Постанова № 6852248, 15.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12511/09/0570

час прийняття постанови: 13год.00хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Мозгової Н. А.

при секретарі                                                  Пригода О.В.

представника позивача                     Лисак Т.Г.

представника відповідача Наумової О.С.

Гупалової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17 адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 08.07.2009року №0002631540/0, №0002621540/0, №0002641540/0, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2009р. позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля», звернувся до суду з позовною заявою до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 08.07.2009року №0002631540/0, №0002621540/0, №0002641540/0, якими позивачу донараховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 20779423,94 грн., мотивуючи свої вимоги наступним:

Податковим органом самостійно змінено призначення платежу, вказаного в платіжних дорученнях, що не відповідає п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та в цілому порушує принципи ст.43 Конституції України. У відповідача відсутні повноваження щодо зміни призначення платежу, яке самостійно визначено платником податку. Таким чином, застосування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкових зобов’язань є безпідставним та не має під собою законодавчої бази, а застосована система нарахування штрафних санкцій в момент погашення податкових зобов’язань протирічить вимогам Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині рівноправності бюджетних інтересів.

Відповідач по справі, Добропільська об’єднана державна податкова інспекція, з позовними вимогами не згоден, надав до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого податкова інспекція вважає, що відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкового розрахунку.

Згідно з п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог п.п.7.7 ст.7 Закону України №2181- ІІІ при наявності податкового боргу він погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Вимоги п.п7.7 ст.7 вказаного Закону містять норми права, які повинні прийматися як безумовна провідна вказівка до дій, що походять від держави і не підлягають обговоренню або оцінці з погляду їх доцільності чи раціональності, та зобов’язують від певних дій, обмежуючи таким чином свободу окремого суб’єкта. З огляду на норму права, закріплену у п.п. 7.7 ст.7 Закону України №2181-ІІІ юридичний обов’язок у вигляді необхідності здійснення погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом у порядку календарної черговості його виникнення та у строки, передбачені вказаним Законом, покладено державою на платника податків, та крім цього уповноваженою стороною на платника податків покладено необхідність нести юридичну відповідальність, передбачену п.п. 17.1.7 п.17 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» 11.03.2003р. зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій за номером 32186934, знаходиться на податковому обліку у Добропільській об’єднаній державній податковій інспекції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2008р. по справі №2а-10113/08(№2в-63/08) було розстрочено виконання постанови суду від 14.05.2008р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 7590077грн. строком на 10 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2008р. по справі №2а-11595/08 було розстрочено виконання постанови суду від 22.07.2008р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 6493461,00грн. строком на 10 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2008р. по справі №2а-13951/08 було розстрочено виконання постанови суду від 17.07.2008р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 10104462,50грн. строком на 10 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2009р. по справі №2а-17154/08/0570 було розстрочено виконання постанови суду від 19.09.2008р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 5667985,00грн. строком на 10 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2009р. по справі №2в-179/09/0570 (№2а-30263/08/0570) було розстрочено виконання постанови суду від 16.12.2008р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 6627891,98грн. строком на 10 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2008р. по справі №2в-164/08 було розстрочено виконання постанови суду від 11.12.2008р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 12344023,00грн. строком на 10 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2009р. по справі №2а-1130/09/0570 було розстрочено виконання постанови суду від 25.02.2009р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 26372795,00грн. строком на 10 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2009р. по справі №2а-4945/09/0570 було розстрочено виконання постанови суду від 15.04.2009р. про стягнення з позивача суми податкової заборгованості в розмірі 1915278,40рн. строком на 10 років.

Платіжними дорученнями № 1960 від 17.06.2009 року на суму 122774,00 грн., №1962 від 17.06.2009 року на суму 14756,22 грн., № 1961 від 17.06.2009 року на суму 62469,78 грн., № 1879 від 12.06.2009 року на суму 22336,00 грн., № 1878 від 12.06.2009 року на суму 21734,08 грн., № 1877 від 12.06.2009 року на суму 5929,92 грн., № 1790 від 05.06.2009 року на суму 143746,05 грн., № 1788 від 05.06.2009 року на суму 948,37 грн., № 1789 від 05.06.2009 року на суму 62403,91 грн., № 469 від 04.06.2009 року на суму 62302,27грн., № 468 від 04.06.2009 року на суму 51864,40 грн., № 716 від 02.06.2009 року на суму 135680,35 грн., № 715 від 02.06.2009 року на суму 23182,57грн., № 201 від 14.10.2008 року на суму 230833,33 грн., № 7814 від 08.10.2008 року на суму 138500,00 грн., №7782 від 07.10.2009 року на суму 46166,66 грн., № 7556 від 30.09.2008 року на суму 598000,00 грн., № 7547 від 30.09.2008 року на суму 635325,83грн., № 7472 від 30.09.2008 року на суму 57629,42грн., № 7513 від 30.09.2008 року на суму 46394,74 грн., № 7553 від 30.09.2008 року на суму 67518,13 грн., № 7554 від 30.09.2008 року на суму 63250,64 грн., № 7552 від 30.09.2008 року на суму 135380,35 грн., № 7555 від 30.09.2008 року на суму 62403,91 грн., № 7403 від 29.09.2008 року на суму 38416,67грн., № 7309 від 25.09.2008 року на суму 192083,33 грн., № 7273 від 23.09.2008 року на суму 38416,67грн., № 7231 від 22.09.2008 року на суму 38416,67 грн., № 7172 від 18.09.2008 року на суму 38416,67грн., № 7117 від 16.09.2008 року на суму 38416,67 грн., № 6935 від 04.09.2008 року на суму 38416,66 грн., № 6779 від 28.08.2008 року на суму 598000,00грн., № 6901 від 03.09.2008 року на суму 338066,67грн., № 6778 від 28.08.2008 року на суму 135380,35 грн., № 6777 від 28.08.2008 року на суму 62403,91 грн., № 6781 від 28.08.2008 року на суму 63250,64 грн., № 6780 від 28.08.2008 року на суму 67518,13грн., № 6728 від 28.08.2008 року на суму 258450,00 грн., № 6598 від 27.08.2008 року на суму 41750,00грн., № 6783 від 28.08.2008 року на суму 27449,18грн., № 6395 від 19.08.2008 року на суму 41750,00 грн., № 6466 від 21.08.2008 року на суму 83500,00 грн., № 6216 від 13.08.2008 року на суму 89700,00 грн., № 6315 від 14.08.2008 року на суму 41750,00 грн., № 6076 від 11.08.2008 року на суму 259700,00грн., № 6134 від 12.08.2008 року на суму 50000,00 грн., № 5962 від 04.08.2008 року на суму 33400,00грн., № 6036 від 07.08.2008 року на суму 100000,00 грн., № 5889 від 31.07.2008 року на суму 962873,48грн., № 5872 від 31.07.2008 року на суму 62403,91грн., № 5875 від 31.07.2008 року на суму 63250,64грн., № 5871 від 31.07.2008 року на суму 63250,64 грн., № 5870 від 31.07.2008 року на суму 135380,35 грн., № 5873 від 31.07.2008 року на суму 67518,13 грн., № 5874 від 31.07.2008 року на суму 135380,35грн., № 5869 від 31.07.2008 року на суму 67518,13 грн., № 5380 від 16.07.2008 року на суму 28600,00 грн., № 5488 від 18.07.2008 року на суму 50050,00грн., № 5208 від 09.07.2008 року на суму 235950,00грн., № 5320 від 14.07.2008 року на суму 35750,00 грн., № 5126 від 07.07.2008 року на суму 16998,48 грн., № 5168 від 08.07.2008 року на суму 21450,00 грн., № 5049 від 04.07.2008 року на суму 113930,35 грн., № 5127 від 07.07.2008 року на суму 11601,52грн., № 4991 від 02.07.2008 року на суму 21450,00 грн., № 5050 від 04.07.2008 року на суму 50519,65 грн., № 4893 від 27.06.2008 року на суму 575326,80грн., № 4772 від 25.06.2008 року на суму 34449,97 грн., № 4692 від 23.06.2008 року на суму 6006,56грн., № 4701 від 24.06.2008 року на суму 45933,34грн. № 4627 від 20.06.2008 року на суму 268044,73грн., № 4670 від 23.06.2008 року на суму 34450,00 грн., № 4595 від 19.06.2008 року на суму 459333,33 грн., № 4628 від 20.06.2008 року на суму 76455,27грн., № 5671 від 25.07.2008 року на суму 28600,00 грн., № 5710 від 28.07.2008року на суму 17875,00грн., № 4155 від 30.05.2008 року на суму 500054,93 грн., № 5585 від 23.07.2008 року на суму 107250,00грн., № 4156 від 30.05.2008 року на суму 135380,35 грн., № 4157 від 30.05.2008 року на суму 67518,13 грн., № 3955 від 28.05.2008 року на суму 1000000,00грн., № 3954 від 28.05.2008 року на суму 30250,00 грн. позивачем сплачено суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно вищевказаних ухвал Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення виконання постанов суду.

