Постанова № 6851749, 03.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-15505/09/0570

час прийняття постанови: 10-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Смагар С.В.

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державної холдінгової компанії «Спецшахтобуріння», м. Торез

до Державної податкової інспекції у м. Торезі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача: Антонової В.С. – за дов. від 02.01.2009р.

від відповідача: Мочкаєва Ю.І. – за дов. від 21.01.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Державним відкритим акціонерним товариством «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державної холдінгової компанії «Спецшахтобуріння» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14 серпня 2009 року № 0003311510/0, від 8 вересня 2009 року № 0003761510/0.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати податку на прибуток, донарахованого повідомленням-рішенням від 2 лютого 2009 року № 0000012310.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки позивачем порушені граничні строки сплати податку.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00180338.

3 серпня 2009 року відповідачем складений акт № 640/15-0/00180338 про результати невиїзної документальної перевірки позивача стосовно несвоєчасної сплати, в тому числі податку на прибуток. 25 серпня 2009 року відповідачем складений акт № 723/15-0/00180338 про результати невиїзної документальної перевірки позивача стосовно несвоєчасної сплати, в тому числі податку на прибуток.

Як вбачається з вищенаведених актів, відповідач визначив, що позивач порушив граничні строки сплати податку на прибуток, донарахованого повідомленням-рішенням від 2 лютого 2009 року № 0000012310, по строку сплати 12 лютого 2009 року.

На підставі зазначених актів перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

від 14 серпня 2009 року № 0003311510/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3868 грн. 36 коп. за затримку на 127 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 7736 грн. 70 коп. за платежем: податок на прибуток;

від 8 вересня 2009 року № 0003761510/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4219 грн. 85 коп. за затримку на 181 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 8439 грн. 67 коп. за платежем: податок на прибуток.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181).

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність об’єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з акту перевірки об’єктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями стала сплата позивачем сум податку на прибуток платіжними дорученнями від 23 квітня 2009 року № 10 в сумі 5000 грн., від 19 червня 2009 року № 45 в сумі 5000 грн., меморіальним ордером від 20 травня 2009 року в сумі 5000 грн., платіжними дорученнями від 20 липня 2009 року № 74 в сумі 5000 грн., від 11 серпня 2009 року № 92 в сумі 5000 грн., дати та суми сплати співпадають з даними зворотного боку облікової картки позивача.

Призначенням платежу, як вбачається з платіжних доручень, є сплата податку на прибуток згідно наданої податковим органом розстрочки. Суд вважає, що у будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов’язань інших податкових періодів. Як вбачається з платіжного доручення від 12 лютого 2009 року № 83 позивач сплатив за податковим повідомленням-рішенням від 2 лютого 2009 року донарахований податок на прибуток у розмірі 21934 грн. 65 коп.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державної холдінгової компанії «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14 серпня 2009 року № 0003311510/0, від 8 вересня 2009 року № 0003761510/0 задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі від 14 серпня 2009 року № 0003311510/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3868 грн. 36 коп. за платежем: податок на прибуток.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі від 8 вересня 2009 року № 0003761510/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4219 грн. 85 коп. за платежем: податок на прибуток.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державної холдінгової компанії «Спецшахтобуріння» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 3 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 6 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.