Постанова № 6851322, 26.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12054/09/0570

час прийняття постанови: 12-47

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Пальчиковій І.Г.

за участю:

представника позивача                                                             Хан В.М.,

представників відповідача                                                             Гриненко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003172340/3 від 04.04.2006, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Експоцентр» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003172340/3 від 04.04.2006.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем на підставі п.п. «б» п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом – Закон № 2181) було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 2992381,00 грн. та застосував штрафну санкцію у розмірі 1496190,50 грн.

Підставою прийняття вказаного повідомлення-рішення є акт № 42/23-3/32879783 від 21.10.2005 про результати позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при купівлі-продажу виробів з алюмінію «струмознімач ТС-150 ТУУ 31 2-24650607-004-2003» ТОВ «Експоцентр» за період з 01.07.2004 по 30.11.2004, яким встановлено порушення з боку позивача п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді зайвого віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з придбання товарів, які не підтверджені відповідними податковими накладними, у результаті чого було завищено бюджетне відшкодування у податкових періодах липень 2004 року - на 34381,00 грн., вересень 2004 року - на 2958000,00 грн., завищено чисту суму податкових зобов’язань за серпень 2004 року на 3805,00 грн.

Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не містить підстав для корегування сум податкового кредиту, які вказує відповідач у акті перевірки. Податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит спірних періодів, містять усі передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні реквізити. Актом перевірки підтверджено, що товар дійсно був придбаний ТОВ «Експоцентр» у ПП ТК «Варис» за договорами купівлі-продажу, експортований за договорами комісії, всі розрахунки по договорам були здійснені своєчасно в безготівковій формі, господарські операції були належним чином відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліках. Податковий кредит був сформований позивачем у відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними.

Крім того, позивач вказує, що експертний висновок № 1360/1361 у кримінальній справі, на який посилається відповідач у акті перевірки, не визначає, що у податкових накладних, виданих підприємству, номенклатура придбаних та експортованих товарів не відповідає дійсності, що свідчить про вільне тлумачення експертного висновку посадовими особами податкового органу. Оцінку експертному висновку може надавати лише суд при розгляді кримінальної справи. Крім того, відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об’єктивно ат в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Експертний висновок не являється первинним документом, тому податковий орган не мав права посилатися на нього як на обґрунтування наявності порушення податкового законодавства позивачем.

Законодавством взагалі не передбачено такої підстави для зменшення податкового кредиту як невідповідність дійсності номенклатури придбаних товарів, у зв’язку із чим, на думку позивача, такий висновок податкового органу є протиправним, що обумовлює безпідставність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 31-36).

          Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив з підстав, викладених у позовній заяві, визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003172340/3 від 04.04.2006 (т. 3 а.с. 121).

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з тих підстав, що позапланова перевірка ТОВ «Експоцентр» проводилася на підставі постанови заступника начальника 3 відділу 1 служби Слідчого управління СБ України підполковника юстиції Ткаченка В.І. в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення контрабанди товарів – виробів з алюмінію, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України. У постанові зазначено, що провести перевірку необхідно з урахуванням висновків техніко-технологічної судової експертизи від 31.03.2005 № 1360/1361 по кримінальній справі № 236. Порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» виразилося у тому, що найменування товару, зазначене у податкових накладних, на підставі яких сформований податковий кредит по факту придбання струмознімачів ТС-150, не відповідає записам в первинних документах та висновку вказаної вище експертизи по кримінальній справі № 236, який надав Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Згідно із цим висновком встановлено, що надані на дослідження об’єкти не є виробами зазначеного найменування. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Експоцентр» (т. 2 а.с. 11-12).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи ат перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» зареєстроване 07.06.2004 виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1 а.с. 45), Статутом (т. 1 а.с. 46-58), Довідкою з ЄДРПОУ (т. 1 а.с. 59). 16.06.2004 ТОВ «Експоцентр» взяте на податковий облік до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (т. 1 а.с. 60). Відповідно до Свідоцтва № 07595510 (серія НБ № 317475) позивач є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 61).

У період з 20.10.2005 по 21.10.2005 посадовими особами ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на підставі постанови заступника начальника 3 відділу 1 служби Слідчого управління СБ України Ткаченко В.І. була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Експоцентр» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при купівлі-продажу виробів з алюмінію «струмознімач ТС-150 ТУУ 31.2-24650607-004-2003» за період з 01.07.2004 по 30.11.2004, за результатами якої складено акт № 42/23-3/32879783 від 21.10.2005 (т. 1 а.с. 12-28).

Відповідно до висновку акту перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «Експоцентр» п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7. 4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді зайвого віднесення до складу податкового кредиту були сум податку на додану вартість по придбанню товарів, які не підтверджені відповідними податковими накладними, у результаті чого було завищено бюджетне відшкодування у податкових періодах липень 2004 року - на 34 381,00 грн., вересень 2004 року - на 2958 000,00 грн., завищено чисту суму податкових зобов’язань за серпень 2004 року на 3805,00 грн. (т. 1 а.с. 28).

За наслідками проведеної перевірки 04.04.2006 заступником начальника ДПІ у Калінінському районі м. Донецька було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0003172340/3, яким на підставі п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону № 2181, ч.ч. 6, 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 зменшено суму бюджетного відшкоду вання з податку на додану вартість на 2992 381,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1496 190,50 грн. , у тому числі за декларацією № 57903 від 19.08.2004 за липень 2004 року – зменшено бюджетне відшкодування на суму 34 381,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 190,50 грн., та за декларацією № 75495 від 20.10.2004 за вересень 2004 року – зменшено бюджетне відшкодування на суму 2958 000,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1479 000,00 грн. (т. 1 а.с. 11).

Так, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2004 року (вх. № 57903 від 19.08.2004), уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2004 року та розрахунком експортного відшкодування за липень 2004 року позивачем було визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, до складу якої увійшла сума експортного відшкодування у розмірі 34381 грн. (т. 1 а.с. 62-65, т. 2 а.с. 65).

У податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2004 року (вх. № 75495 від 20.10.2004), розрахунку експортного відшкодування за вересень 2004 року позивач визначив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, до складу якої увійшла сума експортного відшкодування у розмірі 2965 619 грн. (т. 1 а.с. 68-70).

Податковий орган, зменшуючи суму бюджетного відшкодування на вказані вище суми експортного відшкодування, посилається на те, що позивач безпідставно включив до суми податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з купівлі-продажу виробів «Струмознімач ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003» на митній території України та їх реалізацію у поточному періоді на експорт, оскільки ці суми не підтверджені належним чином складеними податковими накладними, що є порушенням п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В обґрунтування свого висновку відповідач посилається на те, що податкові накладні не містять номенклатури (опису) товару, яка б відповідала товару, визначеному специфікаціями до договорів купівлі-продажу, а також на висновок комплексної криміналістичної експертизи від 31.03.2005 № 1360-1361, яким встановлено, що надані на дослідження об’єкти не є виробами зазначеного найменування, тобто не є «Струмознімачами ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003» (т. 1 а.с. 20, 26-27).

Суд не погоджує такі доводи відповідача, виходячи з наступного.

Між ПП «ТК «Варис» та ТОВ «Експоцентр» були укладені договори купівлі-продажу № Вр 18 від 12.07.2004 (т. 1 а.с.71-74) та № Вр 40 від 06.09.2004 (т. 1 а.с. 85-89), відповідно до яких позивач придбав в ПП «ТК «Варис» товар згідно специфікацій, які є додатками до договорів. В графі 1 Специфікацій до вказаних договорів купівлі-продажу зазначено найменування продукції - «Струмознімач ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003» (т. 1 а.с. 74, 88).

Фактичне отримання товару за вказаними вище договорами купівлі-продажу підтверджується накладними № 21 від 22.07.2004 (т. 1 а.с. 76) і № 43 від 20.09.2004 р. (т.1 а.с. 90), у яких зазначене найменування товару – «Струмознімачі ТС-150» вартістю 17991 600,00 грн. і 17748 000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 2998 600,00 грн. та 2958 000,00 грн. відповідно, а також книгами обліку придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Експоцентр» (т. 2 а.с. 1-2).

ПП «ТК «Варис» за наслідками вказаних вище господарських операцій з купівлі-продажу були видані податкові накладні № 21 від 22.07.2004р. (т.1 а.с. 77) та № 60 від 20.09.2004 (т. 1 а.с. 91), в графі 3 яких зазначено номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця - «Струмознімач ТС-150». Також у цих податкових накладних вказані суми податку на додану вартість, сплачені у ціні товару, - 2998600,00 грн. і 2958000,00 грн. відповідно.

