Ухвала суду № 68543706, 31.08.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4586/17 провадження № 2/361/2617/17

31.08.2017

У Х В А Л А

«31» серпня 2017 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини на непідконтрольну територію України без згоди та супроводу батька,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним вище позовом до Броварського міськрайонного суду Київської області.

У позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кімната 707.

Із повідомлення відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Броварської міської ради Київської області від 11 серпня 2017 року № 1-11/446, яке надійшло до суду 31 серпня 2017 року, видно, що місце проживання ОСОБА_2 за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Грушевського, будинок 1, житловий блок 707 не зареєстроване.

Перевіривши матеріали за позовом, приходжу до наступного.

Відповідно до частини першої статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Частиною девятою статті 110 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, предявляються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Місце перебування адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком не менше шести місяців на рік. Місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Частиною першою статті 6 цього Закону передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

За змістом частини другої пункту 5, частини другої пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 якщо інше не встановлено Цивільним процесуальним кодексом України, позови предявляються: до фізичної особи до суду за місцем її проживання (ним не є місце перебування): до юридичної особи за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке щодо фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 Цивільного кодексу України і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи положень статті 93 ЦК. Якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 ЦПК).

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований у місті Броварах та Броварському районі Київської області. Жодні дані про те, що ця адміністративно-територіальна одиниця була останнім зареєстрованим місцем його проживання, матеріали за позовом не містять. Також відсутня інформація щодо знаходження його майна на цій території чи місце його роботи.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позовна заява не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області й підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду.

При цьому, в залежності від того, де знаходиться останнє зареєстроване місце проживання відповідача й буде визначена підсудність цього позову, у тому числі й із урахуванням Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 14 квітня 2014 року та розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14.

На підставі викладеного та керуючись статтями 114, 121, 210 ЦПК України

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини на непідконтрольну територію України без згоди та супроводу батька - повернути позивачу для подання до належного суду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин