Постанова № 6855738, 03.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" листопада 2009 р.                                                                       № 2а- 42269/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Зінченко А.В.

за участю секретаря судового засідання Король Д.О.,

за участі представників сторін:

позивача-Жепко О.В.,Антоненка Д.О.

представників відповідача-Борзило В.В.,Жучкова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Юнісофт" до Харківської митниці про про визнання карток відмови нечинними та зобов"язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП «Юнісофт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати нечинними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Харківської митниці № 800000001/2009/000324 від 09.07.2009 р., № 800000001/2009/000476 від 18.09.2009 р., № 800000001/9/000502 від 30.09.2009 р., а також зобов’язати відповідача вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого позивачем 298807,01 грн. мита і 1568810,62 грн. ПДВ.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПП «Юнісофт»посилається на те, що відповідачем неправомірно було відмовлено в прийнятті вантажних митних декларацій без сплати ввізного мита та ПДВ при імпорті товарів, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, що призвело до безпідставної сплати позивачем 298807,01 грн. мита і 1568810,62 грн. ПДВ.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та прохали суд його задовольнити поклавшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представники в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що Харківською митницею було правомірно відмовлено в прийнятті вантажних митних декларацій без сплати ПДВ і мита, а сплачені позивачем при поданні митному органу нових митних декларацій кошти не пізніше наступного дня були перераховані до державного бюджету.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

          09.07.2009 року Харківська митниця надала картку відмови в прийнятті ВМД № 800000001.2009.111613 від 23.06.2009 р.

          За ВМД № 800000001.2009.111613 від 23.06.2009 р. на митну територію України ввозилася одноножова папіроворізальна машина гільйотинного типу PERFECTA модель 115 TVC, з довжиною різу 115 см., 2004 року випуску (що була у використанні), серійний номер 73815 –1 шт. Згідно з описом, зазначеним у графі 31 ВМД, дане обладнання призначено для використання в процесі виробництва навчальних пособій, зошитів, підручників, різноманітної дитячої літератури (раскраски та альбоми для дітей), дитячих книжок, підручників. В графі 33 даної декларації зазначено такий код товару: 8441103000.

          В картці відмови зазначено, що подані для митного контролю і митного оформлення товари ПП «ЮНІСОФТ»не підлягають митному оформленню через необхідність внесення змін у графи ВМД (гр. 36, 47) після її прийняття до митного оформлення (ст. 90 МК України) і неможливість надання преференції по миту та ПДВ –014 у зв’язку з тим, що код товару, зазначений у графі 33 ВМД, відсутній у Законі України «Про Єдиний митний тариф».

          18.09.2009 р. відповідачем було надано позивачу картку відмови № 800000001/2009/000476 в прийнятті ВМД № 800000001.2009.114210 від 11.09.2009 р.

          За ВМД № 800000001.2009.114210 від 11.09.2009 р. позивачем імпортувалося на територію України таке обладнання (графа 31 ВМД): «обладнання для оправлення, ниткошвейна машина для поліграфії (для виготовлення книжкових блоків) моделі ASTER 180 сер. номер 130707 (2008 року випуску); машина використовується в процесі виробництва книг, дитячої літератури, дитячих книг, учбової літератури; вага 3990 кг/3560 кг, 1 місце; виробник a», Італія». В графі 33 ВМД вказано код товару 8440103000.

          В картці відмови № 800000001/2009/000476 зазначено, що подані для митного контролю і митного оформлення позивачем товари не підлягають митному оформленню через невідповідність заявленого коду УКТ ЗЕД товару кодам, що надають право на отримання пільг відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф», статті 19, пункту «о»та Закону України «Про податок на додану вартість», стаття 11, пункт 11.37 і неможливість внесення змін до ВМД на підставі ст. 90 МК України, постанови КМ України від 09.06.1997 р. № 574 та наказу ДМС України від 20.04.2005 р. № 314.

          30.09.2009 р. відповідачем було надано позивачу картку відмови № 800000001/9/000502 щодо ВМД № 800000001.2009.114753 від 28.09.2009 р.

          За ВМД № 800000001.2009.114753 від 28.09.2009 р. позивачем імпортувалося на територію України таке обладнання (графа 31 ВМД): «обладнання для оправлення, комплекс для виготовлення книжок у твердій палітурці моделі BF 512, який складається з таких модулей: лінія виготовлення книжок, BF 512, сер. номер 102; ІЧ –пристій для попереднього розігріву, НВ 530, сер. номер 160; машина для штемпелювання книжок, BSD-60 сер. номер 7367; ділянка транспортування, охолодження …». В графі 33 ВМД вказано код товару 8440109000.

          В картці відмови № 800000001/9/000502 зазначено, що подані для митного контролю і митного оформлення позивачем товари не підлягають митному оформленню через невідповідність заявленого коду УКТ ЗЕД товару кодам, що надають право на отримання пільг відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф», статті 19, пункту «о»та Закону України «Про податок на додану вартість», стаття 11, пункт 11.37 і неможливість внесення змін до ВМД на підставі ст. 90 МК України, постанови КМ України від 09.06.1997 р. № 574 та наказу ДМС України від 20.04.2005 р. № 314.

          Згідно із Класифікатором пільг в обкладенні товарів увізним митом, який затверджено наказом ДМС України від 12 грудня 2007 р. № 1048, пільга за кодом «014»надається на підставі Закону України «Про Єдиний митний тариф», ст. 19, п. «о».

          За класифікатором пільг в обкладенні товарів податком на додану вартість, який затверджено тим же наказом ДМС України, пільга за кодом «014»надається на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», стаття 11, пункт 11.37, в якому зазначено, що тимчасово до 1 січня 2015 року звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів, визначених п. «о»ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

          В абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України № 2097-ХІІ від 05.02.1992 р. «Про Єдиний митний тариф»зазначено, що від сплати мита звільняються до 1 січня 2015 року товари, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно зУкраїнською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) такі коди, зокрема: 1. код товару за УКТЗЕД - 8440100000, опис товару: «Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини», 2. код товару за УКТЗЕД - 8441100000, опис товару «Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу».

          Суд зазначає, що в даній нормі безпосередньо визначено за описом товари, які звільняються від сплати мита, а також наведено коди, які повинні мати ці товари за УКТЗЕД.

          В п. 2 Порядку ведення УКТЗЕД, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1863, зазначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України від 05.04.2001 р. № 2371-III «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

          В ч. 4 ст. 311 МК України встановлено, що структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

          Наведений в абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»опис товару «Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини»повністю збігається з назвою товарної позиції УКТЗЕД в розділі XVI Закону України «Про митний тариф України»- «Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини».

          В той же час за абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»товар з таким описом повинен мати код УКТЗЕД 8440100000, а згідно із Законом України «Про митний тариф України»товарна позиція з таким описом має код 8440.

          Наведений в абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»опис товару «Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу»повністю збігається з назвою товарної позиції УКТЗЕД в розділі XVI Закону України «Про митний тариф України»- «Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу».

          В той же час за абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»товар з таким описом повинен мати код УКТЗЕД 8441100000, а згідно із Законом України «Про митний тариф України»товарна позиція з таким описом має код 8441.

          Таким чином, в абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»наявні суперечності, а саме: зазначено, що від сплати мита звільняються товари, які за описом належать до товарних позицій УКТЗЕД «Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини»і «Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу», і, які в той же час повинні мати коди УКТЗЕД 8440100000 і 8441100000 відповідно, що за кількістю знаків взагалі відповідають не товарній позиції, а товарній підкатегорії.

          Також суд зазначає, що в УКТЗЕД відсутні товарні підкатегорії, яким привласнено коди 8440100000 і 8441100000. Про це також вказано в примітках до пільги за кодом «014» Класифікатору пільг в обкладенні товарів увізним митом, який затверджено наказом ДМС України від 12.12.2007 р. № 1048.

          В ч. 4 ст. 8 КАС України зазначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

В ч. ч. 1, 2 ст. 311 МК України вказано, що УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями.

          Згідно з пунктом «а» ст. 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України від 17.05.2002 р. № 466/2002 під «Гармонізованою системою опису і кодування товарів»розуміється номенклатура, яка включає в себе товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що відносяться до них, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи.

Кожне з класифікаційних групувань (розділів, груп, товарних позицій, товарних підпозицій) за Законом України «Про митний тариф України»має назву, яка дозволяє за певними критеріями опису визначити товари, що включаються до такого групування.

Суд зазначає, що основою УКТЗЕД є розподіл товарів за певними критеріями опису на вищезазначені класифікаційні групування. Цифровий код в УКТЗЕД є не основою класифікації товарів, а лише присвоєний класифікаційним групуванням для зручності користування УКТЗЕД.

Тому, оскільки опис товарів, які згідно з абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»звільняються від сплати мита, повністю співпадає з назвами товарних позицій за УКТЗЕД, суд приходить до висновку, що дана пільга повинна застосовуватися до всіх товарів зазначених товарних позицій, визначених за їх словесним описом (назвою), включаючи більш дрібні класифікаційні групування. Дана пільга не може бути застосована до товарів товарних підпозицій виходячи з кодів УКТЗЕД, наведених в цій же нормі. Більш того, товарна підпозиція, яка відповідала б кодам 8440100000 і 8441100000, взагалі відсутня в УКТЗЕД.

Зазначеному відповідають приписи п. 1 розділу «Основні правила інтерпретації УКТЗЕД» Митного тарифу України, згідно з яким назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

          Крім того, відповідно до підп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи є контролюючими органами стосовно ПДВ, ввізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

          Оскільки в даних спірних правовідносинах відповідач виступав як контролюючий орган для нього також були обов’язковими приписи підп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 того ж Закону, згідно з якими у разі коли норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

          Сторонами було визнано і встановлено судом, що між позивачем і відповідачем відсутній спір стосовно класифікації імпортованого обладнання.

В усіх випадках у прийнятті вантажних митних декларацій було відмовлено з однакових причин, а саме помилкового, на думку відповідача, застосування в спірних митних деклараціях пільги за кодом «014»до імпортованих товарів через невідповідність заявленого коду УКТ ЗЕД товару кодам, що надають право на отримання пільг відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф», статті 19, пункту «о»та Закону України «Про податок на додану вартість», стаття 11, пункт 11.37.

Згідно з розділом XVI Закону України «Про митний тариф України» обладнання, яке імпортувалося за ВМД № 800000001.2009.111613 від 23.06.2009 р., визначено за описом товарної підкатегорії як «машини гільйотинні паперорізальні»(код УКТЗЕД 8441103000) і відноситься до товарної підпозиції «машини різальні»товарної позиції «Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу».

          Обладнання, яке імпортувалося за ВМД № 800000001.2009.114210 від 11.09.09 р., визначено за описом товарної підкатегорії як «машини швейні, проволокошвейні та скобозшивачі»(код УКТЗЕД 8440103000) і відноситься до товарної підпозиції «Обладнання»товарної позиції «Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини».

          Обладнання, яке імпортувалося позивачем за ВМД № 800000001.2009.114753 від 28.09.2009 р., визначено за описом товарної підкатегорії як «інші»(код УКТЗЕД 8440109000) і відноситься до товарної підпозиції «Обладнання»товарної позиції «Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини».

          Все обладнання, яке імпортувалося відповідачем за вантажними митними деклараціями, в прийнятті яких було відмовлено оспорюваними картками відмови, відносилося до товарних позицій, зазначених в абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

          Також позивачем при митному оформленні та до матеріалів справи було надано інші документи, які підтверджують наявність умов для застосування пільг на підставі абз. 1 п. «о»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

          Листами Міністерства промислової політики і Харківської торгово-промислової палати було підтверджено, що імпортовані позивачем товари не виробляються в Україні.

Також позивачем належним чином було підтверджено, що він внесений до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції (свідоцтво ДК № 3461), а товари ввозяться на митну територію України для використання у його власній видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні.

          Таким чином, судом встановлено, що позивач у відповідності до Закону України «Про Єдиний митний тариф», ст. 19, п. «о»та Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 11, п. 11.37 має право не сплачувати ввізне мито і ПДВ при імпорті товарів, які відносяться до товарних позицій: «Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини», якій відповідають перші чотири знаки цифрового коду УКТЗЕД 8440, і «Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу», якій відповідають перші чотири знаки цифрового коду УКТЗЕД 8441.

          Враховуючи вищезазначене, оспорювані картки відмови в прийнятті вантажних митних декларацій були прийняті необґрунтовано та незаконно, в зв’язку з чим позовні вимоги про визнання їх нечинними підлягають задоволенню.

          Внаслідок вищезазначеної неправомірної відмови у прийнятті вантажних митних декларацій позивач вимушений був подати нові вантажні митні декларації стосовно тих же товарів, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 90 МК України зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.

          Замість ВМД № 800000001.2009.111613 від 23.06.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/2009/000324 від 9 липня 2009 р., було подано ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009 р., в якій всупереч приписам чинного законодавства та у зв’язку з відмовою у прийнятті попередньої ВМД щодо того ж товару, було визначено до сплати ввізне мито і ПДВ.

          Замість ВМД № 800000001.2009.114210 від 11.09.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р., було подано ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009 р., в якій всупереч приписам чинного законодавства та у зв’язку з відмовою у прийнятті попередньої ВМД щодо того ж товару, було визначено до сплати ввізне мито і ПДВ.

          Замість ВМД № 800000001.2009.114753 від 28.09.2009 р., в прийнятті якої було відмовлено карткою відмови № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009 р., було подано ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р., в якій всупереч приписам чинного законодавства та у зв’язку з відмовою у прийнятті попередньої ВМД щодо того ж товару, було визначено до сплати ввізне мито і ПДВ.

          В зв’язку з цим позивачем було безпідставно сплачено до бюджету ввізне мито на загальну суму 298807,01 грн., в т. ч.: за ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009 р. -17847,65 грн., за ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009 р. - 47884,38 грн., за ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. - 233074,98 грн., а також ПДВ на загальну суму 1568810,62 грн., в т. ч.: за ВМД № 800000001/9/112197 від 10.07.2009 р. - 74960,13 грн., за ВМД № 800000001/9/114538 від 22.09.2009 р. - 281860,59 грн., за ВМД № 800000001/9/114827 від 30.09.2009 р. - 1211989,90 грн.

          Факт сплати зазначених коштів визнається відповідачем, а також підтверджується даними ВМД щодо подробиць розрахунків і платіжними дорученнями, які надані до матеріалів справи позивачем.

          Позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення вказаних сум, копії яких долучені до матеріалів справи, однак відповідач їх не розглянув.

          Згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

          Ч. 2 ст. 162 КАС України визначає стягнення коштів як окремий спосіб захисту прав та інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень у порівнянні з вищезазначеними.

          Визначення позовних вимог є правом позивача.

          Позивач по справі вимагає зобов’язати відповідача вчинити дії щодо повернення сплаченого ним мита та ПДВ.

          Визнання нечинними карток відмови в прийняті вантажних митних декларацій тягнене за собою необхідність вирішення питання щодо повернення сплачених позивачем внаслідок їх винесення мита та ПДВ. Лише у випадку врегулювання цього питання постанова по даній справі може вважатися такою, що гарантує дотримання і захист прав, інтересів позивача по справі.

          Порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затверджено наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. № 618 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за № 1097/14364.

          Даний порядок передбачає процедуру та підстави прийняття митним органом висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

          Митні органи можуть як прийняти вищезазначене рішення у формі висновку, так і відмовити у поверненні платежів за відсутності необхідних для цього підстав.

          За умови підготовки такого висновку відповідачем він передається для подальшого виконання до відповідного органу Державного казначейства України.

          Таким чином, вимога позивача вчинити дії щодо повернення сплаченого ним мита та ПДВ є лише вимогою про зобов’язання відповідача в установленому законодавством України порядку та в межах наявних у нього повноважень прийняти рішення з питання про повернення відповідних коштів, яка на відміну від вимоги про стягнення коштів, не передбачає безумовного обов’язку сплатити на користь позивача відповідні суми.

          У випадку відмови відповідача в процесі виконання зазначеної вимоги позивача в поверненні коштів, права та інтереси позивача за наявності відповідних підстав будуть підлягати захисту в окремому провадженні, зокрема і шляхом стягнення відповідних сум з Державного бюджету України.

Лише у випадку пред’явлення таких позовних вимог до участі в справі повинні бути залучені органи Державного казначейства України.

Позовні вимоги, які позивач пред’явив в даній справі, не стосуються прав та обов’язків (повноважень) органів Державного казначейства України, в зв’язку з чим воно не є відповідачем по справі і не підлягає залученню до участі в ній.

          Тому суд відхиляє заперечення відповідача про те, що належним відповідачем за даною вимогою є не він, а відповідний орган Державного казначейства України.

          Враховуючи вищевикладене, та здійснивши оцінку доказів, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 17, 69 –72, 86, 94, 160 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Юнісофт»до Харківської митниці про визнання карток відмови нечинними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити в повному обсязі.

          Визнати нечинними Картки відмови Харківської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України за № 800000001/2009/000324 від 09 липня 2009 року, № 800000001/2009/000476 від 18 вересня 2009 р., № 800000001/9/000502 від 30 вересня 2009 р.

          Зобов’язати Харківську митницю (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-б) вчинити дії щодо повернення помилково сплаченого приватним підприємством «ЮНІСОФТ»(61145, м. Харків, вул. Космічна, 21 А, код ЄДРПОУ 22655747) 298807,01 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, і 1568810,62 грн. –податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09.11.2009 року.

Суддя                                                                                                     Зінченко А.В.