Постанова № 6843485, 17.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2009                                                                                           № 45/182

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Люба А.М. – дов. № б/н від 20.04.2009р.

від відповідача - Лукашенко Ю.І. – дов. № б/н від 22.05.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Торговельний дім "Енергоелпром"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2009

у справі № 45/182 (суддя

за позовом                               АТЗТ фірма "Релеекспорт"

до                                                   ТОВ "Торговельний дім "Енергоелпром"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 275016,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу фірма “Релеекспорт” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Енергоелпром” про стягнення 275016,88 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2009р. у справі № 45/182 позовні вимоги задоволені повністю.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Енергоелпром” на користь Акціонерного товариства закритого типу фірма “Релеекспорт” 271066,80 грн. основного боргу, 3794,80 грн. збитків від інфляції, 155,96 грн. 3% річних, 2750,16 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2009р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Енергоелпром” та призначено розгляд справи № 45/182 на 27.10.2009р.

В судовому засіданні 27.10.2009р. від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009р. розгляд справи № 45/182 було відкладено на 17.11.2009р. у зв’язку з витребуванням додаткових документів.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

          Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем 02.04.2008 укладено договір поставки продукції № 008 СНУ (далі - Договір). За умовами Договору постачальник (позивач) зобов'язувався поставити товар, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору сума цього договору складається із загальної вартості поставленого товару, вказаної у специфікаціях. Товар, який поставляє постачальник оплачується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на умовах передоплати за договірними цінами в гривнях, якщо інше не відображено в специфікаціях.

Специфікацій до Договору між сторонами не складалося.

Відповідно до видаткових накладних від 26.06.2008 № РН-0000483, від 26.06.2008 № РН-0000484, від 26.06.2008 № РН-0000485, від 26.06.2008 № Рн-0000486, від 26.06.2008 № РН-0000487, від 26.06.2008 № РН-0000488, від 26.06.2008 № РН-0000489, від 26.06.2008 № РН-0000490, від 24.07.2008 № РН-0000581, від 24.07.2008 № РН-0000582, від 24.07.2008 № РН-0000583, від 24.07.2008 № РН-0000584, від 24.07.2008 № РН-0000585, від 24.07.2008 № РН-0000586, від 31.07.2008 № РН-0000587, від 29.08.2008 № РН-0000654, від 29.08.2008 № РН-0000655, від 29.08.2008 № РН-0000656, від 29.08.2008 № РН-0000657, від 18.03.2008 № РН-0000794, від 18.09.2008 № РН-0000795, від 22.09.2008 № РН-0000788, від 22.09.2008 № РН-0000789, від 22.09.2008 № РН-0000790, від 22.09.2008 № РН-0000844, від 27.10.2008 № РН-0000923, від 27.10.2008 № РН-0000924, від 27.10.2008 № РН-0000925, від 27.10.2008 № РН-0000926, від 27.10.2008 № РН-0000927, від 27.10.2008 № РН-0000928, № РН-0000940 від 27.10.2008р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1.506.066,00 грн.,

Факт прийняття від позивача відповідачем товар підтверджується довіреностями від 25.06.2008 серія ЯНД № 618768, від 24.07.2008 серія ЯНД № 618770, від 29.08.2008 серія ЯНД № 618774, від 18.09.2008 серія ЯНД № 618776, від 22.09.2008 № ЯНД № 618777, від 27.10.2008 серія ЯНД № 618779 підписом та відбитком круглої печатки відповідача на видаткових накладних.

Позивач 03.04.2009 направив відповідачеві вимогу № 0211 про оплату за договором № 008 СНУ від 02.04.2008. В тексті зазначеної вимоги позивач зазначив, що за вищевказаними накладними було поставлено товар на суму 1.506.066,00 грн. та що ТОВ “Торговий дім “Релеекспорт” частково оплатив поставлений товар в розмірі 1.235.000,00 грн. а тому позивач вимагає оплати суму боргу в розмірі 271.066,80 грн.

Місцевим судом в рішенні зазначено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором поставки № 008 СНУ від 02.04.2008р. становить 271066,80 грн. вказана сума боргу прийнята судом з врахуванням суми в розмірі 1584, 00 грн. зазначеної у видатковій накладній № РН-0000940 від 27.10.2008р.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, а саме, назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з видаткової накладної № РН-0000940 від 27.10.2008р. на суму 1584 грн. наданої позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, на ній відсутні відтиск печатки відповідача та підпис його директора або інші дані, які дають змогу встановити, що товар отриманий уповноваженою на це особою.

Отже, зазначена видаткова накладна не оформлена належним чином, а тому не може вважатися первинними документами, який підтверджує факт здійснення господарської операції. Тобто, зазначена накладна не є належним та допустимим доказом у справі, а тому не повинна була братися судом до уваги при вирішенні спору. Дана видаткова накладна не доводить обставину (здійснення поставки товару на суму 1584, 00 грн.), на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору № 008 СНУ від 02.04.2008. складає 269482,80 грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного Кодексу України, встановлено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи порушення строків сплати боргу, вимога позивача про стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню в сумі 269482,80 грн.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання, то відповідач вважається таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем належним чином свої зобов’язання за договором № 008 СНУ від 02.04.2008р. виконано не було, оскільки ним своєчасно не було здійснено розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваного рішення, оскільки місцевим судом при задоволенні позову помилково враховано суму 1584, 00 грн. згідно видатковій накладній № РН-0000940 від 27.10.2008р. в суму загальної заборгованості та стягнув її з відповідача. Суд першої інстанції не звернув на вказану обставину.

Позивачем у розрахунку до позовної заяви вказано 3794,80 грн. інфляційних втрат за березень 2009р.

Колегія суддів не приймає до уваги цю вимогу, оскільки, як було встановлено у засіданні строк виконання за договором № 008СНУ від 02.04.2008р. наступив тільки 13.04.2009р., а тому інфляційних втрат за березень 2009р. не було і строк виконання відповідачем своїх зобов’язань ще не наступив, на що Господарський суд м. Києва також не звернув увагу.

З врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, судовою колегією зроблено перерахунок штрафних санкцій.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 269482,80 грн. – основного боргу, 110,75 грн. – 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Енергоелпром” підлягає задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути змінено.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Енергоелпром” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 45/182 від 03.08.2009р. змінити, виклавши резолютивну частину в слідуючій редакції:

“ 1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Енергоелпром” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Енергоелпром”(01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1, код 34617987, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерного товариства закритого типу фірма “Реле експорт” (03124, м. Київ, пров. Радищева, 18, код 21623366, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) – 269482,80грн. –основного боргу, 110,75 грн. –3% річних, 2694, 80 грн. - витрат по оплаті державного мита, 115, 63 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині рішення відмовити.”

3.Стягнути Акціонерного товариства закритого типу фірма “Релеекспорт” (03124, м. Київ, пров. Радищева, 18, код 21623366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Енергоелпром”(01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, оф. 1, код 34617987) 1347,40 державного мита сплаченого при подачі апеляційної скарги.

4.Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5.Матеріали справи № 45/182 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді