Рішення № 6842575, 17.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2009 Справа № 17/81-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Вікторія-Транс", м. Львів

до :приватного підприємства "Південний шлях", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 8957 грн. 20 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: не з»явився;

          Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області № 675 від 16.11.2009р. справу передано на розгляд судді Людоговській В. В.

          Приватне підприємство «Вікторія-Транс»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Південний шлях»(відповідач) 7500,00 грн. боргу, 1255,50 грн. інфляційних втрат, 201,70 грн. 3% річних та судових витрат.

Позивач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги в сумі 7500,00 грн., несплату пояснює складним фінансовим становищем. Відповідач в судове засідання не з «явився, причини неявки не повідомив.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Між Приватним підприємством «Вікторія -Транс»(позивач) та Приватним підприємством «Південний шлях»(відповідач) укладено заявку-договір (далі - Договір) від 20 листопада 2009 року про надання послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом за маршрутом м.Каховка - м.Ужгород (а.с.П) та заявку-договір (далі - Договір) від 20 листопада 2009 року про надання послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом за маршрутом м.Каховка - м.Львів (а.с.16).

Договори підписані сторонами без зауважень, скріплені печаткою. Протягом дії Договорів в них не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначені Договори суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами транспортного експедирування, правовідносини, які витікають із них, регулюються главою 65 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Вищевказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування.

          За умовами п.6 Договорів ціна послуг дорівнює сумі 10500,00 грн. Відповідно до п.12 Договорів оплата послуг здійснюється протягом 10 банківських днів на розрахунковий рахунок експедитора на підставі належним чином оформлених оригіналу ТТН, рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних, копій свідоцтва реєстрації платника ПДВ, свідоцтва про держреєстражцію.

          Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-1693в від 28 листопада 2008 р. на суму 5700,00 грн. та №ОУ-1694в від 28 листопада 208 р. На суму 4800,00 грн., узгоджених та підписаних сторонами, загальна вартість робіт дорівнює 10500,00 грн. В актах також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. На думку суду, вищевказані акти є підтвердженням отримання послуг з боку відповідача. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання щодо надання відповідачеві транспортно-експедиційних послуг виконав в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Суд констатує, що відповідач свої грошові зобов'язання виконав частково, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 7500,00 грн.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1255,5 грн. та З % річних в сумі 201,70 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Оскільки позивачем зайво сплачені 89,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд дійшов висновку видати йому довідку на повернення 89,00 грн.

На підставі ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, ст.929, ст.931 ЦК України, ст.ст.173, 175. 193 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

вирішив:

1. Прийняти справу до свого провадження.

2. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Південний шлях»(74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул. Горького, 5, р/р 26000060386897 Херсон.Ф.ПАТ КБ «Приватбанк»м.Херсон, МФО 352479, код ЄДРПОУ 31966438) на користь Приватного підприємства «Вікторія-Транс»(79000, м.Львів, вул..Наукова, буд.5, р/р 26006000003611 е ВАТ «Фольксбанк», МФО 325213, код ЄДРПОУ 33617677) основного боргу в сумі 7500,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1255,50 грн., 3% річних в сумі 201,70 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська