Постанова № 6849970, 10.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.11.09Справа №2а-6046/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства « УКпостач»

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державного казначейства України в АРК в особі Красноперекопського управління Держаного кахначейства ГУ ДКУ в АРКрим

про визнання дій протиправними та визнання нечинним податкового повідомлення рішення

за участю представників:

від позивача – Попова А.М. – пред-к, дов. № 01/09 від 12.01.2009 р.

від відповідачів – 1) Ібраїмов М.М. - пред-к, дов. № 4714/10/10-0 від 25.09.2009 р.

2) не з’явився .

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «УКпостач» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправними дії Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 205217 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 73924,40 грн. , визнати нечинним податкове повідомлення- рішення № 0000022400/0 від 29.04.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку з01.03.2008 р. по 31.10.2008 р. було неправомірно прийняте рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 219789,17 грн.

Керуючись ст. 49,51 КАС України, у судовому засіданні, яке відбулось 16.06.2009р., представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог (вих.№003/20/1-68/1 від 10.06.2009 р.) , доповнив позовну заяву вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 152грн., визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000042304/0 від 27.02.2009 р.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові ( з урахуванням уточнень).

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 16.06.2009 р. , надав заперечення на позов ( вих. № 2923/10/10-0 від 15.06.2009 р.) , в яких вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2009 р. уточнив позовні вимоги ( вих. № 003/18/1-283 від 16.10.2009 р.) , просив визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 205217 грн., 152 грн., та застосування штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 73924,40 грн., визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0000022400/0 від 29.04.2009 р., № 00000422304/0 від 27.02.2009 р., № 0000042304/1 від 20.03.2009 р., № 0000042304/2 від 05.05.2009 р. , зобов’язати відповідача надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням сум у розмірі 205217 грн. та 152 грн. , що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Суд , керуючись ст. 52 КАС України, ухвалою від 22.10.2009 р. залучив до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим в особі Красноперекопського управління Держаного казначейства ГУ ДКУ в АР Крим ( далі Держказначейство).

У судове засідання, яке відбулось 10.11.2009 р., з’явились представники позивач та відповідача , представник Держказначейства не з’явився , клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Представники позивача та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях , викладених у позові ( з урахуванням клопотання) та відзиві на позовну заяву, вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд ,вислухавши думки представників позивача та відповідача, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ з 01.03.2008 р. по 31.10.2008 р. , за результатами якої 17.12.2008 р. був складений акт № 1559/15-02/30169718 . У зазначеному акті зафіксоване, що в порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму податкового кредиту на загальну суму 219789,17 грн. , що призвело до безпідставного завишення суми, задекларованої до відшкодування з бюджету у розмірі 219789,17 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 19.12.2008 р. було прийнято податкове повідомлення - рішення № 00022821502/0 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 219786,17 грн.

Позивач, діючи відповідно до ст.. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , звернувся до відповідача зі скаргою, в який просив скасувати зазначене податкове повідомлення – рішення.

На підставі акту перевірки № 1559/15-02/30169718 відповідачем 09.02.2009р було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000291502/0 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 193341,50 грн.

Позивач 20.02.2009 р. звернувся до ДПА В АРК зі скаргою , в який просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000291502/0 від 09.02.2009 р.

За результатами розгляду зазначеної скарги ДПА в АРК 21.04.2009 р. прийняла рішення № 3993/7/25-023 про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № 0000291502/0 від 09.02.2009 р., зобов’язала останньо го прийняти нове податкове повідомлення – рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 29.04.2009 р. прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000022400/0 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, липень, вересень та травень 2008р. у розмірі 205217 грн.

Відповідачем 23.02.2009 р. проведено позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за листопад 2008 р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2008 р. , за результатами якої 23.02.2009 р. складений акт № 375/23-4/301169718/24 . У зазначено акті зафіксовано підтвердження перевіркою відображене позивачем у декларації за листопад 2008 р. бюджетне відшкодування у сумі 485731 грн., в порушення п.п. 7.2.1.п.7.2. , п.п. 7.7.2. п.7.7 ст. 7, п.п. 4.5.1 п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» ним завищено суму ПДВ , заявлену до бюджетного відшкодування за листопад 2008 р., на 1456 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 27.02.2009 р. прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000042304/0 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 р. у розмірі 152 грн.

Позивач, діючи відповідно до ст.. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, звернувся до відповідача зі скаргою, в який просив скасувати зазначене податкове повідомлення – рішення.

Скарга позивача від 05.03.2009 р. була розглянута відповідачем, ним 20.03.2009р . прийнято рішення № 1514/10/31-0 про відмову у її задоволенні.

Відповідач 20.03.2009 р. прийняв податкове повідомлення –рішення №0000042304/1 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 р. у розмірі 152 грн.

Позивач 03.04.2009 р. звернувся до ДПА в АРК зі скаргою на податкове повідомлення –рішення № 0000042304/0 від 27.02.2009 р.

ДПА В АРК 24.04.2009 р. прийнято рішення № 020/03/842 про відмову у задоволенні скарги .

Відповідач 05.05.2009 р. прийняв податкове повідомлення –рішення №0000042304/2 , згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 р. у розмірі 152 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування , яким є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Матеріали справи свідчать про те, що протягом 2008 р. позивач придбав товар у ТОВ «Фурнітура –Сервіс» . Позивач, здійснюючи розрахунки за придбаний у зазначеного суб’єкта господарювання товар, сплачував ПДВ. Зазначений факт був підтверджений наданими позивачем податковими накладними , платіжними документами .

Під час розгляду справи відповідач наполягав на тому, що в наслідок того що до Єдиного Державного реєстру на час придбання товарів позивачем було внесено запис про те, що ТОВ «Фурнітура –Сервіс» відсутнє за місцем знаходження, в наслідок чого всі оформлені вказаним суб’єктом підприємницької діяльності податкові накладні не можна вважати оформленими з дотриманням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На вимогу суду позивачем надані податкові накладні , які свідчать про отримання товару у ТОВ «Фурнітура –Сервіс» за зазначений період часу. Представник відповідача не заперечував проти встановлення факту отримання позивачем товару від ТОВ «Фурнітура –Сервіс».

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Фурнітура –Сервіс» не визначило суми ПДВ, отримані від позивача під час здійснення ним розрахунків за придбаний у 2008 р. товар, до складу податкових зобов’язань по ПДВ за відповідні звітні періоди. Відповідачем підтверджений факт надання ТОВ «Фурнітура –Сервіс» звітності та сплати податкових зобов’язань.

З аналізу зазначених вище положень Закону України “Про податок на додану вартість” судом зроблений висновок про те,що сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Надані позивачем документ свідчать про сплату позивачем ТОВ «Фурнітура –Сервіс» суми ПДВ при здійснені розрахунків за отриманий товар.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобов’язань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним податкових накладних на товар , доказів перерахування ПДВ під час здійснення оплати за придбаний товар, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив 205369 грн. до сум бюджетного відшкодування за травень червень, липень, вересень та листопад 2008 р.

З урахуванням визначеного стає зрозумілим , що не відповідають нормам податкового законодавства викладені відповідачем в зазначених актах перевірки , на підставі яких складені спірні податкові повідомлення – рішення, висновки про те, щодо позивач порушив порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість у зазначені звітні періоди.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача по ПДВ за травень червень, липень, вересень та листопад 2008 р., в силу чого не можна вважати правомірними податкові повідомлення - рішення № 0000022400/0 від 29.04.2009 р., № 00000422304/0 від 27.02.2009 р., № 0000042304/1 від 20.03.2009 р., № 0000042304/2 від 05.05.2009 р.

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем разом з деклараціями по ПДВ за травень червень, липень, вересень та листопад 2008 р. надані відповідачу Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування , відповідно до яких він просив перерахувати визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування ПДВ в тому числі і в розмірі 205369 грн. на його розрахунковий рахунок .

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що судом був встановлений факт необґрунтованого зменшення відповідачем у травні, червні , липні , вересні та листопаді 2008 р. сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 205369 грн. , мають бути задоволені позовні вимоги щодо спонукання відповідача надати органам Державного казначейства України висновок із зазначенням суми ПДВ , що підлягає відшкодуванню позивачу за визначений період часу.

В частині визнання протиправними дій відповідача позовні вимоги не підлягають задоволенню в наслідок того, що матеріалами справи не підтверджено порушення позивачем вимог чинного законодавства щодо проведення перевірок позивача. На думку суд різниця в оцінці фактичних обставин справи не є згідно зі ст.70 КАС України належним доказом протиправності дій працівників податкового органу.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.11.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 12.11.2009 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції рішення № 0000022400/0 від 29.04.2009 р., № 00000422304/0 від 27.02.2009 р., № 0000042304/1 від 20.03.2009р., № 0000042304/2 від 05.05.2009 р.

3. Зобов’язати Красноперекопську об’єднану державну податкову інспекцію надати відділенню Державного казначейства у м. Красноперекопськ Головного управління Державного казначейства України в АР Крим висновок із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 205369 грн., що підлягає відшкодуванню Закритому акціонерному товариству « УКпостач» (м. Красноперекопськ, вул. Північна 2, код ЄДРПОУ 30169718) з Держаного бюджету.

4.В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження,постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.