Ухвала суду № 68450764, 22.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року справа №805/1396/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі № 805/1396/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська птахофабрика до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

20 березня 2017 року Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольська птахофабрика звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Волноваської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області щодо відмови ТОВ Маріупольська птахофабрика у підтверджені статусу платника єдиного податку IV групи у 2017 року, яка оформлена листом від 21.02.2017 року № 971/05-33-12-00.

- зобовязати Волноваську обєднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо підтвердження ТОВ Маріупольська птахофабрика статусу платника єдиного податку IV групи у 2017 році.

Позов мотивований тим, що позивачем 25.02.2017 року від відповідача отримано лист від 21.02.2017 року №971/05-33-12-00, яким відповідач не підтвердив ТОВ Маріупольська птахофабрика статус платника єдиного податку IV групи на 2017 рік, в зв'язку з тим, що позивач має податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 178,93 грн. На думку позивача таке рішення податкового органу є протиправним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом, оскільки у позивача був відсутній податковий борг станом на 01.01.2017 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі № 805/1396/17-а позов задоволено. Визнано протиправними дії Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Маріупольська птахофабрика у підтверджені статусу платника єдиного податку IV групи у 2017р., яка оформлена листом від 21.02.2017 р. №971/05-33-12-00.

Зобовязано Волноваську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю Маріупольська птахофабрика статусу платника єдиного податку IV групи у 2017 році.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.74-75).На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права, а саме підпунктів п. 9.3 ст. 9 п.п. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, ст. 36, підпункту 291.5 1.3 пункту 291.5 1 статті 291 Податкового кодексу України, що призвело до ухвалення незаконної постанови про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечували представники позивача наголошуючи на законності ухваленої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольська птахофабрика зареєстровано в якості юридичної особи за включено до ЄДРПОУ за №30844806, адреса розташування: 85751, Донецька обл., Волноваський район, селище ОСОБА_4, вул. Леніна, буд. 2 та є сільськогосподарським товаровиробником, зареєстрованим платником єдиного податку IV групи з 01.01.2015 року.

Відповідач, Волноваська обєднана Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Листом №971/05-33-12-00 від 21.02.2017 року відповідач відмовив позивачу в реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, обґрунтовуючи тим, що станом на 01.01.2017 року ТОВ Маріупольська птахофабрика має податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які сплачуються юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) у сумі 178,93 грн., що не дає підприємству право на застосування у 2017 року спрощеної системи оподаткування (єдиний податок четвертої групи).

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із матеріалами справи, позивачем до відповідача було подано звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки від 16.02.2016 року №9018069050, в якої визначене податкове зобовязання на 2016 рік в сумі 12433,23 грн. (3108,32грн. по квартально, 4 квартал 3108,27грн.) у тому числі по обєктам оподаткування:1. Магазин с. Степне 1176,81грн. (294,20грн. по квартально, IV квартал -294,24грн.); 2. Магазин с. Кропивницьке 1630,86грн. (407,72грн. по квартально, IV квартал 407,70грн.); 3. Контора с. Степне 9182,30грн. (2295,58грн. поквартально, IV квартал 2295,56грн.); 4. Хлібопекарня консервний цех. с. Степне 443,26грн. (110,82грн. поквартально, IV квартал 110,80грн.)

Відповідно до зазначеного ТОВ Маріупольська птахофабрика у декларації від 16.02.2016 року №9018069050 типу обєкту нерухомості, а саме інші обєкти житлової нерухомості, в ІС Податкових блок підприємству відкрито особовий рахунок 18010100.

Факт сплати узгодженого податкового зобовязання підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку №26007226153 в АТ ОСОБА_5 ОСОБА_3 від 21.04.2016р. 27.07.2016р. 21.10.2016р. 25.01.2017р.

Щодо сплати податку за 2015 рік на 4 обєкти нерухомого майна позивача, які розташовані в Волноваському районі Донецької області та сплата якого підконтрольна Волноваській ОДПІ, слід зазначити наступне, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 рік із додатком. У податковій декларації позивач визначив суму податку 10989,67грн. який був сплачений із розбивкою на квартали та перераховувався 4 частинами. Факт сплати підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку №26007226153 в АТ ОСОБА_5 ОСОБА_3 від 24.04.2015р. 22.07.2015р. 23.10.2015р. 25.01.2015р.

18 травня 2015 року позивачем на адресу відповідача була помилково направлена податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік. Зазначена декларація містила у собі інформацію щодо найменування контролюючого органу за місцезнаходженням обєкта нерухомості Мангуська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. Крім того, був зазначений невірний код органу місцевого самоврядування за місцем знаходження обєкта нерухомості НОМЕР_1, замість НОМЕР_2. У цій декларації була визначена сума податкового зобовязання з податку на 2015 рік у розмірі 753,07 грн.(річна сума) з розбивкою поквартально по 143,27 грн.(1-3 квартали, 4 квартал 143,26 грн.) зі сплати податку що до обєкту, що розташований у Першотравневому районі Донецької області.

В подальшому, підприємством було виявлено помилку під час подачі податкової декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015р. а саме декларацію помилково надіслана електронними засобами звязку не до Мангуської ОДПІ, а до Волноваської ОДПІ, зазначене підтверджується квитанцією №2.

Таким чином, задекларований податок у розмірі 573,07грн. сплачений за вірними реквізитами, але декларацію було надіслано помилково до Волноваської ОДПІ.

В подальшому позивачем вжиті заходи щодо надсилання податкової декларації до Мангуської ОДПІ, а саме субєктом господарювання направлено до Мангуської ОДПІ податкову декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015р.

31.05.2016 року до відповідача позивачем була надана уточнююча податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, де було зменшено податкове зобовязання з податку на 2015 рік у сумі 143,27 грн. поквартально.(1-3 квартали, 4 квартал 143,26 грн.)

Позивачем податок за 2015 рік за один обєкт нерухомого майна позивача, який розташований в Першотравневому районі Донецької області, сплата якого підконтрольна Мангускій ОДПІ у сумі 573,07 грн., був сплачений до місцевого бюджету смт. Ялта, Першотравневого району що підтверджується банківською випискою по рахунку №26007226153 в АТ ОСОБА_5 ОСОБА_3 від 28.04.2015 року.

Відповідно до даних відповідача у позивача станом на 31.12.2016 року, а як наслідок і на 01.01.2017 року обліковується недоїмка 178,93 грн. внаслідок відображення в інтегрованій картці платника податку вищезазначених декларацій 18.01.2017 року.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пунктом 266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Позивачем надавались відповідні декларації та сплачувався податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В силу пп.295.9.1 п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп.298.8.1 п. 298.8 ст.298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Спір щодо подання позивачем усіх необхідних документів для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, між сторонами відсутній.

Підпунктом 291.5 1.3 пункту 291.5 1 ст. 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Крім того, згідно до пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК регламентовані випадки коли платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, а саме: 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

В спорі, який розглядається спірним є питання підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Позивач вважає, що станом на 01.01.2017 року не мав податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідач же зазначає,що у платника станом на 01.01.2017 року був наявний податковий борг у сумі 178,93 грн.

Судом були досліджені надані сторонами докази, а саме з боку позивача акти звірки з податковим органом (відповідачем): № 6916-20 від 14.01.2016 року та № 3853-07 від 13.01.2017 року, де було зазначено, що станом на 01.01.2016 року та 31.12.2016 року позивач не мав заборгованості перед бюджетом.

Також допитані в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідків працівники ДПІ та дослідженні матеріали службового розслідування (ОСОБА_3 службової перевірки повноти та своєчасності відображення у відповідних регістрах інформаційної системи Податковий блок показників, які характеризують стан розрахунків платників СТОВ Маріупольська птахофабрика….з бюджетами від 27.03.2017 року) свідчать про те, що у позивача був відсутній податковий борг за 2015, 2016 роки.

Крім того, наявність в інтегрованій картці платника податків (позивача) податкового боргу у 2017 році до уваги судом не приймається, оскільки помилково направлена декларація від 18 травня 2015 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік не була перевірена, що призвело до формування недостовірних даних станом на 18.01.2017 року і як слід надання відповідачем листа від 21.02.2017 року про те, що наявність боргу не дає право позивачу на застосування у 2017 році спрощеної системи оподаткування.

Згідно до листа відповідача від 15.06.2017 року № 2250/8/05-33-13 вбачається що інформацію по даним ІС Податковий блок можна отримати на будь - яку дату в минулому, але лише датою поточного входу до системи. Детальний аналіз технічної можливості отримання інформації про послідовність, причини та наслідки виникнення податкового боргу по коду платежу 18010400 податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості на районному рівні виконати неможливо.

Тому висновки відповідача про наявність податкового боргу у позивача станом на 01.01.2017 року спростовуються матеріалами справи.

Слід звернути увагу на ту обставину, що позивач вже мав статус платника єдиного податку четвертої групи, тому він повинен був тільки підтвердити статус платника єдиного податку.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно п. 299.6 названої статті Кодексу підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 цього Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Відповідачем до матеріалів справи не додано письмової відмови позивачу у реєстрації у 2017 році позивача платником єдиного податку четвертої групи, як це передбачено приписами п.299.5 ст.299 Податкового кодексу України з підстав наявності у поданих в порядку п.п.298.8.1, п.298.8, ст.298 Податкового кодексу України документах недоліків або порушення строків подачі документів.

Матеріалами справи встановлено, що зазначена перевірка позивача контролюючим органом не проводилась та рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи відповідачем не приймалось.

Крім того, слід звернути увагу на ту обставину, що платник єдиного податку повинен перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Однак, таке порушення відповідачем не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяви підстави, обставини та нормативне обґрунтування знаходять своє підтвердження в ході повного та всебічного судового розгляду матеріалів справи, доводів представників сторін та позовних вимог по суті.

Суд першої інстанції дійшов висновку, оскільки у позивача був відсутній податковий борг станом на 01.01.2017 року, не надано доказів: проведення документальної перевірки платника податку та встановлення в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи), не прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку дають суду усі підстави для задоволення позову.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі № 805/1396/17-а - залишити без задоволення.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі № 805/1396/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська птахофабрика до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 23 серпня 2017 року.

ГоловуючийА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_6