Постанова № 6851734, 05.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-15124/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Галатіної О.О.

при секретарі                                                  Мичак О.С

за участю:

представника позивача                              Бикадорова Ю.В.

представника відповідача                              Мочкаєва Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, суд,-

ВСТАНОВИВ:

          До Донецького окружного адміністративного суду у вересні 2009 р. звернулося Державне підприємство„Сніжнеантрацит” з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

          В обґрунтування позову позивач вказав, що 14.08.2009 р. відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасної сплати земельного податку. У результаті перевірки були виявлені порушення фінансово-платіжної дисципліни, виражені в несвоєчасній сплаті узгоджених сум податкових зобов‘язань у розмірі 3348,26 грн. з плати за землю.

          За результатами перевірки був складений акт № 690\15-0\31906124 від 14.08.2009 р. та надіслане спірне податкове повідомлення-рішення № 0003501510\0 від 28.08.2009 р., згідно яких, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ позивач зобов‘язаний сплатити штраф у розмірі 1674,14 грн. з плати за землю.

          Позивач з зазначеним податковим повідомленням - рішенням не погоджується з наступних підстав.

          Відповідач скерував грошові кошти сплачені підприємством згідно платіжних доручень на погашення податкового боргу. Тому, просив суд визнати недійсним спірне податкове повідомлення-рішення відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити.

В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що позивачем порушено вимоги п.п. 5.3.1п. 5 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації,протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідно граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4вказаного Закону для подання податкової декларації. Позивач вже має узгоджені, але несплачені суми податкових зобов’язань, тобто податковий борг. Після встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст. ст. 16, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується пеня та штрафні санкції.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

          Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Позивач, Державне підприємство «Сніжнеантрацит», є юридичною особою, ідентифікаційний код 31906124, зареєстрований 02.09.2003 р. виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради. Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля паливом та добування та збагачення кам‘яного вугілля, що підтверджується довідкою серії АБ за № 041671, виданою Відділом статистики у місті Сніжному.

Відповідно з наявною в матеріалах справи довідкою про взяття на облік платника податків , позивач узятий на облік до ДПІ у місті Сніжне Донецької області 06.03.2002 р. за № 555.

Відповідно до акту про результати невиїзної документальної перевірки ДП «Сніжнеантрацит» з питання своєчасної сплати земельного податку, відповідачем було встановлено, що у порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю», платником не сплачено земельний податок та не надано до ДПІ у м. Торезі копії платіжних документів, наданих до установ банку на сплату земельного податку по терміну нарахування 30.06.2009 р. та 30.07.2009 р.

28.08.2009 р. було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0003501510\0, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 750 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 3348,26 грн. позивача було зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 50 % в сумі 1674,14 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

          Відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

          Згідно п. 1.11 абз. 1ст. 1 Закону, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

          Вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 передбачають, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

          Відповідно до п. 1.9 абз. 1 ст. 1 Закону України           «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

          Пунктами 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону передбачено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

          Тобто, норми Закону України Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачають, що сплата податкового зобов‘язання чи погашення податкового боргу здійснюється або платником податків самостійно, або податковим органом.

          Як визначено п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

          Відповідач в акті перевірки зазначав, що позивачем у порушення зазначених норм Закону були несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкових зобов‘язань з плати за землю.

Суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з наступних підстав.

          При огляді в судовому засіданні копій платіжних доручень: № 1469 від 07.08.2008 р. на суму 547,32 грн., встановлено, що позивачем було сплачено реструктуризацію з податку за землю згідно рішення № 5\24-014-10 від 31.03.2006 р. за серпень 2008 р.; № 2 від 15.09.2008 р. на суму 1101,00 грн. було перераховано поточний платіж з податку за землю у м. Торез (ОП ш. Заря) по строку оплати до 30.09.2008 р.; № 1 від 15.09.2008 р. на суму 547,32 грн. було здійснено перерахування реструктуризації з податку за землю за Законом України № 2711-ІУ від 26.06.2005 р., рішення № 5\24-014-10 від 31.03.2006 р. за вересень 2008 р.; № 226 від 18.02.2009 р. на суму 2736,60 грн. позивач сплатив податок за землю за Законом України № 2711-ІУ від 26.06.2005 р., рішення № 5\24-014-10 від 31.03.2006 р. за жовтень 2008 р. – лютий 2009 р.

          При цьому, відповідач, керуючись нормами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які передбачають, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, спрямував перераховані вказаними платіжними дорученнями кошти в рахунок сплати податкового боргу по земельному податку, узгодженого розрахунками № 89 від 10.02.2006 р. та № 892 від 27.01.2007 р.

          Суд вважає за необхідне зазначити, що зазначена норма Закону не встановлює право чи обов‘язок контролюючого органу змінювати податкові зобов‘язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

          Крім того, відповідно до пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

          Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами,є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

          Як встановлено п. 1.7 ст. 1 цього Закону, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

          Позивачем сплачувались поточні платежі по земельному податку, але відповідач використав їх всупереч вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як джерело погашення податкового боргу та нарахував ДП «Сніжнеантрацит» штрафні санкції.

          Тому, суд вважає, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем були порушені принципи обґрунтованості та розсудливості.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги ДП «Сніжнеантрацит».

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

          Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області від за № 0003501510\0 – недійсним на суму 1674,14 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Сніжнеантрацит» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 5 листопада 2009 року.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.