Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2009 р. справа № 2а-15187/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кошкош О.О.
при секретарі
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
прокурора Ноздрьова С.В.
представників позивача Домашенко Т.Г., Лісневського С.О.
представника відповідача Піскурського В.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Закритого акціонерного товариства «Інженерні технології України» про стягнення заборгованості перед бюджетом України, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька, звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «Інженерні технології України» про стягнення заборгованості перед бюджетом.
Позовні вимоги мотивуючи наступним.
Закрите акціонерне товариство «Інженерні технології України» з 19.10.1994 року знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька.
Відповідно до указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р №727/98 підприємство повинно сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніш 20 числа наступного місяця на окремий рахунок місцевого бюджету.
Закрите акціонерне товариство «Інженерні технології України» в порушення вказаної норми не сплатило суми з єдиного податку внаслідок чого у підприємства виник податковий борг у загальному розмірі 32491,96 грн.
Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Просив стягнути суму податкової заборгованості у загальному розмірі 32 491,96 грн.
В судовому засіданні прокурор та представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що 27 листопада 2007 року Господарським судом Донецької області порушено господарська справа №45/238б про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Інженерні технології України», накладено мораторій на задоволення будь-яких кредиторських вимог і до цього часу провадження у цій справі не припинено.
У відповідності до ч.1 ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343 від 14 травня 1992 року з відповідними змінами та доповненнями конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Просив провадження у справі припинити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, Закрите акціонерне товариство «Інженерні технології України» з 19.10.1994 року знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька.
Відповідно до указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р №727/98 підприємство повинно сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніш 20 числа наступного місяця.
Для розгляду справи і вирішення спору по суті суд застосовує Закони України про оподаткування та Указ Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» №2063-ІІІ від 19 жовтня 2000 року.
В Україні окремими законодавчими актами врегульовано відносини, що складаються щодо сплати податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, і щодо сплати єдиного податку, передбаченого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва».
Це дає підстави вважати, що в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.
Звичайна система запроваджена Законом України «Про систему оподаткування» та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі) (далі - податки), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 названого Закону.
Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і закріплена в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва», суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків сплатою єдиного податку.
Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.
Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Вищенаведеним пунктом Указу Президента України також передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
До складу позовних вимог увійшла сума, яка утворилася внаслідок несплати єдиного податку в розмірі 32491,96 грн., яка складається з основного платежу в сумі 28536,94 грн., штрафних санкцій - 3300,00 грн. та пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань в розмірі 655,02 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька (а.с.3).
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути ойскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 5.3.1. цієї ж статті визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підставою для визначення сум штрафу стали підпункти 17.1.7, 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб.
Визначаючи правомірність нарахування позивачем штрафу за неподання податкових декларацій, слід взяти до уваги положення підпунктів 17.1.7, 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Враховуючи, що матеріалами справи доводиться допущення відповідачем затримки граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, застосування податковим органом до відповідача штрафних санкцій є правомірним.
На підставі встановленого факту порушень позивачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0000881541/0 від 20 лютого 2008 року.
Крім того, згідно з п.п.16.1.2, п.п.16.1.1., п.16.1. ст..16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податного боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом та при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Пунктом 16.4.1 цієї ж статті, зазначено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Зазначена сума податкового зобов’язання відповідачем сплачена в не була, у зв’язку з чим позивачем виставлені та направлені податкові вимоги, які належним чином вручені відповідачу, що підтверджується підписом на повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Наведені заходи, прийняті позивачем щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до його погашення. Сума податкових зобов’язань відповідачем не сплачена та, відповідно до розрахунку суми боргу, наданого позивачем, податкова заборгованість відповідача з єдиного податку складає 32 491,96 грн.
Відповідно до пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до його погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен повинен платити податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом та ст. 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування», якими передбачений обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 32 491,96 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Закритого акціонерного товариства «Інженерні технології України» про стягнення заборгованості перед бюджетом України – задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Інженерні технології України» за рахунок активів заборгованість з єдиного податку у розмірі 32491,96 грн. (тридцять дві тисячі чотириста дев’яносто одна гривня 96 копійок) на рахунок № 34218378700009 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач Місцевий бюджет Ленінського району м. Донецька (ЄДРПОУ 34687064), код платежу 16050100.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кошкош О.О.
Судове рішення № 6851995, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15187/09/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: