Постанова № 68425519, 17.08.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р.Справа № 914/2746/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддівБонк Т.Б.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Грабовського В.,

за участю представників сторін :

від органу ДВС: не зявився;

від позивача (стягувач): ОСОБА_2 (довіреність №2901-вих-122 від 02.02.2017);

від відповідача (боржник): ОСОБА_3 (довіреність від 13.07.2017);

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю МС Імперіал б/н від 25.07.2017

на ухвалу господарського суду Львівської області від 05.07.2017

про затвердження мирової угоди

за поданням Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області

у справі № 914/2746/16, головуючий суддя Березяк Н.Є., судді Запотічняк О.Д., Крупник Р.В.

за позовом Львівської міської ради

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю МС Імперіал

про звільнення земельної ділянки по вул. Б. Хмельницького, 230-а у м. Львові шляхом знесення багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 05.07.2017 відмовлено в затвердженні мирової угоди, укладеної 26.05.2017 між сторонами виконавчого провадження №53998635 Львівською міською радою (стягувач) та ТзОВ «МС Імперіал» (боржник).

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що мирова угода, яка укладена між сторонами, суперечить закону, а її затвердження не призведе до належного врегулювання спору, який виник між сторонами та захисту прав територіальної громади м. Львова, оскільки містить ряд положень, що не стосуються предмету спору, а також містить пункти, що стосуються прав і обовязків сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а деякі умови угоди в подальшому можуть стосуватися прав і обовязків інших осіб.

В апеляційній скарзі ТОВ «МС Імперіал» (відповідач, боржник) просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 05.07.2017 та прийняти нову, якою затвердити мирову угоду сторін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що подана на затвердження мирова угода відповідає вимогам закону, стосується лише прав і обовязків сторін щодо предмету позову, за своїми умовами відповідає вимогам законодавства.

Вказує на те, що місцевим судом не надано оцінки обставинам наявності «суспільного, публічного» інтересу, неможливості отримання компенсації при застосуванні критеріїв «пропорційності» та «справедливого балансу», що дає підстави для висновку про порушення загальних принципів правомірного позбавлення майна та мирне володіння майном, закладеним у ст.1 Першого протоколу Конвенції.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного господарського суду не надходив.

В судове засідання зявився представник позивача (стягувача) та відповідача (боржника).

Представник органу ДВС в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд його неявку в судове засідання розцінює як без поважних причин, а тому відсутні процесуальні перешкоди в розгляді справи, вважає за можливе розглянути спір за наявних у справі доказів.

Представник відповідача (боржника) в судовому засіданні 17.08.2017 підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду. Представник позивача (стягувача) просив затвердити мирову угоду, укладену між сторонами та скасувати ухвалу місцевого господарського суду про відмову у її задоволенні.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача (боржника) та скасування ухвали господарського суду Львівської області від 05.07.2017, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2017 задоволено позов Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» про зобовязання ТзОВ «МС Імперіал» звільнити земельну ділянку по вул. Б. Хмельницького, 230-а у м. Львові, на якій розміщено багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою та привести її у попередній стан шляхом знесення багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою за власні кошти.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2017 року в справі № 914/2746/16 залишено без змін.

20.04.2017 видано наказ на примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017.

21.06.2017 Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львові Головного територіального управління юстиції у Львівській області скерував до господарського суду Львівської області подання про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження №53998635 ТзОВ «МС Імперіал» та Львівською міською радою.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 17.02.2017) сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 17.02.2017) виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження»), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

Пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди.

Пунктом 2 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 17.02.2017), виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 17.02.2017), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, враховуючи вищенаведене, сторона не може бути позбавлена права на оскарження ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди у стадії виконавчого провадження.

В силу ст. ст. 11, 202 Цивільного кодексу України затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що мирова угода хоча і за своєю правовою природою є правочином, проте, після її затвердження ухвалою господарського суду, направлена не на зміну або припинення цивільно - правових відносин, а на обовязок виконання судового рішення на умовах затвердженої мирової угоди, що в свою чергу відрізняє її від новації передбаченої ст. 604 ЦК України. Проте, в той же час, не можна повністю виключати існування ризику формулювання противною стороною правої позиції щодо припинення зобовязань на підставі ст. 604 ЦК України (новація), у звязку із досягненням відповідної домовленості про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Тобто, мирова угода в господарському судочинстві - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами.

Таким чином, умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 вказаного вище кодексу передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до частини 3 статті 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" сторони мають право, зокрема, укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом.

Згідно частини 4 статті 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Ця ухвала є виконавчим документом згідно з пунктом 4 статті 18-1 Закону України «Про виконавче провадження".

Судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України «Про виконавче провадження». Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи наявна інформація Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України, згідно якої виконавче провадження відкрито Личаківським ВДВС у місті Львові ГТУЮ у Львівській області від 22.05.2017 за №53998635 по виконанню наказу від 20.04.2017 в справі № 914/2746/16 (а.с.91,т.2).

На відміну від мирової угоди, укладеної до вирішення спору судом мирова угода на стадії виконання рішення суду не може укладатись з метою врегулювання спору. Передбачається, що спір вже врегульований певним судом рішенням, яке набрало законної сили, за цим рішенням видано виконавчий документ, що надійшов для примусового виконання державному виконавцю.

З огляду на це, мирова угода в процесі виконання не може стосуватись питань про визначення фактичних обставин та відповідних правовідносин, основною метою такої угоди є встановлення (зміна) способу та порядку виконання ухваленого судового рішення, що може ґрунтуватись на взаємних поступках і, безумовно, стосуватись лише прав та обов'язків сторін й предмета спору. Така мирова угода не може виходити за межі спірних правовідносин, стосуватися прав та обов'язків осіб, які не є сторонами у спорі, створювати права та обов'язки для них тощо. Мирова угода, що розглядається, покликана сприяти закінченню виконавчого провадження, зокрема шляхом визначення конкретних заходів, дій, рішень тощо, що сторони беруться вчинити.

Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Мирова угода не повинна порушувати права третіх осіб та не порушувати вимог закону.

Як вбачається з поданого проекту мирової угоди, нею передбачено такі основні положення:

1.Сторони підтверджують факт усунення Боржником порушень законодавства щодо користування земельною ділянкою без належно оформлених документів, а саме: забезпечено розроблення та подано на затвердження технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Б.Хмельницького, 230 а, яку у встановленому законом порядку затверджено ухвалою Стягувача від 27.04.2017 №1961; вжито всі необхідні заходи щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою площею 1,885 га по вул. Б.Хмельницького, 230-а, кадастровий №4610137200:08:007:0068 шляхом укладення договору оренди землі від 22 травня 2017 року, зареєстрованого у Львівській міській раді за №Л-2506, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 вчинено запис.

2.Сторони не заперечують, що обставини, які були підставою для звернення Стягувача із позовом до Господарського суду Львівської області, а згодом до виконавчої служби на підставі наказів виданих 20 квітня 2017 р. Господарським судом Львівської області по справі №914/2746/16 Боржником усунуті на стадії виконання виконавчого провадження.

3. Окрім зазначеного, Боржник як землекористувач зобовязується вчинити дії, а саме: до введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького 230-а передати квартири загальною площею 2793,8 м. кв. в комунальну власність.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що мирова угоди містить відомості щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань, а також відомості щодо стягувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отже, в даній справі, стягувач (Львівська міська рада), шляхом укладення мирової угоди, відмовляється від виконання судового рішення про знесення, оскільки у встановленому законом порядку між стягувачем та боржником укладено договір оренди землі від 22.05.2017 під уже збудований багатоквартирний житловий будинок. Вказане свідчить про дотримання вимог ч. 3 ст. 376 ЦК України.

З аналізу вищевикладених пунктів вбачається, що укладення між сторонами договору оренди земельної ділянки від 22.05.2017 року для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а також оформлення права комунальної власності за Львівською міською радою на квартири загальною площею 2 793,8 кв. м., що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2017, свідчить про факт виконання сторонами виконавчого провадження пунктів 1,2,3 мирової угоди, а отже про відсутність спору між ними. Висновок експертизи №5068.16.46.41.20/5568 несучих конструкцій багатоквартирного житлового будинку на вул.. Б.Хмельницького,230А у місті Львові, згідно якого встановлено, що секції будівлі зведені у відповідності до розробленого робочого проекту та по надійності і міцності відповідають державним будівельним нормам, дозволяє встановити, що об'єкт збудовано без істотних відхилень від проекту, будівництво не суперечить суспільним інтересам та не порушує права інших осіб, без істотного порушення будівельних норм і правил, що забезпечує можливість безпечної експлуатації об'єкту.

Суд відмовляє в затвердженні мирової угоди, якщо:

а) мирова угода не відповідає загальним вимогам норм матеріального права щодо змісту угод;

б) мирову угоду підписано представником, який не має на це повноважень;

в) мирова угода містить умови, які виходять за межі предмета спору;

г) мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов'язання сторін;

д) мирова угода стосується осіб, які не є сторонами спору.

Отже, досліджуючи умови мирової угоди, суд повинен виходити з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав:

- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства;

- при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

- не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

- при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

- не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Дослідивши текст поданої до суду мирової угоди від 23.05.2017 апеляційним судом встановлено, що її умови стосуються прав та обов'язків сторін щодо виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2017 у справі №914/2746/16, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2017.

Судом встановлено, що мирову угоду від 23.05.2017 від Львівскьої міської ради підписано ОСОБА_2 на підставі довіреності №1104-вих-123 від 02.03.2016, а від ТОВ «МС Імперіал» - ОСОБА_4 на підставі статуту, тобто повноважними особами.

Отже з аналізу змісту мирової угоди вбачається, що вона укладена в інтересах сторін виконавчого провадження і не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом неправильно встановлено, що мирова угода містить умови, які виходять за межі предмета спору, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 05.07.2017 про відмову в затвердженні мирової угоди скасуванню.

Також, на підставі вищезазначеного, апеляційний господарський суд зазначає, що укладення мирової угоди на стадії виконання рішення суду призведе до закінчення виконавчого провадження та відповідних наслідків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 17.02.2017).

У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Отже, з наведеного вбачається, що умови мирової угоди відповідають чинному законодавству, ґрунтуються на взаємовигідних для обох сторін положеннях, фактично виконані сторонами, не порушують прав та законних інтересів третіх осіб, а отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення подання Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про затвердження мирової угоди від 26.05.2017 року, укладеної сторонами виконавчого провадження №53998635.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю МС Імперіал б/н від 25.07.2017 задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 05.07.2017 в справі №914/2746/16 скасувати.

Задоволити поданням Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження №53998635.

Затвердити мирову угоду від 26.05.2017 року, укладену між сторонами виконавчого провадження №53998635 ТОВ «МС Імперіал» та Львівською міською радою, в наступній редакції:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд.№2, офіс 522, код ЄДРПОУ 39087340, в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту (далі «Боржник») та

Львівська міська рада місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ: 04055896 далі «Стягувач», в особі ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, виданої 02.03.2016 № 1104-вих-123,

усі разом «сторони»,

що є сторонами виконавчого провадження від 22.05.2017 №53998635, відкритого ОСОБА_5, державним виконавцем Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі про примусове виконання наказів виданих 20 квітня 2017 р. Господарським судом Львівської області по справі №914/2746/16, домовились про укладення мирової угоди на стадії виконання та закінчення виконавчого провадження на зазначених умовах:

1.Сторони підтверджують факт усунення Боржником порушень законодавства щодо користування земельною ділянкою без належно оформлених документів, а саме: забезпечено розроблення та подано на затвердження технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Б.Хмельницького, 230 а, яку у встановленому законом порядку затверджено ухвалою Стягувача від 27.04.2017 №1961; вжито всі необхідні заходи щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою площею 1,885 га по вул. Б.Хмельницького, 230-а, кадастровий №4610137200:08:007:0068 шляхом укладення договору оренди землі від 22 травня 2017 року, зареєстрованого у Львівській міській раді за №Л-2506, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 вчинено запис.

2.Сторони не заперечують, що обставини, які були підставою для звернення Стягувача із позовом до Господарського суду Львівської області, а згодом до виконавчої служби на підставі наказів виданих 20 квітня 2017 р. Господарським судом Львівської області по справі №914/2746/16 Боржником усунуті на стадії виконання виконавчого провадження.

3.Окрім зазначеного, Боржник як землекористувач зобовязується вчинити дії, а саме: до введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземною автостоянкою, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького 230-а передати квартири загальною площею 2793,8 м. кв. в комунальну власність, зокрема:

№СекціяПоверхНомер квартириК-ть кімнатПлоща1Б10942км -2 рівнева79,82В1101266,83Г1163266,74Д1200146,15Д1203380,16Д102452км -2 рівнева83,27Е1249386,78Е1251381,39Ж9319377,910Ж932014711Ж9321263,612Ж9322274,813К1327267,714К1328139,715К1329144,716К1330139,317К1331267,318К1332140,419К8372141,420К8374141,921К9375268,722К937714623К9380141,924Л1387267,325Л1392140,426Л8434141,927Л9435268,628Л9437145,829Л9439268,530Л9440141,931Л104462км -2 рівнева77,832М1447267,833М1448140,634М1449140,635М1450267,636М8477141,737М9478268,638М9479268,639М9480141,740М9481141,741М9482268,642П9561382,943П9562142,144П9563141,645П9564141,546П9565394,147П105673 км -2 рівнева98,94. Боржник визнає, що його заборгованість перед Стягувачем на момент укладення цієї ОСОБА_6 угоди відповідає відомостям, які викладені в матеріалах виконавчого провадження, й становить 1300, 00 грн. (одна тисяча триста ) гривень 00 копійок судового збору згідно із наказом Господарського суду Львівської області від 20.04.2017 року № 914/2746/16.

5. Боржник гарантує, що заборгованість у повному обсязі погашено перед Стягувачем у день укладення цієї ОСОБА_6.

6. Сторони засвідчують, що взяті ними зобовязання за мировою угодою не суперечать їх повноваженням і не порушують іншим чином законодавство України, а також те, що чинне законодавство України не містить норм, які ускладнюють або унеможливлюють виконання мирової угоди.

7. Стягувач гарантує, що після підписання цієї ОСОБА_6 він у межах прав, наданих йому як учасникові виконавчого провадження, вживатиме заходів, спрямованих на закінчення виконавчого провадження та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання, в тому числі й скасування арешту на належний Боржникові автотранспорт.

8. Боржник і Стягувач домовилися, що будь-які витрати, пов'язані з виконавчим провадженням, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї ОСОБА_6 угоди, покладаються на Боржника.

9. Боржник і Стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї ОСОБА_6 угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й інтересів громади м.Львова .

10. Стягувач та Боржник також домовляються, що наслідком набуття чинності цією ОСОБА_6 угодою відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя:С.М. Бойко

Судді:Т.Б. Бонк

ОСОБА_1

Повний текст постановив виготовлено 21.08.2017.