Постанова № 6843549, 18.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2009                                                                                           № 8/78-31/88

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явились

від відповідача:           Глоба К.В. представник по довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.07.2009

у справі № 8/78-31/88 (суддя

за позовом                               ЗАТ "Криворізький суріковий завод"

до                                                   Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

про                                                   стягнення 292290,05 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

У березні 2008 року закрите акціонерне товариство "Криворізький суріковий завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов договору в розмірі 292 290,05грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року у справі № 8/78 позов задоволено. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об`єднання “Південно-Західна залізниця” на користь Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод” 280513 (двісті вісімдесят тисяч п’ятсот тринадцять) грн. 02 коп. основного боргу, 11777 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 03 коп. пені, 2922 (дві тисячі дев’ятсот двадцять дві) грн. 90 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року у справі № 8/78 було видано наказ №8/78 від 19.06.2008 року.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 26.09.2008 року наказ №8/78 виданий 19.06.2008 року повернуто до органу, що його видав.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2008 року у справі №8/78 –без змін.

На виконання рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року у справі № 8/78 було видано наказ №8/78 від 20.11.2008 року.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 21.11.2008 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №8/78 виданого 20.11.2008 року про стягнення з ДТГО “Південно-Західна Залізниця” 295 330,95 грн. на користь ЗАТ “Криворізький суриковий завод” .

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 19.12.2008 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №8/78 виданого 20.11.2008 року, оскільки борг у сумі 295330,95 грн. сплачено в повному обсязі згідно платіжних доручень № 3839 від 18.12.2008 року та № 3757 від 04.12.2008 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року та рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року скасовано. Справу №8/78 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду України від 30.04.2009р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2009р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року у справі № 8/78-31/88 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об`єднання “Південно-Західна залізниця” на користь Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод” 180 513 (сто вісімдесят тисяч п’ятсот тринадцять) грн. 02 коп. основного боргу, 5888 (п’ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. пені, 2 922 (дві тисячі дев’ятсот двадцять дві) грн. 90 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

На виконання рішенням Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року у справі №8/78 було видано наказ №8/78-31/88 від 26.08.2009 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року у справі № 8/78-31/88 частково, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не вказані докази, на підставі яких прийнято рішення про зарахування в якості оплати за поставлену продукцію суми 100 000грн. Крім цього, судом невідомо чому було прийнято рішення про зменшення розміру нарахованої пені на 50%.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2009 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 28.10.2009 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року у справі № 8/78-31/88.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник стверджує, що ним було перераховано ЗАТ “Криворізький суріковий завод” грошові кошти в сумі 185 330,95 грн. згідно наказу №8/78 від 20.11.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 5701 від 27.11.2008 року та грошові кошти в сумі 110 000грн. згідно наказу №8/78 від 20.11.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 5805 від 10.12.2008року, на загальну суму 295 330,95 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 28.10.2009 року.

Відповідно до п.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 28.10.2009 року представників Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод”, необхідністю витребування додаткових доказів у справі, необхідністю направлення запиту до Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, колегією суддів ухвалою від 28.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 18.11.2009 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року у справі № 8/78-31/88.

Представник позивача в судове засідання 18.11.2009 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2007р. між Державним територіально-галузевим об’єднанням “Південно-Західна залізниця” (замовник) та Закритим акціонерним товариством “Криворізький суріковий завод” (постачальник) був укладений договір поставки № 186, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність замовнику певну продукцію (надалі - товар), відповідно до специфікації (додаток № 1), а замовник зобов’язався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

          Пунктом 1.2 договору визначено найменування товару: сурік залізний МА-15, білило цинкове, грунт ГФ-021, шпатлівка ПФ-002, лак БТ-577, оліфа “Оксоль”(2007р. виготовлення).

          Виробник зазначеної продукції є сам позивач - ЗАТ “Криворізький суріковий завод”м. Кривий Ріг.

          Кількість та асортимент продукції (товару за договором) визначається у специфікації (додаток № 1), яка є невід’ємною частиною договору (п.3.1 договору).

Умовами договору сторони передбачили, що представник замовника при прийняті товару зобов’язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і/або накладній, розписатися за отриманий товар та видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару (п.5.3 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору передбачено, що замовник оплачує постачальнику кожну партію товару не пізніше 45 банківських днів після підписання акту прийому-передачі товару.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до накладних №1267 від 10.05.2007р. позивач поставив відповідачу товару на суму 102 749,28грн., №1358 від 16.05.2007р. –на суму 68 719,37грн., №1368 від 16.05.2007р. –на суму 6 048,00грн., №1786 від 18.06.2007р. –на суму 56 686,61грн., №3710 від 15.11.2007р. на уму 56 309,76грн.

Таким чином, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу відповідно до Договору поставки на загальну суму 290 513,02 грн.

Товар був отриманий відповідачем на підставі довіреностей виданих Київським територіальним відділом матеріально-технічного забезпечення Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”на ім’я Кабан Тетяни Яківни серія ЯМН № 964261 від 11.05.2007р., серія ЯМН № 964293 від 17.05.2007р., серія ЯМН № 964461 від 19.06.2007р.

Сторонами були підписані акти прийому-передачі від 11.05.2007р., 17.05.2007р., 19.06.2007р., 16.11.2007р.

          Отримання товару за вищевказаними накладними також не заперечуються відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків станом на 22.05.2008р.

Відповідач перерахував позивачу коштів в сумі 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.11.2007р.

Згідно реєстру платіжних доручень з 07.05.2007 по 16.04.2008 відповідач перерахував на користь позивача по спірному договору 110 000 грн.

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва підлягає скасуванню з наступних підстав.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження позивача про те, що відповідач перерахував позивачу 110 000грн. по іншому договору суд апеляційної інстанції критично оцінює з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції досліджено оригінал договору №186 від 07.05.2007 року №ПЗ/НХ-071188/НЮ від 15.05.2007 року (примірник відповідача).

Так, згідно наказу від 07.06.2007 року Міністерства транспорту та зв’язку України (Наказ Укрзалізниці) “Про затвердження Рекомендованого порядку укладення договорів п.22 встановлено для залізниць єдину реєстрацію договорів за ознаками реєстрації в номері договору:

-          залізниця (Донецька – Д, Львівська – Л, Однська- ОД, Придніпровська – ПР, Південна-П, Південно-Західна- ПЗ, ДП “Укрзалізничпостач”_ ЦХП);

-          підрозділ –замовник (за телеграфним індексом);

-          рік укладення;

-          номет та порядком;

-          НЮ- ознака реєстрації в юридичній службі, або у відповідному відділі.

Тому, згідно вищевказаного наказу договір №186 від 07.05.2007 року було зареєстрованно під номером №ПЗ/НХ-071188/НЮ від 15.05.2007 року.

Крім того, пунктом 2.35 Постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" передбачено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України.

Позивачем не було повернуто кошти в розмірі 110 000 грн. як помилково зараховані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачем доведено суду факт сплати 110 000 грн. позивачу заборгованості за договором №ПЗ/НХ-071188/НЮ від 15.05.2007 року.

Таким чином, сума несплати боргу по спірному договору становить 180 513,02 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.2 договору передбачено, що замовник оплачує постачальнику кожну партію товару не пізніше 45 банківських днів після підписання акту прийому-передачі товару.

Отже, відповідач був зобов’язаний оплачувати постачальнику кожну партію товару не пізніше 45 банківських днів після підписання акту прийому-передачі товару.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пені в сумі 11 777,03 грн. згідно п. 11.2 договору, але судом першої інстанції посилаючись на п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України було зменшено на 50% суму пені без наведення будь-яких обставин.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 777,03 грн.          Відповідачем подано контррозрахунок пені за кожен день прострочки, відповідно до якого підлягає стягненню пеня в розмірі 12 532,62 грн.

Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок пені, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 11 777,03 грн.

Відповідно до ст.122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Як зазначалось вище, на виконання рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року у справі № 8/78 було видано наказ №8/78 від 20.11.2008 року.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 21.11.2008 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №8/78 виданого 20.11.2008 року про стягнення з ДТГО “Південно-Західна Залізниця” 295 330,95 грн. на користь ЗАТ “Криворізький суриковий завод” .

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 19.12.2008 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №8/78 виданого 20.11.2008 року, оскільки борг у сумі 295330,95 грн. сплачено в повному обсязі згідно платіжних доручень № 3839 від 18.12.2008 року та № 3757 від 04.12.2008 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року та рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року скасовано.

Матеріали справи містять заяву відповідача про поворот виконання рішення від 23.05.2009 року, однак судом першої інстанції зазначена заява залишена без розгляду.

Тому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне доручити суду першої інстанції здійснити поворот виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року по справі № 8/78, відповідно до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року у справі № 8/78-31/88 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із частковим задоволенням апеляційної скарги позивача з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 29,44 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог).

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача (відповідач просив припинити провадження у справі) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача(апелянта).

          Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод” задовольнити частково.

2.          Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2009 року у справі №8/78-31/88 скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод” (50055, м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 201; ЗКПО 00204607) на користь Державного територіально-галузевого об`єднання “Південно-Західна залізниця”(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ЗКПО 04713033) 180 513 (сто вісімдесят тисяч п’ятсот тринадцять) грн. 02 коп. основного боргу, 11 777,03 грн. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят сім грн.03) пені, 1922, 90грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять дві грн.. 90 коп.) держмита, 77,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання “Південно-Західна залізниця”(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ЗКПО 04713033) на користь Закритого акціонерного товариства “Криворізький суріковий завод” (50055, м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 201; ЗКПО 00204607) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 29,44 грн.

          Видачу наказу в поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2009 року у справі №8/78 доручити Господарському суду міста Києва.

5.           Матеріали справи №8/78-31/88 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді