Постанова № 6843550, 19.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2009                                                                                           № 34/203

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -          СтроженкоА.В, СтащукВ.А.,

від відповідачів -          ПриходькоЯ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерна страхова компанія ”Авіоніка”

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2009

у справі № 34/203 (суддя

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю Малого колективного підприємства ”Топаз”

до                                                   Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерна страхова компанія ”Авіоніка”

про                                                   стягнення 40109,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Мале колективне підприємство ”Топаз” з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерна страхова компанія ”Авіоніка” страхового відшкодування за договором страхування від вогневих ризиків стихійних явищ №2195/6 від 21.02.2008 в сумі 37369,66 грн. та 4109,60 грн. пені.

Позивачем до прийняття рішення було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача борг в сумі 40109,60 грн., 1028,95 грн. 3% річних та 5138,33 грн. інфляційних втрат.

Відповідачем до прийняття рішення по справі було сплачено частково страхове відшкодування в сумі 1369,66грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерна страхова компанія ”Авіоніка” частики страхового відшкодування в сумі 1369,66грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерне страхова компанія ”Авіоніка” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Малого колективного підприємства ”Топаз” 36000,00 грн. страхового відшкодування, 3426,26 грн. пені, 4290,91грн. інфляційних втрат, 437,17грн. витрат по сплаті державного мита та 111,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в який просить його скасувати. Також відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу просить оскаржувальне рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

Між позивачем в якості страхувальника та відповідачем в якості страховика було укладено договір страхування від вогневих розтоків та ризиків стихійних явищ №2195/6 від 21.02.2008.

Відповідно п.1.1 договору, предметом якого є зобов’язання страхувальника сплачувати страхові платежі у визначений термін та виконувати інші умови договору страхування, а страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхувальнику виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану застрахованому майну внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором страхування.

Об’єктом страхування є страхування майнових інтересів страхувальника, які пов’язані з володінням, користування та розпорядженням майном, що належить страхувальнику на праві власності (оперативного управління), а саме: нежиле приміщення, 174,7 кв.м., комп’ютерна техніка і меблі. Місцезнаходження об’єкту: м.Київ, Лепсе,53 (пунктом 1.2 договору).

Згідно п.1.5 договору, страхова сума-грошова сума, в межах якої страховик проводить виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку. Загальна страхова сума за цим договором визначається у розмірі 100% договірної вартості майна і становить 315520,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що страхування страховим випадком за цим договором є пошкодження або загибель застрахованого майна внаслідок: впливу вогню, здатного самостійно поширюватись поза місцями спеціально призначеними для його розведення і підтримання дії (пожежа, удар блискавки, падіння керованих літаючих об’єктів, що призвело до виникнення вогню); стихійного лиха (землетрусів, повені, бурі, ураганів, туману, смерчу, шторму, зливи, граду, рясних снігопадів, обвалів, зсуву, дії підґрунтових вод, усадки ґрунту, цунамі). При цьому вказані випадки визнаються страховими тільки при умові, що місцезнаходження об’єкту страхування визначене зоною стихійного лиха; затоплення, що виникло в результаті несподіваного псування водопровідної, опалювальної та каналізаційної систем, а також системи пожежогасіння, проникнення води з сусідніх приміщень.

01.07.2008 позивачем було подано відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування (за пошкоджене майно) у зв’язку настанням страхового випадку, а саме затоплення застрахованого майнам (ч.3 п.2.1 договору).

Як вбачається з акту обстеження від 01.07.2008, що в результаті обстеження комісією було встановлено, що залиття приміщення за адресою: м.Київ, вул.Лепсе,53 виникло з вище розташованої кв.47.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що страхування виплата страхового відшкодування проводиться в місячний строк з дня одержання страховиком всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового відшкодування і розмір одержаного збитку.

Позивачем було виконано вимоги п.5.1 договору, всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування є в наявності з 10.07.2008, в тому числі акт та протокол огляду приміщення позивача від 01.07.2008, а також звіт з визначення вартості збитку нанесеного власнику приміщення через пошкодження майна та оздоблення нежитлових приміщень (дата оціни 10.07.2008).

Однак, відповідач у передбачений договором строк виплату страхового відшкодування не здійснив.

Статтею 25 Закону України ”Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідачем не виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 37369,66грн.

Але, 06.11.2008 відповідачем було виплачено частково страхове відшкодування в сумі 1369,66 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2037 від 06.11.2008 та банківською випискою від 07.11.2008.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 36000,00грн., сам відповідачем не заперечує існування заборгованості.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Закону України ”Про страхування”, страховик зобов’язаний, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

В зв’язку з порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань, з відповідача підлягає стягненню пеня.

Статями 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 5.7 договору зазначено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом оплати страхувальнику пені у розмірі 0,05% від суми страхового відшкодування за кожний день прострочки.

Таким чином, керуючись ст.ст.253-255 ЦК України колегія суддів здійснює перерахунок пені до дати визначеної позивачем, а саме за шість місяців, який складає:

37369,66 грн.*0,05%*88=1644,26 грн.;

36000,00 грн.*0,05%*95=1728,00 грн.

Отже, підлягає стягненню пені з відповідача на користь позивача за 183 дні прострочення сплати страхового відшкодування в сумі 3372,26 грн.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, підлягають задоволенню згідно з розрахунком суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 підлягає зміні в частині стягнення пені, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерна страхова компанія ”Авіоніка” частковому задоволенню.

Керуючись ст.101, п.4 ст.103, п.4 ч.1 ст.104 ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерна страхова компанія ”Авіоніка” задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства ”Українсько-російська акціонерне страхова компанія ”Авіоніка” (01054, м.Київ, вул.Воровського,29-б, ідентифікаційний код 26507010023651 у Київській міській філії АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Малого колективного підприємства ”Топаз” (03065, м.Київ, Лепсе,53, ідентифікаційний код 19031799, р/р 260043402 у Солом’янському відділенні №5445 Ощадбанку України в м.Києві, МФО 320326) 36000,00 грн. страхового відшкодування, 3372,26грн. пені, 873,91 грн. 3%, 4290,91грн. інфляційних втрат, 437,17грн. витрат по сплаті державного мита та 111,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №34/203 повернути Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді