Постанова № 6849965, 22.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.10.09Справа №2а-11766/09/8/0170 (12:52) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртауер"

до Раздольненського районного відділу земельних ресурсів

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку та спонукання до виконання певних дій

за участю представників сторін:

від позивача: Аркатова Вікторія Василівна, довіреність № 79/3 від 08.10.09,

від відповідача: Зінова Оксана Адамівна, довіреність від 21.10.09р. №788

Сутність спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртауер» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Роздольненського районного відділу земельних ресурсів АР Крим, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Роздольненського районного відділу земельних ресурсів АР Крим №170 від 18.06.2009р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва баштової споруди»; визнати протиправними дії Роздольненського районного відділу земельних ресурсів АР Крим по відмові Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртауер» в узгодженні місця розташування земельної ділянки для будівництва баштової споруди граничною площею 0,020га за рахунок земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту с. Березовка на території Березовської селищної ради (стр. 12.3 шифр строки 96 ф.6-зем), угіддя: залежі (гр.. 06 ф.6-зем), з підстави не дотримання процедури надання земельної ділянки відповідно ст.ст. 134 п. 1; ст. 135; 93; 116 Земельного кодексу України, а також зобов’язати Роздольненський районний відділ земельних ресурсів АР Крим розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртауер» з питання виділення земельної ділянки для будівництва баштової споруди граничною площею 0,020га за рахунок земель, не наданих у власність або постійне користування, в межах населеного пункту с. Березовка (район вишки МТС), графічні та інші матеріали, з урахуванням протиправності дій по відмові в узгодженні місця розташування вказаної земельної ділянки з підстави не дотримання процедури надання земельної ділянки відповідно ст.ст. 134 п. 1; ст. 135; 93; 116 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виходячи з вимог ст. 151 Земельного кодексу України до повноважень відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, віднесено надання висновку про можливість відведення земельної ділянки виключно з точки зору оцінки наступних критеріїв: щодо цілей, зазначених у заяві (клопотанні), щодо граничних розмірів земельної ділянки та її площі, щодо складу угідь земель, щодо вимог з відведення земельної ділянки.

В той же час, як вказує позивач, зазначена Роздольненським районним відділом земельних ресурсів підстава відмови у погодженні місця розташування спірної земельної ділянки з огляду обов’язковість земельних торгів є не вимогою щодо відведення земельної ділянки, а є вимогою щодо порядку продажу та передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду, що не відноситься до його компетенції, оскільки це питання відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України належить до виключної компетенції відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Крім того, на думку позивача, баштова споруда, під будівництво якої він просив виділити спірну земельну ділянку, відноситься до лінійних об’єктів транспортної та енергетичної структури, у зв’язку з чим вважає, що відповідно до ст. 124 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передача її в оренду здійснюється поза конкурсних засад.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-11766/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с.38). При цьому вказує, що в силу ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі будівництва та обслуговування лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій, тощо), до числа яких, на його думку, баштова споруда для надання телекомунікаційних послуг не відноситься. Вважає, що землі телекомунікацій є землями зв’язку, а не транспорту чи енергетики.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртауер» має статус юридичної особи з 17.11.2008р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 № 531309, виданим Солом’янською районною у місті Києві Державною адміністрацією (а.с.13) та Статутом ТОВ «Укртауер» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 28.07.2009р., номер запису 10731050006016630 (а.с. 17-35).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 179964 від 05.05.2009р., виданої Відділом статистики у Солом’янському районі у м.Києві, основними видами діяльності позивача, за кодами КВЕД, є діяльність зв’язку, ремонт та технічне обслуговування передавальної апаратури, електромонтажні роботи та інше (а.с.14).

Згідно з п. 7.1.10 Статуту товариство має право в межах, встановлених законодавством України, орендувати та купувати земельні ділянки, будівлі та інше майно.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до Березовської сільської Ради з питання виділення земельної ділянки для будівництва баштової споруди в межах населеного пункту с. Березовка (район вишки МТС) для надання телекомунікаційних послуг ТОВ «Укртауер».

Березовський сільський голова звернувся з клопотанням до територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органу містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органів, за результатами розгляду якого були надані позивні висновки: Відділом архітектури та містобудування Роздольненської райдержадміністрації № 618/09 від 07.07.2009р.; Роздольненсьою екологічною інспекцією Перекопського регіону № 106/065 від 18.06.2009р.; Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини № 5462п від 22.06.2009р.; Роздольненською районною СЕС № 860 від 18.06.2009р. (а.с. 8-12).

Проте, як свідчать матеріали справи, Роздольненським районним відділом земельних ресурсів був наданий висновок № 170 від 18.06.2009р., в якому відповідач зазначив, що відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України відділ земельних ресурсів вважає неможливим вибір земельної ділянки для будівництва баштової споруди граничною площею 0,020га за рахунок земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту с. Березовка на території Березовської селищної ради (стр. 12.3 шифр строки 96 ф.6-зем), угіддя: залежі (гр.. 06 ф.6-зем), оскільки не дотримана процедура надання земельної ділянки відповідно ст.ст. 134 п. 1; ст. 135; 93; 116 Земельного кодексу України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Укртауер» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється виключно на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування,

Ст. 151 Земельного кодексу України обумовлено, що особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.

Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги щодо відведення земельної ділянки надаються цими органами у межах їх повноважень, визначених законом.

Склад та зміст вимог щодо відведення земельної ділянки, які надаються уповноваженими органами, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши зміст ст. 151 Земельного кодексу України, суд погоджується з доводами позивача про те, що згідно з даною нормою до повноважень відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, віднесено надання висновку про можливість відведення земельної ділянки виключно з точки зору оцінки наступних критеріїв: щодо цілей, зазначених у заяві (клопотанні), щодо граничних розмірів земельної ділянки та її площі, щодо складу угідь земель, щодо вимог з відведення земельної ділянки.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

В той же час, як вбачається з негативного висновку, де вказано на неможливість погодження місця розташування спірної земельної ділянки, його мотивовано тим, що відповідно до ст. 124, 134 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Суд виходить з того, що вказані норми визначають умови продажу та передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду, а не вимоги до відведення земельної ділянки, оскільки останні, як передбачено у п. 8 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004р., встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.

Умови ж передачі (надання) земельної ділянки, згідно з вимогами ст. 151 Земельного кодексу України, погоджуються особами, зацікавленими у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями.

Як зазначено вище, згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється виключно на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України також передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За таких обставин, суд вважає, що зазначивши у своєму листі про неможливість узгодити вибір місця розташування земельної ділянки з підстави недотримання конкурсного порядку (аукціону), відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень.

Оцінивши доводи позивача про те, баштова споруда, під будівництво якої він просив виділити спірну земельну ділянку, відноситься до лінійних об’єктів транспортної та енергетичної структури, у зв’язку з чим відповідно до ст. 124 та ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передача її в оренду здійснюється поза конкурсних засад, суд вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі будівництва та обслуговування лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій, тощо). Отже, в даній статті наведено орієнтовний, але не виключний перелік лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури. Ст. 19 Земельного кодексу України визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в числі яких є категорія «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення». У заяві (клопотанні) позивача від 16.06.2009р. зазначена категорія земель за основним призначенням – землі зв’язку та телекомунікацій. В розумінні ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.

Телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Землі телекомунікацій, в силу ст. 10 Закону України «Про телекомунікації», є складовою частиною земель зв'язку, до яких належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам – суб'єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій.

В свою чергу, будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв’язку, згідно зі ст. 1 Закону України «Про телекомунікації», відносяться до споруд електрозв’язку.

Ст. 19 Земельного кодексу України визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в числі яких є категорія «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

В свою чергу, згідно з п. «ґ» ст. 70 Земельного кодексу України, до земель річкового транспорту належать землі під вузлами зв'язку, радіоцентрами і радіостанціями, а згідно зі ст. 75 Земельного кодексу України до земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.

В силу п. 1.5 Відомчих будівельних норм В.2.2-45-1-2004 «Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди», затверджених Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 30.03.2004р. № 62 та введених в дію з 30.03.2004р., які відповідно до преамбули розповсюджуються на проектування лінійно-кабельних споруд ліній зв’язку, що відносяться до телекомунікаційних мереж загального користування та входять до Єдиної національної системи зв’язку України, та кабельних ліній провідного віщання, кабельні лінії зв’язку телефонної мережі (кабельні лінії зв’язку) призначені забезпечувати передачу міжнародної, міжміської, внутрішньо зонової та місцевої інформації операторів телекомунікацій різних форм власності. Кабельні лінії зв’язку повинні створювати єдину транспортну систему передачі інформації України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на порядок надання в оренду спірної земельної ділянки не розповсюджуються конкурентні засади, а тому посилання відповідача на обов’язковість земельних торгів, є безпідставними.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх дій суду не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У зв’язку зі складністю справи, судом 22.10.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 27.10.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Роздольненського районного відділу земельних ресурсів АР Крми № 170 від 18.06.2009р. «Про погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва баштової споруди».

3. Визнати протиправними дії Роздольненського районного відділу земельних ресурсів АР Крим по відмові Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртауер» в узгодженні місця розташування земельної ділянки для будівництва баштової споруди граничною площею 0,020га за рахунок земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту с. Березовка на території Березовської селищної ради (стр. 12.3 шифр строки 96 ф.6-зем), угіддя: залежі (гр.. 06 ф.6-зем), з підстави не дотримання процедури надання земельної ділянки відповідно ст.ст. 134 п. 1; ст. 135; 93; 116 Земельного кодексу України.

4. Зобов’язати Роздольненський районний відділ земельних ресурсів АР Крим розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртауер» з питання виділення земельної ділянки для будівництва баштової споруди граничною площею 0,020га за рахунок земель, не наданих у власність або постійне користування, в межах населеного пункту с. Березовка (район вишки МТС), графічні та інші матеріали, з урахуванням протиправності дій по відмові в узгодженні місця розташування вказаної земельної ділянки з підстави не дотримання процедури надання земельної ділянки відповідно ст.ст. 134 п. 1; ст.135; 93; 116 Земельного кодексу України.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртауер» (03110, м. Київ, Солом’янський район, вул. Солом’янська, буд.11а, код ЄДРПОУ 36273480) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.