Здійснення в повному обсязі розрахунків за договорами купівлі-продажу у безготівковій формі не заперечується сторонами та підтверджується відповідними матеріалами справи (т. 1 а.с. 75, 89, 118-133).

У подальшому зазначений товар був експортований ТОВ «Експоцентр» згідно договорів комісії з ТОВ «Брок-Бізнес» № Є1 від 15.07.2004 та № Є3 від 09.09.2004 (т. 1 а.с. 100-107, 108-115).

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

При цьому, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону встановлює, що платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками обов’язкові реквізити, встановлені цим підпунктом, у тому числі опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм) (підпункт «е»). Така податкова накладна відповідно до п.п. 7.2.3 цього пункту є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, враховуючи приведені норми законодавства, в позивача ТОВ «Експоцентр» виникло право на податковий кредит у спірних періодах з моменту отримання податкових накладних № 21 від 22.07.2004р. (т.1 а.с. 77) та № 60 від 20.09.2004 (т. 1 а.с. 91). Як встановлено судом вище, ці податкові накладні містять опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг), у них зазначений товар «Струмознімач ТС-150», у зв’язку з цим посилання відповідача на відсутність такого опису (номенклатури) є неспроможним.

Також не обґрунтовує твердження відповідача щодо невідповідності податкових накладних вимогам закону й висновок комплексної техніко-технологічної і товарознавчої криміналістичної експертизи від 31.03.2005 № 1360-1361, оскільки діючим законодавством не передбачено права податкового органу здійснювати перевірку платника податків на підставі даних висновку експертизи в кримінальній справі, що є безумовним порушенням принципу законності, встановленого ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205, що діяв на момент проведення перевірки позивача, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Висновок експертизи не являється ані первинним документом, ані документом бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Крім того, вказаний вище висновок комплексної криміналістичної експертизи був предметом дослідження у кримінальній справі № 1-181/07 у відношенні Кокотюхи С.В. Вироком Київського районного суду м. Донецька від 16.07.2007 у даній справі, який був залишений без змін Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19.06.2008, суд встановив, що згідно усіх зовнішньоекономічних договорів, товарно-супровідних документів, оригіналів коносаментів за межі України експортувалися саме Струмознімачі з алюмінію ТС-150, та не прийняв як доказ цей висновок експертизи (т. 3 а.с. 64, 73, 91-105).

З урахуванням викладеного, суд з огляду на положення ст.ст. 69, 70 КАС України вважає висновок комплексної техніко-технологічної і товарознавчої криміналістичної експертизи від 31.03.2005 № 1360-1361 неналежним та недопустимим доказом в даній адміністративній справі, у зв’язку з чим не враховує його в якості належного обґрунтування відповідачем невідповідності вимогам закону та фактичним обставинам справи змісту податкових накладних, на підставі яких був сформований податковий кредит спірних періодів ТОВ «Експоцентр».

Будь-яких інших невідповідностей змісту цих податкових накладних вимогам закону судом не встановлено.

Таким чином, ТОВ «Експоцентр» були вчинені усі передбачені законодавством дії для отримання бюджетного відшкодування, оскільки податковий кредит звітних періодів липня 2004р. та вересня 2004р. був сформований ним правомірно на підставі податкових накладних № 21 від 22.07.2004р. та № 60 від 20.09.2004, виданих за наслідками господарських операцій з купівлі-продажу товару – «Струмознімачів ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003», що використовувався у власній господарській діяльності підприємства та у подальшому був експортований.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у акті перевірки на порушення п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ця норма містить положення щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань.

Отже, є безпідставним зменшення відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2992 381 грн. та застосування у зв’язку із цим штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у розмірі 1496 190,50 грн.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;          

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу прийняття податкового повідомлення-рішення, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «Експоцентр» у повному обсязі.

У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн., які підтверджені документально (т. 1 а.с. 8).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003172340/3 від 04.04.2006 - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька № 0003172340/3 від 04.04.2006, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» зменшено суму бюджетного відшкоду вання з податку на додану вартість на суму у розмірі 2992381 (два мільйони дев’ятсот дев’яносто дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1496190 (один мільйон чотириста дев’яносто шість тисяч сто дев’яносто) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експоцентр» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 жовтня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 30 жовтня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.