Постанова № 68479073, 23.08.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року Справа № 924/279/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

від прокуратури : ОСОБА_1, посвідчення №030682 від 03.12.2014р.;

позивача 1: ОСОБА_2 довіреністю № 02-15-1689 від 27.11.2015р

позивача 2: ОСОБА_3 - за довіреністю № 180/в від 22.02.2017р.;

відповідача: ОСОБА_4, довіренсіть №2162 від 30.12.2016 р.;

третьої особи: представник не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.06.17р. у справі № 924/279/17 (суддя Смаровоз М.В.)

за позовом Виконувача обов'язків першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради та міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління комунального майна Хмельницької міської ради

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов'язків заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради (позивач1), міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (далі позивач 2) звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (надалі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління комунального майна Хмельницької міської ради, про звільнення нежитлового приміщення загальною площею 257 кв.м. по вул. Проскурівській, 66 у м. Хмельницькому та передачу його балансоутримувачу - міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08 червня 2017 року у справі № 924/279/17 позов задоволено (а.с.52-54).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.06.2017 у справі №924/279/17, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 61), в якій просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження, рішення господарського суду Хмельницької області від 08.06.2017 у справі №924/279/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на ту обставину, що господарський суд Хмельницької області не в повній мірі дослідив усі обставини у справі, зробив невідповідні дійсним обставинам у справі висновки, порушив принцип рівності і змагальності, що призвело до прийняття незаконного, на його думку, рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із перебуванням у відрядженні повноважного представника в іншому судовому засіданні. Вказана обставина підтверджена відповідними документами, однак суд першої інстанції не взяв до уваги дане клопотання і у відсутності відповідача задоволив позовні вимоги, порушивши при цьому право відповідача на захист.

Також апелянт посилається на те, що він після закінчення терміну дії договору тимчасового безоплатного користування продовжує утримувати приміщення у належному стані, сплачує комунальні послуги та здійснює компенсацію земельного податку.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 23 серпня 2017 року на 12 год. 00 хвилин (а.с.60).

14.07.17 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Хмельницької міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просить визначити господарський суд Хмельницької області відповідальним за проведення відеоконференції під час розгляду апеляційної скарги.

Крім того, 28.07.17р. надійшло клопотання від Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просить визначити господарський суд Хмельницької області відповідальним за проведення відеоконференції під час розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 вищевказані клопотання задоволені на підставі ч. 3 ст. 74-1 ГПК України.

На виконання ухвали суду від 05.07.2017 Хмельницькою місцевою прокуратурою направлено відзив, у якому остання заперечує вимоги апеляційної скарги, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Вказує, що зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справ через клопотання відповідача, останній мав можливість скористатися послугами іншого юриста (адвоката)для захисту своїх інтересів у суді. Крім того, відповідач не надав суду жодних пояснень по суті спору та доказів на їх обґрунтування. Зазначає, що ТОВ «Епіцентр-К» використовує спірне приміщення без будь-яких на те правових підстав.

В судове засідання, яке відбулось 23.08.2017 року в режимі відеоконференції, з'явились усі сторони по справі.

Представник відповідача (апелянт) підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив їх задоволити, скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 08 червня 2017 року у справі № 924/279/17, у позові відмовити.

Прокурор у справі заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, надав пояснення по суті позовних вимог, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.

Представники Хмельницької міської ради та міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності заперечили вимоги апеляційної скарги та надали пояснення, просили а апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився та не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в правовому полі статей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 08 червня 2017 року слід залишити в силі, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. При цьому апеляційний господарський суд виходив з такого.

Колегією суддів встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 25.06.2014р. Хмельницькою міською радою прийнято рішення 39 сесії № 19 „Про внесення змін до рішення девятнадцятої сесії міської ради № 21 від 06.08.2008р. та про передачу в тимчасове безоплатне користування не житлових приміщень міської комунальної власності, яким вирішено: внести зміни до рішення девятнадцятої сесії міської ради № 21 від 06.08.2008р. „Про затвердження переліків обєктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації, виключивши з додатку 2 до рішення пункт 4; передати в тимчасове безоплатне користування Хмельницькій міській федерації кікбоксінгу нежитлове приміщення загальною площею 1000,3 кв.м. на вул. Проскурівського підпілля, 203 для створення центру підвищення спортивної майстерності строком на 2 роки при умові одночасного розірвання договору тимчасового користування не житловим приміщенням площею 257 кв.м. по вул. Проскурівській, 66 від 26.09.2012р.; після розірвання договору тимчасового користування не житловим приміщенням площею 257 кв.м., по вул. Проскурівській, 66 з Хмельницькою міською федерацією кікбоксінгу передати вказане приміщення в тимчасове безоплатне користування товариству з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К під створення спортивного комплексу (Центру олімпійської підготовки) строком на 2 роки; управлінню комунального майна, яке діє від імені Хмельницької міської ради та балансоутримувачам приміщень укласти договори користування без оплати за користування приміщеннями згідно з чинним законодавством; користувачам укласти договори користування на постачання комунальних послуги та відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувачами будівель та використовувати приміщення за призначенням.

09.07.2014р. між Хмельницькою міською радою (стороною 1), товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К (користувачем) та міським центр по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання (балансоутримувачем) укладено договір тимчасового безоплатного користування (далі договір), відповідно до умов якого балансоутримувач передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування нежитлове приміщення площею 257 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 66. Майно передається в користування під створення спортивного комплексу строком на 2 роки з 09.07.2014р. по 09.07.2016р. (п.1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору плата за користування: без оплати відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування України.

Пункт 2.3. договору передбачає, що у разі припинення цього договору майно повертається користувачем балансоутримувачу. Користувач повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна користувачу цим договору. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Як передбачено п. 2.4. договору, обовязок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Розділом 3 договору передбачені обовязки користувача, де вказано, що користувач зобовязаний, зокрема: у разі припинення або розірвання договору в 10-денний термін повернути балансоутримувачу майно у належному стані, не гіршому ніж на момент його передачі, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна, яке перебуває в його користуванні з вини користувача.

Відповідно до п. 8.1. договору умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище користувача.

Згідно з п. 8.2. договору зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за умов, визначених цим договором.

Як передбачено п. 8.3. договору за ініціативою сторін цей договрі може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках передбачених чинним законодавством.

Дія даного договору може бути продовжена лише за заявою користувача шляхом укладення нового договору на підставі рішення органу місцевого самоврядування (п. 8.4.).

Чинність договору припиняється внаслідок: невиконання користувачем обовязків, визначених у договорі; закінчення строку, на який його було укладено; достроково за взаємною згодою сторін або рішення суду; загибелі майна; ліквідації юридичної осоюи, яка була користувачем, або сторони 1 (п. 8.5.).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

09.07.2014р. директором міського центру по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання (балансоутримувачем) та генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К (користувачем) складено, підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт приймання-передачі, відповідно до якого балансоутримувач передає в тимчасове безоплатне користування користувачу нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 66, на підставі рішення 39-ої сесії Хмельницької міської ради № 19 від 25.06.2014р.

10.07.2014р. виконавчим комітетом Хмельницької міської ради винесено рішення № 475 „Про дозвіл на передачу з балансу на баланс не житлових приміщень міської комунальної власності, яким вирішено: дозволити Хмельницькій дитячо-юнацькій спортивній школі № 2 (ОСОБА_6) передати з балансу нежитлове приміщення по вул. Проскурівській, 66, загальною площею 861,9 кв.м, балансовою вартістю 363193 грн., знос 159427 грн., залишковою вартістю 203766 грн. на баланс міського підприємства по утриманню не житлових приміщень комунальної власності; дозволити міському Центру по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання ( ОСОБА_7) передати з балансу нежитлове приміщення по вул. Проскурівській, 66, площею 257 кв.м, балансовою вартістю 171100 грн., знос 128766 грн., залишковою вартістю 42334 грн. на баланс міського комунального підприємства по утриманню не житлових приміщень міської комунальної власності (ОСОБА_8).

28.07.2014р. між Хмельницькою міською радою (стороною 1), товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К (користувачем) та міським центром по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання (балансоутримувачем) укладено додаткову угоду про внесення змін до договору тимчасового безоплатного користування, пункт 1.1. якої передбачає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 475 від 10.07.2014р. „Про дозвіл на передачу з балансу на баланс не житлових приміщень міської комунальної власності та акту приймання-передачі основних засобів від 28.07.2014р., змінити сторону балансоутримувача, або сторони -3 з міський центр по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання (бансоутримувач, сторона 3) на сторону балансоутримувача, або сторону 3 - міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (балансоутримувач, сторона 3).

28.07.2014р. між міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (балансоутримувачем, отримувачем коштів) та товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К складено, підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передачі про те, що згідно із рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 19 від 25.06.2014р., балансоутримувач (отримувач коштів) передає орендареві/користувачу нерухоме майно, що знаходиться по вул. Проскурівській, 66, загальною площею 257 кв.м.

11.05.2016р. генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К звертався із листом № 5 до Хмельницького міського голови ОСОБА_9, в якому просив надати в тимчасове безоплатне користування нежитлове приміщення площею 257 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 66, яке передається в користування під створення спортивного комплексу (Центру олімпійської підготовки) терміном на 2 роки.

У відповіді на звернення № 12-2195-02-08 від 16.06.2016р., адресованій директору товариства з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К, повідомлено про те, що звернення щодо надання в тимчасове безоплатне користування нежитлового приміщення товариству з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К по вул. Проскурівській, 66, площею 257 кв.м. під створення спортивного комплексу (Центру олімпійської підготовки) розглядається виконавчими органами міської ради.

У відповіді на лист № 12-195-02-08 від 16.11.2016р., адресованій директору товариства з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К, начальник міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності повідомив про те, що питання щодо передачі в тимчасове безоплатне користування нежитлового приміщення по вул. Проскурівській, площею 257 кв.м. повторно було внесено на розгляд виконавчого комітету, засідання якого відбулось 10.11.2016р. Також зазначено, що рішення виконавчим комітетом Хмельницької міської ради не приймалось.

