Рішення № 68478543, 21.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2017 Справа № 905/1277/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, м. Павлоград в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-ресурс, м. Маріуполь

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Лиман

про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 13820,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля, м. Павлоград в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-ресурс, м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Лиман про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 14548,87 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Сартана Донецької залізниці (стація призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом AQ650225/05 від 02.01.2017. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені товариством збитки має нести перевізник.

07.06.2017 року згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Курило Г.Є.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.06.2017 порушено провадження у справі №905/1277/17.

В судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

26.06.2017 через канцелярію суду відповідач надав заперечення б/н від 23.06.2017, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у звязку з тим, що позивачем не надані належні документи на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу.

21.08.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до заперечення на позовну заяву №2022/181 від 18.08.2017, в яких відповідачем зазначено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження завданих збитків.

18.08.2017 електронною поштою суду та 19.08.2017 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №1742/2 від 16.08.2017, відповідно до якої просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути вартість недостачі вантажу в розмірі 13820,13 грн.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд розглядає позовні вимоги, викладені в заяви про зменшення розміру позовних вимог №1742/2 від 16.08.2017.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

28.12.2016 у вагоні № 68823921 за залізничною накладною № 45917317 Публічне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (вантажоодержувач) зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відвантажило брухт сталевий негабаритний великоваговий.

За накладною № 45917317 вага нетто у вагоні 69650 кг (брутто - не вказано, тара 20050 кг).

В накладній зазначено, що вантаж маркований вапняним розчином і закріплений по всій довжині і ширіні вагона.

Позивач є постачальником брухту і відходів чорних металів за договором постачання № 1781-ПУ-УМТС, укладеним 05.01.2016 з Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест-Ресурс.

У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Метінвест-Ресурс є постачальником металів чорних вторинних за договором постачання № 337/14, укладеним 02.12.2014 з Публічним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь.

Згідно рахунку-фактури № 90169288 від 28.12.2016 вантажовідправника Публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест-Ресурс, ціна 1т. брухту сталевого негабаритного великовагового, вид №500, ДСТУ4121-2002 5486,00грн. без ПДВ (ПДВ 0,00 грн.).

Факт оплати вантажу у вагоні № 68823921 підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля від 02.08.2017 № 15/1585 в розмірі 362997,65 грн. за вирахуванням засміченості 5%.

На станцію Сартана Донецької залізниці (станція призначення) вагон прибув 02.01.2017.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Сартана Донецької залізниці.

02.01.2017 вагон прибув на станцію Сартана Донецької залізниці (станція призначення) де було здійснено комісійне переважування спірного вагону, за результатами якого складено комерційний акт № AQ650225/05, відповідно до якого, вантаж металобрухт з расчепленням, на справних 150-т, повірених 09.09.2016 вагах вантажоожержувача, за документом виявилось: брутто не вказано, тара - 20050 кг, нетто - 69650 кг, за фактом виявилось: брутто 86700кг, тара 20050кг, нетто 66650кг, що менше ваги, вказаної у документі на 3000кг.

У комерційному акті № AQ650225/05 від 02.01.2017 у розділі Д також відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Вантаження нижче рівня бортів на 40-60см. Вантаж укритий металевими листами, маркований вапном, в документі маркування вказане. Над 5 та 6 люками з права, відсутній лист укриття довжиною 2,50м., шириною 1,2м., вглиб 1,2м., проглядається вантаж дрібної фракції. На місці відсутності листа вантаж не маркований. Прибув з ВОХР ст. Волноваха Хмара, в документі охорона зазначена. Вагон бездвірний, люка закриті.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Вантажоодержувач (ПАТ МК Азовсталь) зробив переуступний напис на пред'явлення претензії та позову на залізничній накладній відправнику вантажу - ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля.

Переуступний напис засвідчений підписами комерційного директора і головного бухгалтера та печаткою вантажоодержувача - ПАТ МК Азовсталь.

Відправник вантажу - ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля уповноважив Товариство з обмеженою відповідальністю Метінвест-Ресурс у особі ОСОБА_2 подати позов від імені вантажовідправника.

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність,встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Ст.133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Відповідно до ч.2 п.2 Правил заявлення та розгляду претензій переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Суд зробив розрахунок збитків у вигляді нестачі та встановив, що позивач не вірно розрахував суми недостачі.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 13820,11 грн. із розрахунку: 2519,16 кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі для брухту сталевого 0,5% (3000 кг - 348,25 кг) та засміченості вантажу 5% (2651,75 кг 132,59кг) х 5486,00 грн. (вартість 1т брухту сталевого, зданого до перевезення без ПДВ ) /1000.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, м. Павлоград в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-ресурс підлягають задоволенню частково, у сумі 13820,11 грн.

Заперечення відповідача судом не приймаються до уваги у зв'язку з безпідставністю.

Судовий збір відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129, 130, 133 Статуту залізниць України, і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-ресурс, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Лиман задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (84400, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, м. Павлоград (51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ЄДРПОУ 00178353) вартість нестачі вантажу в розмірі 13820,11 грн., судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 21.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 28.08.2017.

Повний текст рішення підписано 28.08.2017.

Суддя Г.Є. Курило