Постанова № 68423944, 22.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2017 року № 826/1975/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (далі по тексту – позивач або ТОВ «Карпатигаз», товариство) з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі по тексту – відповідач або Городоцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2016 року №0007311200.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що камеральна перевірка з питань своєчасності сплати ТОВ «Карпатигаз» самостійно визначеного податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу була проведена відповідачем поза межами наданої йому законодавчої компетенції. Також позивач заперечує висновки акта перевірки від 29.08.2016 року №302/12-00/337504782 щодо порушення ТОВ «Карпатигаз» вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині недотримання строку 10-денного строку сплати податкового зобов'язання у розмірі 3 532 552,20 грн. з тієї підстави, що затримка у перерахуванні податку до відповідного бюджету виникла виключно з вини обслуговуючого банку.

В призначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, та жодних заперечень проти позову і додаткових документів до суду не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача 16.05.2017 року в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

19.05.2016 року ТОВ «Карпатигаз», як оператором спільної діяльності між ПАТ «Укргазвидобування», ТОВ «Карпатигаз» і компанією Місен Ентерпрайзіс АБ за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 року, подало до Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (Яворівське відділення) електронну звітну податкову декларацію з рентної плати за квітень 2016 року, про що свідчать додані до позову копія такої декларації з роздруківкою квитанції № 2 про доставку електронного документу до податкової інспекції.

З тексту цієї податкової декларації реєстр. №9081045218 від 19.05.2016 року вбачається, що ТОВ «Карпатигаз» задекларувало до сплати за звітний період податкове зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 3 532 552,17 грн.

Як пояснив позивач у тексті свого позову, 30.05.2016 року з метою своєчасної та повної сплати вказаного податкового зобов'язання товариством в електронній системі «Система дистанційного банківського обслуговування клієнтів IFOBS» (далі по тексту – Клієнт-банк) було сформовано та направлено на проведення платежу обслуговуючому банку (ПАТ «Сбербанк») електронне платіжне доручення №1462. Вказаний платіжний документ хоч і був прийнятий банком 30.05.2016 року (в межах операційного), однак операція за ним була проведена лише наступного дня (31.05.2016 року).

29.08.2016 року працівником Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (Яворівське відділення) проведена перевірка з питань своєчасності сплати платником податку – договір про спільну діяльність від 10.06.2002 року №3 – уповноважена особа ТОВ «Карпатигаз» (код ЄДРПОУ 337504782) самостійно визначеного податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, за результатами якої складений акт від 29.08.2016 року №302/12-00/337504782. За висновками цього акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником податку граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання з названого податку, передбаченого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: граничний термін сплати (до 30.05.2016 року) податку у розмірі 3 532 552,20 грн. було прострочено на один день.

13.09.2016 року за наслідками розгляду заперечень платника податку на висновки акта від 29.08.2016 року №302/12-00/337504782, відповідач залишив такий акта перевірки без змін, про що повідомив позивача листом від 13.09.2016 року №2744/10/13-33-15-00-17/1039.

12.10.2016 року на підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0007311200, яким на підставі абз. 2 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов’язання у розмірі 3 532 552,20 грн. з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу всього на 1 календарний день, нарахував платнику податків штраф у сумі 353 255,22 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 12.10.2016 року протиправним, а, відтак, таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За приписами норм ч. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В розумінні норми ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Зокрема, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічно п. 257.1 ст. 257 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З контексту наведених вище норм Кодексу слідує, що податкова декларація з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за квітень 2016 року мала бути подана платником податку не пізніше 20.05.2016 року, а строк сплати податкового зобов'язання за такою декларацією настає протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, тобто з 21.05.2016 року по 30.05.2016 року включно.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

З наявних матеріалів справи вбачається, що з метою погашення самостійно задекларованої суми рентної плати за користування надрами для видобування природного газу позивачем в електронній системі «Клієнт-банк» сформоване платіжне доручення №1462 від 30.05.2016 року на суму 3 532 552,17 грн. Позивач стверджує, що вказане платіжне доручення в той же день було відправлене ним до обслуговуючого банку - ПАТ «Сбербанк» та отримане банком 30.05.2016 року у межах операційного часу (а саме о 16 год. 41 хв.).

Відповідно до умов п. 3.5 додаткової угоди №2 від 17.08.2012 року до договору банківського рахунку №Т130-010000077 від 17.08.2012 року, укладеного між ТОВ «Карпатигаз» (як клієнтом) і ПАТ «Сбербанк», визначено, що електронні платіжні документи приймаються та виконуються банком в операційний час, що встановлений банком, виключно в день отримання таких електронних платіжних доручень.

Однак всупереч вимог п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та умов договору банківського рахунку, операція за результатами отримання 30.05.2016 року платіжного доручення позивача була проведена банком на наступний день (31.05.2016 року).

На підтвердження наведених обставин позивач надав суду копії наступних документів: копію роздруківки електронного платіжного доручення №1462 від 30.05.2016 року без відміток банку про одержання такого платіжного документу та його проведення (відсутні дати); виписок ПАТ «Сбербанк» по особовому рахунку ТОВ «Карпатигаз» №26002010000077 за 29.12.2015 року иа 30.05.2016 року з відомостями про проведені операції та наявний залишок коштів на рахунку; роздруківок скрін-шотів з електронної системи «Клієнт-банк» за 29.12.2015 року та 30.05.2016 року; договору банківського рахунку №Т130-010000077 від 17.08.2012 року та додаткової угоди №2 від 17.08.2012 року до такого договору; листа ТОВ «Карпатигаз» №01/06-5 від 01.06.2016 року, адресованого керуючому Харківського відділення №3 ПАТ «Сбербанк», про проставлення відміток про дату отримання ряду платіжних доручень, датованих 30.05.2016 роком, (в тому числі платіжного доручення №1462 від 30.05.2016 року на суму 3 532 552,17 грн.), на їх паперових примірниках і повідомлення про причини їх невиконання 30.05.2016 року, - без доказів направлення (вручення) цього листа адресату.

Дослідивши надані позивачем документи суд оцінює їх як такі, що не підтверджують достеменно факт отримання банком 30.05.2016 року вказаного електронного платіжного доручення товариства до виконання у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 (далі по тексту – Інструкція), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976.

Відповідно до п. 2.14 вказаної Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача – «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання», має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня (п. 2.19 Інструкції).

В силу приписів норм ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 цього Кодексу).

Проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що в тексті платіжного доручення від №1462 від 30.05.2016 року не вказані ані дата його отримання банком, ані дата виконання цього платіжного документу. При цьому, позивачем до матеріалів справи без поважних причин не надано виписку банку по відповідному особовому рахунку ТОВ «Карпатигаз» за 31.05.2016 року (тобто, за день безпосереднього проведення платежу у сумі 3 532 552,17 грн., в якій мають бути зазначені відомості щодо реквізитів платіжного документу, на підставі якого банком ініційовано проведення операції з переказу коштів). Документальні докази оскарження позивачем бездіяльності банку в частині не вжиття заходів щодо своєчасного виконання (протягом операційного часу в день отримання платіжного документу), доручень клієнта на списання коштів з розрахункового рахунку в рахунок оплати податків у матеріалах справи також відсутні.

Суд критично ставиться до наданих позивачем скрін-шотів як офіційних відомостей з бази «Клієнт-банк», оскільки наявні матеріали справи не дозволяють суду перевірити їх дійсність.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, неперерахування банком грошових коштів, які направляються на сплату податків, зборів або інших обов'язкових платежів за своєчасно поданим платіжним дорученням та за наявності коштів на рахунку платника, виключає відповідальність платника податку.

Враховуючи вищенаведене та встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи документальних доказів, які свідчать про виконання позивачем усіх дій, які від нього залежали, для належного виконання зобов'язання, а саме: щодо своєчасного, 30.05.2016 року, тобто у строки, встановлені п. 57.1 ст. 57 ПК України, подання до банку платіжного доручення №1462 від 30.05.2016 року про перерахування до бюджету грошового зобов’язання по сплаті рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року у розмірі 3 532 552,17 грн.

Водночас, суд зважає на те, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку посиланням позивача на порушення відповідачем законодавчо встановленого порядку проведення камеральної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульований ст. 76 ПК України. А саме така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов’язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Також, питання проведення камеральних перевірок врегульовано Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Зокрема, відповідно до п.п. 2.5.1 п. 2.1 Методичних рекомендацій після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки.

З аналізу вищенаведених норм ст. 75 і 76 ПК України (в редакції чинній на момент проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 29.08.2016 року №302/12-00/337504782) вбачається, що предметом камеральної перевірки у даному випадку може бути лише податкова звітність, тобто правильність відомостей, зазначених у відповідній податковій звітності.

Натомість у зв'язку з внесеними змінами до ПК України, починаючи з 01.01.2017 року пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу викладено у новій редакції, яка передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, право проведення перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу лише з 01.01.2017 року.

Дослідивши зміст акта від 29.08.2016 року №302/12-00/337504782 суд встановив, що предметом вказаної перевірки були виключно питання своєчасності сплати товариством грошового зобов’язання з рентної плати, задекларованого у податковій декларації за квітень 2016 року, а не правильності заповнення такої декларації.

Таким чином, з тексту акта перевірки від 29.08.2016 року видно, що предметом перевірки була своєчасність сплати грошових зобов'язань з рентної плати, в той час, як відповідно до приписів норм ст. 75 ПК України вказані питання є предметом саме документальної перевірки. Підстави та порядок проведення документальної перевірки передбачені ст.ст. 75 78 і 79 ПК України.

Отже, відповідач, провівши фактично документальну невиїзну перевірку позивача, без дотримання наведених вище норм ПК України, оформив її результати як за наслідками камеральної перевірки. Крім того, порушивши порядок проведення камеральних перевірок, відповідач не дотримався вимог Методичних рекомендацій в частині питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, та склав акт, який теж не відповідає вимогам, вказаним у Методичних рекомендаціях.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми матеріального права суд вважає дії відповідача по проведенню перевірки з питань своєчасності сплати грошового зобов’язання, результати якої оформлені актом від 29.08.2016 року №302/12-00/337504782, є протиправними. Відповідно, якщо дії з проведення перевірки були незаконними, то така перевірка не може породжувати правових наслідків. У зв'язку з цим суд вбачає правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2016 року №0007311200 як протиправного.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Карпатигаз» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 12.10.2016 року №0007311200.

3. Присудити на користь платника - договір №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 року (код ЄДРПОУ 337504782) - уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (код ЄДРПОУ 30162340) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 298,83 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 38636605).

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 – 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов