Ухвала суду № 6848013, 21.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009 р.Справа № 22-а-8038/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: М’ягкого Є.В.

за участю секретаря судового засідання Чернової О.П., Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 24.12.2008р. по справі№2-а-10963/08/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укравидавполіграфія"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

01 жовтня 2008 року ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000020845/0 від 25.09.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» вказало, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000020845/0 від 25.09.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 4793597,70 грн., у тому числі за основним платежем 2578338,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 2215259,70 грн. Позивач стверджує, що не мав господарських відносин та не видавав податкові накладні товариствам по операціях, відносно яких було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, проти позову заперечувала та вказала, що висновки акту перевірки обґрунтовані, а оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та було винесено у зв’язку із порушенням, на думку відповідача, ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року позов ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

На зазначену постанову суду СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2008 року та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки судом було безпідставно, як на думку апелянта, відмовлено у задоволенні клопотання про залучення визначених відповідачем осіб у якості свідків. Відповідач зазначає, що дані особи могли надати докази щодо встановлення взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального права, а саме: пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97, а також ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності декларування особами, які визначили себе контрагентами позивача, придбання товарів (робіт, послуг) у позивача, які надають їм право на податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту невиїзної документальної перевірки податкових декларацій позивача з ПДВ за березень-липень 2008 року №1938/45-013/02470187/58 від 16.09.2008р. з посиланням на порушення позивачем п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За даними акту перевірки, порушення позивачем податкового законодавства полягає в тому, що за перевіряємий період позивачем не проведено оподаткування ПДВ за відповідною датою виникнення обсягів операції постачання та не проведено сплату до бюджету ПДВ на загальну суму 2 578 338,00 грн., оскільки згідно з даними податкових декларацій з ПДВ по Додатку №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" вісім контрагентів відобразили індивідуальний податковий номер постачальника 024701820398 і суми ПДВ у складі податкового кредиту загалом 2 578 338,00 грн., проте всі суми ПДВ, зазначені у складі податкового кредиту контрагентів, відсутні у розділі 1 Додатків 5 "Податкові зобов'язання" до податкових декларацій позивача з ПДВ за відповідні місяці.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.2.6 п. 7.4. статті 7 встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Цей пункт містить також виключний перелік винятків з цього правила, коли підставою для нарахування податкового кредиту є товарний чек, транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку і т. ін. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідач не надав суду копій виданих позивачем і не врахованих у складі його податкових зобов'язань податкових накладних або доказів їх існування, інших подібних документів, визначених в п.п. 7.2,6 п. 7.2 ст. 7 Закону, або скарг контрагентів на відмову з боку позивача видати податкову накладну. З цих підстав копії податкових декларацій платників, наданих ДПІ в Шевченківському районі м. Києва, суд не приймає як доказ господарських відносин позивача з цими особами і виникнення у нього відповідних податкових зобов'язань.

Представниками відповідача були надані пояснення, що відповідач не отримав і тому не може надати суду відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок осіб, які визначили себе контрагентами позивача - ТОВ "ТО Промислові технології"" ЄДРПОУ 336034702, ТОВ "НВП Славута" ЄДРПОУ 33835616, ТОВ "УПК Горизонт" ЄДРПОУ 34002189, ТОВ "БФ Вертикаль" ЄДРПОУ 34002367, ТОВ "БКФ Альтаір" ЄДРПОУ 34003842, ТОВ "БРФ Тиса" ЄДРПОУ 34190832, ТОВ "ІТО Альфа" ЄДРПОУ 34190869, ТОВ "ТБФ Терра" ЄДРПОУ 34821630.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із вказаного, колегія суддів вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності декларування особами (за наведеним вище переліком) придбання товарів (робіт, послуг) у позивача, які надають їм право на податковий кредит.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 24.12.2008р. по справі№2-а-10963/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ємельянова В.І. Судді Шевцова Н.В. М’ягкий Є.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2009 р.