Постанова № 6855203, 19.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" жовтня 2009 р. № 2а- 38586/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання Лишняк І.В.,

за участю:

представника позивача Багрій А.С.,

позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача Осіченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1121 про відшкодування матеріальної допомоги на оздоровлення, ,

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся в інтересах ОСОБА_1. до суду з позовом, в якому просить стягнути з ВЧ А 1121 на користь ОСОБА_1. заборгованості з матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1 907,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що проведеною перевіркою ВЧ А 1121 встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1. проходить службу у вказаній частині на посаді редактора редакційного відділення. В період з 27.04.2009 року по 03.05.2009 року ОСОБА_1. перебував у черговій відпустці, у звязку з чим, наказом командира ВЧ А 1121 від 27.03.2009 року № 36 останньому було передбачено та відповідно до наказу нараховано грошову допомогу на оздоровлення.

Сума нарахованої грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_1. складає 1 907,00 грн., яка до теперішнього часу не виплачена.

Стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Статтею 1 вищезазначеного Закону визначено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.

Відповідно до вимог п. 1.1 наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 року «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», грошове забезпечення військовослужбовців складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

Пунктами 33.1, 33.2, 33.3 наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 року «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України» передбачено, що військовослужбовцям у разі вибуття в щорічну чергову відпустку виплачується грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога на оздоровлення підлягає виплаті тільки військовослужбовцям, які мають право на чергову відпустку, тривалість якої визначена відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям проводиться на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми допомоги.

Матеріальна допомога на оздоровлення, яку повинен був отримувати ОСОБА_1., є джерелом його існування та невиплата якої порушує його конституційні права. Разом з тим, наявність заборгованості стала наслідком скрутного становища ОСОБА_1. та членів його родини, в разі чого він не може належним чином задовольняти свої соціально-побутові потреби.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме: визнати дії ВЧ А 1121 з невиплати ОСОБА_1. заборгованості з матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1 907,00 грн. неправомірними та стягнути з відповідача вказану суму.

Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні уточнений позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, в яких позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Старший лейтенант ОСОБА_1. в період з 27.04.2009 року по 03.05.2009 року перебував у черговій відпустці, в звязку з чим наказом командира ВЧ А 1121 від 27.04.2009 року № 36 передбачено виплату грошової допомоги на оздоровлення в сумі 1 907,00 грн.

У звязку із зменшенням на 17,6 % фінансового ресурсу на 2009 рік у порівнянні із 2008 роком Міністерством оборони України видано наказ від 24.01.2009 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік», п. 12 якого передбачено виплату грошового забезпечення військовослужбовців з 1 січня 2009 року в межах виділених асигнувань таким чином:

1)основні види грошового забезпечення (оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років);

2)щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії) у розмірах та в порядку, визначених нормативно-правовими актами з питань грошового забезпечення;

3)надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

4)премії в розмірі 10 % посадового окладу, військовослужбовцям, які проходять службу в частинах та підрозділах;

5)одноразові додаткові види грошового забезпечення (крім матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань).

Під час виплати грошового забезпечення у 2009 році дотримуватися такого порядку:

у першу чергу щомісячне грошове забезпечення;

у другу розрахунки зі звільненими військовослужбовцями;

у третю виплата сум індексації грошових доходів військовослужбовцям;

у четверту інші одноразові додаткові види грошових доходів (за наявності коштів).

У військовій частині через недостатнє фінансування існує заборгованість по розрахунку із звільненням військовослужбовців, тому виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення до остаточного розрахунку із звільненим військовослужбовцем буде порушенням п. 12 наказу Міністра оборони України від 24.01.2009 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік», їх виплата здійснюється в четверту чергу і тільки за наявності коштів.

На рахунку ВЧ А 1121 протягом 2009 року залишок коштів на кінець місяця (після виплати грошового забезпечення за поточний місяць) за КЕКВ 1112 (грошове забезпечення військовослужбовців) був недостатнім для виплати вищезазначеної матеріальної допомоги та грошової допомоги, про що свідчать виписки з рахунку ВЧ А 1121 на кінець кожного місяця, відкритого в Управлінні Державного Казначейства України у Червонозаводському районі м Харкова.

Окрім цього, позивачем в адміністративному позові сума позову зазначена без урахування утримань до пенсійного фонду та без утримань до фонду соціального страхування на випадок безробіття, які утримуються з військовослужбовців.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подані заперечення, проти уточненого позову заперечував, просив відмовити в задоволенні уточненого позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню, а заперечення представника відповідача необґрунтовані з наступних підстав:

Відповідно до ст. 121 Конституції України однією з функцій органів прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом. Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. На підставі ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатись до адміністративного суду з адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Статтею 1 вищезазначеного Закону визначено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей складається з цього Закону, інших актів законодавства України, а також військових статутів Збройних Сил України.

Відповідно до вимог п. 1.1 наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 року «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», грошове забезпечення військовослужбовців складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

Пунктами 33.1, 33.2, 33.3 наказу Міністра оборони України № 75 від 05.03.2001 року «Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України» передбачено, що військовослужбовцям у разі вибуття в щорічну чергову відпустку виплачується грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога на оздоровлення підлягає виплаті тільки військовослужбовцям, які мають право на чергову відпустку, тривалість якої визначена відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової допомоги військовослужбовцям проводиться на підставі наказу командира військової частини із зазначенням у ньому суми допомоги.

Згідно ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 1 рішення Конституційного Суду від 08.04.1999 року прокурор (його заступник) самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави та в чому існує загроза інтересам держави.

З матеріалів справи вбачається, що старший лейтенант ОСОБА_1. проходить службу у військовій частині А 1121 на посаді редактора редакційного відділення. За його заявою ОСОБА_1. було надано чергову відпустку в період з 27.04.2009 року по 03.05.2009 року ОСОБА_1., у звязку з чим, наказом командира ВЧ А 1121 від 27.03.2009 року № 36 останньому було передбачено та відповідно до наказу нараховано грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 1 907,00 грн.

Стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Згідно наказу № 36 від 27.03.2009 року, сума нарахованої грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік ОСОБА_1. складає 1 907,00 грн., яка до теперішнього часу не виплачена.

Таким чином, невиплата матеріальної допомоги на оздоровлення є порушенням конституційного права громадянина ОСОБА_1., чинного законодавства України про матеріальне забезпечення військовослужбовців та соціальних інтересів держави, що спрямовані на забезпечення гідного рівня життя та вільний розвиток людини, в силу тяжкого матеріального становища, яке сталося в звязку з відсутністю грошових коштів з причин невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, порушення посадовими особами ВЧ А 1121 соціальної функції держави.

Що стосується ствердження відповідачем про те, що позивачем сума позову зазначена без урахування утримань до пенсійного фонду та без утримань до фонду соціального страхування на випадок безробіття, які утримуються з військовослужбовців

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту правомірності своїх дій та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 1 907,00 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ч. 7 ст. 43, ст. 121 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 60, 94, 137, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1121 про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної допомоги наоздоровлення задовольнити.

Визнати неправомірними дії військової частини А 1121з невиплати Жолоб Олександру Михайловичу заборгованості матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1907 грн.

Стягнути з Військової частини А 1121 (61003, м. Харків, вул. Гамарника, б. № 11, р/р 35214001000245 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07828647) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) заборгованість з матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1 907.00 грн. (одна тисяча девятсот сім гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2009 року.

Суддя (підпис) О.В. Панченко

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Оригінал знаходиться в матеріалах справи.

Суддя О.В. Панченко