Вирок № 68554143, 14.08.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4153/17

Провадження № 1-кп/206/312/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2017 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчук Р.О.,

при секретареві Соловйовій О.В.,

за участю:

прокурора Приймак Я.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040700000759 від 11.06.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, середньої освіти, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 30.08.2002 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 395 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

- 19.08.2003 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний не відбутий строк покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпро від 30.08.2002 року, до відбуття 3 роки 6 місяців. Звільнений 06.11.2006 року з Синельниківської ВК Дніпропетровської області №94 по відбуттю строку покарання.

- 16.01.2008 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

- 01.06.2010 року Самарським районним судом м. Дніпро за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

- 22.02.2011 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309 КК України. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний не відбутий строк 6 місяців за вироком Самарського районного суду від 01.06.2010 року та остаточно призначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі;.

- 03.06.2011 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України частково приєднаний не відбутий строк за вироком Самарського районного суду від 22.02.2011 року за ч.2 ст.209 КК України. 25.11.2013 на підставі ст. 81 КК України звільнений, не відбутий строк 1 рік 2 місяці 4 дні.

- 23.06.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 321 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн., який сплачено в повному обсязі,

- 14.06.2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2017 року приблизно о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля буд. № 5 по вул. Енергетиків в м. Дніпро виявив на землі медичний шприц, номінальною ємністю 2 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки приблизно 1 мл., яку ОСОБА_1 за кольором, визначив для себе, як наркотичний засіб «опій». В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання в якості наркотичного засобу рідини коричневого кольору, яка знаходилась в зазначеному медичному шприці, без мети збуту вчинене повторно.

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_1 підняв вказаний медичний шприц та поклав у бокову кишеню шкіряної сумки чорного кольору, яка знаходилась при ньому, тим самим повторно придбав та почав її повторно незаконно зберігати при собі, після чого пішки попрямував по вул. Енергетиків в м. Дніпро.

Цього ж дня, приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи біля дитячого майданчика, розташованого у дворі буд. № 2 по вул. Енергетиків в м, Дніпро, палив тютюнові вироби в забороненому місці, внаслідок чого був виявлений працівниками 8 роти 1 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро. За паління тютюнових виробів в забороненому місці інспектором 8 роти 1 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро лейтенантом поліції ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП про що винесено постанову серії АА № 064518. Під час винесення даної постанови у присутності двох понятих, проведено особистий огляд ОСОБА_1 та огляд його речей, в ході проведення якого в боковій кишені шкіряної сумки чорного кольору, яка знаходилась при ньому був виявлений та вилучений медичний шприц, номінальною ємністю 2 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки приблизно 1 мл.

Згідно із висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1/8.6/1876 від 11.07.2017 року:

- надана на експертизу рідина масою 0,9981 г вилучена у ОСОБА_1 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0127 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року перевищує невеликі розміри наркотичних речовин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі, при цьому суду пояснив, що дійсно 10.06.2017 року близько 12 години 20 хвилин біля будинку № 5 по вул. Енергетиків в м. Дніпро він знайшов на землі медичний шприц, номінальною ємністю 2 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки приблизно 1 мл., яку визначив для себе, як наркотичний засіб "опій". Він підняв вказаний шприц, поклав у кишеню шкіряної сумки та направився в сторону дитячого майданчика у дворі біля будинку № 2 по вул. Енергетиків в місті Дніпро. Цього ж дня, перебуваючи на дитячому майданчику, він був виявлений працівниками поліції, які під час огляду особистих речей, в присутності двох понятих, виявили у нього медичний шприц, заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки приблизно 1 мл. Просив суд суворо не карати.

Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки її застосування, суд вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого не проводилося.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в їх правильності і достовірності.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає повне визнання своєї вини.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_1, є рецидив злочину.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем мешкання скарг не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_1, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки обвинувачений на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а тому у суду не виникає сумнівів у тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання.

Згідно п. 23 Постанови ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за

який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив вказаний злочин до його засудження 14 червня 2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, покарання призначене за цим вироком та вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2017 року, яким його було засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки - підлягатимуть самостійному виконанню.

Крім того згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому останні підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи 989,60 гривень за проведену судову експертизу № 1/8.6/1876 від 11.07.2017 року.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання призначені ОСОБА_1 за цим вироком та вироком Самарського районногосуду м. Дніпропетровська від 14 червня 2017 року за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, - підлягають до самостійного виконання.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Після набрання законної сили даним вироком зобов'язати Самарський ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області затримати ОСОБА_1, помістивши його в Дніпропетровську установу виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровський області (№4) для подальшого етапування до місць відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь експертної установи НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області ( УДКСУ у Шевченківському районні м. Дніпра Дніпропетровської області, р/р 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, ГУДКСУ у Дніпропетровській області), витрати за проведення судової експертизи № 1/8.6/1876 від 11.07.2017 року в розмірі 989,60 грн.

Речові докази: медичний шприц об'ємом 2 мл. з рідиною темно - коричневого кольору, який передано до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 0021929) - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук