Постанова № 6852212, 12.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-17547/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Логойди Т. В.

при секретарі                                                  Кузнецова К.В.,

з участю представника позивача Троянчука Д.О., представника відповідача Філіппова К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2009 року Макіївська об’єднана державна податкова інспекція у Донецькій області звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що державне підприємство «Макіївський державний проектний інститут» як платник податків перебуває у неї на обліку.

Станом на 22 вересня 2009 відповідач мав заборгованість перед бюджетом:

- з податку на додану вартість в сумі 230 548,71 грн., який утворився у зв’язку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобов’язань на підставі: декларації від 19 лютого 2009 року №2263 на суму 199062,71 грн. (нараховано по декларації 245 208 грн., а частково сплачено 46 145,29 грн.); декларації від 19 травня 2009 року №9836 на суму 130,00 грн.; декларації від 22 червня 2009 року №11330 на суму 18629 грн.; декларації від 15 липня 2009 року №9000355087 на суму 12 727 грн.;

- з плати за землю в сумі 33 416,18 грн., який утворився у зв’язку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобов’язань на підставі: розрахунку земельного податку від 30 січня 2009 року № 1078 на суму 27 147,39 грн. (за березень 2009 року - 3 698,43 грн.: з самостійно визначених 5862,24 грн. частково сплачено 2163,81 грн., за квітень-липень 2009 року - 23448,96 грн., тобто по 5862,24 грн. щомісяця), податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму штрафу на загальну суму 6268,79 грн. (рішення від 11 вересня 2009 року № 0005101540/0 на суму 3746,53 грн., від 11 вересня 2009 року № 0005111540/0 на суму 375,86 грн. та від 11 вересня 2009 року № 0005091540/0 на суму 2146,40 грн.).

Інспекцією направлялись перша та друга податкові вимоги, прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, однак заборгованість підприємством сплачена не була.

Просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в сумі 230 548,71 грн., з земельного податку в сумі 33 416,18 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання позов визнав та просив його задовольнити.

Судом встановлено, що державне підприємство «Макіївський державний проектний інститут» як платник податків перебуває на обліку в Макіївській об’єднаній державній податковій інспекції у Донецькій області і ним подані:

- декларація з податку на додану вартість від 19 лютого 2009 року №2263, в якій зазначена сума податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2009 року, - 245 208 грн., з них частково сплачено 46 145,29 грн., несплаченими залишилися 199 062,71 грн.;

- декларація з податку на додану вартість від 19 травня 2009 року №9836, в якій зазначена сума податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2009 року, - 130,00 грн. Сума несплачена та набула статус податкового боргу;

- декларація з податку на додану вартість від 22 червня 2009 року №11330, в якій зазначена сума податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень 2009 року, - 18 629 грн. Сума несплачена та набула статус податкового боргу;

- декларація з податку на додану вартість від 15 липня 2009 року №9000355087 в якій зазначена сума податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за червень 2009 року, - 12 727 грн. Сума несплачена та набула статус податкового боргу;

- розрахунок земельного податку від 30 січня 2009 року № 1078, в якому зазначено суму податку, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у 2009 році, а саме: за січень-листопад 2009 року - по 5862,24 грн. щомісяця, за грудень - 5862,21 грн., загалом – 70346,85 грн. за рік. Станом на кінець вересня несплаченою залишилася сума 27 147,39 грн. (за березень 2009 року - 3 698,43 грн.: з самостійно визначених 5862,24 грн. частково сплачено 2163,81 грн., за квітень-липень 2009 року - 23448,96 грн., тобто по 5862,24 грн. щомісяця).

За результатами невиїзної документальної перевірки державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» складено акт від 07 вересня № 1003/15/14314618, в якому вказувалося на порушення підприємством пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме затримку сплати сум земельного податку.

На підставі акту 11 вересня 2009 року прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму штрафу на загальну суму 6268,79 грн.:

-          повідомлення-рішення № 0005101540/0 на суму 3746,53 грн.;

-          повідомлення-рішення № 0005111540/0 на суму 375,86 грн.;

-          повідомлення-рішення № 0005091540/0 на суму 2146,40 грн.

Вказані рішення отримані відповідачем 11 вересня 2009 року та в установленому законом порядку оскаржені не були.

Заборгованості з податку на додану вартість в загальній сумі 230 548,71 грн. та з земельного податку в загальній сумі 33 416,18 грн. станом на 22 вересня 2009 року сторонами відображена в акті звірки.

В порядку, передбаченому ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу направлялися податкові вимоги: перша - від 05 березня 2009 року №1/79, яка отримана ним 10 березня 2009 року, друга - від 09 квітня 2009 року №2/121, яка отримана 14 квітня 2009 року.

18 травня 2009 року прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Отже, податковий борг відповідача складається з суми податкових зобов’язань визначених ним у податкових деклараціях та податкових звітностях, які відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженими та не можуть бути оскарженими платником податків, і накладених контролюючим органом штрафних санкцій.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яка визначає строки погашення податкового зобов'язання, визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 17.3. ст. 17 вказаного Закону визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який регулює право платника податків звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд визначеної суми податкового зобов'язання або прийнятого ним будь-якого іншого рішення.

Відповідач протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи суми узгоджених податкових зобов'язань, що зазначені у поданих ним податкових деклараціях та податкових звітностях, повність не сплатив. Тому контролюючим органом правильно накладено штраф в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Рішення податкового органу, в якому визначені суми штрафних санкцій, в порядку, визначеному законодавством, до контролюючого органу оскаржені не були. Тому такі податкові зобов'язання платника податків вважаються узгодженими.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Виходячи з вимог законодавства несплачені суми узгоджених податкових зобов’язань та накладених контролюючим органом штрафних санкцій є податковим боргом, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області до державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» заборгованість:

- з податку на додану вартість в сумі 230548 (двісті тридцять тисяч п’ятсот сорок вісім) грн. 71 (сімдесят одна) коп. на рахунковий рахунок №31113029700065, код платежу 14010100, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО банку 34686736;

- з земельного податку в сумі 33416 (тридцять три тисячі чотириста шістнадцять) грн. 18 (вісімнадцять) коп. на рахунковий рахунок 3211811700069, код платежу 13050100, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО банку 34686736.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Логойда Т. В.