Постанова № 6855331, 02.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 листопада 2009 р.                                                                      №2а- 39346/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді - Ральченка І.М.

при секретарі судового засідання Кіт С.В.

за участі представників:

позивача - Драчука Є.О.

відповідача - Стовби О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Харківвибухпром"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова

пропро визнання податкових повідомлень-рішень нечинними ,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Харківвибухпром" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі м. Харкова №0001551530/0 від 02.06.2009 року, №0001561530/0 від 02.06.2009 року, №0001571530/0 від 02.06.2009 року. В обґрунтування позову вказано, що відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ в Ленінському районі м. Харкова до позивача застосовані штрафні санкції за несплату податку за землю в період 2004-2006 років, однак суми податку за вказаних період позивачем сплачені своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень. На підставі викладеного, представник позивача вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, просила відмовити в його задоволенні. На підтвердження своєї позиції вказала, що згідно з п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Строки вказані у ст. 18 Закону України „Про плату за землю", не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом №2181. Таким чином, щодо штрафних санкцій, запроваджених Законом №2181, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки встановлені іншими законами. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені ст.15 Закону № 2181. Щодо посилання позивача на п. 17.3 ст.17 Закону № 2181, то в ньому жодним чином не йдеться мова про рівняння часу сплати податку та штрафних санкцій, а йдеться мова про те що платник податку зобов'язаний сплатити штрафні санкції як і сам податок. За таких обставин представник відповідача вважала податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.

25.05.2009 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питання сплати узгодженої суми податкового зобов"язання по податку на землю за 2004-2006 року ДП "Харківвибухпром".

За результатами перевірки складений акт №1015/15-315/00292184 від 25.05.2009 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання з податку на землю.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесені наступні податкові повідомлення-рішення: №0001551530/0 від 02.06.2009 року, яким до відповідача застосований штраф у розмірі 15324,7 грн., №0001561530/0 від 02.06.2009 року, яким застосований штраф у розмірі 3708,29 грн., №0001571530/0 від 02.06.2009 року, яким застосований штраф у розмірі 1137,02 грн.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0001551530/0 від 02.06.2009 року суд зазначає наступне.

Нарахування штрафної санкції згідно з цим рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Харкова здійснено у зв"язку з несвоєчасною сплатою сум податку на землю, самостійно визначених позивачем розрахунком з податку на землю №878 від 29.01.2004 року та частково розрахунком №1494 від 03.02.2005 року, наданими до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Із наданого суду акту невиїзної перевірки дотримання вимог сплати узгоджених сум податкових зобов"язань по земельному податку за 2002 рік ДП "Харківвибухпром" від 08.02.2006 року №14/15-259 вбачається, що за результатами проведеної перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення №0000241530/1 від 27.04.2006 року, яким до ДП "Харківвибухпром" застосований штраф.

У розрахунку штрафної санкції, доданої до вказаного податкового повідомлення-рішення, зазначено, що застосування штрафу здійснено у зв"язку з несвоєчасною сплатою сум податку на землю, визначених позивачем у розрахунку №878 від 29.01.2004 року, та у розрахунку №1494 від 03.02.2005 року.

Зазначені суми штрафної санкції ДП "Харківвибухпром" сплачені, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на землю у відповідності до розрахунку №878 від 29.01.2004 року в повному обсязі та частково №1494 від 03.02.2005 року ДП "Харківвибухпром" вже сплачені, тому фактично оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0001551530/0 від 02.06.2009 року до підприємства повторно застосовані санкції, що є неприпустимим.

Отже, застосування до позивача штрафу зазначеним податковим повідомленням-рішенням є незаконним.

Стосовно іншої частини позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України.

Згідно до пункту 5 статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку на прибуток припиняється із сплатою податку за конкретний період.

Відповідно до пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Враховуючи вищезазначене, право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Додаток до акту перевірки №1015/15-315/00292184 від 25.05.2009 року містить розрахунок, відповідно до якого штрафні санкції застосовані до позивача за несвоєчасну сплату податку на землю за періоди березня-липня 2005 року, квітня-жовтня 2006 року.

Однак, із наданих суду платіжних доручень вбачається, що позивачем суми податкових зобов"язань, визначених ним самостійно відповідними розрахунками сплачені у повному обсязі та у визначений термін, а саме:

- податок на землю за березень 2005 року у розмірі 2726,61 грн. сплачений 27.04.2005 року - платіжне доручення №418 від 27.04.2005 року;

- податок на землю за квітень 2005 року у розмірі 2726,61 грн. сплачений 20.05.2005 року - платіжне доручення №530 від 18.05.2005 року;

- податок на землю за травень 2005 року у розмірі 2726,61 грн. сплачений 27.05.2005 року - платіжне доручення №590 від 27.05.2005 року;

- податок на землю за червень 2005 року у розмірі 2726,61 грн. сплачений 25.06.2005 року - платіжне доручення №723 від 25.06.2005 року;

- податок на землю за липень 2005 року у розмірі 2726,61 грн. сплачений 26.07.2005 року - платіжне доручення №834 від 26.07.2005 року;

- податок на землю за квітень 2006 року у розмірі 2822,04 грн. сплачений 27.04.2006 року - платіжне доручення №432 від 27.04.2006 року;

- податок на землю за травень 2006 року у розмірі 2822,04 грн. сплачений 30.05.2006 року - платіжне доручення №546 від 30.05.2006 року;

- податок на землю за червень 2006 року у розмірі 2822,04 грн. сплачений 22.06.2006 року - платіжне доручення №658 від 22.06.2006 року;

- податок на землю за липень 2006 року у розмірі 2822,04 грн. сплачений 21.07.2006 року - платіжне доручення №772 від 21.07.2006 року;

- податок на землю за серпень 2006 року у розмірі 2822,04 грн. сплачений 21.08.2006 року - акт про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 21ю.08.2006 року;

- податок на землю за вересень 2006 року у розмірі 2822,04 грн. сплачений 20.09.2006 року - платіжне доручення №969 від 20.09.2006 року;

- податок на землю за жовтень 2006 року у розмірі 2822,04 грн. сплачений 24.10.2006 року - платіжне доручення №1124 від 24.10.2006 року;

          Таким чином, із наведеного вбачається, що ДП «Харківвибухпром»своєчасно та у повному обсязі сплачувало податкові зобов'язання з податку на землю, відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах.

          Тому висновки акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень про порушення позивачем граничних строків сплати податку на землю та застосування штрафних санкцій не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в свою чергу податкові повідомлення-рішення повинні бути визнані нечинними.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 94 КАС України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківвибухпром" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними –задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податковоїінспекції у Ленінському районі м. Харкова №0001561530/0 від 02.06.2009 року, №0001571530/0 від 02.06.2009 року, №0001551530/0 від 02.06.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Харківвибухпром" (61001 м. Харків вул. Кірова 18) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 09 листопада 2009 року.

Суддя                                                                                           Ральченко І.М.