Наступними платіжними дорученнями № 5891 від 31.07.2008 року на суму 1023192,82грн., № 217 від 10.10.2008 року на суму 2000,00 грн., № 7551 від 30.09.2008 року на суму 250034,68 грн., № 7476 від 30.09.2008 року на суму 145,00грн., № 6729 від 28.08.2008 року на суму 35400,00 грн., № 425 від 30.04.2009 року на суму 181123,00грн., № 1702 від 01.06.2009 року на суму 509500,00 грн., № 3331 від 06.05.2008 року на суму 181500,00грн., № 3416 від 07.05.2008 року на суму 239983,34 грн., № 5865 від 31.07.2008 року на суму 28,00 грн., № 5890 від 31.07.2008 року на суму 600202,05грн., № 4161 від 30.05.2008 року на суму 245790,97 грн., № 4146 від 30.06.2008 року на суму 30250,00грн., № 4160 від 30.05.2008 року на суму 217488,60 грн., № 4159 від 30.05.2008 року на суму 302865,46грн., № 3388 від 07.05.2008 року на суму 30250,00 грн., № 3473 від 12.05.2008 року на суму 242000,00 грн., № 3544 від 13.05.2008 року на суму 1609,54грн., № 3515 від 13.05.2008 року на суму 30250,00 грн., № 3562 від 14.05.2008 року на суму 30250,00грн., № 3605 від 15.05.2008 року на суму 239983,34 грн., № 3757 від 20.05.2008 року на суму 30250,00грн., № 3700 від 19.05.2008 року на суму 30249,98 грн., № 3823 від 23.05.2008 року на суму 70583,34 грн., № 3898 від 27.05.2008 року на суму 30250,00грн., № 5887 від 31.07.2008 року на суму 12592,00 грн., № 425 від 30.04.2009 року на суму 181123,00грн., № 1702 від 01.06.2009 року на суму 509500,00 грн. позивачем сплачено суму поточних податкових зобов’язань з податку на додану вартість, розрахунки з бюджетом згідно Постанови КМУ №270 від 07.03.2002р., штрафні санкції по деклараціях з податку на додану вартість з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Рішеннями №150/24-113 від 29.09.2008року та №118/24-113 від 29.07.2008р. позивачу надано розстрочення сплати податкових зобов’язань (податок на додану вартість). Рішенням ДПА у Донецькій області №30с/24-113 від 10.12.2008р.податковим органом було достроково скасовано договір про розстрочення податкових зобов’язань у сумі 996666,66грн. Рішенням ДПА у Донецькій області №31с/24-113 від 10.12.2008р. податковим органом було достроково скасовано договір про розстрочення податкових зобов’язань у сумі 598000,00грн.

Позивачем 14.10.2008 року до податкової інспекції поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість (вхідний № 17006), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 26113131,00грн.

Позивачем 31.07.2008 року до податкової інспекції поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість (вхідний № 12401), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 365,00грн.

Відповідачем здійснена документальна невиїзна перевірка Державного підприємства «Добропіллявугілля» з питання порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період з 01.10.2007р. по 17.06.2009р. за результатами якої складений акт від 26.06.2009 року № 374/15-2/32186934.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 77945748,94грн., в т.ч. з затримкою до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання включно – 21193565,66грн., від 31 до 90 календарних днів включно – 32386747грн., з затримкою більше 90 календарних днів – 24365435,63грн.

На підставі зазначеного акта перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № 0002631540/0 від 08.07.2009р., №0002621540/0 від 08.07.2009р., №0002641540/0 від 08.07.2009р., якими визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання на загальну суму 20779423,94грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно із зазначеною нормою, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, якщо така затримка складає від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, якщо така затримка складає більш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано перерахування відповідно до ухвал Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення виконання постанов суду, поточних податкових зобов’язань з податку на додану вартість, розрахунків з бюджетом згідно Постанови КМУ №270 від 07.03.2002р., штрафні санкції по деклараціях з податку на додану вартість з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Крім того, ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу. Зменшення податкового боргу шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким платником податків зменшується сума податкового зобов’язання, Законом України №2181-ІІІ не передбачено.

Позивач, подавши до податкового органу 14.10.2008 року уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість (вхідний № 17006), відповідно до якого суму зобов’язань платником зменшено на 26113131,00грн., скористався правом, наданим йому п.5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно до якого, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому, підстави вважати подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму податкового зобов’язання, погашенням податкового зобов’язання відсутні.

За цих же обставин, подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість (вхідний № 12401 від 31.07.2008р. ), відповідно до якого суму зобов’язань платником зменшено на 365,00грн., не можна вважати погашенням податкового зобов’язання.

Зважаючи на це, висновки акту перевірки зроблені відповідачем без урахування приписів Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та інших наведених вище нормативно-правових актів. У зв’язку з цим прийняте на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обов’язковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на затримку сплати позивачем податкових зобов’язань, визначених платнику податків податковим повідомленням – рішенням №0000232340/0 від 17.04.2009р., оскільки позивачем доказано та матеріалами справи підтверджено, що дане податкове повідомлення-рішення сплачено позивачем 21.04.2009р. та 22.04.2009р. платіжними дорученнями №417 та №1122 відповідно.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведений.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 08.07.2009року №0002631540/0, №0002621540/0, №0002641540/0 задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0002631540/0 від 08.07.2009року, яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 6477349,65 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0002641540/0 від 08.07.2009року, яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 12182717,84 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0002621540/0 від 08.07.2009року, яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 2119356,57 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32186934) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

У судовому засіданні 15.10.2009р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови у присутності представників сторін.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Мозговая Н. А.