Постанова № 6855630, 04.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04.11.2009 р.                                                                                 № 2-а- 38081/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача –Лупинос О.І.,

представника відповідача –Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Сільського споживчого товариства «Слобажанське»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування податкового повідомлення – рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 25 грудня 2008 року № 0001211501/1 на суму 4758,60 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 даного Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8 та 9 цього Закону. Витрати, понесені платником податку у зв’язку з одержанням доходу, мають бути включені до складу валових витрат у тому самому податковому періоді, в якому одержані кошти та збільшено суму валового доходу на відповідну суму. Таким чином, сума 18127 грн., відображена в декларації по податку на прибуток ССТ «Слобожанське» за 9 місяців 2006 р. в додатку К1/1 рядка А графи 3-є балансова вартість запасів, які обліковувались в бухгалтерському обліку станом на 1 липня 2006 р., а витрати, понесені організацією на придбання даних товарів, не включались до складу валових витрат в декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2006 р., тобто не зазначались в рядку 04.1 декларації. Таким чином, наполягання МДПІ збільшити на дану суму валові доходи (рядок 01.2 декларації) відповідно повинно збільшити на 18127 грн. валові витрати (рядок 04.1 декларації), тобто проведені зміни не повинні вплинути на кінцевий результат (об’єкт оподаткування рядок 08 декларації залишиться незмінним). Тому донарахування сум податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій не правомірними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі, поклавшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що у Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 за 9 місяців 2006 р.) була помилково відображена вартість запасів на початок звітного періоду у сумі 18127 грн., хоча в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат. Запаси придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку в перерахунку участі не беруть. Відповідно до порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого Наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 р., приріст балансової вартості запасів, розрахований в додатку К1/1, відображається в рядку 01.2 декларації, включається до складу валового доходу. Підприємством в декларації відображена сума валового доходу в розмірі 53406 грн. (рядок 03 графи 3), фактично необхідно відобразити 67302 грн., перевіркою збільшено об’єкт оподаткування на 13896 грн., підприємством занижено суму податкового зобов’язання на 3474 грн.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.10.2008 р. Валківським відділення Нововодолазької МДПІ проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податку на прибуток сільського споживчого товариства «Слобожанське» з питань виявлення методологічних помилок у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року.

За результатами перевірки складено акт №205/1501/30486812 від 03.10.2008 р., в якому зазначено порушення вимог п. 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. та Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0001211501/1 від 25.12.2008 р., яким донараховано суму податкового зобов’язання в розмірі 4532 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 226,60 грн.

Судом встановлено, що ССТ «Слобожанське» з 01.07.2006 р. перейшло на загальну систему оподаткування. При складанні декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 р. в додатку К1/1 в рядку А графи 3 була відображена балансова вартість запасів на початок звітного періоду в сумі 18127 грн., тобто сума товарних залишків, які були придбані організацією до 01.07.2006 року.

Суд зазначає, що предметом спору є посилання відповідача, що в вище зазначеному рядку графи 3 необхідно поставити прокреслення і не відображати залишків запасів на початок податкового періодів зв’язку з чим вся сума в розмірі 18127 грн. підпадає під обкладення 25 % податку на прибуток.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України № 334/94-ВР " Про оподаткування прибутку підприємства" об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 даного Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Витрати, понесені платником податку у зв’язку з одержанням доходу, мають бути включені до складу валових витрат у тому самому податковому періоді, в якому одержано кошти та збільшено суму валового доходу на відповідну суму.

Відповідно до п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону). При цьому п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.

Аналізуючи вище зазначені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд приходить до висновку, що законодавець пов'язує витрати платника податків і віднесення цих витрат до валових з господарською діяльністю такого платника податків, а отже позивач правомірно відніс суми на придбання товару до складу валових витрат.

Суд зазначає, що порядок визначення приросту або убутку балансової вартості запасів, передбачений п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" у відповідності до якого платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Отже, відповідно до Закону в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання яких понесло підприємство та віднесло до складу валових витрат.

Крім цього, суд аналізуючи вище зазначені положення п.5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", приходить до висновку, що вказана норма передбачає неоднозначне її трактування стосовно осіб які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, у яких обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку оскільки сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів), хоча і у підприємства обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку та підприємство понесло витрати на придбання цього товару.

Крім цього суд зазначає, що в разі не зазначення в рядку А6 графи 3 додатку К1/1 залишку товарів на початок податкового періоду, в перерахунку приймуть участь ті запаси, витрати на придбання яких не включалися до складу валових витрат, що призведе до обкладення 25 % податку валових доходів організації замість прибутку, як того вимагає п.3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства".

Виходячи з вище вкладеного суд вважає, що в даному випадку є конфлікт інтересів та у відповідності до вимог п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем жодним чином в судовому засіданні не було доведено суду правомірності своєї позиції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69 – 72, 86, 94, 137, 160 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільського споживчого товариства «Слобажанське» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення – рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0001211501/1 від 25 грудня 2008 року на суму 4758,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільського споживчого товариства «Слобажанське» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.           

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2009 року.

Суддя                                                                       Кухар М.Д.