Рішення № 6842574, 19.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                    19.11.2009 Справа № 9/156-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское", с. Долинське Чаплинського району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит", смт. Велика Олександрівка Херсонської області

про стягнення 12187 грн. 28 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Дрозд І. Л., дов. від 28.10.09р.

від відповідача - не прибув.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит" (відповідач) 12187 грн. 28 коп. боргу за поставлене в межах договору поставки від 04.03.08р. № 04/03-08 насіння ячменю "Адапт" другої категорії у кількості 10 тон, з яких 10200 грн. основного боргу, 1616 грн. 40 коп. інфляційних збитків та 370 грн. 88 коп. річних.

          Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором у повному обсязі, що змусило позивача звернутися до господарського суду за захистом майнових прав.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, письмового відзиву на позовну заяву не надав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника не звертався.

          Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України, за таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          04 березня 2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладеного договір поставки № 04/03-08, за яким позивач, у строк до 15.03.08р., зобов'язався поставити, а відповідач до 01.08.08р. повністю оплатити 10 тон насіння ячменю "Адапт" другої категорії.

          Вартість товару, відповідно до п.1.2 договору, становить 18000 грн. з ПДВ.

          За умовами п.1.5 договору, покупець впродовж трьох днів зобов'язаний відшкодувати постачальникові вартість автотранспортних послуг, у разі необхідності їх надання, про що постачальник виставляє покупцю рахунок.

          Відповідно до п.3.1 договору покупець зобов'язаний оплатити 50% вартості ячменю у строк до 15 березня 2009 року, решту грошових зобов'язань, за умовами п.3.2 договору, має виконати у строк до 01 серпня 2008 року.

          Пунктом 4.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, а п.4.2 цього ж правочину надає постачальнику право нараховувати покупцеві пеню у разі порушення останнім умов виконання грошових зобов'язань за договором.

          На виконання умов договору, 10 березня 2008 року позивачем було поставлено відповідачу 10 тон ячменю, що підтверджується видатковою накладною № ЦРН0000206 (а.с.18), яка підписана уповноваженими представниками обох сторін договірних відносин та скріплена печатками підприємств.

          Крім того, 10.03.08р. відповідачу були надані автотранспортні послуги по доставці 10 тон ячменю, що підтверджується як рахунком, виставленим постачальником за надані послуги на суму 1200 грн. з ПДВ № ЦСФ0000304 так і актом здачі-прийому виконаних робіт від 10.03.08р. № ЦОУ0000019 на таку ж суму.

          Даний акт виконаних робіт скріплений печатками та підписаний уповноваженими представниками обох сторін договірних відносин без зазначення покупцем претензій щодо якості виконаних робіт (а.с.21).

          Половину вартості продукції у сумі 9000 грн. відповідачем було оплачено позивачу 13 березня 2009 року у готівковій формі, про що свідчить фотокопія прибуткового касового ордеру (а.с.19).

          Решти грошових зобов'язань у сумі 10200 грн., з яких 9000 грн. боргу за товар та 1200 грн. боргу за отримані автотранспортні послуги, відповідачем вчасно виконано не було, що стало причиною звернення 31 серпня 2008 року та 09 вересня 2008 року постачальника до покупця з письмовими вимогами про погашення заборгованості у сумі 10200 грн., які залишені відповідачем без задоволення.

          Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          За умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. В односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст.525 ЦК України, не може.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Доказів погашення основної заборгованості суду не представлено.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення 1616 грн. 40 коп. інфляційних збитків та 370 грн. 88 коп. річних слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із інфляційними збитками.

          Наведені розрахунки позовних вимог в частині стягнення 1616 грн. 40 коп. інфляційних збитків та 370 грн. 88 коп. річних виконані позивачем коректно та в межах наведених вище норм закону.

          Доказів погашення 1616 грн. 40 коп. інфляційних збитків та 370 грн. 88 коп. річних суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до положень ст.ст. 32,33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

          Своїх заперечень проти позову відповідач не навів, правами, передбаченими приписами ГПК України ті іншими нормативними актами, можливість використання яких була в рівній мірі надана судом обом сторонам учасникам процесу, відповідач не скористався.

          З огляду на викладене, позовні вимоги, обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку, підлягають задоволенню.

          Оскільки спір доведений до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються 121 грн. 87 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.525, ст.549, ст.692, ст.712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.44, ст.49, ст. ст. 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит" (Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, провулок Підстанційний, буд. 1, код ЄДРПОУ 30960086, р/рах. 2600010990 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Долинское" (Херсонська область, Чаплинський район, село Долинське, код ЄДРПОУ 32267625, р/рах. 2600910218 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) 10200 грн. основного боргу, 1616 грн. 40 коп. інфляційних збитків, 370 грн. 88 коп. річних, 121 грн. 87 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.                    

Суддя С. Ребриста

          Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

          24 листопада 2009 року.