Рішення № 6842061, 09.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" листопада 2009 р. справа № 5020-11/186 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-А)

до                     Дочірнього підприємства „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель”

(99011, м. Севастополь, вул. Мраморна, 15)

                    (99011, м. Севастополь, вул. Партизанська, 4-А, офіс 33)

про                     стягнення заборгованості у розмірі 3874,46 грн.

          Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача - Сафронова О.О., довіреність № 267 від 19.09.2009, ТОВ „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект”,

відповідача - не з’явився, ДП „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель”

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до дочірнього підприємства „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель” про стягнення заборгованості у розмірі 3874,46 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого товару за договором №83 від 04.04.2009.

Ухвалою суду від 01.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/186.

У судовому засіданні 22.09.2009 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 18), просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 3347,90 грн., пеню у розмірі 316,38 грн., 20% річних у розмірі 284,73 грн., збитки від інфляції у розмірі 64,43 грн. Вказана заява прийнята судом.

До початку судового засідання 13.10.2009 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог (вх.№ 10006), просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 3347,90 грн., пеню у розмірі 355,88 грн., 20% річних у розмірі 323,25 грн., збитки від інфляції у розмірі 64,43 грн. Вказана заява прийнята судом.

У судовому засіданні 09.11.2009 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 48), просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 3347,90 грн., пеню у розмірі 406,65 грн., 20% річних у розмірі 372,78 грн., збитки від інфляції у розмірі 64,43 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання 22.09.2009 повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв’язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

04.04.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (Постачальник) та дочірнім підприємством „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель” (Покупець) укладений договір № 83 (далі - Договір) (а.с. 9-10).

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник передає у власність Покупця у асортименті, кількості та за цінами відповідно попередньої узгодженості сторін на підставі наданої довіреності за витратними накладними та рахунками, які є невід’ємною частиною Договору, а Покупець отримує та оплачує товар за умовами даного Договору.

Відповідно до пункту 8.3 Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.209, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за Договором.

07.05.2009 на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 5347,90 грн., що підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с. 11-12).

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 3347,90 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розділу 3 Договору оплата вартості товару, зазначеного у рахунку, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Постачальник може відпустити товар Покупцю у кредит, надавши відстрочку платежу строком на п’ять календарних днів при наданні Покупцем довіреності на отримання товару. У випадку порушення Покупцем строків оплати відпущеного у кредит товару Постачальник має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 3347,90 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається зазначена заборгованість, що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків сторін (а.с. 37), суд вважає позовні вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно до 6.3 Договору за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент її нарахування, від суми заборгованості за кожний календарний день за весь період прострочення, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та двадцять відсотків річних від простроченої суми.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача 20% річних у розмірі 372,78 грн. за період з 12.05.2009 по 09.11.2009 та збитки від інфляції у розмірі 64,43 грн. за період з травня по червень 2009 року.

Перевіривши розрахунок 20% річних та збитків від інфляції, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Як зазначено вище, відповідно до 6.3 Договору за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент її нарахування, від суми заборгованості за кожний календарний день за весь період прострочення, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та двадцять відсотків річних від простроченої суми.

На підставі зазначеного пункту Договору позивачем нарахована пеня за період з 12.05.2009 по 09.11.2009 у розмірі 406,65 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель” (99011, м. Севастополь, вул. Мраморна, 15, 99011, м. Севастополь, вул. Партизанська, 4-А, офіс 33, код ЄДРПОУ 36091422, р/р № 2600201023121 у СФ ВАТ „КредоБанк”, МФО 324913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-А, р/р № 26007035756600 у ХФ „Укрсиббанк” м.Харків, ЄДРПОУ 23662883 , МФО 351005) основну заборгованість у розмірі 3347,90 грн., пеню у розмірі 406,65 грн., 20% річних у розмірі 372,78 грн., збитки від інфляції у розмірі 64,43 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

та підписано 12.11.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект”

(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-А)

2.          ДП „Форель-Крим” Комунального підприємства „Форель”

(99011, м. Севастополь, вул. Мраморна, 15)

          (99011, м. Севастополь, вул. Партизанська, 4-А, офіс 33)

3.          Справа