Рішення № 6842087, 17.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

"17" листопада 2009 р. справа № 5020-10/003 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Приватного підприємства „Ясака”

(ЮБШ-51, м. Ялта, 98600)

до Приватного підприємства „Акрополь і К”

(вул. Придорожня, 18, м. Севастополь, 99010)

про стягнення 134050,09 грн.,

За участю представників сторін:

позивача –Єремейчука В.В., довіреність б/н від 21.09.2009;

відповідача –не з’явився.

          Приватне підприємство „Ясака” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства „Акрополь і К” (далі –Відповідач) про стягнення 134 050,09 грн., з яких: 103141,95 грн. –основний борг з урахуванням інфляційних втрат, 116,14 грн. –пеня, 30792,00 грн. –штраф.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення плати за поставлену продукцію відповідно до умов договору №С від 20.05.2008.

          Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання 27.10.2009, 17.11.2009 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Будь-які клопотання або інші документи на адресу суду не надходили.

           В судовому засіданні 17.11.2009 представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

          Встановивши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2008 між Приватним підприємством „Ясака” (Постачальник) та Приватним підприємством „Акрополь і К” (Покупець) укладений договір №С (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю власну продукцію (бетон, розчин, інші будівельні матеріали), а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити її у встановлені строки за узгодженою ціною (пункт 1.1 Договору) /а.с.18/.

Оплата продукції здійснюється шляхом безготівкового або готівкового розрахунку, згідно з виставленим рахунком-фактурою (пункт 2.2 Договору).

          Облік продукції, що відпускається, ведеться сторонами на підставі накладних, що видаються водіям. Постачальник проводить звірення з Покупцем та надає бухгалтерські документи не рідше одного разу на місяць (пункт 2.3 Договору).

          Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія –протягом трьох років (пункт 5.1. Договору).

Судом встановлено, що Договір чинний та недійсним не визнаний.

Приватним підприємством „Акрополь і К” отриманий товар від Приватного підприємства „Ясака” на загальну суму 702840,00 грн., у тому числі за видатковими накладними: №РН-0000672 від 30.06.2008 на суму 87 232,01 грн.; №РН-0000794 від 31.07.2008 на суму 144 445,50 грн.; №РН-0000874 від 31.08.2008 на суму 23 822,00 грн., №РН-0000989 від 30.09.2008 на суму 390290,00 грн., №РН-0001113 від 31.10.2008 на суму 16000,00 грн. /а.с.25-30/.

Також Приватним підприємством „Акрополь і К” прийняті роботи від Приватного підприємства „Ясака” на загальну суму 17800,00 грн., за наступними актами здачі-приймання: №ОУ-0000114 від 30.06.2008 на суму 1700,00 грн., №ОУ-0000147 від 31.08.2008 на суму 1750,00 грн., №ОУ-0000163 від 30.09.2008 на суму 14350,00 грн. /а.с.31-33/.

Таким чином, зобов’язання з поставки товару та виконання робіт Позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом та визнано Відповідачем, останній умови пункту 2.2 Договору належним чином не виконав - за одержаний товар та роботи розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 618000,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку Позивача №26002310058401 у Філії АБ „Південний” в м. Ялта /а.с.34,35/.

Заборгованість Відповідача за договором з Позивачем №С від 20.05.2008 склала 102640,00 грн.

Отримання товару та робіт за вищевказаними документами, а також існування заборгованості за Договором в розмірі 102640,00 грн. Відповідач визнає повністю, про що свідчить акт звірення взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.12.2008 /а.с.19/.

Позивачем на адресу Відповідача спрямована претензія від 30.05.2009 за вих. № 94 /а.с.21/ про сплату заборгованості в сумі 102640,00 грн., яка отримана Відповідачем 10.06.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.06.2009 №625046 /а.с.22/.

Несплата відповідачем виниклої заборгованості з’явилась підставою для звернення Позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат, пені та штрафу.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника Позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

                    Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором поставки.

                    Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

                    Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

                    У зв’язку з наведеним, встановивши, що Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату поставленого товару згідно умов договору у повному обсязі не здійснив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 103141,95 грн.

                    Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в розмірі 809,87 грн., пеню в розмірі 116,14 грн. та штраф в розмірі 30792,00 грн.

                    В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

                    Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

                    Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

                    Частинами другою, третьою статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату та при виникненні заборгованості сплачує Продавцю пеню в розмірі 2% подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

          Згідно з розрахунком Позивача пеня складає 116,14 грн. /а.с. 7/.

Однак, здійснюючи такий розрахунок, Позивачем не враховані норми спеціального законодавства, що підлягають застосуванню відносно виниклих правовідносин, а саме - положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, статтею 3 якого встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Постанов Національного банку України від 12.06.2009 №343, від 10.08.2009 №468 „Про регулювання грошово-кредитного ринку” розмір облікової ставки з 16.06.2009 складав 11%, з 12.08.2009 –10,25%.

Таким чином, пеня, яка нарахована Позивачем в сумі 116,14 грн. підлягає частковому стягненню у розмірі 2% подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а саме, в сумі 115,32 грн. (102640х22%х55:365=3402,58-2%=68,05; 102640х20,50%х41:365=2363,53-2%=47,27).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за ухилення від сплати вартості поставленого товару протягом 30 днів з моменту одержання товару Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 30% від вартості товару.

Згідно з розрахунком Позивача штраф складає 30792,00 грн. /а.с.7/, суд визнає цей розрахунок вірним.

                    Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    Розрахунок Позивача 3 % річних, що складають 809,87 грн. /а.с.7/ визнаний судом правильним.

Також Позивачем заявлена вимога про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн. На підтвердження розміру понесених витрат наданий договір про надання правової допомоги б/н від 21.09.2009 /а.с. 36/, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2277 від 21.04.2006 та квитанція адвоката Еремейчука Віктора Віталійовича про одержання від Позивача на підставі договору від 21.09.2009 10000,00 грн.

Оплата послуг адвоката віднесена до складу судових витрат (стаття 44 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру” (частина третя статті 48 Господарського процесуального кодексу України), відповідно до статті 12 якого оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

                    Разом з тим, відповідно пункту 12 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

                    Суд вважає, що в даному випадку заявлена до стягнення сума витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн. є неспіврозмірною як з ціною позову, так і з розумною необхідністю судових витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи, а тому, згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, дана сума підлягає зменшенню до 5000,00 грн.

                    Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 20, 193 Господарського кодексу України, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 44, 48, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Акрополь і К” (вул. Придорожня, 18, м. Севастополь, 99010, ідентифікаційний код 31772167, р/р 26005003310001 в СФ ВАТ КБ „Надра” КРУ, м. Сімферополь, МФО 384812, р/р №260010271001 в СФ ВАТ Банк „Фінанси та кредит”, м. Севастополь, МФО 384812, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства „Ясака” (ЮБШ-51, м. Ялта, 98600; вул. Крупської, б. 48-1, м. Ялта, 98637, ідентифікаційний код 20743950, р/р 26002310058401 в філії АБ „Південний” в м. Ялта, МФО 384522) заборгованість у розмірі 134049,27 грн. (сто тридцять чотири тисячі сорок дев’ять грн. 27 коп.), з яких: 102332,08 грн. – основний борг; 809,87 грн. –3% річних; 115,32 грн. - пеня; 30792,00 грн. - штраф, а також витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. (п’ять тисяч грн.), витрати по сплаті державного мита в розмірі 1340,49 грн. (одна тисяча триста сорок грн. 49 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,97 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 97 коп.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3. В іншій частині позову відмовити.

          Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 23.11.2009.