Постанова № 6851329, 29.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-16022/09/0570

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Папазової Г.П.

при секретарі                                                  Абралава Н.Т.

за участю

представників позивача                              Задорожного М.С. за дов.від 14.10.09р.

                                                            Войтової І.С. за дов. від 28.10.09р.

представника відповідача

Слов,янської об,єднаної

державної податкової інспекції                    Врублевської Т.В. за дов. від 04.09.09р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов,янської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:                                        

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Слов,янської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов,язання надати висновок про відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року в розмірі 231869 грн. та стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 21 липня 2008 року ними було подано податкову декларацію та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року в розмірі 231869 грн. на рахунок позивача у банку.

23 липня 2008 року, що підтверджується відповідним відбитком штампу, товариство подало до Управління Державного казначейства України у м. Слов,янську Донецькій області копію декларації з відміткою Слов,янської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У відповідності до абз. 1 пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступним за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у них даних. Таким чином, відповідач 1 був зобов,язаний провести перевірку заявлених даних до 20.08.2008р. Натомість, відповідачем така перевірка проводилась з 08.09.2008р. по 19.09.2008р. За результатами перевірки був складений акт № 6653/23-4-31586254 від 26.09.2008р., яким було підтверджено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за червень 2008 року у розмірі 231869 грн.

Таким чином, позивач має право на одержання бюджетного відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації.

Клопотанням від 28 жовтня 2009 року позивач змінив предмет позову, а саме просив: визнати бездіяльність відповідачів щодо невідшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 231869 грн. протиправною та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 231869 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок № 26000301662272 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Слов,янську», МФО 334561.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов. Також пояснив, що за результатами перевірки сума відшкодування була зменшена податковим повідомленням – рішенням від 10.11.2008р. № 00000252342/0 на 4410 грн.

У судовому засіданні представник відповідача Слов,янської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області заперечував проти позовної заяви посилаючись на те, що вони виконали всі необхідні дії, передбачені законодавством щодо позитивного вирішення питання про відшкодування позивачу суми ПДВ, заявленої до відшкодування у декларації за червень 2008 року. Крім того, просять виключити їх зі складу відповідачів по даній справі.

У судове засідання представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області не з,явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та надав заперечення, посилаючись на наступне. Згідно п.5 «Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики», затвердженого сумісним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України та Державним казначейством України від 03.08.2004р. №451/501/132 Державна податкова адміністрація України повинна надати Державному казначейству України реєстри суб,єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Відповідно до п.7 цього ж Порядку Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів. На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області висновок та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Гранум» не надходили, у зв,язку з чим, не можливо було відшкодувати заборгованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Слов,янської міської ради 17 грудня 2001 року, ідентифікаційний код 31586254, є платником податку на додану вартість з 24 грудня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом № 06583552.

За даними податкової декларації позивача за червень 2008 року, яка була надана до податкового органу 21 липня 2008 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 231 869 грн.

Слов,янською об,єднаною державною податковою інспекцією Донецької області була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Гранум» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008р., за результатами якої складений акт № 6653/23-4-31586254 від 26.09.2008р., яким було підтверджено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за червень 2008 року у розмірі 231869 грн.

Разом з цим, 31 жовтня 2008р. Слов,янською об,єднаною державною податковою інспекцією Донецької області була проведена невиїзна документальна перевірка з питання правильності нарахування сум податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2008р., якою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2008 р. на суму 21952 грн., за червень 2008р. на суму 4410 грн., що відображено в акті № 181/23-4-31586254 від 31.10.2008р. За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 00000252342/0 від 10.11.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування, зокрема за червень 2008р. у розмірі 4410 грн.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Суд зазначає, що від’ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов’язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України “Про податок на додану вартість” виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з пояснень представників сторін, Слов,янською об,єднаною державною податковою інспекцією Донецької області надавався висновок до органу Державного казначейства щодо відшкодування податку на додану вартість на суму 227459 грн. 00 коп.

Таким чином, суд робить висновок, що Слов,янською об,єднаною державною податковою інспекцією Донецької області виконаний обов,язок встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” щодо надання висновку до Державного казначейства.

При цьому суд наголошує, що нормами зазначеного Закону право платника податку на відшкодування не поставлене в залежність від надання реєстру Державною податковою адміністрацією України.

Стосовно вимог позивача з приводу визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо неповернення суми бюджетного відшкодування. Порядок взаємодії між органами податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби визначений спільним Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року, є складовою частиною законодавства України та підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.7 Наказу Державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004 року Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснення відшкодування.

За дослідження положень зазначеного Наказу вбачається, що на адресу Державного казначейства України зазначені висновки водночас із реєстром суб,єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість направляються Державною податковою адміністрацією України. За приписами пункту 4 цього Наказу вбачається, що зазначений реєстр суб,єктів господарської діяльності на відшкодування податку на додану вартість готується та надається Департаментом оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до п. 6 Наказу одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік суб,єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

З наведених вище положень вбачається, що органи Державного казначейства України вправі проводити відшкодування на користь суб,єктів господарювання за наявності реєстру суб,єтів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість. Відсутність у Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області таких реєстрів спричинило невідшкодування сум бюджетної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача з приводу визнання протиправною бездіяльності Слов,янської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області щодо невідшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 231869 грн.

Стосовно вимоги про стягнення бюджетного відшкодування за червень 2008р. в сумі 231869 грн., вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вже було зазначено вище, податковим повідомленням – рішенням № 00000252342/0 від 10.11.2008р. була зменшена сума бюджетного відшкодування за червень 2008р. на 4410 грн.

Сторонами в судовому засіданні підтверджено той факт, що дане рішення отримане позивачем та не оскаржене ні в апеляційному, ні в судовому порядку.

Відповідно до п. 5.2.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

За таких умов сума, що підлягає стягненню на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» становить 227459,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов,янської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з податку на додану вартість підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 2318 грн. 69 коп., що підтверджується квитанцією.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 2318,69 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254, пунктом 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов,янської об,єднаної державної податкової інспекції Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з податку на додану вартість - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» шляхом перерахування на рахунок 26000301662272 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Слов,янську», МФО 334561 залишок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за червень 2008 року у розмірі 227459 грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2318 грн. 69 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Папазова Г.П.