Ухвала суду № 68469520, 23.08.2017, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1417/17

Провадження № 2/433/779/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"23" серпня 2017 р.

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, яку представляє ОСОБА_2 до Луганської міської ради про визнання права власності на частку в квартирі в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

З позовною заявою до суду звернулась ОСОБА_1, яку представляє ОСОБА_2 до Луганської міської ради про визнання права власності на частку в квартирі в порядку спадкування.

Відповідно до ч. ч. 2 -4 ст. 119, ч. 1 ст. 120 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як вбачається з поданої позовної заяви з додатками, останні не завірені належним чином, що унеможливлює читання відомостей, зазначених в них.

За вимогами ч. 1, ч. 2 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Копії документів подаються до суду належно завірені. Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити, ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Приписами п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно, або його витребування ціна позову визначається вартістю спірного майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як роз'яснено у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання права власності на спадкове майно, отже вимоги майнового характеру.

Окремо суд зауважує, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку,строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Також, відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

З вказаних положень слідує, що необхідно відповідними документами підтверджувати право оцінювача та субєкта оціночної діяльності, який здійснював оцінку нерухомого майна.

Отже, позовні вимоги у спорах про набуття права власності на майно, є майновими, отже ціна позову зазначається виходячи з його вартості на момент звернення до суду та має бути підтверджена відповідними документами, що не було зроблено позивачем.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Враховуючи викладене, суд приймає сплату судового збору в мінімальному розмірі до підтвердження вартості спадкового майна відповідними документами.

Відповідно до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119,121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, яку представляє ОСОБА_2 до Луганської міської ради про визнання права власності на частку в квартирі в порядку спадкування залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 діб з моменту отримання копії ухвали.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась із позовом.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Певна