Рішення № 6842549, 20.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2009 Справа № 16/175-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

до Новофедорівської сільської ради с.Новофедорівка Голопристанської району Херсонської області

про внесення змін до договору оренди.

за участю представників сторін:

від позивача - приватний підприємець ОСОБА_1 вод. посв. НОМЕР_2 від 17.05.06 р.; представник ОСОБА_2 дов. № 341 від 10.02.08 р.

від відповідача - представник Вічна І.М. дов. від 17.09.09 р.

Приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про зобов'язання Новофедоровської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (відповідач) внести зміни до п.8 договору оренди землі від 30.10.08 р. за № 4АА 002360-40872Д00025 у наступній редакції: “Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію”.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тими обставинами, що за п.19 договору оренди він має провести роботи по облаштуванню та будівництву набережної біля орендованої земельної ділянки, що передбачає значні грошові витрати, які позивач погоджується провести за умови довгострокового використання земельної ділянки, яка передана йому в оренду за договором від 30.10.08 р. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги приписами чинного законодавства, що закріплені в ст. 651 ЦК України, ст.188 ГК України, ст.30 ЗУ “ Про оренду землі”.

Відповідач позовні вимоги не визнає та пояснює, що судом розглядається позов про внесення змін до договору, який скінчив свою дію на день розгляду справи, однак, зміни до договору можливі протягом дії договору. Відповідач пояснює, що позивач безпідставно посилається у позові на зобов'язання відповідача надати дозвіл на будівництво, оскільки надавання такого дозволу не входить до компетенції органів місцевого самоврядування. Відповідач також пояснив, що передумовою отримання дозволу на будівництво є набуття зацікавленою стороною права власності або права користування земельною ділянкою. В зв'язку з чим, на звернення позивача отримати дозвіл на будівництво, відповідач запропонував йому оформити право користування земельною ділянкою. Відповідачу не зрозуміло чому позивач пропонує продовжити термін дії договору на 49 років, в той час, як за час дії договору сторони підтверджували, що недоліків, які б могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням не виявлено. Відповідач також пояснив, що дозвіл на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою не є дозволом на будівництво. Він є документом дозвільного характеру, видача якого здійснюється на підставі закону і не є договірним зобов'язанням. Теж саме стосується, на думку відповідача, і дозволу на використання природних ресурсів. Відповідач також звернув увагу суду на приписи ст.13, 142-145 Конституції України, ст.116,124 ЗК України, п.34 ст.26,п.2 ст.77 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” за якими передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії. За ст.13,15 ЗУ “Про оренду землі” є однією із істотних умов договору оренди. Відповідач вважає, що зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу внести зміни у договір оренди земельної ділянки, зокрема, щодо зміни однієї із суттєвих умов договору, а саме-строку договору, за відсутністю вказаного рішення, не віднесено до компетенції суду та є порушенням виключної компетенції органу місцевого самоврядування на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями.

В ході розгляду справи відповідач звертався до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду іншої пов'язаної справи № 12/62-ПД-09. Суд ухвалою від 05.11.09 р. зазначене клопотання відхилив.

Справу розглянуто з перервою, що оголошувалась в судовому засіданні 13.11.09 до 20.11.09.

Справу розглянуто за межами строку встановленого ч.1 ст.69 ГПУ України за клопотанням сторін.

В засіданні оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

На підставі рішення Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 11.07.2008 року № 584 між Новофедорівською сільською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки від 30 жовтня 2008року, який зареєстровано у Херсонському відділі Херсонської філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 жовтня 2008 року за № 4АА 002360-040872Д00025. За п.1 договору предметом договору є оренда земельної ділянки несільськогосподарського призначення із земель запасу на набережній біля будинку відпочинку “Мрія” в смт. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області Згідно п. 8 Договору строк дії договору встановлений на один рік. У пункті 4 зазначеного рішення №584 визначено, що продовження терміну дії укладеного договору оренди проводити при умові проведення робіт ПП ОСОБА_1 по облаштуванню та будівництву набережної біля орендованої земельної ділянки. Земельна ділянка площею 220 кв. м розташована у с. Залізний Порт набережна біля б/в „Мрія" Голопристанського району Херсонської області.На підставі п.4 рішення № 584 сторони в пункті 19 договору оренди земельної ділянки від 30.10.08 р. погодили зазначені інші умови передачі земельної ділянки в оренду, а саме: відповідно до пункту 4 рішення Новофедорівської сільської ради № 584 від 11.07.2008 року продовження терміну дії укладеного договору оренди проводити при умові проведення робіт по облаштуванню та будівництву набережної біля орендованої земельної ділянки.

Необхідність погодження умов щодо проведення благоустрою біля орендованої земельної ділянки позивач пояснив тими обставинами, що оскільки набережна є берегозахисною спорудою, а орендована земельна ділянка знаходиться на обриві, на піску, не можливо повноцінно використовувати орендовану земельну ділянку без облаштування набережної.

Оглядом зазначеної умови договору суд дійшов до висновку, що відповідач погодив продовження дії договору за умови виконання позивачем вищезазначених робіт. Таким чином, із зазначеного пункту витікає, що якщо позивач буде зацікавлений продовжити дію договору та проявить ініціативу щодо проведення робіт по облаштуванню набережної, відповідач приймає на себе зобов'язання сприяти виконанню таких робіт, як орган, який має забезпечити благоустрій населеного пункту в межах повноважень визначених ЗУ “ Про благоустрій населених пунктів”.

Зазначені висновки суду спростовують доводи відповідача, що він не приймав на себе договірних зобов'язань щодо надання дозволу на проведення благоустрою. Оскільки сприяння проведення робіт із благоустрою витікають із п.19 договору, то зобов'язання про надання дозволу на благоустрій витікають із Закону, норми якого приведені нижче. Згідноп.8 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»благоустрій населених пунктів є - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За вказаним Законом територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.

Отже, за наведеною нормою розміщення набережних входить в комплекс дій, спрямованих на благоустрій земель загального користування.

Із огляду на зазначені повноваження органів самоврядування рішення Новофедорівської сільської ради № 584 від 11.07.08 р. та умови п.19 договору відповідачем прийняття правомірно, оскільки набережна віднесена до земель загального користування щодо якої органи самоврядування зобов'язанні забезпечити благоустрій. Відповідно до правил ст.526, 525 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідач виконав свої зобов'язання щодо передачі земельної ділянки в оренду, що підтверджено актом передачі та прийняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

За ст.12 зазначеного вище Закону визначено, що суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Відповідно до ст.16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку. Згідно п.10 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою. Керуючись наведеними вище нормами для виконання договірних зобов'язань щодо проведення благоустрою земельної ділянки, яка знаходиться біля орендованої позивач правомірно 30.10.08 р. звернувся до відповідача за отриманням дозволу на проектування та проведення робіт по облаштуванню та будівництву набережної біля орендованої земельної ділянки, що підтверджено заявою від 30.10.08 р.

Із огляду на наведену норму Закону суд дійшов до висновку, що заява позивача про отримання дозволу на проектування та проведення робіт по облаштуванню та будівництву набережної подавалася у відповідності до п.10 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»та за своєю суттю є дозволом на розміщення на території об'єктів благоустрою, будівель і споруд соціально-культурного призначення, якою є набережна.

Зазначене спростовує доводи відповідача, що позивач звернувся за отриманням дозволу на будівництво набережної щодо видачі якого органи самоврядування не мають компетенції.

Суд дійшов до висновку, що сторони при укладені п.19 договору мали на увазі проведення благоустрою прилеглої до орендованої земельної ділянки, а тому виниклі правовідносини щодо виконання цих умов регулюються ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», а не ЗУ “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та ЗУ “Про планування і забудову територій”. Збудована частина набережної у розумінні проведення благоустрою мала бути передана позивачем громаді. Позивач не мав намірів провести будівництво окремого капітального об'єкту будівництва та набути на нього право власності як на новостворене майно. Зазначені висновки також підтверджуються і наступними фактами, що встановлені судом.

Судом було встановлено, що заява позивача була розглянута відповідачем та 26.11.08 р. виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради було прийнято рішення № 168, згідно якого відмовлено в наданні такого дозволу у зв'язку з відсутністю в користуванні земельної ділянки. За п.2 рішення запропоновано приватному підприємцю ОСОБА_1 виготовити проектну документацію по відводу земельної ділянки для будівництва даного об'єкту.

