Постанова № 6844126, 19.11.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р. Справа № 25/90-09-3443

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Михайлова М.В., Журавльова О.О.

(згідно з розпорядженням першого заступника голови суду від 06.11.2009р. №211 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився, належним чином повідомлений,

від відповідача не зявився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра”

на рішення господарського суду Одеської області від 10 вересня 2009 року

у справі №25/90-09-3443

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Васильків

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра”, Одеська область

про стягнення 213375,26 грн., -

встановив:

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників сторін, які, не дивлячись на відкладення розгляду справи, вдруге не забезпечили своїх представників на засідання суду апеляційної інстанції.

У липні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач-Підприємець) звернувся у господарський суд Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра” (далі-відповідач-Підприємство) про стягнення 213375,26 грн., у тому числі 149520 грн. основного боргу, 23285,05 грн. інфляційних збитків, 36015,88 гр. пені і 4554,33 грн. трьох відсотків річних, обґрунтовуючи свої позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобовязань по оплаті послуг по збиранню вражаю за договором від 20.06.2007р.

Рішенням місцевого господарського суду від 10 вересня 2009 року (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено частково: з відповідача стягнуто 149520 грн. основного боргу, 23285,05 грн. інфляційних збитків та 4185,62 грн. три відсотки річних. В решті позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу судом першої інстанції відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду в частині задоволення позовних вимог в стягненні основного боргу, інфляційних збитків та трьох відсотків річних скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні в частині вищезазначених позовних вимог відмовити, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 20.06.2007 року між позивачем і відповідачем було укладено договір про надання послуг, згідно якого позивач (Підприємець) зобовязується надати відповідачу (Підприємству) послуги по збиранню вражаю зернових, а Підприємство (відповідач) зобовязується надати свої поля для проведення збиральних робіт, прийняти та оплатити вартість наданих позивачем послуг.

Відповідно до п.п.4.1 і 4.2 вказаного договору вартість послуг по збиранню 1 га вражаю складає 140 грн. Оплата за надані послуги здійснюється по безготівковому розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (Підприємця) або готівкою шляхом внесення грошових коштів в касу Підприємця.

Згідно п.11.1 даного договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до його повного виконання обома сторонами.

На виконання умов зазначеного договору позивач надав послуги відповідачу по збиранню вражаю зернових з площі 1068 га на загальну суму 149520 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт від 06.07.2007р, підписаного обома сторонами без зауважень і скріпленого печатками останніх. Позивачем було виписано податкову накладну №30/1 від 06.07.2007р. на зазначену суму. Однак, відповідач не виконав свої зобовязання щодо оплати за надані позивачем послуги.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати послуг по збиранню врожаю, позивач звернувся з претензією №18/1 від 18.07.2008р. до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість в добровільному порядку, яка ним залишена без відповіді і задоволення.

Як вбачається із вказаного договору, в останньому відсутній строк виконання зобовязання, а тому позивач 21.07.2008р. направив претензію з вимогою оплатити надані ним послуги. Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказана претензія була надіслана ТОВ „Іскра” 21.07.2008р., що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №1790 відділення поштового звязку.

Доводи скаржника, що фіскальний чек не є належним доказом направлення йому зазначеної претензії, не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції до уваги, оскільки спростовуються пунктом 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155 (чинним станом на 21.07.2008р.), яким встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу вищенаведених положень Правил надання послуг поштового зв'язку, вбачається, що наявний в матеріалах справи розрахунковий документ (фіскальний чек) є належним доказом надсилання відповідачеві претензії від 18.07.2008р. та відправник в даному випадку не був зобовязаний оформляти опис вкладення поштового відправлення всупереч твердженням скаржника, так це було його правом.

У звязку з залишенням ТОВ „Іскра” зазначеної претензії без задоволення, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про стягнення 213375,26грн. заборгованості в судовому порядку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу (ЦК) України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Порушенням зобовязання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від прострочено суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року №1149 „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції становлять 7 днів.

Виходячи з вищевикладеного, строком отримання цієї претензії слід вважати 04.08.2008р. (дата відправлення претензії 21.07.2008р. + 7 днів поштового обігу + 7 днів зворотнього поштового обігу (ч.2. ст.530 ЦК України). Оскільки відповідачем не було надано відповіді на дану претензію і основний борг (149520,00 грн.) не був погашений, позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні збитки та 3% відсотки річних з моменту отримання відповідачем претензії (вимоги про оплату послуг) 04.08.2008р. по 10.07.2009р. (дата звернення з позовом до господарського суду).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови позивачу у стягненні пені, оскільки пунктом 9.2 договору сторони передбачили штраф, а не пеню, яка предявлена позивачем до стягнення.

Статтею 549 ЦК України в забезпечення виконання зобовязання визначена неустойка (штраф, пеня), тобто ця санкція розділена на два види: штраф і пеню за порушення зобовязання боржником.

Відповідач помилково в апеляційній скарзі посилається на те, що суд в оскарженому рішенні стягнув з нього штраф у розмірі 3% річних, оскільки 3% річних суд стягнув на підставі ст.625 ЦК України, які не є штрафом в розумінні ст.549 цього Кодексу, а є платою за користування грошовими коштами і цей розмір річних при укладенні договору сторонами може бути встановлений інший, ніж передбачено ст.625 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання 10.09.2009р., в якому було прийняте оскаржуване рішення. Так, представник відповідача не приймав участь в судовому засіданні 07.09.2009р., в якому була оголошена перерва до 10.09.2009р., та доказів належного повідомлення ТОВ „Іскра” про час та місце судового засідання 10.09.2009р., матеріали справи не містять.

Отже, місцевий господарський суд прийняв 10.09.2009р. рішення по справі за відсутністю представника відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України у будь-якому випадку є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

З зазначених підстав, оскаржуване рішення суду від 10.09.2009р. підлягає скасуванню у звязку з порушенням норм процесуального права, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 149520 грн. основного боргу, 23285,05 грн. інфляційних збитків та 4185,62 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 10 вересня 2009 року у справі №25/90-09-3443 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскра” (67120, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Полезне, вул.Леніна, 56, код ЄДРПОУ 30817133) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 149520 ( сто сорок девять тисяч пятсот двадцять) грн. основного боргу, 23285 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят пять) грн. 05 коп. інфляційних збитків, 4185 ( чотири тисячі сто вісімдесят пять) грн. 62 коп. три відсотки річних, 1769 ( одна тисяча сімсот шістдесят девять) грн. 95 коп. державного мита, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 29 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.М.Тофан

Судді М.В.Михайлов

О.О.Журавльов