Постанова № 6844398, 16.09.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                                                                    Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16.09.2009           Справа № 5020-4/007-7/185-12/189

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Яковенко С.Ю. , Санакоєвої М.А. секретар судового засідання          Антонова Н.В.                              

за участю представників сторін:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Севастопольського судоремонтного заводу "Лазарівське адміралтейство" - Молчанов Антон Олександрович довіреність № б/н від 29.04.09; представник відповідача Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя - Трипус Євген Володимирович довіреність № 1643/9/10-041 від 16.04.09; прокурор Прокуратури м.Севастополя - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив; представник відповідача Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя - Гурікова Марина Михайлівна довіреність № 1461/9/10-050 від 02.06.08; представник відповідача Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - Грабар Олександр Володимирович довіреність № 9717/9/03 від 16.09.09; представник відповідачаДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя - Медведева Ірина Григорівна довіреність № 1259/9/10-041 від 16.04.09; розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Господарський суд мiста Севастополя (суддя ) від 17.12.08 у справі № 5020-4/007-7/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Севастопольський судоремонтний завод "Лазарівське адміралтейство" (вул. Героїв Севастополя 13,Севастополь,99001) до           Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001) про визнання недійсним податкового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4000052200/0 від 28.11.2005 ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 17 грудня 2008 року (суддя Харченко І.А.) у справі №5020-4/007-7/185-12/189 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного російського – українського підприємства Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське адміралтейство»до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4000052200/0 від 28.11.2005., за участю прокурора міста Севастополя, задоволений повністю.

Визнано нечинним податкове рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 4000052200/0 від 28.11.2005. про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Російського –Українського підприємства «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське адміралтейство»пені в розмірі 20334501,35 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Нахімовському районі м. Севастополя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 17 грудня 2008 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ Спільного російського –українського підприємства «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське адміралтейство»відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що викладені у постанові суду першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, а саме: п.п. д ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.92.1993., п. 7 Положення про порядок надання індивідуальних ліцензій на право відкриття юридичними особами – резидентами України рахунків в іноземних банках, затвердженого Постановою Правління НБУ від 05.05.99. № 221, із змінами і доповненнями.

Апелянт зазначає, що проведення ТОВ СРУП «ССЗ «Лазарівське Адміралтейство» непередбачених умовами індивідуальної ліцензії операцій, а також проведення операцій до дати видачі ліцензії, за рахунком, відкритим у закордонному банку, є проведення операцій без наявності ліцензії, у зв’язку з чим до підприємства мають бути застосовані штрафні санкції передбачені ст.. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993.

У судовому засіданні 19 вересня 2009 року представники апелянта доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні 19 вересня 2009 року апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів заслухав доводи представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»звернулося до Господарського суду м. Севастополя із позовом до відповідача –Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним рішення-повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4000052200/0 від 28.11.2005.

Державною податковою адміністрацією у м. Севастополі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»за період з 01.07.2004. по 30.06.2005.

За результатами перевірки складено Акт від 18.11.2005. № 118/10/23- 123/30394016/227 про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»за період з 01.07.2004. по 30.06.2005.

У акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем вимог підп. «д»п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.93. «Про систему валютного регулювання валютного контролю» (із змінами та доповненнями) в частині проведення операцій з валютними цінностями по рахунку в іноземному банку з порушенням умов індивідуальної ліцензії № 141 від 17.11.2003., строк дії якої згідно змін та доповнень встановив до 01.11.2004. (т.1 а. с. 10 –26).

За результатами перевірки згідно податкового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4000052200/0 від 28 листопада 2005 року до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 20334501,35 грн. (т.1 а. с. 9).

Вказана штрафна (фінансова) санкція, згідно акту перевірки та розрахунку фінансових санкцій до нього, застосована до позивача у сумі еквівалентної сумі валютних цінностей, перерахованих у валюту України по курсу НБУ на день здійснення таких операцій».

Відповідно до ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993. (із змінами і доповненнями) індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно п.п. «д»ч.4 ст. 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребує розміщення валютних цінностей на рахунок і у вкладах за межами України.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»на підставі індивідуальної ліцензії НБУ від 17.11.2003. № 141 відкритий для використання рахунок в російських рублях у «Зовнішекономбанк» (Російська Федерація, м. Москва).

