Ухвала суду № 6847551, 21.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009 р.Справа № 2-а-37469/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів:

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

за участю представників сторін:

позивача - Щербак Ю.І.

відповідача - Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 22.04.2009р. по справі№2-а-37469/09/2070

за позовом Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство "Промавтомат"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство Науково-виробниче підприємство "Промавтомат", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 12.02.2009 р. та 05.03.2009 р. відповідно № 0000021800/0 та № 0000021800/1 про нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 22 919,75 грн., у тому числі 16371,25 грн. - за основним платежем та 6 548,5 грн. - за штрафними санкціями, та № 0000031800/0 та № 0000031800/1 про нарахування податку на додану вартість в сумі 19 645,5 грн., у тому числі 13 097,0 грн. - за основним платежем та 6 548,5 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 р. позов задоволено та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районні м. Харкова від 12.02.2009 р. № 0000021800/0 та № 0000021800/01 про нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 22 919,75 грн. (у тому числі 16 371,25 грн. - за основним платежем та 6 548,50 грн. - за штрафними санкціями) та від 12.02.2009 р. № 0000031800/0 та від 05.03.2009 р. № 0000031800/01 про нарахування податку на додану вартість в сумі 19 645,50 грн. ( у тому числі 13 097,00 грн. - за основним платежем та 6 548,50 грн. - за штрафними санкціями).

Відповідач, не погодившись з даною постановою, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 р. скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що, на його думку, судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було досліджено постачання товару по ланцюгу постачання, вважає, що мали місце безтоварні операції.

Позивач в запереченні та уповноважений представник в судовому засіданні зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 р. залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ПП НВП "Промавтомат" з питань правових відносин з ТОВ "ПБК "Вертикаль" за березень 2008 року, за результатами якої складено акт від 21.01.2009 р. № 68/18-015/32137096 та винесені податкові повідомлення-рішення від 12.02.2009 р. № 0000021800/0 та № 0000031800/0 та від 05.03.2009 р. № 0000021800/1 та № 0000031800/1 про нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 22 919,75 грн., у тому числі 16 371,25 грн. - за основним платежем та 6 548,5 грн. - за штрафними санкціями, та про нарахування податку на додану вартість в сумі 19 645,5 грн., у тому числі 13 097,0 грн. - за основним платежем та 6 548,5 грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до вказаного акту перевірки встановлено порушення ПП НВП "Промавтомат" пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2008 року на загальну суму 13097,0 грн. та податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року на суму 16 371,25 грн.

Одночасно, в акті перевірки зазначено, що відповідно до ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 216, п.1 ст.228 Цивільного кодексу України угоди із ТОВ "Укрбудтрейд" та ПП "Фінансовий радник", за якими ТОВ "ПБК "Вертикаль" були придбані товари, які в подальшому були реалізовані позивачу, не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та моральним засадам суспільства, а відтак є нікчемними. Відповідно, угода, укладена між ПП НВП "Промавтомат" та ТОВ "ПБК "Вертикаль" також не спричиняє реального настання правових наслідків, суперечить, моральним засадам суспільства та вважається такою, що порушує публічний порядок. Тож, відображення даного правочину в податковому обліку ПП НВП "Промавтомат" є неправомірним та призвело до заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. З огляду на викладене, відповідач, з вказівкою на ч. 2 ст.215 ЦК України, вважає, що вказаний правочин є нікчемним.

Однак, такі висновки відповідача є помилковими виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПП НВП "Промавтомат" мало взаємовідносини з ТОВ "ПБК "Вертикаль", а саме : ПП НВП "Промавтомат" придбало товари (електрокомплектуючі) у ТОВ "ПБК "Вертикаль" на суму 78 582,00 грн., у тому числі ПДВ 13 097,00 грн.

На підтвердження здійснення вказаної операції ТОВ "ПБК "Вертикаль" було складено та надано на адресу ПП НВП "Промавтомат" наступні документи: рахунок-фактура № СФ-3803 від 26.03.2008 р., видаткова накладна № 3803 від 26.03.2008 р. та податкова накладна № 3803 від 26.03.2008 р. Розрахунки за придбані товари були здійснені ПП НВП "Промавтомат" у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду банківськими виписками по рахунку позивача в АКІБ "Укрсиббанк".

Вартість придбаних товарів (без урахування ПДВ) була віднесена ПП НВП "Промавтомат" до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року, а сума сплаченого ПДВ включена до складу податкового кредиту за березень 2008 року.

Відповідно до положень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати - це будь-які витрати на придбання товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У свою чергу, ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону передбачає, що до складу валових витрат належать витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, електрокомплектуючі, придбані ПП НВП "Промавтомат" у ТОВ "ПБК "Вертикаль", були встановлені на електрообладнанні, виготовленням та реалізацією якого займається ПП НВП "Промавтомат", а отже були використані у власній господарській діяльності позивача. При цьому факт придбання вказаних електрокомплектуючих підтверджується складеними ТОВ ПБК "Вертикаль" рахунком-фактурою № СФ-3803 від 26.03.2008 р. та видатковою накладною № 3803 від 26.03.2008 р.

Отже, віднесення ПП НВП "Промавтомат" вартості придбаних у ТОВ "ПБК "Вертикаль" товарів (без урахування ПДВ) до складу валових витрат відповідає вимогам п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Необхідно зазначити, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підтвердження факту постачання товарів ТОВ "ПБК "Вертикаль" було виписано на адресу ПП НВП "Промавтомат" податкову накладну № 3803 від 26.03.2008 р. Зауваження щодо форми та змісту наданої податкової накладної з боку відповідача в акті перевірки відсутні та в ході судового розгляду справи також не заявлялися. На момент складання вказаної податкової накладної та на момент розгляду справи і ПП НВП "Промавтомат", і ТОВ ПБК "Вертикаль" зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується відповідними свідоцтвами і не заперечується відповідачем.

Тож дані обставини свідчать, що ПП НВП "Промавтомат" мала достатні і передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту.

Отже, ПП НВП "Промавтомат" скористалося наданим йому законом правом та відобразило у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року податковий кредит за операцією з придбання товарів у ТОВ "ПБК "Вертикаль", із відповідним відображенням суми ПДВ у графі 21 Розділу II Додатку до декларації з ПДВ за березень 2008 року "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

Таким чином, висновок відповідача про порушення ПП НВП "Промавтомат" пп. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковим та безпідставним.

Також є необґрунтованим твердження відповідача про те, що несплата будь-яким з постачальників товарів по ланцюгу постачання товару податку на додану вартість тягне наслідком позбавлення покупця товару права на податковий кредит, оскільки, по-перше, такої умови для виникнення права на податковий кредит не містить Закон України "Про податок на додану вартість", а по-друге, законами України не передбачена відповідальність платника податків за несплату його контрагентами ПДВ до бюджету. Тобто, у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки настають лише для нього.

Також суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на постанову Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 12.02.2008 р. по справі № 08/28, оскільки, по-перше, ані позивач, ані відповідач не є сторонами зазначеної справи, а по-друге, представником відповідача в судовому засіданні не було надано жодних доказів того, що позивач, укладаючи угоду із ТОВ "ПБК "Вертикаль" діяв без належної обачності та обережності та що йому було відомо про порушення, які були допущені ТОВ "ПБК "Вертикаль" та його контрагентами.

Крім того, слід зазначити, що з наданих документів вбачається, що ПП НВП "Промавтомат" та ТОВ "ПБК "Вертикаль" при вчиненні угоди та на час розгляду справи в суді зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мають право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ПП НВП "Промавтомат" та ТОВ "ПБК "Вертикаль" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.          

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ПП НВП "Промавтомат" було відомо про порушення ТОВ "ПБК "Вертикаль" та його постачальниками вимог податкового законодавства.          

Правові наслідки, обумовлені цим правочином, реально настали для обох сторін цієї угоди (позивачем було отримано та використано у власній господарській діяльності електрокомплектуючі, а постачальником - ТОВ "ПБК "Вертикаль" - отримано грошові кошти за реалізовані товари).          

Отже, в діях позивача не вбачається щодо укладення угоди із ТОВ "ПБК "Вертикаль" та відображенні такої операції в податковому обліку ПП НВП "Промавтомат" мети завуальованої та завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

На момент укладення угоди та її виконання, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, не надано.

Висновки, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 22.04.2009р. по справі№2-а-37469/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді(підпис)

(підпис) Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2009 р.