Із огляду на вказане рішення суд дійшов до висновку, що п.1 рішення також спростовує доводи відповідача, які він надає при розгляді справи щодо відсутньої компетенції рад видавати дозвіл на проектування та проведення робіт по будівництву набережної біля орендованої земельної ділянки, оскільки позивачу за рішенням № 168 відмовлено в видачі дозволу з інших причин.

Що стосується п.2 рішення № 168, то воно свідчить, що не дивлячись на погодженні умови щодо проведення благоустрою прилеглої території, відповідач (Орендодавець за договором) в порушення ст.525 ЦК України в односторонньому порядку змінив умови п.19 договору від 30.10.08 р. та дав згоду на виготовлення проекту відводу земельної ділянки під нове будівництво, на якій має бути проведено благоустрій, тобто, такими діями він змінив правий статус майна, яке побудував би позивач, оскільки в цьому випадку збудоване майно мало належати забудовнику. Виконуючи п.2 рішення № 168 дійсно позивач мав би оформити землекористування у відповідності до земельного законодавства, отримати всі дозвільні документи та провести підготовчі роботи в розумінні будівництва новоствореного майна та забудови території населеного пункту.

Суд зауважує, що землі загального користування відповідно до приписів ст.83 ЗК України не можуть передаватись у приватну власність, відповідно, на них не можуть бути збудовані об'єкти приватної власності.

Розуміючи це, відповідач не розглянув заяву від 15.12.08 р. позивача з якою він звернувся на виконання рішення № 168 щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під об'єкт благоустрою.

Суд дійшов до висновку, що рішення Новофедорівської сільської ради № 168 від 26.11.08 р. є доказом ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань, передбачених п.19 договору від 30.10.08 щодо сприяння проведенню благоустрою набережної біля орендованої земельної ділянки.

Суд встановив, що позивач на виконання умов п.19 договору звернувся до проектувальника для складення будівельного кошторису. Згідно наданого зведеного кошторису для повноцінного використання набережної слід провести будівельні роботи - облаштування підпірної стіни на набережній у смт. Залізний порт Голопристанського району Херсонської області. Згідно кошторису вартість таких робіт складає 848,426 тис. грн.

Позивач пояснив, що у зв'язку з тим, що відповідач не надав дозвіл на облаштування набережної, чим не виконав договірні зобов'язання за договором від 30.10.08 р., а будівництво набережної є капітальною забудовою і обумовлює великі капітальні вкладення, що підтверджено зведеним кошторисом, внаслідок чого Орендар був позбавлений того, на що він розраховував при укладені договору отримати прибуток від повноцінного використання орендованої земельної ділянки він звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення зміни в умови договору щодо терміну його дії, зокрема, п.8 договору.

Судом встановлено, що позивач 03.08.09 р. звернувся до орендодавця - Новофедорівської сільської ради листом з пропозицією вх. № 284/ 9-8 про внесення змін в п. 8 договору оренди землі від 30 жовтня 2008 року за № 4АА 0023 60-040872Д00025 у наступній редакції: „ Договір укладено на 49 (сорок дев'ять ) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію."

Позивач обґрунтовує свої дії щодо звернення до суду ст.188 ГК України.

Суд погоджується із запереченнями відповідача щодо безпідставності посилання на зазначену норму, оскільки за ст. 4 ГК України цей кодекс не регулює правовідносини, які витікають із земельного права.

Відповідно до ст.11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація яка отримала пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємство чи організація не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Стаття 30 Закону України «Про оренду землі»встановлює, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Пунктом 34 договору оренди землі обумовлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Таким чином зазначеною нормою Закону та умовами договору передбачена можливість перегляду умов договору згодою сторін.

Судом встановлено, що відповідач не надав відповіді на пропозицію позивач щодо внесення змін до договору. В зв'язку з цим, позивач правомірно звернувся до суду.

