Рішення № 6842585, 24.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2009 Справа № 13/160-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Акватерм-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонкабельторг"

про стягнення 50804,80 грн,

за участі представників:

позивача –Ященка М.В. (представника за дорученням),

відповідача –не з’явився,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення вказаної суми заборгованості, обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором № 23 від 02.01.2008 р. щодо своєчасної оплати поставленого товару.

В подальшому заявою від 24.11.2009 р. позивач збільшив суму стягнення, заявивши додатково вимоги про стягнення пені в розмірі 6827,52 грн та витрат на послуги фахівця в галузі права в сумі 400 грн. Проте, судом вимоги про стягнення пені не прийняті до розгляду з огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Тобто, зміна підстав і предмету позову викладена в диспозиції статті альтернативно, а саме через застосування словосполучника „або”, що виключає процесуальну можливість одночасної зміни і підстав, і предмету позову. За першою заявою предметом позову є: стягнення суми боргу; а підставою: правове та фактичне невиконання взятих на себе зобов’язань, а за результатами подання заяви про збільшення позовних вимог предметом позову додатково є: стягнення пені; підставою: правові та фактичні обставини з посиланням на інші норми права –які регулюють стягнення пені. З викладеного вбачається, що позивач неправомірно збільшив предмет спору, оскільки ним, фактично, змінено як предмет, так і підстави позовних вимог, що виключає можливість прийняття до розгляду зазначеної заяви про зміну предмету позову в частині стягнення пені. Аналогічне сприйняття положень статті 22 ГПК України узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 2 червня 2006 року, згідно до якого зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива, а тому у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви). Таким чином, заява позивача про зміну предмету позову в частині стягнення пені не підлягає прийняттю, у зв’язку з чим предметом спору у даній справі за первісним позовом є вимоги позивача про стягнення основної заборгованості.

Відповідачем зазначені вимоги визнаються в повному обсязі, що слідує з наданого ним відзиву на позов.

Разом з тим, в судові засідання, які були призначені на 15 жовтня, 5 та 24 листопада поточного року відповідач свого представника не направив, у зв’язку з чим розгляд справи проведено без його участі. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 2 січня 2008 року між сторонами укладено договір № У23, за умовами якого позивач, виступаючи в якості продавця, зобов’язався реалізувати відповідачу, як покупцю, обумовлений товар, кількість та вартість якого визначається у заявках покупця та рахунках про оплату, виставлених продавцем. За змістом пункту 3.1. договору сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах попередньої оплати вартості товару або на умовах відтер мінування платежу. По першій письмовій вимозі продавця товар, відпущений на умова відтер мінування платежу, повинен бути оплачений покупцем протягом 10 банківських днів.

На виконання умов договору позивач відповідно до накладної № 0068 від 26.03.2009 р. через представника Яцуляк В.М., який діяв за довіреністю серії НАР № 191801 від 26.03.2009 р., передавав товар на загальну суму 50804,80 грн, але відповідач умови договору не виконав, вартість реалізованого йому товару не сплатив, у зв’язку з чим суд констатує наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 50804,80 грн. Наявну суму заборгованості відповідач також підтвердив у складеному акті звірки взаємних розрахунків від 20.08.2009 р. В той же час, доказів оплати на даний час ним не надано.

Аналіз правовідносин, які існують між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено правочин купівлі-продажу, за яким на підставі приписів статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов’язань за вказаним договором, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного судові витрати покладаються на відповідача. Разом з тим, витрати позивача в розмірі 400 грн на послуги юриста не підлягають віднесенню на відповідача, оскільки за статтею 44 Господарського процесуального кодексу України до таких послуг віднесені лише послуги адвоката. В даному випадку позивачем не доведено, що він користувався послугами саме адвоката.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                        в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонкабельторг” (розташованого за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 32; код 22753540; розрахунковий рахунок 26009001025001 в МФ „Укрінбанк”, МФО 326580) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Акватерм-Україна” (розташованого за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, буд. 4, оф. 15; код 22395996; розрахунковий рахунок 26004620269651 в ЛОВ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 325019) –50804,80 грн основної заборгованості, 508,05 грн компенсації по сплаті державного мита та 236 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                     Дата підпису рішення –25 листопада 2009 року                    

Суддя М.К. Закурін