Згідно з п. 1 індивідуальної ліцензії Національного Банку України від 17.11.2003. № 141 (т. 1 а. с. 27-28) джерелом находження котів на зазначений рахунок є кошти Міністерства оборони Російської Федерації для виконання зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальність Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»з ремонту і технічного обслуговування кораблів Військово – Морського Флоту Російської Федерації на підставі контрактів з Міністерством оборони Російської Федерації після надання копії цих контрактів до Головного управління НБУ в Автономній Республіці Крим.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. індивідуальної ліцензії підприємству надане право винятково на використовування рахунку з метою розрахунків за межами України з нерезидентами за придбання матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та виконання резидентами Російської Федерації субпідрядних робіт згідно з укладеними договорами між підприємством та підприємствами Російської Федерації, що необхідні для використання контрактів з ремонту і технічного обслуговування кораблів ВМФ Російської Федерації.

В порушення умов п. 2 індивідуальної ліцензії № 141 від 17.11.2003. позивачем перераховані валютні кошти за товар, придбання якого не передбачено умовами ліцензії, а саме: крісло масажне і комплект гідро масажного обладнання, послуги гуртожитку, авто техніка МАЗ.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції не надана правова оцінка доводам заявника відносно здійснення ним вказаних платежів на виконання контрактів з ремонту і технічного обслуговування кораблів ВМФ РФ. Позивачем не підтверджено придбання вказаного товару договорами, які були б укладені між підприємством та підприємствами Російської Федерації на виконання резидентами Російської Федерації субпідрядних робіт чи придбання матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, згідно вимогам підпункту 2.2.1 пункту 2.2. індивідуальної ліцензії.

Отже, дані валютні операції не підпадали під перелік операцій за рахунком, право на відкриття та використання якого надане Товариству з обмеженою відповідальністю Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»індивідуальною ліцензією Національного банку України від 17.11.2003. № 141.

Відповідно до абз.4 п.п. а ч.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії не потребують операції щодо платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт.

Однак, валютні кошти були перераховані резидентом –ТОВ Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»за товар, послуги не за межі України, а безпосередньо з валютного рахунку, відкритого в іноземному банку – Зовнішекономбанк м. Москва на користь нерезидентів України.

Пунктом 6 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993. (із змінами і доповненнями) встановлено, що порядок і терміни видачі ліцензії, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензії визначаються Національним банком України.

Відповідно до п.2 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства.

Відповідно до п.7 Положення про порядок надання індивідуальних ліцензій на право відкриття юридичними особами-резидентами України рахунків в іноземних банках, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 травня 1999 р. № 221 режим надходження та використання коштів в іноземній валюті за зазначеним в індивідуальній ліцензії рахунком визначається умовами індивідуальної ліцензії.

Порушення позивачем умов індивідуальної ліцензії на відкриття та використання рахунку в закордонному банку також була підтверджена листом Національного банку України від 02.03.2005. № 43-819/1688-2055 (а. с. 99), в якому зазначено, що проведення ТОВ Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»непередбачених умовами індивідуальної ліцензії операцій, а також проведення операцій до дати видачі ліцензії, за рахунком, відкритим у закордонному банку, є проведення операцій без наявності ліцензії, у зв’язку з чим до підприємства мають бути застосовані штрафні санкції передбачені ст.. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993.

За такими обставинами, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності відповідальності за перерахування (повернення) в Україну валюти не на той рахунок, який зазначений в індивідуальній ліцензії НБУ, а також перерахування валютних коштів на користь нерезидентів в загальній сумі, еквівалентній 269662,67 грн. за товар, придбання якого не передбачено умовами ліцензії.

Судова колегія не приймає до уваги доводи позивача, що штрафні санкції, встановлені ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», повинні застосовуватися Національним банком України та за його визначенням підпорядкованими йому установами, тоді як державні податкові органи не підпорядковані НБУ.

Згідно ст. 3 Указу Президента України № 734/99 від 27.06.1999. «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»встановлено, що санкції, передбачені п.2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби –інших резидентів та нерезидентів України.

Отже, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 листопада 2005 року № 4000052200/9 прийняте ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя в межах наданих її повноважень.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду м. Севастополя від 17.12.08. у справі № 5020-4/007-7/18 підлягає задоволенню, постанова Господарського суду м. Севастополя від 17.12.2008. у справі № 5020-4/007-7/18 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду м. Севастополя від 17.12.08. у справі № 5020-4/007-7/18 задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Севастополя від 17.12.08. у справі № 5020-4/007-7/18 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У позові Товариству з обмеженою відповідальністю Севастопольський судноремонтний завод «Лазарівське Адміралтейство»про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 листопада 2005 року № 4000052200/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 вересня 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              З.І.Курапова

Судді           підпис                               С.Ю. Яковенко підпис                               М.А.Санакоєва З оригіналом згідно Суддя                                                             З.І.Курапова