Стаття 651 ЦК встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Суд дійшов до висновку, що позивачем надано докази наявність вищенаведених умов для внесення змін у вищевказані пункти договору. А саме, як досліджено та встановлено вище, з вини відповідача не проведено благоустрій прилеглої до орендованої земельної ділянки, як це витікає із п.19,31 договору. Бездіяльність відповідача в питаннях сприяння позивачу щодо проведення благоустрою набережної слід розглядати як істотні порушення договору.,

Позивач пояснив, що при укладенні договору оренди землі сторонами було визначено призначення її використання для розміщення торгових точок із земель запасу. Він розраховував на те, що з його боку, а також з боку орендодавця будуть виконані умови договору. Орендована земельна ділянка знаходиться на обриві, на піску, повноцінне використання орендованої земельної ділянки можливо тільки за умовами облаштування та будівництва набережної, але сільська рада не виконала умови договору, не надала дозволу на благоустрій набережної біля орендованої земельної ділянки тим самим унеможливила повноцінне використання орендованої земельної ділянки. За цих обставин підприємець не мав можливості повноцінно використовувати орендовану земельну ділянку, а також це привело до значного збільшення матеріальних витрат по облаштуванню (встановлення торгівельних точок та інше) орендованої земельної ділянки, а саме.

Відповідно до п. 15 Договору, який передбачає, що земельна ділянка передається для розміщення торгових точок. Підприємець придбав металокаркас під палатку 200 кв. м вартістю 26 500грн., тентове покриття під палатку 200 кв. м вартістю 32 400 грн., загальна сума витрат складає 58 900 грн., що підтверджується накладною № 36 від 16 травня 2009 року., актом виконаних робіт від 16.05.2009року № 36, але встановити при тому стані орендованої земельної ділянки це майно було неможливо.

Позивач також пояснив, що оскільки на піску неможливо було встановити стовп для проведення електрики, він був змушений купити генератор для освітлення орендованої земельної ділянки, яки коштує 32 120грн., яким забезпечувалось освітлення земельної ділянки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що підтверджується накладною № 1446 від 10.06.2009р. Також вимушений був укладати договір про надання послуг охорони, вартість послуг охорони складає 8 250 грн., що підтверджується договором та відміткою про оплату, охорона на три ділянки.

Таким чином, не провівши облаштування набережної з вини відповідача, до торговий точок не було доступу відпочиваючим, тому орендар не мав можливості відповідно до умов договору використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Підприємець витратив значні грошові кошти, але повноцінно не мав можливості використовувати орендовану земельну ділянку та отримувати прибуток від підприємницької діяльності.

В зв'язку з цим для досягнення мети оренди земельної ділянки та забезпечення виконання договірних зобов'язань за договором оренди землі від 30.10.08 р., зокрема благоустрій набережної, що потребує чимало часу, позивач вважає за можливе внести зміни до п.8 договору щодо зміни термінів дії договору.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.19 ЗУ “Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Із огляду на встановлені факти та аналіз наведених норм права суд дійшов до висновку, що вимоги позивача продовжити дію договору на 49 років правомірні.

Що стосується заперечень відповідача щодо закінчення дії договору на день розгляду справи, то вони спростовуються правилами ст.33 ЗУ “Про оренду землі”, якою передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В судове засідання відповідач не надав доказів, що він письмово заперечував проти дії договору та вимагав повернення орендованого майна.

Виходячи із встановлених обставин суд дійшов до висновку, що позивач просить внести зміни у діючий до 30.10.10 договір.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача і в частині відсутності рішення сесії щодо погодження внесення змін в договір, оскільки повноваження органів самоврядування, які мають вирішувати питання, що віднесені до їх компетенції шляхом прийняття рішень на сесії визначені ст.26 ЗУ “Про самоврядування в Україні”. В зазначеному Законі не передбачено винесення на розгляд сесії питання щодо внесення змін у договори, що витікають із земельних правовідносин. Крім того, така норма відсутня і в ЗУ “Про оренду землі”, яка регламентує порядок укладення договору оренди землі та внесення змін до нього.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та покладає судові витрати на відповідача

Керуючись ст.ст. 49, 82,83, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області (с.Новофедорівка голопристанського району Херсонської області, вул.Леніна, код 26518272, інші реквізити суду не відомі) внести зміни до п.8 договору оренди землі від 30.10.08 р. за № 4АА 002360-40872Д00025 у наступній редакції: “п.8 Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію”.

3. Стягнути з Новофедорівської сільської ради (с.Новофедорівка голопристанського району Херсонської області, вул.Леніна, код 26518272, інші реквізити суду не відомі) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, інші реквізити суду не відомі) в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.11.2009 року