Ухвала суду № 6844834, 08.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2009 р.Справа № 2-а-26480/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 07.05.2009р. по справі№2-а-26480/08/2070

за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі ТОВ "Каіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс», звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2008 р. №0003102305/0, податкове повідомлення-рішення від 06.10.2008 р. №0003102305/1

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 12.08.2008 р. № 0003102305/0, від 06.10.2008 р. №0003102305/1, винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, відповідач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Українсько-американському спільному підприємству у формі ТОВ "Каіс" в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп. 5.4.6, п.5.4 ст. 5, п.п. 5.2.7 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року, що призвело неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Українсько - американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, іншого законодавства за період 01.04.2007р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт №4818/2305/20023279 від 30.07.2008 р.

В ході проведення перевірки встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до складу валових витрат безпідставно віднесені суми витрат зі страхування, крім витрат з довгострокового страхування недержавного пенсійного пенсійного забезпечення у 2 кварталі 2007 року, та в порушення п.п.5.2.7 п. 5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат безпідставно віднесені суми витрат у вигляді самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів у 2 кварталі 2007 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 30.07.2008 №4818/2305/20023279, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2008 р. №0003102305/0 про визначення Українсько - американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс» податкового зобов'язання у розмірі 99 975,00 грн. (66 650 грн. - основний платіж та штрафна (фінансова) санкція у розмірі 33 325,00 грн.)

Не погодившись з цим рішенням, Українсько-американського спільним підприємством формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс» розпочато процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181.

Рішенням Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова скарга Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс» залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, відповідно до п.п. 5.4.6 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відніс до валових витрат витрати зі страхування ризиків, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності з експортування продукції Комітента відповідно до умов Договору комісії, та правомірно, відповідно до п. п. 5.2.7 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", задекларував валові витрати 2007 року, самостійно виявлені у 2-му кварталі 207 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції у2-му кварталі 2007 року на підставі договорів добровільного страхування вантажів та багажу, укладених між Українсько - американським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю страховою компанією «СХІД-ЗАХІД», позивачем страхувалися майнові інтереси, пов'язані з володінням, та (або) користуванням, та (або) розпорядженням вантажем, наданим Страхувальнику, в процесі його транспортування у відповідності з умовами контрактів із нерезидентами та Договором комісії № 02/26/03 від 26.03.2007р., укладеним з Відкритим акціонерним товариством «Сумській хлібокомбінат» та Договору комісії № 26/03/02 - ТД від 26.03.2007р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Сумський хліб". У відповідності з Договорами добровільного страхування вантажів та багажу були нараховані у 2-му кварталі 2007 року валові витрати.

Декларуючи валові витрати зі страхування вантажів та багажу позивач діяв відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись тими зобов'язаннями, які були покладені на позивача Комітентом (тобто на умовах Договору комісії №02/26/03 від 26.03.2007р. та Договору комісії №26/03 - ТД від 26.03.2007р). Відповідно до 1,2.1.3 зазначених Договорів комісії комісіонер зобов'язаний «прийняти всі необхідні заходи із збереження від втрати, нестачі або пошкодження Товару Комітента, а також застрахувати Товар відповідно до „Правил добровільного страхування вантажів та багажу"», у відповідності до п.2.1.11 Комісіонер «несе відповідальність за збереження Товару з моменту передачі на комісію», а згідно з п.3.3 «Комісіонер відповідає перед Комітентом за втрату або пошкодження Товару Комітента, який знаходиться в нього».

Відповідно до ч. 1 ст. 1021 Цивільного Кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

У зв'язку з чим, відповідно до вимог зазначених договорів комісії та діючого законодавства комісіонер був зобов'язаний з метою збереження від втрати, нестачі або пошкодження товару комітента застрахувати за власний рахунок свої майнові інтереси, пов'язані із здійсненням господарської діяльності з експортування продукції комітента.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позивач застрахував свої інтереси, пов'язані з експортуванням продукції Комітента. До того колегія суддів зазначає, що позивач був зобов'язаний це зробити відповідно до умов Договору комісії та вимог діючого законодавства, тобто це витрати, які понесені на власний ризик позивачем з метою виконання умов Договору комісії.

Відповідно до п.п. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться витрати зі страхування ризиків з транспортування продукції платника податку, а також кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат відносяться суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до цієї норми Закону, платник податку має право, у випадку виявлення помилок, пов'язаних з невіднесенням до валових витрат сум витрат, неврахованих в минулих податкових періодах, задекларувати такі валові витрати саме в тому податковому періоді, в якому ці помилки були виявлені.

Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок, оскільки документи, надані до суду, свідчать про те, що помилка, а саме: не задекларовані валові витрати в розмірі 180970,00 грн. у 1 кварталі 2007 року, була виявлена платником податку у 2-му кварталі 2007 року, про що було повідомлено податковий орган шляхом зазначення даних витрат у поданій податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року, в якій було зазначено витрати, які були не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду у розмірі 180970,00 грн. по рядку 05.2 декларації. Ця декларація була подана до податкового органу 07.08.2007 року

Судом першої інстанції спростовано твердження відповідача стосовно відсутності зауважень та заперечень Українсько - американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс» щодо висновків акту перевірки від 30.07.2008р. №4818/2305/20023279.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки в січні 2007 року, тобто до моменту проведення перевірки позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року, в якій було зазначено витрати, які були не враховані в обчисленні валових витрат попереднього звітного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 07.05.2009р. по справі№2-а-26480/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Дюкарєва С.В. Судді Катунов В.В. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2009 р.