Постанова № 6851786, 02.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2009 р. справа № 2а-13561/09/0570

час прийняття постанови: 12.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріТелешові В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вм. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фльорта»

про стягнення коштів, одержаних без встановлених законом підстав у розмірі 422070грн.

за участю:

представника позивача Підопригора В.В. за довіреністю

представника відповідача не зявився

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Маріуполі звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фльорта» про стягнення коштів, одержаних без встановлених законом підстав у розмірі 422070грн.

В обґрунтування позову зазначає, що обвинувачувальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року по справі № 1-88/08 по звинуваченню ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених статтями 205 ч. 2, 366, ч. 1 Кримінального кодексу України встановлено, що ОСОБА_2 перебував на посаді директора ТОВ «Фльорта», яке створено без мети отримання прибутку, але з метою приховування незаконної діяльності по переведенню безготівкових коштів в готівкові та легалізації прибутку, який одержано злочинним шляхом. Вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205 КК України та ч.І ст. 366 КК України. Зазначений вирок є доказом спрямованості умислу та доведення мети, суперечної інтересам держави та суспільства, при здійсненні оспорюваних правочинів.

Усі угоди з перерахування коштів є нікчемними, оскільки вчинені з метою яка не відповідає інтересам держави. У звязку з цим підлягають стягненню.

Позивач зазначає, що Орджонікідзевським районим судом м. Маріуполя встановлений факт створення ТОВ «Фльорта» з метою прикриття незаконної діяльності по легалізації прибутку, одержуваного злочинним шляхом.

На підставі зазначеного просив стягнути в доход держави грошові кошти, одержані за нікчемними правочинами, згідно грошових чеків № ЛБ 0266701 від 27.09.2006р. на суму 79170грн., № ЛБ 0266702 від 28.09.2006р. на суму 79200 грн., №ЛБ 0266704 від 29.09.2006р. на суму 78400грн., № ЛБ 0266705 від 02.10.2006р. на суму 80000грн., № ЛБ 0266706 на суму 75300грн., №ЛБ 0266707 від 09.10.2006р. на суму 30000грн. у загальній сумі 422070грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач до судового засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

23.12.2004р. на підставі рішення загальних зборів засновників від 17.12.2004р. бкло зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Фльорта» реєстраційний номер 12741070002001218. 28.12.2004р. було зареєстроване у ЄДРПОУ за № 3324432.

Судом встановлено, що обвинувачувальним вироком Орджонікідзевського суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року по справі № 1-88/08 відносно ОСОБА_2, ОСОБА_1 про скоєння ними злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 366 ч. 1 Кримінального Кодексу України встановлено, що з метою розширення своєї злочинної діяльності та збільшення грошового потоку, що направлялись підприємствами - контрагентами для їх переведення з безготівкової форми у готівкову, в період з вересня по жовтень 2006 р., ОСОБА_2, діявши узгоджено з іншими членами злочинної групи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, та невстановленими у ході досудового слідства особами, в порушення статей 62, 63 Господарського кодексу України, повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою прикриття своєї незаконної діяльності, що направлена на здійснення фінансово господарської діяльності по переведенню безготівкових грошових коштів у готівкові, виведення їх у тіньовий неконтрольований державою обіг та незаконне отримання прибутку, створив у м. Маріуполі товариство з обмеженою відповідальністю «Фльорта», без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, що передбачена статутом цього підприємства. 17 грудня 2004 року, ОСОБА_2, спільно з іншими членами злочинної групи - ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, та невстановленими у ході досудового слідства особами документально оформив своє рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фльорта», підставним засновником якого за вказівкою ОСОБА_2, з відома членів організованої групи, виступив ОСОБА_7 Останній не був інформований про злочинні наміри організованого угрупування.

З метою переказу грошових коштів з безготівкової форми в готівкову 04.02.2005р. був відкритий поточний рахунок ТОВ «Фльорта» в національній валюті № 26004314953980 у філіалі ДРУ ТОВ «Банк Фінанси та кредит», внаслідок чого та інші члени злочинної групи дістали можливість розпоряджатися грошовими коштами ТОВ «Фльорта» через підставного директора ОСОБА_7, який мав право підпису банківських документів.

В подальшому протоколом загальних зборів засновників від 01.09.2005р., директором ТОВ «Фльорта», з відома членів організованого злочинного угрупування, ОСОБА_2 призначив себе.

Крім того, вироком встановлено, що ОСОБА_2 заповнював грошові чеки ТОВ «Фльорта» на отримання готівкових грошових коштів з рахунку ТОВ «Фльорта» , вносячи в них завідомо помилкові відомості про мету витрат, на які знімалася готівка на закупівлю товарів, за надані послуги за виконані роботи, для повернення фінансової допомоги. Виконав свій підпис в грошових чеках, зокрема № ЛБ 0266701 від 27.09.2006р. на суму 79170грн., № ЛБ 0266702 від 28.09.2006р. на суму 79200 грн., №ЛБ 0266704 від 29.09.2006р. на суму 78400грн., № ЛБ 0266705 від 02.10.2006р. на суму 80000грн., № ЛБ 0266706 на суму 75300грн., №ЛБ 0266707 від 09.10.2006р. на суму 30000грн., як директор ТОВ «Фльорта», що має право підпису банківських документів, засвідчував його відтисненням кліше круглої печатки підприємства для додання йому виду законного документу. Надав такі свідомо неправдиві документи в касу відділення № 1 в місті Маріуполі філіалу ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси і кредит», де по цим підробленим чекам з рахунку підприємства № 26004314953980 в готівковій формі одержав грошові кошти, раніше перераховані із цього приводу підприємствами-контрагентами в безготівковій формі.

Вирок Орджонікідзевського суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року набрав чинності 02.03.2008 року.

На думку позивача, вирок Орджонікідзевського суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205 КК України та ч.1 ст. 366 КК України є доказом наявності протиправного умислу.

Суд погоджується з твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд вважає, що факт визнання ОСОБА_2, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фльорта», винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205 КК України та ч.1 ст. 366 КК України є доказом наявності мети такого субєкта господарювання на укладання всіх угод та виконання всіх зобовязань з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки вказана мета встановлена вироком суду.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення статей 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215, частиною 2 статті 228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 по віднесенню на витрати грошових коштів, які були отримані у касі філіалу ДРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» по чекам за № ЛБ 0266701 від 27.09.2006р. на суму 79170грн., № ЛБ 0266702 від 28.09.2006р. на суму 79200 грн., №ЛБ 0266704 від 29.09.2006р. на суму 78400грн., № ЛБ 0266705 від 02.10.2006р. на суму 80000грн., № ЛБ 0266706 на суму 75300грн., №ЛБ 0266707 від 09.10.2006р. на суму 30000грн. у загальній сумі 422070грн. спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, що є діяльністю, яка порушує публічний порядок та моральні засади суспільства.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України «Про державну податкову службу» в Україні від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

З огляду на наведене, кошти, одержані за нікчемними правочинами, згідно грошовими чеками № ЛБ 0266701 від 27.09.2006р. на суму 79170грн., № ЛБ 0266702 від 28.09.2006р. на суму 79200 грн., №ЛБ 0266704 від 29.09.2006р. на суму 78400грн., № ЛБ 0266705 від 02.10.2006р. на суму 80000грн., № ЛБ 0266706 на суму 75300грн., №ЛБ 0266707 від 09.10.2006р. на суму 30000грн. у загальній сумі 422070грн. підлягають стягненню на користь Державного бюджету.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 158,160,161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фльорта» про стягнення коштів, одержаних без встановлених законом підстав у розмірі 422070грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фльорта» (87500, м. Маріуполь, вул. Менделєєва, 13/5, кв. 4, ЄДРПОУ 33244326) в доход держави грошові кошти, одержані за нікчемними правочинами, згідно грошових чеків № ЛБ 0266701 від 27.09.2006р. на суму 79170грн., № ЛБ 0266702 від 28.09.2006р. на суму 79200 грн., №ЛБ 0266704 від 29.09.2006р. на суму 78400грн., № ЛБ 0266705 від 02.10.2006р. на суму 80000грн., № ЛБ 0266706 на суму 75300грн., №ЛБ 0266707 від 09.10.2006р. на суму 30000грн. у загальній сумі 422070 (чотириста двадцять дві тисячі сімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 02 листопада 2009р. Постанова виготовлена в повному обсязі 06 листопада 2009р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.