Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"19" листопада 2009 р. справа № 5020-7/288
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Порт», м. Сімферополь, до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Севастополь,
про стягнення 27934,99 грн.,
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача Горник О.М. юрисконсульт, довіреність від 12.11.2008 р. (довіреність у справі)
Від відповідача не зявився
Сутьспору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Порт», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Севастополь, про стягнення 27934,99 грн., у тому числі 9915,64 грн. заборгованості по орендній платі та 18019,35 грн. неустойки.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.07.2009 р. провадження у справі було зупинено на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України і направлено копії матеріалів справи № 5020-7/288 до Прокуратури міста Севастополя для проведення перевірки щодо обставин даної справи.
Оскільки 01.10.2009 р. господарським судом був одержаний лист прокуратури Гагарінського району м. Севастополя № 04/2/5223 від 30.09.2009 р., до якого також додано, зокрема, копію постанови від 21.05.2009 р. про відмову у порушенні кримінальної справи по факту крадіжки майна громадянки ОСОБА_1 за відсутності складу злочину та копії матеріалів даної справи, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.10.2009 р. провадження у справі було поновлено.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач - СПД ОСОБА_1 - у засідання суду не зявилась, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлена належним чином, про що свідчить її підпис на бланку перерви у засіданні суду від 05.11.2009 р., про причини неявки суд не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В :
01.11.2008 р. між сторонами був укладений договір суборенди частини нежилого приміщення № НОМЕР_2.
01.11.2008 р. та 01.02.2009 р. між сторонами були укладені додаткові угоди до цього договору.
Відповідно до п. 1.1. договору, зміненого додатковою угодою від 01.02.2009 р., орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове оплатне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 24,50 (двадцять чотири кв. м 50 кв. см), що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, 2 поверх.
Суборендар вступає у строкове платне користування обєктом суборенди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обєкту суборенди, який є невідємною частиною цього договору (додаток № 1) (п. 3.1. договору).
Згідно з п. 4.1. договору цей договір вступив в силу з моменту його підписання сторонами і мав продовжувати свою дію протягом двох календарних місяців.
Після закінчення строку дії договору, вказаного в пункті 4.1., при відсутності заперечень з боку Орендаря даний договір пролонгується на кожний наступний календарний місяць, при цьому загальний строк дії договору не може перевищувати двадцяти чотирьох календарних місяців (п. 4.2. договору).
Пунктом 5.1. договору, зміненого додатковою угодою від 01.11.2008 р., передбачено, що плата за суборенду по договору сплачується суборендарем шляхом попередньої оплати щомісяця до 5 (пятого) числа поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендаря в національній валюті України - гривні.
У відповідності з п. 5.3. договору, зміненого додатковою угодою від 01.02.2009 р., місячна плата за суборенду за весь обєкт суборенди становить 3675,00 грн. (три тисячі шістсот сімдесят пять грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ: 612,50 грн. (шістсот дванадцять грн. 50 коп.).
Факт передачі обєкту в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.11.2008 р. (Додаток № 1 до договору).
14.02.2009 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору.
Згідно умов цієї додаткової угоди, сторони домовились про припинення строку дії договору (п. 1 додаткової угоди) та встановили дату припинення дії договору 28.02.2009 р. (п. 2 додаткової угоди)
Проте, як вбачається з матеріалів справи, орендоване приміщення відповідачем у встановлений строк звільнене та повернене не було, у звязку з чим позивачем 20.03.2009 р. на адресу СПД ОСОБА_1 направлялась телеграма з вимогою звільнити орендоване приміщення.
Орендоване приміщення було повернене відповідачем лише 14.05.2009 р., про що був складений відповідний акт повернення від 14.05.2009 р., що свідчить про те, що відповідач у період з 01.03.2009 р. по 14.05.2009 р. продовжував користуватись орендованим приміщенням.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що плата за суборенду нараховується з дня підписання сторонами акту прийому передачі та до дня фактичного повернення суборендарем обєкту суборенди.
Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, зобовязання по сплаті орендної плати за період фактичного користування орендованим майном з 01.03.2009 р. по 14.05.2009 р. не виконав, у звязку з чим за ним, згідно розрахунку позивача, склалась заборгованість по орендній платі в сумі 9009,68 грн.
Однак, вказана заборгованість у добровільному порядку відповідачем сплачена не була.
Відповідно до п. 10.5. договору у випадку прострочення терміну повернення обєкту суборенди суборендар сплачує на користь орендаря неустойку у розмірі подвійної плати за суборенду за користування обєктом суборенди за час такого прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином позивачем нараховано відповідачу 18019,35 грн. неустойки, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
У звязку з викладеним позивачем нараховано відповідачу 905,96 грн. індексу інфляції.
Однак, позивачем були допущені помилки при здійсненні цього розрахунку та не враховано вимог до розрахунку індексу інфляції, наведених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р.
Так, стягненню з відповідача підлягає індекс інфляції за період з березня по квітень 2009 р. у розмірі 117,60 грн. індексу інфляції, згідно наступного розрахунку:
Місяць Сума заборгованості Офіційний індекс інфляції Сума індексу інфляції
Березень 2009 р. 3675,00 грн. 101,4 51,45
Квітень 2009 р. 7350,00 грн. 100,9 66,15
Тому, в частині стягнення з відповідача 788,36 грн. індексу інфляції у позові повинно бути відмовлено. Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 27146,63 грн., у тому числі 9009,68 грн. заборгованості по орендній платі, 18019,35 грн. неустойки та 117,60 грн. індексу інфляції, документально встановлений та підтверджений матеріалами справи. Посилання відповідача на те, що вона була позбавлена можливості користуватись орендованим майном, у звязку з чиненням їй позивачем перешкод у доступі до цього майна суд не приймає до уваги, оскільки договір не містить жодних посилань на те, що відповідачу не має нараховуватись орендна плата за час, коли вона не мала доступу до приміщення. До того ж відповідачем не надано суду жодних письмових доказів звернення до позивача з пропозицією здійснити передачу орендованого приміщення. Натомість позивачем представлена суду копія телеграми, направленої на адресу позивача з вимогою про повернення приміщення. За таких обставин позов підлягає задоволенню частково. Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 24.11.2009 року. Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1). Позов задовольнити частково. 2). Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Порт»(95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова / вул. Одеська, 19/1, ідентифікаційний код 32672889, р/р 26003301031801 у ФАБ «Південний»м. Сімферополя, МФО 384652, або на інші рахунки) 27146,63 грн., у тому числі 9009,68 грн. заборгованості по орендній платі, 18019,35 грн. неустойки та 117,60 грн. індексу інфляції, а також 271,47 грн. державного мита та 303,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3). В іншій частині у позові відмовити. Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили. Суддя С. М. Альошина РОЗСИЛКА: 1.Товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Порт»- 95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова / вул. Одеська, 19/1 простим ; 2. фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 - рекомендованим .
Судове рішення № 6842117, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 19.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-7/288. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: