Постанова № 6851439, 28.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-14833/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі                     Гумуржи Т.В.

за участю

прокурора                                         Вартанової О.М.

представників позивача Руденко Ю.А., Гези С.І., Каземирової О.В.

представників відповідача Іванченко В.А., Аріфуліна Р.З.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАНГ» звернулось до суду з позовною заявою до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивує тим, що 21 листопада 2005 році позивач подав до Гірницької міжрайонної податкової інспекції м. Макіївки декларації по податку на додану вартість за жовтень 2005 року і заяву на бюджетне відшкодування, відповідно до яких позивачу підлягає відшкодування з Державного бюджету України від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 18868,00 грн.

У період з 08.12.2005 року по 09.12.2005 року співробітниками Гірницької МДПІ здійснена позапланова документальна невиїзна перевірка (камеральна) за березень, червень, липень та жовтень 2005 року, про що свідчить акт № 536/23-1/30102407 від 09.12.2005 року, якою встановлено, що ТОВ «Ранг» перевищило суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень, липень, жовтень 2005 р. на 350742,00 грн.

27.12.2005 року ТОВ «Ранг» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0002142320/0 від 13.12.2005 року та постановою Господарського суду Донецької області від 23.06.2008 року визнане недійсним податкове повідомлення - рішення Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції № 0002142320/0 від 13.12.2005 року., однак до теперішнього часу бюджетне відшкодування податку на додану вартість не здійснене.

В судовому засіданні представники позивача просили стягнути на користь позивача бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за жовтень 2005 року в сумі 18868,00 грн., надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представники відповідача Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області до судового засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач Макіївська об’єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 року, сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» у банку складає 18868 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «РАНГ» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції подано податкову декларацію, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації за жовтень 2005 року в розмірі 18868 грн.

Зазначені документи прийняті Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією 21.11.2005 року, що підтверджується штампом про отримання вхідної кореспонденції.

Тобто матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав дії, передбачені п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а)          у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б)          у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в)          у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року в розмірі 18868 грн. було предметом розгляду Господарським судом Донецької області у справі № 28/392аза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.12.2005 року № 0002142320/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за жовтень 2005 року на суму 18087,00 грн.

Так, Постановою Господарського суду Донецької області від 23 червня 2008 року визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.12.2005 року № 0002142320/0.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2008 року Постанова Господарського суду Донецької області від 23 червня 2008 року залишена без змін.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою статті 255 Кодексу встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, Постанова Господарського суду Донецької області від 23 червня 2008 року набрала законної сили і є обов'язковою до виконання, тобто правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року в розмірі 18868 грн. не підлягає доказуванню.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації невиявлена, однак на теперішній час позивачу не відшкодована з бюджету сума ПДВ по податковій декларації за жовтень 2005 року на суму 18087,00 грн.

Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов’язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

З вказаних підстав суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу, таким чином вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2005 року в сумі 18868,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем сплачений судовий збір платіжним дорученням № 436 від 23.04.09 року у сумі 1700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Стягнути з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» (ЄДРПОУ 3010240 на р/р 2600929135 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2005 року в сумі 18868,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» судовий збір у сумі 188,68 грн.

У судовому засіданні 28 жовтня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 02 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.