідності до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (N 817/98 від 23.07.98 р.) врегульовано питання, у відповідності до якого органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

Крім того, зазначеним указом визначено критерії та умови за наявності і у відповідності до яких проводяться перевірки суб'єктів господарювання. У відповідності до положень статті 5 цього Указу Президента України, дія Указу поширюється на органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" N 2322-IV від 12.01.2005 р. статтею 111 доповнено положення норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (N 509-XII від 04.12.90 р.), якою врегульовано як повноваження так і порядок проведення органами державної податкової служби України планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання - платників податків з наступними змінами та доповненнями.

Таким чином враховуючи вищезазначене, а також те, що питання підстав, порядку та повноважень щодо проведення перевірок урегульовано законом, суд вважає необхідним в питаннях підстав та порядку проведення планових та позапланових перевірок органами держаної податкової служби керуватися саме нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з внесеними змінами та доповненнями від 2005 року та до часу проведення відповідної перевірки.

Як випливає зі змісту матеріалів справи перевірка проводилась стосовно контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 15 Закону N 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні", 04.12.1990 року за № 509-ХІІ, зокрема статтею 111.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які регулюють правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а тому є законами не пов'язаними з нарахуваннями та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).

Статтями 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008р. №355, працівниками органів ДПС відповідно до щомісячних планів органу ДПС здійснюються планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі –розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

Перевірка господарської одиниці - аптеки за адресою : м. Київ, вул. Серпова, 9, що належить ТОВ «Віра-Фарм»проводилась на підставі затвердженого плану-графіку проведення перевірок у січні 2009 року, та направлення на проведення перевірки від 16.01.09р. №17/23-05, що спростовує доводи позивача про безпідставність проведення перевірки службовими особами ДПІ у Солом’янському районі м. Києва.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п. 1.2 Положення №637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 розділу 2 Положення №637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 4.1 Положення, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення №637).

Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використання РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства. Дана позиція підтверджується листом Національного банку України»Про надання роз’яснення» від 25.05.2007р. №11-110/2058-5398.

Відповідно до п. 4.4 гл. 4 Положення N 637 підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів.

Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. "Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України

Викладене в акті перевірки підтверджується доданим до нього поясненням головного бухгалтера аптеки ТОВ «Віра-Фарм»Анищенко В.Г. про те, що касова книга підприємства з 15.01.2009р. по 20.01.09р. не заповнена, ПКО та РКО не виписані, готівкова виручка здавалася в банк, що підтверджено квитанціями.

Суд зазначає, що відповідальність за вказане порушення передбачене статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а саме: у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (5 х 43067,33 грн. = 215336,35 грн.)

Отже, суд, виходячи з наведеного і враховуючи, що в касовій книзі ТОВ «Віра-Фарм»за період з 15.01.2009р. по 20.01.2009р. відсутні записи про оприбуткування готівки (торгівельної виручки), погоджується з висновком відповідача про те, що у діях позивача вбачаються порушення п. 2.6, п. 3.1, 3.3, 4.2,4.3, 4.5 Положення №637, тому застосування податковим органом штрафних санкцій, передбачених ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»в п’ятикратному розмірі, є обґрунтованим.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №02000622305 від 02.02.09р. в розмірі 215336,65 грн. є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення. Позивач не надав суду належних доказів в обґрунтування правомірності заявлених вимог.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94,97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Григорович П.О.