У відповіді на звернення № 240/в від 21.03.2017р., адресованій в.о. першого заступника керівника місцевої прокурату ОСОБА_10, міське комунальне підприємство по утриманню не житлових приміщень комунальної власності зазначено, оскільки договірні відносини припинено 17.04.2016р. та 09.07.2016р., а нежитлові приміщення комунальної власності загальною площею 257 кв.м. та загальною площею 132,8 кв.м. не повернуті балансоутримувачу та безпідставно використовуються ТОВ „Епіцентр К без рішення сесії міської ради, просить вжити заходи щодо представництва інтересів територіальної громади в суді.

В матеріалах справи також наявні копії: акту приймання передачі основних засобів, затвердженого директором міського центру по роботі з дітьми та підлітками 28.07.2014р.; листа № 12-2495-02-08 від 16.06.2016р.; ОСОБА_8 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 102396844 від 29.03.2017р.; повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді № 79-43-17 від 28.03.2017р. тощо.

Розглядаючи позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступні положення законодавства.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами укладено договір тимчасового безоплатного користування, відповідно до умов якого балансоутримувач передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування нежитлове приміщення площею 257 кв.м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 66. Майно передається в користування під створення спортивного комплексу строком на 2 роки з 09.07.2014р. по 09.07.2016р. (п.1.1. договору).

В подальшому, 28.07.2014р. між Хмельницькою міською радою (стороною 1), товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К (користувачем) та міським центром по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання (балансоутримувачем) укладено додаткову угоду про внесення змін до договору тимчасового безоплатного користування, пункт 1.1. якої передбачає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 475 від 10.07.2014р. „Про дозвіл на передачу з балансу на баланс не житлових приміщень міської комунальної власності та акту приймання-передачі основних засобів від 28.07.2014р., змінити сторону балансоутримувача, або сторони -3 з міський центр по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання (бансоутримувач, сторона 3) на сторону балансоутримувача, або сторону 3 - міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (балансоутримувач, сторона 3).

Відповідно до п.2. ст. 2 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ч.5.ст.60 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1. ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначено вище, сторони погодили, що строк дії договору становить два роки, з 09.07.2014 по 09.07.2016 (пункт 1.1).

Пункт 2.3. договору передбачає, що у разі припинення цього договору майно повертається користувачем балансоутримувачу. Користувач повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна користувачу цим договору. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Як передбачено п. 2.4. договору, обовязок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Розділом 3 договору передбачені обовязки користувача, де вказано, що користувач зобовязаний, зокрема: у разі припинення або розірвання договору в 10-денний термін повернути балансоутримувачу майно у належному стані, не гіршому ніж на момент його передачі, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна, яке перебуває в його користуванні з вини користувача.

При цьому судом враховується те, що умовами договору, зокрема п. 8.4, сторони не передбачили автоматичної пролонгації, а визначили особливу процедуру укладення договору оренди на новий строк на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а тому факт користування приміщенням поза межами строку дії договору не може впливати на обов"язок орендаря звільнити та передати за актом орендоване майно. Відповідачем не надано суду рішення органу місцевого самоврядування про передачу майна в оренду та доказів укладення нового правочину на оренду комунального майна, а тому суд вважає, що строк дії договору від 02.08.2011р. слід вважати таким, що закінчився.

Згідно ст. 785 ЦК України, у випадку припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі закінчення строку дії договір оренди, орендар зобовязаний повернути орендодавцю обєкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, відповідачем в порушення пункту 2.3 договору майно не повернув.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача є обґрунтованими підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Розглядаючи доводи апелянта про безпідставність відмови у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням представника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідачу було відомо про дату та час судових засідань, які відкладались тричі, що стверджується поштовими повідомленнями, тому часовий період між судовими засіданнями дозволяв відповідачу вирішити питання про подачу додаткових доказів та участі представника у судовому засіданні. При цьому судом враховується, що провадження у даній справі порушено 31.03.2017, а рішення винесено 08.06.2017р., тобто у строк, що перевищує 2 місяці (із врахуванням клопотання позивача про продовження строку розгляду спору).

Крім того представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб, тому позивач зобов'язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача через його перебування у відрядженні не є підставою для відкладення розгляду справи.

Заявник не надав суду належних доказів, які б підтверджували наявність обставин відкладення розгляду справи в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України в частині неможливості направити іншого представника для участі у судовому засіданні.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Колегія суддів враховує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).

Відповідно до ОСОБА_3 Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення спору без участі зазначеного учасника.

Зважаючи на строки розгляду даного спору, та з огляду на те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, відповідач не позбавлений був права надіслати відзив чи додаткові пояснення по справі поштою і правом не скористався, а оригінали документів, на які посилались сторони, були надані представником позивача та оглянуті судом першої інстанції в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача. При цьому колегія суддів констатує, що порушення права відповідача на захист не відбулося.

Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо безпідставності відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Крім того, колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі апелянт не зазначив, які саме норми матеріального права порушено судом першої інстанції при вирішенні спору.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" від 23.06.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 08 червня 2017 року у справі №924/279/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/279/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.