Постанова № 6844235, 23.11.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № Б-48/143-09

Колегія суддів у складі: головуючого судді Фоміної В.О., судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

ліквідатора - Заярної А.М. (дов. б/н від 27.08.09р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ „Регіон -Реклама" (вх. № 3160Х/2-5) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.10.2009 р. по справі № Б-48/143-09

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон - Реклама", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон - Реклама", м. Харків, код 31432815

про визнання банкрутом, -

встановила:

У вересні 2009 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон - Реклама" звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Регіон - Реклама" та просив суд визнати товариства банкрутом, керуючись ст. 1,2, 12, 64, ГПК України, ст.22, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Свої вимоги ліквідатор обґрунтовував тим, що сума кредиторської заборгованості перевищує активи ТОВ «Регіон-Реклама», товариство не веде підприємницької діяльності з 2007р., що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами.           Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2009 р. по справі № Б-48/143-09 залишено заяву ліквідатора ТОВ „Регіон-Реклама" про визнання банкрутом ТОВ „Регіон-Реклама" в порядку ст. 51 Закону без розгляду. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду від 07.09.2009р., та провадження у справі. Ухвалу мотивовано тим, що заява боржника не містить всіх відомостей перелічених в ст.ст. 7, 51 Закону, ст.ст. 59-61 ГК України та ст.ст. 105, 110-112 ЦК України, а боржником без поважних причин не подано витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для розгляду справи. В апеляційній скарзі ТОВ „Регіон - Реклама" порушує питання про скасування зазначеної ухвали та передачу справи на розгляд до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконання вимог ухвали суду товариством були надані витребувані судом документи, а посилання суду на порушення порядку публікації ліквідатором повідомлення про припинення юридичної особи є безпідставним. Крім того, заява ліквідатора про визнання боржника банкрутом була прийнята судом до розгляду, тому ст. 9 Закону, на яку посилається суд в оскаржуваній ухвалі і яка передбачає повернення судом цієї заяви, застосовуватися не може. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ліквідатора товариства, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду від 07.09.2009р. було порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 25.09.2009 р. Зазначеною ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; зобов'язано боржника надати суду: докази виконання вимог ст.ст. 7, 51 Закону, ст.ст. 59-61 ГК України та ст.ст. 105, 110-112 ЦК України, виписку, витяг або довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, яка чинна на момент розгляду справи; оригінали документів доданих до заяви для огляду суду; установчі документи боржника з усіма змінами та доповненнями; дані про загальну суму заборгованості перед усіма кредиторами з розшифровкою усіх сум боргу по кожному кредитору окремо, також окремо по кожному дебітору, з зазначенням строку їх виконання; дані по заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства, а також заборгованості по податкам і зборам (обов'язковим платежам); дані про майнові активи боржника, у тому числі про грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника, а також про майнові права, які належать боржнику; поштові адреси банків і інших фінансових установ, що обслуговують боржника; щоквартальні баланси підприємства за 2008-2009рр.; інші дані про фінансовий стан підприємства; висновок незалежної аудиторської фірми про фінансовий стан підприємства; перелік та повний опис заставленого майна; довідку про наявність філій та дочірніх підприємств; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу учасників товариства для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Ухвалою від 23.09.2009р. розгляд справи відкладався на 05.10.2009р. з метою виконання боржником вимог ухвали господарського суду від 07.09.2009р. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про порушення справи про банкрутство в супереч ч. 1 ст. 7 Закону не містить виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника. В порушення ч.4 ст.105 ЦК України, ч. 8 ст. 59, ч. З ст. 60 ГК України боржником не надано доказів опублікування ліквідаційною комісією (ліквідатором) у відповідних офіційних друкованих органах повідомлення про ліквідацію підприємства, порядок і строки заяви кредиторами претензій.

Публікація в газеті «Трибуна акціонера»не відповідає вимогам законодавства, а в „Бюлетені державної реєстрації" №214 від 11.05.2009р. не свідчить про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків, до того ж розгляд та затвердження проміжного балансу учасниками товариства відбулися передчасно, до закінчення мінімального встановленого законодавством двохмісячного строку пред'явлення кредиторами вимог.

Тільки після виконання вимог законодавства можливо з’ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 4-1 ГПК України , ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 9 Закону п. 5 ст. 81 ГПК України і те, що боржником без поважних причин не подано витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку залишити заяву боржника без розгляду.

Однак, з таким висновком не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції.

Дійсно, відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

В силу ч. 8 ст. 59 ГК України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.          

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, боржником не надано доказів опублікування ліквідаційною комісією (ліквідатором) у відповідних офіційних друкованих органах повідомлення про ліквідацію підприємства, порядок і строки заяви кредиторами претензій (ч.4 ст.105 ЦК України, ч. 8 ст. 59, ч. З ст. 60 ГК України). Здійснена ліквідаційною комісією публікація в газеті „Трибуна акціонера" не відповідає зазначеним вимогам законодавства, оскільки вказана газета не є офіційним друкованим виданням органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Публікація в „Бюлетені державної реєстрації" №214 від 11.05.2009р. також не свідчить про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків (ч.4 ст.105 ЦК України, ч. 8 ст. 59, ч. З ст. 60 ГК України), оскільки: по-перше, вона здійснена не ліквідатором, а державним реєстратором; а по-друге, не містить відомостей про порядок та строк заявлення вимог кредиторів, адреси діяльності ліквідаційної комісії (яка визначена в оголошенні в газеті „Трибуна акціонера"), що позбавляє кредиторів можливості звернутися зі своїми вимогами до боржника.

Надані боржником копії балансу на 30.06.2009р. та протоколу №2/2009 зборів учасників ТОВ „Регіон-Реклама" від 30.06.2009р. свідчать про те, що розгляд та затвердження проміжного балансу учасниками товариства відбулися передчасно, до закінчення мінімального встановленого законодавством двохмісячного строку пред'явлення кредиторами вимог в супереч вимогам ч. 1 ст. 111 ЦК України, за якою ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Також, всупереч ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону заявником не надано доказів, які б підтверджували наявність грошових коштів на розрахунковому рахунку станом на 30.06.2009р. в сумі 4400грн. (станом на 05.10.2009р. - 3991,99грн.).

Тобто, тільки після виконання вищезазначених вимог законодавства, як вірно зазначив суд, можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду (після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України) із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Виходячи з вимог Закону, вказані обставини повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

В обґрунтування апеляційної скарги ліквідатор товариства посилається на те, що залишення позову без розгляду та застосування п. 5 ст. 81 ГПК України можливо за умов, що документи вважаються витребуваними, якщо про це зазначено у процесуальному документі, ці документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, позивач не подав витребувані документи без поважних причин. Представник боржника приймав участь в судовому засіданні, вимоги ухвал суду від 07.09.2009 р. та від 23.09.2009р. товариством були виконані в повному обсязі, на доказ наявності грошових коштів суду була надана копія балансу боржника та оригінал для огляду. Окрім цього, суду було надано оригінал аудиторського висновку.

Які саме з витребуваних судом документів, не були надані суду без яких неможливо вирішити справу, і що в свою чергу стало підставою для залишення заяви кредитора без розгляду, суд в ухвалі не зазначив.

Крім того, заявник вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про порушення порядку публікації ліквідатором повідомлення про припинення юридичної особи.

Так, відповідно до ч.ч.2,3 ст..60 ГПК України, орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій. Згідно ч.І ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення про припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відповідно до ч.І7 та 18 вищезазначеної статті Закону, повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом десяти робочих днів з моменту внесенні відповідного запису до Єдиного державного реєстру. При цьому державному реєстратору надається документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи (ч.І. ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Суду була надана копія «Бюлетень державної реєстрації»№ 124(9) від 11 травня 2009 року, в якому на стор. 95 розміщена публікація про припинення діяльності ТОВ «Регіон-Реклама». Публікація в газеті «Трибуна акціонера»була здійснена додатково до вимог закону для виявлення усіх кредиторів.

Як зазначив в суді апеляційної інстанції представник ліквідатора, певні витребувані документи не можуть бути подані з причин відсутності таких доказів у товариства. А факт недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, на його твердження, підтверджується іншими документами, наявними в матеріалах справи, що також не може вважатися достатньою умовою для залишення позову без розгляду.

Зазначене викликає сумнів у ліквідатора щодо повноти та всебічності дослідження матеріалів справи в їх сукупності.

Однак, колегія суддів вважає, що всебічно та повно дослідивши надані та додатково витребувані ухвалою суду від 05.10.09р. матеріали, встановивши що заява про порушення провадження про банкрутство в супереч вимогам Закону, приписів ЦК України та ГК України не містить виклад обставин щодо неплатоспроможності боржника та не підтверджено доказами виконання вимог законодавства щодо з*ясування питання недостатності вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів і можливості звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції дійшов помилкового висновку залишити заяву без розгляду за відсутності підстав для звернення ліквідатора із заявою порушити провадження.

Крім того, Закон передбачає підстави, коли заява про порушення провадження може бути залишена без розгляду тільки згідно п. 13 ст. 11 Закону у разі не виконання ухвали суду щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк.

Більш того, суд в ухвалі посилається на ст. 9 Закону, проте зазначена стаття Закону передбачає повернення судом заяви про порушення справи про банкрутство, з посиланням на випадки ст. 63 ГПК України. Однак, заява ліквідатора про визнання ТОВ «Регіон-Реклама»була прийнята судом до розгляду, про що була винесена відповідна ухвала. Тому, в даному випадку ст. 9 Закону застосовуватися не може.

Таким чином, викладене свідчить про те, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для застосування п. 5 ст. 81 ГПК України.

За таких обставин оскаржувана ухвала в цій частині вимог підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцію ухвал, в тому числі про залишення позову без розгляду, справа передається на розгляд до місцевого господарського суду.

До того ж, є незрозумілим висновок суду, зазначений в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, а саме водночас залишити заяву ліквідатора без розгляду, припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду від 07.09.2009р., та провадження у справі, що не передбачено ні ГПК України, ні Законом.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 05.10.2009 р. прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ліквідатора ТОВ „Регіон - Реклама" підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала -скасуванню, а справа направленню на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, статтями 105,106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно -

постановила:

Апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ „Регіон - Реклама" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.10.2009 року по справі № Б-48/143-09 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:          Фоміна В.О.

Суддя:          Гончар Т.В.

Суддя:          Кравець Т.В.

Постанова підписана 23 листопада 2009 року